Делегати VI з’їзду Профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг висловили глибоку стурбованість погіршенням соціально-економічного захисту членів профспілки. На цьому вони наголосили у зверненні, ухваленому на форумі Профспілки, що відбувся 15 липня у Києві.
«Внутрішня торгівля посідає особливе місце в соціально-економічній системі країни, - говориться у документі. - ЇЇ оборот – це 60% суспільного продукту, 11% ВВП країни. В торговельній галузі сконцентрована третина національного багатства України ( оборотних активів і товарно-матеріальних запасів). Більш 17% усього економічно активного населення задіяно саме в торгівлі, до 20% складає її частка платежів до бюджету. В той же час, на нашу думку, увага до галузі з боку держави принижена».
На проблемах галузі та завданнях, які стоять перед Профспілкою у сучасних умовах загострення соціально-економічного стану в країні акцентувала увагу у звітної доповіді «Про роботу Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг за період з вересня 2010 року по липень 2015 року» Голова Профспілки Тетяна Ясько.
У доповіді, виступах делегатів зазначалось, що діяльність Центральної ради ВПТ проходила в складних соціально-економічних умовах. Неодноразові зміни керівництва держави, Уряду, парламенту, прийняття дискримінаційних Податкового кодексу та пенсійної реформи. В 2013 році народ України виборює своє право на гідне життя, європейське майбутнє. Проте очікування на швидкі позитивні зміни після повалення корумпованої влади не виправдались. Відсутність ефективних реформ, подальше падіння економіки, скорочення робочих місць, стрімке зростання цін на товари і послуги, багатократне підвищення комунальних тарифів в умовах замороження зарплат і пенсій поглиблюють зубожіння населення і членів профспілки. Анексія Криму і військові дії на Сході країни значно ускладнили соціально-економічну ситуацію. За цих умов захист соціально-економічний прав та інтересів працівників були визначені пріоритетними і невідкладними напрямами діяльності профспілкових організацій всіх рівнів.
До вищих органів державної законодавчої і виконавчої влади вносилися конструктивні пропозиції щодо удосконалення законодавства, необхідності здійснення на державному рівні конкретних заходів для розвитку і підтримки внутрішньої торгівлі. Значна увага приділялась участі в законодавчій роботі. Проводилась наполеглива робота по вирішенню проблемних питань підприємництва, трудових колективів, приділялась увага соціальному діалогу, надавалась практична допомога сторонам колективних переговорів, здійснювався правовий і соціальний захист членів профспілки. Спільними зусиллями працівники галузі сприяли розвитку торговельної сфери, формуванню її сучасної інфраструктури, поліпшенню якості обслуговування співвітчизників.
Протягом останніх років внутрішня торгівля демонструвала себе як одну з найбільш стійких до кризи галузей економіки. ЇЇ оборот постійно зростав, площа торговельних об’єктів збільшилася на 16%, чисельність працівників на 17,7%, середньомісячна заробітна плата у 1,7 рази, приріст прямих іноземних інвестицій у галузь склав 1,7 млрд. грн. Але в 2014 році під впливом посилення негативних проявів в економіці країни оборот роздрібної торгівлі вперше за чотири роки скоротився на 8,6%, оптової – на 15%. В 2015 році ця тенденція продовжується.
Програми Уряду щодо зменшення тиску на малий бізнес загалом не поліпшили умови його ведення, але створили чимало нових ризиків. Загострилися проблеми відсутності роботи для членів профспілки, неповної їх зайнятості, зниження рівня зарплати, почастішали порушення трудового законодавства. Протистояти цьому в повній мірі профспілка не змогла. Кардинальних змін потребують організаційна, кадрова, фінансова, інформаційна робота профспілки.
На з’їзді виступив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий. Він привітав делегатів форуму, дав високу оцінку діяльності Профспілки, її Центральної Ради та голови щодо соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників галузі. Він підкреслив, що роль та значення профспілок у сучасних умовах росте, незважаючи на те, що зараз можна спостерігати намагання принизити цю роль, знайти профспілкам альтернативу. Але саме профспілки продовжують бути саме тої силою, яка забезпечує захист конституційних, економічних, соціальних та трудових прав людини праці. Тут велика роль належить і всеукраїнським галузевим організаціям, серед яких Всеукраїнська профспілка працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг.
Григорій Осовий проінформував присутніх про сучасну ситуацію та дії СПО об’єднань профспілок, спрямовані на вирішення актуальних проблем забезпечення працівників гідним життям та гідними умовами праці. Він акцентував, що профспілки зараз перейшли від слів та лозунгів до рішучих дій, до «відкритої, чесної боротьби, яка базується на необхідності забезпечення конституційних прав громадянина». «Ми ж правозахисна організація в сфері праці, іншою такої в країні не має, тому ми маємо чітко і ефективно діяти в цьому напрямі», - зазначив Голова Федерації профспілок України. Він наголосив, що вперше з’єднали свої зусилля всі основні та наймасовіші профспілкові об’єднання. В альянсі з роботодавцями це дуже потужна сила, вважає профспілковий лідер.
Григорій Осовий також проінформував про хід Трудового спора з Урядом та стороною роботодавців, роботою над Трудовим кодексом, законопроектах щодо соціально-економічного захисту працівників та пенсіонерів, відродження системи санаторно-курортного лікування та оздоровлення за рахунок коштів державного соцстраху, які з вимоги профспілок було внесено на розгляд в парламент, але досі не голосувались.
Зокрема, говорячи про проект Трудового кодексу, Голова СПО об’єднань профспілок, підкреслив: «Якщо законопроект буде взятий за основу, ми закликаємо Уряд і роботодавців до діалогу, щоб він мав право на «відстій» на місяця три, коли всі мали б можливість ознайомитися з тої редакцією і не було спекуляцій щодо трактування, - сказав він. – Ми запрошуємо експертів Міжнародної організації праці в Україну. І тільки після цього можна говорити про друге читання проекту».
