Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект закону про професійний розвиток персоналу на виробництві (реєстр. N2019).

   Законопроектом  пропонується визначити нормативні та методологічні підходи до професійного розвитку персоналу. Зокрема, щодо організації та проведення професійного навчання персоналу підприємств, удосконалення його науково-методичного, організаційно-інформаційного та кадрового забезпечення; визначення правових засад щодо проведення його атестації та сертифікації.

   Члени Національної тристоронньої соціально – економічної ради від сторони роботодавців пропонували створити робочу групу із залученням соціальних партнерів для розгляду не тільки цього законопроекту, але й інших проектів, що стосуються забезпечення національної економіки трудовими ресурсами.

   Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує парламенту:

   Законопроектом пропонується зберегти пільги у разі смерті учасників бойових дій, інвалідів війни та учасників війни за членами їх сімей та надати право зазначеним ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність цього закону, на вступ поза конкурсом до приватних вищих навчальних закладів з фінансуванням навчання за рахунок коштів державного бюджету. Фінансування має здійснюватися шляхом компенсації приватним вищим навчальним закладам суми коштів, витраченої на навчання, відповідно до встановленої цим навчальним закладом плати за навчання, шляхом зменшення суми податків на суму витрачених на навчання вказаної категорії осіб коштів.

   На засіданні Комітету зазначалося, що частина запропонованих змін вже врегульована на законодавчому рівні. Так, статтею 10 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чітко визначено перелік осіб за якими зберігається право на пільги в разі смерті ветерана війни.

   За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України збереження пільг за членами сімей померлих ветеранів війни потребує додатково з державного бюджету 309,1 млн. грн.

   Щодо надання переважного права на вступ до приватних вищих навчальних закладів ветеранам війни, то цю норму, слід відхилити, оскільки відповідно до ст.12 та ст. 15 учасники бойових дій та особи, на яких поширюється чинність цього закону, мають право на позаконкурсний вступ до вищих державних закладів державної та комунальної форми власності.

   Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вважає, що доповнення цієї пільги нормою щодо вступу поза конкурсом до приватних вищих навчальних закладів з фінансуванням навчання за рахунок коштів державного бюджету є невиправданим. Зокрема, пропозиція про надання права позаконкурсного вступу до приватних вищих навчальних закладів, тобто на будь-яку спеціальність, до будь-якого (навіть без обмеження вітчизняними) навчального закладу незалежно від вартості навчання, яке має здійснюватися за державні кошти, порушує принципи збалансованості, ефективності та цільового використання бюджетних коштів бюджетної системи України (стаття 7 Бюджетного кодексу України);

   Законопроектом пропонується з 1 січня 2009 р. для обчислення пенсії зараховувати до стажу роботи у подвійному розмірі роботу у кабінетах та лабораторіях закладів охорони здоров'я, що проводять дослідження (вимірювання) з діагностики СНІДу та ВІЛ-інфекції у населення та роботу у спеціалізованих туберкульозних та психіатричних медико-соціальних експертних комісіях, а також поширити дію цієї статті на пенсіонерів, які працювали у зазначених закладах і вийшли на пенсію до 15 серпня 2003 року.

   Не заперечуючи щодо посилення соціального захисту окремих категорій медичних працівників, члени Комітету висловили низку зауважень до проекту.

   Зокрема, у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2004 року Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. При цьому, система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування базується на рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків.

   Відповідно до норм цього закону до страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються лише періоди, за які щомісяця сплачені страхові внески, і періоди роботи починаючи з 1 січня 2004 року враховуються до страхового стажу в одинарному розмірі. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

   Пільги по обчисленню стажу роботи поширюються лише на періоди роботи до 1 січня 2004 року та обчислення страхового стажу для призначення пенсії з 1 січня 2004 року здійснюється за нормами Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і відповідно не може регулюватися будь-яким іншим законодавчим актом.

   Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вважає, що висновок стосовно ступеня ризику здоров'ю згаданих у проекті закону працівників має зробити Міністерство охорони здоров'я України. Насамперед, це стосується медичних працівників, які працюють у спеціалізованих туберкульозних та психіатричних медико-соціальних експертних комісіях.

   Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує парламенту:

   Проект було прийнято у першому читанні Верховної Ради України п'ятого скликання 29.11.2006 року.

   Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади здійснення аудиту з промислової безпеки та охорони праці як системи заходів спрямованих на встановлення відповідності діяльності суб'єктів господарювання вимогам законодавства у цій сфері.

   Впровадження системи проведення аудиту у цій сфері фактично неможливе, оскільки промислові підприємства здебільшого мають застаріле й зношене технологічне обладнання, що не відповідає нормативним вимогам і є об'єктом підвищеної небезпеки.

