Стаття 38 Конституції України гарантує громадянам України право на участь в управлінні державними справами. Рада профспілок Івано-Франківської області є членом Громадської ради при Івано-Франківській ОДА, а голова РПО Ігор Басюк очолив в ній постійний комітет з питань праці та соціального захисту населення області. Тож, ми вирішили розпитати в І.Басюка наскільки з його погляду ефективна нині діяльність Громадської ради, які завдання вона вирішує в нинішньому часі? Зрештою, чи готова громадськість реалізовувати своє право?
З перших уст:
Голова ради профспілок області Ігор Басюк: «Громада – «великий чоловік»,
але вона сама має це усвідомити»…
- Зріле громадянське суспільство не можливе без соціального партнерства влади і громадськості, котра покликана здійснювати контроль за діяльністю влади, а також давати свої пропозиції як покращити цю діяльність, щоб рішення і дії чиновників були направлені на користь людям, а не навпаки.
Що стосується Громадської ради при Івано-Франківській ОДА… На сьогоднішній день вона об’єднує 84 громадські організації. Без сумніву, вони різні за своїми можливостями, за кількістю членів, навіть за розумінням своєї ролі. Рішенням Громадської ради створені постійні комітети, які працюють по відповідних напрямках. Я очолюю комітет з питань праці і соціального захисту населення. Профіль його діяльності співпадає з профілем діяльності профспілок. До комітету входять 17 чоловік, це переважно керівники громадських організацій, які мають соціальне спрямування. Комітет провів три засідання, в т.ч. спільне засідання із президією Ради профспілок області за участю вчених Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, з питання «Про політику Уряду України щодо забезпечення стандартів ЄС в оплаті праці, пенсій, стипендій, соціального захисту населення, формування вартості послуг та її вплив на економіку України і рівень життя населення». Ми звернулися до Президента, до ВРУ, до Уряду України зі своїми вимогами, які співпадають з тими вимогами, які висунула Федерація профспілок України до Уряду. Без сумніву, попри добрі сторони діяльності громади, нині хочу звернути увагу більше на проблеми, з якими зіткнулися. Наприклад, цими днями відбулося засідання власне з питання ефективності діяльності самої Громадської ради. Учасники діалогу погодилися з констатацією факту, що, на жаль, більшість створених комітетів не працюють так, як треба. Керівники організацій, які записалися в ці комітети, не з’являються на засідання. А люди, які очолили ці комітети, безперечно, самі за всіх працювати не можуть. Отож, маємо прикру ситуацію, що всі розказують, всі незадоволені діями влади, а вносити свої пропозиції що і як слід міняти в цій діяльності нема кому. Громадська праця – жертовна праця. І поки що свідомих людей, на жаль, не так багато, або ж вони нині ще воюють зі зброєю в руках…
Правильно акцентує Громадська рада: будь яке питання, яке є важливе з точки зору того чи іншого представника громадської ради, попередньо потрібно опрацювати, в т.ч. за участю фахівців того чи іншого департаменту ОДА, об’єктивно вивчити, прийняти рішення, винести його на розгляд усієї Громадської ради, мати підтримку більшості, аж тоді звертатися до голови ОДА, щоб влада підтримала це рішення і втілювала у життя. Фактично, такого нема. Не завжди наші рішення фахові, не завжди влада спішить своїми діями чути нас. Ось ми провели три засідання, і, на жаль, постало питання, чи потрібні в такому варіанті, як маємо, Громадські ради? Маємо , найперше, вчитися слухати одні одних, розуміти, що отримали різну фахову підготовку, досвід, не завжди є компетентними в питаннях, які порушуємо. Тим часом серед керівників громадських організацій, є люди, які, якщо діється не по-їхньому, влаштовують демарші, не ведуть предметної дискусії і роботи.
Інша річ. Розпочалася адміністративно-територіальна реформа і на слуху різні заяви щодо змін майбутньої структури виконавчої і представницької влади. Але, Громадська рада є і думка громадськості буде завжди важлива, а при якому органі працюватиме – покаже час. Контроль громадськості за діями влади повинен бути. Та з досвіду, який маємо, мусимо визнати, що питання готовності громади вести цей контроль ефективно і компетентно постає дуже актуально.
Загалом же, я повністю підтримую думку голови обласної ради Василя Скрипничука, що громади мають бути «зверху». Загальнодержавні функції у центральних органів влади повинні бути, певні правила, однакові для всіх: мінімальна пенсія, зарплата, єдині стандарти, але інші питання – це відання територіальної громади. Кожна громада в масштабах держави має свою спроможність, переваги. У нашій області, наприклад, має ефективніше працювати нафтова промисловість, туризм, сільське господарство, харчопереробна і лісова галузі.
Нині ж, в питаннях адміністративно-територіальної реформи чомусь Уряд нав’язує громадам, що і як має бути. Ми живемо не у вакуумі. Держави мають досвід тих чи інших реформ, є наслідки що і як працює. Найкращий закон не запрацює, якщо він не прив’язаний до менталітету і можливостей тієї чи іншої громади. Тому, до державотворення мають йти люди, які знають і вміють діяти як державотворці. Громадські об’єднання також мають підняти свою роль не лише як тих, хто за певні кошти обслуговує вибори певних кандидатів у державотворці. Бо в цьому наша біда…
Записала М.ВОЙЦЕХІВСЬКА-ПАВЛИШИН