Торкнувшись теми соціального страхування, Григорій Осовий заявив, що у свій час була зроблена велика помилка, коли на законодавчому рівні було фактично відмінено санаторно-курортне оздоровлення за рахунок фондів державного соціального страхування. Профспілки роблять все можливе, щоб відродити у цьому питанні справедливість.
Голова ФПУ також проінформував делегатів форуму про велику роботу, яку проводять зараз Федерація профспілок України, її членські організації для розвитку соціального діалогу на різних рівнях – підписуючи меморандуми про співпрацю з парламентськими фракціями, обговорюючи актуальні проблеми в рамках НТСЕР, активно працюючи над Генеральною угодою.
Наприкінці свого виступу Григорій Осовий вручив грамоти ФПУ найбільш активним працівникам Профспілки.
В ухвалених постановах та зверненні З’їзд наголошує на необхідності більш активних, рішучих та солідарних дій профспілкових організацій всіх рівнів. Акцентується на тому, що проблем в торгівлі, як і в інших галузях економіки, накопичилось багато, але «хочемо привернути Вашу увагу до найбільш гострих, які турбують членів профспілки».
Що ж це за головні проблеми і як їх пропонується вирішити?
1. Після «Правил радянської торгівлі» жодного системного законодавства про внутрішню торгівлю в Україні не було. Тому склалися очевидні диспропорції, які гальмують розвиток внутрішнього ринку, порушують права та інтереси покупців, виробників і продавців. Торгівлі вкрай необхідні прозорі, прогнозовані правила функціонування. Ідея створити єдину законодавчу платформу для внутрішньої торгівлі виникала майже щорічно з моменту незалежності держави. Але лобістські бізнес-політичні кола, які не бажають чесної конкуренції, успішно її блокують. Проекти розробляються, проходять громадські обговорення, потім зникають і починається все спочатку. Виконуючи прохання трудових колективів, профспілка наполягає на прийнятті Закону «Про внутрішню торгівлю». Потрібно законодавчо врегулювати монопольні правила поведінки, незбалансованість дій постачальників і торгівлі, недостатність торговельних площ, відсутність ефективного планування розміщення об»єктів торгівлі, недостатність кваліфікованих кадрів у торгівлі, неврегульованість питань організації окремих форм і видів торгівлі.
2. В торгівлі більш 50% малих і середніх підприємств (МСП). Програми Уряду щодо зменшення податкового тиску на малий бізнес загалом не поліпшили умови його ведення, але створили чимало нових ризиків. Так, ефект від зниження ставок єдиного податку нівелюється зростанням витрат на непрямі податки, в т.ч. імпортні мита та комунальні тарифи. Номінальне зниження ставок єдиного соціального внеску (ЄСВ) сприятливе лише при середній зарплаті вищій за суму трьох мінімальних зарплат, що проблематично для більшості підприємств, а збільшення ставок податку на доходи, військового збору нівелюють і це. На обов»язок сплачувати мінімальну суму ЄСВ незалежно від наявності доходу чимало підприємств реагують закриттям бізнесу. Погіршує конкурентність малих підприємств резервування коштів на спеціальних рахунках ПДВ. Актуальним залишаються «хронічні проблеми» - примусове застосування РРО, податки на землю, комерційну нерухомість, акциз на продаж алкоголю, ПДВ, надмірні повноваження фіскальних органів.
Пропонуємо:
·Провести спрощення податкової системи, відміну ПДВ і заміну його податком з обороту (реалізації). Результатом цього буде усунення джерела корупції і величезна економія бюджету на адміністрування ПДВ.
·Провести ефективну дерегуляцію і максимально зменшити навантаження на бізнес.
·Забезпечити МСП доступ до іновацій, державних закупівель, іноземних ринків, фінансових ресурсів (кредитування), енергетичну ефективність.
·Провести реформу адміністрування касових апаратів, зробити її прозорою та позбавити від корупції. До реформи не застосовувати їх для підприємців другої та третьої груп.
3. Ганебним залишається відношення держави до питання забезпечення дітей шкільного віку достатнім, якісним і безпечним харчуванням. Непоодинокі факти, коли тендери на шкільне харчування виграють випадкові фірми без відповідної виробничої бази та кваліфікованих працівників. За дослідженнями ВОЗ здоров»я дитини на 60% залежить від збалансованого харчування. Тому якість надання цих послуг має бути пріоритетною державною позицією.
Пропонуємо:
·Прийняти закон про харчування в освітніх закладах.
·Не поширювати дію закону про державні закупівлі на організацію шкільного харчування. В іншому випадку гармонізувати національне законодавство з європейським правом, забезпечивши якість послуг і соціальні критерії, які гарантуватимуть дотримання трудового законодавства, колективних договорів на підприємствах, які отримують державні контракти.
·Законодавчо врегулювати специфіку праці підприємств шкільного харчування ( працюють лише 9 місяців на рік, а за рахунок карантинів і того менше) і вирішити питання оплати праці працівникам за вимушені простої під час канікул і карантинів, а також збереження їх страхового стажу.
4. Визначити міністерство економічного розвитку і торгівлі стороною для ведення колективних переговорів та укладення галузевої угоди в сфері торгівлі. Створити при Міністерстві галузеву соціально-економічну раду для ведення постійного соціального діалогу».
Делегати форуму обрали робочі органи та керівництво Профспілки.
Головою Профспілки одноголосно обрано Тетяну Ясько, заступником Голови – Катерину Макаренко.
Прес-центр ФПУ
