Засідання Кіровоградської обласної тристоронньої соціально-економічної ради було насиченим, адже розглядалися важливі питання щодо реалізації Стратегії соціального і економічного розвитку області у 2015 році та завдання на 2016 рік, виконання розділу «Охорона праці та здоров’я» територіальної угоди, реформування галузі охорони здоров’я.
Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Ніна Рахуба проінформувала: «Було організовано збір проектних ідей щодо регіонального розвитку у рамках Стратегії соціального і економічного розвитку. Відібрано 256 проектів. Фінансування відбувається шляхом поєднання коштів Державного і місцевих бюджетів, приватних підприємців та міжнародної технічної допомоги. Найважливіші проекти, якими передбачено капітальні ремонти закладів освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту, спорту, впровадження енергоефективних заходів фінансуються за рахунок Державного бюджету (в цьому році передбачено 144 млн.грн). В обласному бюджеті на виконання будівельних та ремонтних робіт, придбання товарів довгострокового користування передбачено понад 85 млн.грн. Залучено кошти і за рахунок проектів і програм міжнародної технічної допомоги. У цьому році реалізується декілька проектів Євросоюзу орієнтованих на громаду - у 23 громадах 9 районів. Проекти сприяння розвитку інфраструктури Українського фонду соціальних інвестицій реалізуються у 5 громадах п’яти районів. Із залученням коштів Північної екологічної фінансової корпорації завершується реалізація проекту по реконструкції центрального теплопостачання в Олександрії. В результаті цього загальна економія газу складе 35 відсотків на рік, а споживання електроенергії зменшиться на 40 відсотків. Загалом з початку року за рахунок коштів міжнародної допомоги на реалізацію заходів Стратегії залучено понад 168 млн.грн».
Голова ФПО Максим Баланенко був менш оптимістичний. Він зупинився на проблемах, які найбільше турбують профспілки. Так, є програма підвищення рівня ефективності використання економічного потенціалу області, очікувані результати якої - це збільшення обсягів виробництва продукції, скорочення споживання енергоносіїв і найголовніше створення нових робочих місць. На жаль, втішного від реалізації цієї програми мало, адже, замість підвищення, втратили п’яту частину промислового виробництва, знижено індекс обсягу сільгоспвиробництва. Більш ніж наполовину скоротився експорт продукції. А це не могло не відбитися на ринку праці. Рівень безробіття за методологією МОП складає 11,3 відсотка, що ставить під загрозу досягнення прогнозованого 7,9 відсотка, передбаченого Стратегією в наступному році.
Турбують профспілки і проблеми у сфері оплати праці. За Стратегією середньомісячна зарплата повинна скласти в 2016 році 3522 гривні. За 10 місяців поточного року вона склала 3115 гривень. Додає впевненості той факт, що в жовтні ц.р. досягли рівня зарплати 3694 грн. Але навіть і така зарплата ледь забезпечує мінімальні життєві затрати працівника. «На наше звернення до Кабміну, зазначив Максим Баланенко, про фальсифікацію розмірів державних стандартів, які сьогодні наполовину нижчі фактичного розміру, Мінфін оприлюднив прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму на 2016 рік - 3393 грн. Тобто, якщо станеться диво і ми зуміємо забезпечити таку ж зарплату, як у жовтні, у наступному році, то це лише на 8,8 відсотка вище фактичного прожиткового мінімуму. Хочу зазначити, наш рівень зарплати - 3694 гривні значно нижчий, ніж у сусідніх областях, не кажучи вже за Україну (відстаємо на 838 гривень). Вважаємо за доцільне за рішенням тристоронньої соціально-економічної ради надати рекомендації щодо розміру зарплати для суб’єктів господарювання, які повинні стати орієнтиром для укладання колдоговорів на 2016 рік. Просто ми повинні зрозуміти: якщо працівники не матимуть гарантовану роботу, нормальну зарплату, на яку можна одягнутись, не бути голодним, заплатити комуналку - гріш ціна всім нашим програмам».
Ситуація ускладнюється тим, додав голова обласного об’єднання організацій роботодавців Павло Штутман, що ряд підприємств опинились в складній економічній ситуації. Найбільша проблема: не повернення ПДВ, а це не тільки стримує підвищення зарплати, а й може призвести до утворення боргів з її виплати.
Максим Баланенко підкреслив: профспілки за реформи, за співпрацю, але тільки за умови, якщо це на користь людини праці. Якщо ж реформи призведуть до падіння економіки, скорочення робочих місць. погіршення умов праці і здоров’я, а державні органи влади усуваються від регулювання цін і послуг, а тільки тиснуть на гаманець українців, такий діалог профспілкову сторону не може влаштовувати.
Марія Іванова,
м. Кіровоград
