На шляху модернізації профспілкового руху
Київська міська рада профспілок була створена на підставі постанови Президії Української республіканської ради профспілок від 30 червня 1975 року «Про створення Київської міської ради та міських комітетів профспілок» і відповідної постанови Секретаріату ВЦРПС від 29 травня 1975 року.
Створення Міськпрофради та міських комітетів профспілок було здійснено шляхом розподілу діючих обласної ради та обласних комітетів профспілок. Із складу Київської обласної ради профспілок до складу Міськпрофради було виділено 65 членів і 19 кандидатів у члени ради, 12 членів ревізійної комісії. На І організаційному пленумі Київської міської ради профспілок 18 липня 1975 року було обрано президію та керівництво Міськпрофради.
Першим головою Міськпрофради було обрано Анатолія Колесника.
У м. Києві відповідним чином були створені 15 міськомів та перетворені в міськоми 3 обкоми, загалом – 18 міських комітетів галузевих профспілок, які об’єднали 5 тис. первинних профорганізацій, що налічували 1 млн 200 тис. спілчан.
Головними напрямами діяльності профспілок були участь в управлінні виробництвом, організація соціалістичного змагання, в тому числі за високу культуру виробництва та якість продукції, контроль і нагляд за виконанням трудового законодавства, умовами й охороною праці, організація оздоровлення та дозвілля трудящих і членів їхніх сімей.
На профспілкових зборах обговорювалися проекти річних і п’ятирічних державних планів, плани соціально-економічного розвитку підприємств і трудових колективів, колдоговорів, соціалістичних зобов’язань та хід їхнього виконання. Тільки під час обговорення «Основних напрямів економічного та соціального розвитку СРСР на 1986–1990 роки і на період до 2000 року» та проекту плану розвитку Києва на 12-ту п’ятирічку профорганізації запропонували 50 тис. пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва.
У 1985 році профспілки міста вже об’єднували майже 1,5 млн киян, у 99% виробничих бригад були створені профгрупи.
На багатьох підприємствах бригадна форма організації праці стала основною. Вона сприяла підвищенню ефективності праці, економії сировини, енергії, робочого часу, встановлювала дружні стосунки серед членів бригад. Профгрупи не залишали поза увагою питання підвищення загальноосвітнього та професійного рівня робітників.
Міськпрофрада та міськоми профспілок проводили значну роботу з узагальнення та поширення в школах профспілкового активу передового досвіду колективів і окремих передовиків виробництва. В школах профактиву, на профспілкових курсах Міськпрофради та постійно діючих семінарах міськомів галузевих профспілок щорічно проходили навчання більше 350 тис. активістів профспілок.
Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року стала серйозним іспитом і для профспілок. Профспілкові оздоровниці Київщини прийняли ліквідаторів, сім’ї та дітей із зони відчуження. Очолювана Анатолієм Колесником Міськпрофрада спільно з міськомами вирішували всі життєво важливі питання постраждалих, надавали їм необхідну допомогу.
Міськпрофрада неодноразово зверталася до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з вимогою надати киянам статусу осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На жаль, вона не була задоволена. В 1998 році голова Київської міської держадміністрації Олександр Омельченко видав розпорядження «Про порядок видачі посвідчень дітям м. Києва, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи по критерію опромінення щитовидної залози».
До аварії на ЧАЕС в Київській області працювали більше 100 піонерських таборів. Улітку 1990 року, після одержання дозволу та відповідної профілактичної і підготовчої роботи профспілки відкрили 36 оздоровчих таборів. Решта за постчорнобильський період втратили свою матеріальну базу або були перепрофільовані. Протягом наступних років збереження дитячих оздоровниць, забезпечення оздоровлення дітей стало одним з основних напрямів діяльності Міськпрофради.
У 1987 році профспілки, підтримуючи демократизацію суспільства, спрямували внутрішньоспілкову роботу на розвиток гласності, демократичних починань, удосконалення самодіяльних форм діяльності в нових умовах господарювання – самофінансування, самоокупності та повного госпрозрахунку. З ініціативи ВЦРПС профспілки організували економічний всеобуч.
Управління організаційно-інформаційної роботи,
кадрового забезпечення і загальних питань
Міськпрофради
