На минулому тижні, на засіданні Обласної тристоронньої соціально економічної ради у Федерації профспілок області підводили підсумки виконання за І квартал Територіальної угоди між обласною державною адміністрацією, облрадою, об’єднанням роботодавців та Федерацією профспілок області на 2015-2017 роки. Подія ця, за словами профспілковців, не є рядовою, оскільки вперше було обрано саме поквартальний публічний аналіз зробленого за зобов’язаннями Угоди.
Аби краще розібратися, що ж таке Територіальна або, як її ще називають, Регіональна угода, в чому її сила та чому так тішаться профспілки її підписанням, запитаємо у голови Федерації профспілок Рівненської області Миколи Шершуна:
- Миколо Харитоновичу, допоможіть читачам зрозуміти, що ж таке Регіональна угода, для чого її укладали, яка її основна мета? Хто є її підписантами?
- Насамперед, вже саме поняття угода, говорить нам, про те, що є певні домовленості, є зобов’язання, і є сторони, які її підписують. В цьому сенсі Територіальна угода, нічим не відрізняється від усіх інших угод, що укладаються повсякчас. Це теж договір, у якому прописані домовленості і обов’язки сторін щодо того, як буде здійснюватися соціальна політика в області. Угода регулює норми соціального захисту найманих працівників підприємств. А основна місія, як ви запитали, в тому щоб регламентувати тристоронні відносини у сфері оплати праці, зайнятості, охорони праці і соціальних гарантій. Тут вже ми переходимо до підписантів.
Так, Законом про «Соціальний діалог в Україні» передбачено, що участь у регулюванні соціально-трудових відносин області беруть, на паритетних засадах, тобто спільно, три сторони: влада, яку представляє очільник обласної державної адміністрації, обласна рада, в обличчі її голови, працівники, яких представляють профспілки в моїй особі та роботодавці в особі керівника їх об’єднання в області.
- Тобто всі спірні моменти та розбіжності, що виникають час від часу у відносинах між, скажімо, працівником і роботодавцем, чи прояви невдоволення владою можуть бути урегульовані через Регіональну угоду?
- Саме так, можуть і повинні бути урегульовані. І це називається – соціальний діалог, який успішно діє у всьому світі. Це своєрідний спосіб досягнення рівноваги та соціального миру в суспільстві. Є такий вислів «Кожна війна закінчується за столом переговорів», то, можливо, вже варто вчитися на власних помилках і сідати за стіл переговорів раніше ніж вибухне черговий конфлікт, який потягне за собою вуличні збурення, а далі… Далі ми вже, на жаль, усі знаємо що буває, коли влада залишається глухою і не хоче чути народ…
- Ну це вже досить цікаво. І які ж зобов’язання, домовленості прописані в нашій Угоді? Адже, її дія розповсюджується на усіх хто живе і працює в області, і, перефразувавши, стосується кожного, тобто від того, як вона виконуватиметься залежатиме і наш добробут?
- В Територіальній угоді є зобов’язання і у сфері економічних, і виробничих відносин, оплати праці та трудових відносин, охорони праці. Якщо більш конкретно, то в угоді, зокрема, є зобов’язання щодо повернення боргів із заробітної плати, створення привабливого інвестиційного клімату для подальшого розвитку виробництва, а відтак і вирішення питань із зайнятістю населення, створенням нових робочих місць, зобов’язання по молодіжній політиці, гендерній рівності. Питання обґрунтованості тарифів на комунальні послуги теж прописані.
Нині, коли шалено зросли ціни на газ для населення та і на інші комунальні послуги, ми, у Федерації профспілок написали десятки листів, Звернень і до депутатів, і в Міністерство соцполітики і до Президента. Отримуємо відповіді, правда, не від усіх, але отримуємо. Результатом є те, що тарифи вже ж будуть переглядатися, ціну на газ для бюджетних підприємств знижено.
- Миколо Харитоновичу, аналізуючи та підводячи підсумки виконання Регіональної угоди за квартал, на вашу думку, чого вже вдалося досягти профспілкам?? Є вже якісь видимі результати?
