З ініціативи голови Івано-Франківської обласної Ради профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості Василя Гриньківа для профактиву галузі 30 вересня був проведений семінар-навчання на тему «Трудова школа». Лекції для майже сотні учасників семінару читали відомі тренери зі столичного Інституту соціального партнерства Юрій Буздуган та Олена Скоморощенко. Семінар проходив в приміщенні інформаційного центру Бурштинського енергетичного коледжу.
Присутні мали змогу почути думку досвідчених лекторів та взяти участь в інтерактивному обговоренні з кількох ключових питань сучасного профспілкового руху, як-то: «Профспілки та глобальні цілі України», «Геополітика та глобальні цілі України», «Ідентичність і профспілки», «Досвід світового профспілкового руху».
Тематика презентації була спрямована на розуміння основ економічного та політичного розвитку української держави в сучасному світі, а також на визначення ролі, місця профспілок та їх впливу на ці процеси. Такі знання вкрай необхідні в часі глобальних змін, перекроювання карти світу, викликів, які стоять, зокрема, перед нашою державою та її громадянським суспільством. В окремій іпостасі – людина праці та існуючий розподіл ВВП.
Реальність така, що транснаціональні компанії диктують умови, в яких народжуються нові країни-метрополії і колонії. Хто ти, моя державо Україно? Яке місце вготоване тобі і під чиїм «сонцем»? Чи здатні ми витворити свою власну реальність і власний шлях, щоб зберегти ідентичність і побудувати державу-мрію? Чому «путінська Росія» уособила імперію зла, і чому на Українській землі вирішується доля світового гегемонізму? Коли і як закінчиться війна?
Це ті питання, відповіді на які визначать долю української нації.
Народивши свою свободу, українці нині виборюють справедливість.
Статистика – річ вперта. В Україні занижено втричі реальний рівень оплати праці, нарахованих пенсій, соціальних прав і гарантій; перестає діяти Колективний договір як реальний захист для людей, які працюють офіційно та просто поза всілякими правовими (на правах рабів) гарантіями перебувають працюючі за «чорну зарплату». Олігархи нав’язали суспільству свої «цінності» - прагматизм, аморальність, беззаконня, право багатого, а значить – сильного…
Глибоко символічно, що семінар-навчання проходив у дні, коли світова спільнота відзначає Всесвітній день дій за гідні умови праці (7 жовтня) та Міжнародний день боротьби з бідністю (17 жовтня). За даними ООН, 25% українців живе на суму, що менша від прожиткового мінімуму, а близько 78% – на межі бідності. Особливістю України, вважають експерти, є те, що бідними вважаються не тільки безробітні громадяни, а й ті, що працюють: держава займає останнє місце за рівнем середньої заробітної плати у Європі. Саме бідність позбавляє людей необхідних можливостей і умов, які дозволяють прожити довге, здорове, творче життя, добитися свободи і поваги людської гідності, забезпечити гідний рівень життя. До 93% робочих місць, що пропонують молодим людям, це робота в неформальному секторі, без будь-яких гарантій.
Чи є в нас сила, здатна зламати систему? Звідки візьметься ця сила? Кому вигідно, а кому не вигідно, щоб народилася така сила?
Цієї силою є професійні спілки. Це засвідчує історія. Саме профспілки є авангардом змін. Це наймасовіша, найпрогресивніша сила суспільства, яка метою своєї діяльності апріорі має захист та обстоювання інтересів людини праці.
Чому так активно та цілеспрямовано сьогодні дискредитуються профспілки, їх лідери? Чому твориться імідж інертної, нічого не вартою структури, яка віджила своє? Питати так, це все одно, що питати, що зміг зробити Майдан 2004 року, 2013 років?
Щоб перемагати, треба мати програму дій, знати як діяти та бути єдиним кулаком. Завдання «Трудової школи» не лише давати знання, прививати вміння робити аналітичні дослідження та прогнози, а й готувати нове покоління профактивістів, переговорників, лекторів, - зазначили у своїх виступах Ю.Буздуган та О.Скоморощенко. Також акцентовано увагу на необхідності змін в інформаційній політиці суспільства. Війни сьогодні перемістилися та окупували сферу думання людини. Це війна не лише за території землі, це світова війна за мозок і серце людини. Профактивісти своєю чергою відповідали, що такі живі дискусії міняють звичні стереотипи, пробуджують активну позицію спілчан та віру у свою силу. Світовий досвід має унікальні приклади, коли люди йшли на смерть, відстоюючи своїх лідерів профспілок. Віриться, що наше суспільство дозріває й до такої планки.
М.Войцехівська-Павлишин,
Рада профспілок Івано-Франківської області
