28 травня пройшов літературний конкурс на тему «Людина праці», присвячений 1 травня – Міжнародному дню солідарності працівників. Організаторами даного заходу виступила трійка профспілок.
У ролі організаторів та приймаючої сторони виступив профспілковий комітет студентів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (голова – Андрій Гаврушкевич). А ось автором ідеї та спонсорами виступили старші колеги – Всеукраїнська профспілка виробничників і підприємців (голова – Дмитро Дорін). Дізнавшись про проведення такого заходу профспілковий комітет студентів Національного педагогічного університету імені Драгоманова теж прийняв рішення долучитися до даного проекту (голова – Станіслав Цибін).
В теплий квітневий вечір студентський клуб НТУУ «КПІ» став центром для талановитої та обдарованої молоді із Київської політехніки та НПУ ім. Драгоманова. Конкурс пройшов у дружній атмосфері. Під час перерв можна було поласувати смачними печеньками та запашною кавою або чаєм.
Талановиті студенти КПІшники – Лучко Олена та Паніщук Даніїл розважали гостей своєю віртуозною грою на скрипці та синтезаторі.
Літературний конкурс оцінювали компетентне журі у складі:
- Андрій Гаврушкевич – Голова профкому студентів НТУУ «КПІ»;
- Наталія Землянська – заступник Голови ВПВП;
- Лев Левицький – заступник Голови профкому студентів НПУ ім. Драгоманова;
- Анатолій Стоянов – член ревізійної комісії Спілки письменників, лауреат літературної премії імені Івана Нечуя-Левичького від Фонду культури, член правління Союзу болгар Криму імені Паїсія Хілендарського, шеф-редактор часопису «Соціальний партнер».
- Вікторія Крижанівська - учасник і координатор руху молодих поетів «Мистецька платформа СП», організатор благодійних заходів.
Під час конкурсу звучали як вірші іменитих поетів так і авторські. Деякі учасники читали вірші по пам’яті, а деякі акомпанували їх під гітару.
У кінці вечору були визначені переможці. Ними стали Добровольський Михайло і його вірш «Горіти» – у номінації "Авторський твір":
Як горіти, я не знаю,
Та горів і бачив світ.
Я, без цього вже вважаю,
Що не зникне після слід.
Може попіл і розвіять,
Над морями, чи де-інде,
Та не можна навіть мріять,
Що по-іншому щось вийде.
Може ти, мій друже знаєш?
Чи ти. подруго мрійлива?
Може зовсім не втрачаєш,
Коли пройде знову злива.
І накриє немов з відер,
Звідусіль, як та біда.
Та якщо подути ніжно,
Іскра вийде, й не одна.
Головне запам'ятати,
На початку завжди дим,
Не почнеш зразу палати,
Штучні лиш горять таким.
Ти не будь мій друже штучним,
Бо у них горить не так.
Ті спочатку вибухають,
Ну а після мають крах.
І ні диму, і ні іскор,
Вже не мають ці вогні,
Не дано таким горіти,
Не роздути самоти!
Ми не штучні, бо згасаєм,
Та якщо подути трохи,
Починаємо палати,
Та і з дров сичаться соки.
Після згаску і печалі,
Ми не бачимо всіх меж,
Ми знімаємо вуалі,
Й досягаємо пожеж.
Полум'я коли вже сильне,
Викликає кольори,
Якщо чесно усі різні,
Але жаром як одні.
Ми не однокольорові,
Маєм різні кольори,
Я наприклад знизу жовтий,
Більш червоніший згори.
Бо я маю гору жару,
Хочу вгору, хочу в вись.
Може круком так злетіти,
Чи по чомусь немов рись.
А у тебе вогонь синій,
Десь зелений, десь блідий,
Та цього вони не бачать,
Ти для них такий простий.
Гармонійний ти і тихий,
Не скажений, не лихий,
Не гамселиш в барабани,
І ще досі не сухий.
А у неї мов рожеві,
Помаранчу і блакиті.
Вона має вогонь ніжний,
Мов квітки неполохливі.
Дарувала, і не знала,
Що дає мені насправді.
І весь час так пригасала,
Не палаючи до правди.
Ось такі вони закони,
Щось горить, і всі живі.
Тільки якщо вуглі в воду,
З іскор лишаться крапки.
Щось палає, щось згасає,
І те саме є з людьми,
І вогонь життя - не образ,
Він як книга, він як ми...
© Copyright: Михаил Добровольский, 2014
Свидетельство о публикации №114061000162
Надточій Тарас став переможцем у номінації "Артистизм", проспівавши авторські вірші «Пуля», «Війна» та «Романтичний сон».
Кіпер В'ячеслав виступив із віршем Ліни Костенко «Крила», за що здобув перемогу у номінації "Декламація".
Всеукраїнська профспілка виробничників і підприємців