- Однозначно є. Передусім, зазначу – профспілки, в ситуації що нині склалася в країні, не пасуть задніх. Завдяки злагодженим діям, вдалося не допустити прийняття низки законопроектів, що містили антисоціальні і антиконституційні норми і призвели б до різкого падіння рівня життя населення, звуження їх законних прав та інтересів, обмеження прав профспілкових організацій. Я маю на увазі, ініціативи Уряду щодо введення «ручного» режиму встановлення оплати праці держслужбовцям, обмеження доплат та допомоги працівникам бюджетної сфери, ліквідації безкоштовної освіти, скорочення шкіл першого ступеня у сільській місцевості та подальшу «оптимізацію» мережі закладів охорони здоров'я, обмеження права територіальних громад на прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію навчальних закладів, скасування видатків на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу; вилучення статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» тощо. Також вдалося суттєво пом’якшити окремі економні «антикризові» заходи, запропоновані владою. Так, завдячуючи профспілковим зверненням, листам, акціям протесу, внесено низку змін до Постанови КМУ від 01.03.2014 №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», зокрема, знято обмеження на встановлення доплат працівникам бюджетної сфери за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, освітянам, медикам, соціальним робітникам, вихователям.
Зазначу, звертаючись до владних структур, ми не лише критикуємо та висловлюємо невдоволення, а завжди намагаємося давати свої пропозиції бачення виходу з ситуації. Так, президія ФПО на своїх засіданнях виробила конкретні пропозиції щодо розвитку соціальної інфраструктури на селі, збереження існуючих та створення нових робочих місць за рахунок потенціалу, який має область, а саме: переробних виробництв у галузях лісового та сільського господарства, видобутку природних копалин, відновлення вирощування характерних для області сільськогосподарських культур і надала їх для розгляду владним структурам області.
Ці пропозиції також знайшли своє відображення у зверненнях до урядових структур, роботодавців та народних обранців від Рівненщини у Верховній раді України, які лобіюють інтереси нашої області в Парламенті.
- І насамкінець запитання. На вашу думку, профспілка нині виконує свої основні функції, щодо захисту соціально-економічних прав та інтересів громадян?
- Бачу у вашому запитанні прихований підтекст. Насправді, роботу профспілок багато хто недооцінює, а все від того, що інформація часто густо не доходить в первинні ланки, до рядових профспілковців, або, якщо доходить, то дуже мало і не в повній мірі.
Нещодавно, скажімо, після декількох Всеукраїнських акцій протесту, стукаючи в усі двері, нарешті нам відчинили. Верховна Рада України 18 червня включила у порядок денний 5 найважливіших законопроектів сьогодення, які дістали назву «народних»: № 2883 щодо індексації грошових доходів населення, № 2682 щодо зниження рівня оподаткування пенсій, № 2698 щодо зняття обмежень на виплату повної пенсії працюючим пенсіонерам, № 2835 щодо здешевлення ціни на природний газ для населення, № 2245 щодо відновлення за рахунок коштів соціального страхування часткового фінансування літнього оздоровлення дітей, санаторного лікування працівників, передусім зайнятих у шкідливих і важких умовах праці. Тепер найголовніше, щоб вони були прийняті, для цього ми вже написали листи усім народним депутатам від Рівненщини та координатору коаліції Юрію Луценку з вимогою їх підтримати.
Але працювати ще є над чим. Є куди прагнути. Перед нами зразок польської профспілки «Солідарність», яка зробила собі ім’я не за один день, яка є міцною і монолітною організацією, з якою рахуються, до думки якої дослухаються. І ми працюватимемо, застосовуючи механізм соціального діалогу, задля досягнення європейських стандартів життя наших громадян, створення конкурентної економіки, продуктивної зайнятості зі створенням нових високоефективних, безпечних робочих місць з гідним рівнем оплати праці.
- Дякую за змістовну розмову.
Розмовляла Жанна Арсенічева
