Соціальна сфера сьогодні перебуває в стані панічного реформування, неясної кризової реорганізації, головна характеристика якої – замовчування її сутності.
Мало хто з нас взагалі розуміє, які зміни в соціальну площину вніс ухвалений бюджет на цей рік: на що ми все ще маємо право, а про які раніше доступні пільги слід забути? Незрозумілим залишається й доля соціального страхування в нашій країни – новоприйнятий закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вніс істотні зміни в зміст свого попередника, однак які саме – ніхто не знає.
Ми спробували розібратись у ситуації та все ж таки з’ясувати: чи буде третій Майдан, куди зникають українські санаторії, чого слід чекати від об’єднання фондів соцстраху та яке майбутнє в ДЮСШ?
Інформаційна війна
У наше інформаційне поле постійно прориваються заголовки, які лякають нас кінцем світу чи новим Майданом – залежно від політичної ситуації та пори року. Проти такого інформаційного маніпулювання виступив заступник Федерації профспілок України Володимир Саєнко:
«На жаль, сьогодні в нас триває інформаційна війна. Це нескінченні спекуляції, маніпулювання. Часто людей намагаються направити в потрібне комусь русло через засоби масової інформації. Важливо, аби читаючи, дивлячись чи слухаючи чергову новину, ми пропускали інформацію через дуже товстий фільтр: кому може бути вигідно, аби ми вважали так, як пишуть у матеріалі? Чи достатньо в новині аргументів, або ж вона побудована лише на чиїсь здогадках? Чиї думки виказані, наскільки ці люди компетентні?
Нещодавно мені на очі потрапило повідомлення пана Царьова стосовно намагання профспілок України зініціювати третій Майдан, виступити проти Президента. Я роблю висновок, що цьому проросійсько-налаштованому політику з якоїсь причини вигідно створити в суспільстві враження, що така потужна громадська організація як Федерація профспілок України, за якою стоять усі працюючі, від учителів до пожежників, виступає проти влади. Це гарний приклад того, як ЗМІ використовують, аби змусити людей повірити навіть у абсурдні речі.
Зі свого боку, я хочу зайвий раз наголосити: задача Федерації профспілок – благополуччя кожного українця. Ми не є політичною організацією, ми не виступаємо проти Президента чи прем’єр-міністра, ми виступаємо, ми боремося за соціальний захист, за процвітання нашої країни».
Саєнко, втім, зазначає – всеукраїнська багатотисячна акція протесту під стінами Адміністрації Президента все ж відбудеться. Однак не проти влади, а за збереження соціальних гарантій. І тільки якщо до перших днів лютого представники влади на вийдуть на діалог з профспілками, та не почнуться конструктивні дії, направленні на збереження соціального захисту населення України.
«Ми не вимагаємо від влади за один день підняти українцям заробітну плату, подвоїти соціальні виплати тощо. Я повторюсь: Федерація профспілок України – це спеціалісти буквально всіх сфер. Ми – це викладачі, економісти, фізики-ядерщики, трактористи… Ми розуміємо, на чому влада сьогодні дійсно змушена економити, які дії, враховуючи ситуацію в нашій країні, на цей час неможливі. Але ми також розуміємо, які рішення чи бездіяльність є результатом відсутності діалогу з людьми, з профспілками, знаємо, що можна зробити вже зараз, аби захистити працюючих, – говорить Володимир Саєнко. – Тож ми вимагаємо спільної роботи – якщо в нас одна мета захистити і Україну, і її народ, ми мусимо працювати над її реалізацією разом».
Продається санаторій. Дешево.
Профспілки називають початок 2015 року переломним моментом – якщо зараз не відстояти свої права, уже через кілька місяців 16 000 лише працівників оздоровчої та курортно-лікувальної сфер України залишаться без роботи, а вагітні, люди з обмеженими можливостями, ті, що перенесли інфаркт, операцію тощо, або ж просто мають показання до санаторно-курортного лікування – без можливості його отримати, пройти наразі ще доступну безкоштовну реабілітацію.
«Ми маємо велику засторогу того, що буде повністю розвалений і проданий через аукціон оздоровчий соціальний комплекс, направлений на лікування, реабілітацію трудових ресурсів. Це вже відбувається внаслідок позовів, ініційованих органами прокуратури, щодо визнання об’єктів профспілок державною власністю (а це, у першу чергу, санаторії, пансіонати та оздоровниці). У подальшому ці відсуджені майнові об’єкти Фонд держмайна планує розпродати приватним покупцям»,– наголошує юрист ФПУ Юрій Богатченко.
Підтримує таку думку й голова Української Координаційної Ради Андрій Хома: «Сьогодні в цинічний спосіб представниками Генеральної прокуратури порушується Конституція України та гарантована основним законом стаття 41, в якій іде мова про захист права власності. Сьогодні прокуратура мала б працювати в напрямку гарантування законності, конституційних прав осіб, запобіганню розкрадання майна та корупції, однак, на жаль, діючі прокурори самі очолили цей процес розкрадання через корупційні схеми. Наша колективна неспроможність відстоювати свої конституційні права може призвести до втрати нашої державності. На сьогодні корупція розвивається в країні з таким розмахом, що чиновники через такі тіньові схеми, яким потурає своєю діяльністю Генеральна прокуратура, розпродають, у тому числі, відібране в профспілок майно олігархам, а точніше сказати – злодіям в законі».
Економісти радять, аби не залишилось сумнівів щодо недоцільності передачі профспілкового майна до ФДМУ, звернутись до математики: щороку здравниці, які належать Федерації профспілок, платять до держбюджету більше 380 мільйонів гривень різноманітних податків. Якщо порівняти два санаторії: той, що належить профспілкам, і приватний, то надходжень до бюджету країни від профспілкового санаторію мінімально в п’ять разів більше, ніж від приватного. Уся ж Федерація профспілок України сплачує впродовж року податків на суму більше ніж 500 мільйонів гривень.
«Навіть якщо сьогодні Фонд держмайна продасть відібрані в нас оздоровниці за ці 500 мільйонів, які ми щороку сплачуємо в державний бюджет, що фактично неможливо в нинішній скрутний час, навіть якщо їм це якимось чином вдасться – що ми будемо робити наступного року? Хто буде оздоровлювати людей? Чим держава буде закривати ті дірки в бюджеті, які утворяться без сотень мільйонів гривень податків, що сплачують наші санаторії?», – наголошує Саєнко.
Хворих – у труну, дітей – на вулицю
За рік в оздоровницях ФПУ проходять реабілітацію та отримують санаторно-курортне лікування біля 400 000 українців. Ризик залишити їх без необхідного лікування – надвеликий. Однак, на жаль, це не єдине соціальне питання, про яке сьогодні слід турбуватись: у грудні 2014 року був прийнятий закон про злиття Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Хвилювання викликає не об’єднання фондів, а урізання соціальних послуг, яке за ним ховається – за новим законом до мінімуму зменшується кількість безкоштовних путівок на реабілітацію, якими раніше щороку забезпечували близько 15 000 людей, повністю знищується фінансування путівок на санаторно-курортне лікування та дитяче оздоровлення – у 2014-му, зазначимо, завдяки таким путівкам від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності санаторно-курортне лікування пройшли 170 000 українців і оздоровилося майже 180 000 дітей.
Крім того, злиття фондів означає й припинення фінансування дитячих юнацьких спортивних шкіл – при цьому чим займатись дітям у час, що звільниться після закриття ДЮСШ, і як заробляти на життя тренерам і вихователям, які залишаться без роботи, – в новоприйнятому законі не пояснюється.
Результати такої політики знищення санкуру та ДЮСШ у перспективі виглядають трагічно – замість того, щоб зміцнювати здоров’я людей до настання хвороби, попереджувати виснажливе й дороге медичне лікування, реабілітувати тих, хто отримав травму чи переніс операцію, соціальні реформи сьогодні направленні на повне нехтування станом здоров’я українців, зменшення трудового ресурсу та збільшення смертності, у тому числі й дитячої.
Переоцінити важливість санкуру важко – ефективність медичної реабілітації науково доведено. Наприклад, після перенесеного інфаркту міокарда, хворі, що пройшли реабілітацію, повертаються до праці на 1-1,5 місяці раніше, кількість переходів на інвалідність зменшується у 2,5 рази, а розвиток ускладнень і смертність – у 2 рази.
Високі результати роботи
Чому ця статистика ніяк не впливає на рішення влади – залишається болючим питанням.
Підсумовуючи, дуже хочеться написати фінал у стилі хепі-енду, однак доведеться, вочевидь, писати епітафію. Утім, боротьба за збереження соціальних гарантій, санкуру, реабілітації, ДЮСШ та й у цілому за таке трохи пафосне, однак дуже вірне поняття – здоров’я нації, ще триває, тож опускати руки зарано.