   На засіданні Комітету наголошувалося, що викликає сумнів і декларування в законопроекті норми добровільності у здійсненні аудиту при одночасному обмеженні терміну дії документів, що видаються за результатами його проведення;

   Законопроект спрямований на регулювання реалізації соціально-значимих  продуктів харчування, визначення порядку укладення договорів їх купівлі-продажу та проведення розрахунків за них тощо.

   Зокрема, в ньому визначено основний перелік соціально-значимих продуктів харчування. А саме: борошно пшеничне вищого  першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, хліб, хлібобулочні та макаронні вироби із борошна пшеничного вищого першого і другого сорту, борошна житнього обдирного (в тому числі для діабетиків), крупи, свинина, яловичина, м'ясо птиці (кури), яйця курячі, м'ясні та ковбасні вироби (крім сирокопчених та сиров'ялених), молоко, сметана, кефір, ряжанка, сири кисломолочні, масло, сіль, цукор, олія (соняшникова, кукурудзяна), овочі (картопля, капуста білокачанна, буряк, морква). Передбачається, що Кабінет Міністрів України має право доповнювати та уточнювати зазначений перелік.

   Пропонується встановити граничну сумарну торгівельну надбавку (націнку) на ці продукти харчування на рівні не вище, ніж 15 відсотків від оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості) до кінцевого споживача.

   Проектом передбачається, що підприємства оптової та роздрібної торгівлі незалежно від форм власності проводять розрахунки з товаровиробниками (постачальниками) соціально-значимих продуктів харчування в термін не пізніше трьох банківських днів з дня отримання виручки від реалізації цих продуктів.

   Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська провела робочу зустріч з головою Федерації металургів Василем Харахулахом.

   Учасники зустрічі обговорили низку проблем, які існують в гірничо-металургійному комплексі. Зокрема, щодо росту цін на залізорудний концентрат та відсутність механізму ринкового ціноутворення, а також питання монополізації ринку руди та відсутність інноваційного розвитку гірничо-металургійного комплексу.

   Н.Королевська наголосила на тому, що до Комітету надходять звернення машинобудівників, в яких йдеться про монопольне підняття цін виробниками металопродукції в зв'язку з чим на провідних машинобудівних підприємствах країни значно зросте в ціні (до 65-70%) їх кінцева продукція, що негативно вплине на її конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках.

   В.Харахулах висловив сподівання, що профільний комітет візьме до уваги законодавчі ініціативи металургів, а Федерація металургів буде брати активну участь у роботі Експертної ради при Комітеті.

   За підсумками розмови досягнута домовленість провести 16 травня поточного року комітетські слухання щодо сучасного стану роботи УГМК та провести виїзне засідання Комітету на одному з металургійних підприємств України.

   Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти в цілому проект закону про Кабінет Міністрів України (реєстр. N1312).

   Законопроектом передбачається привести норми, що визначають положення, організацію та порядок діяльності Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, у відповідність з Конституцією України.

   Під час підготовки законопроекту до другого читання від народних депутатів надійшло 380 поправок та пропозицій.

   Комітет, зокрема, підтримав поправку до статті 6, за якою до складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, до чотирьох віце-прем'єр-міністрів та міністрів України. Крім того, посадовий склад (кількість та перелік посад) новосформованого Кабінету Міністрів України визначатиметься Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України одночасно із призначенням персонального складу Кабінету Міністрів України у порядку, встановленому статтею 9 цього закону. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про утворення, реорганізацію або ліквідацію міністерства, посадовий склад Кабінету Міністрів України вважатиметься зміненим з дня прийняття такого рішення.

   Народні депутати врахували пропозицію, відповідно до якої програма діяльності Кабінету Міністрів України розглядатиметься Верховною Радою України невідкладно після складення членами новосформованого Кабінету Міністрів України та набуття ним повноважень відповідно до частини п'ятої статті 10 цього закону.

   Члени Комітету підтримали також поправку до статті 24, згідно з якою Кабінет Міністрів України має право притягувати до дисциплінарної відповідальності голову місцевої державної адміністрації за неналежне виконання покладених на нього повноважень.

   Народні депутати погодилися з пропозицією щодо приведення статті 31 у відповідність з Бюджетним кодексом, за якою, зокрема, Кабінет Міністрів України у строки, встановлені Бюджетним кодексом України на підставі Бюджетної декларації, зазначеній у частині першій цієї статті розробляє і подає до Верховної Ради України проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

   Комітет з питань культури і духовності:

   Законопроектом пропонується, зокрема, поширити право на оренду державного та комунального майна, а також на оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, без проведення конкурсу (аукціонів) на релігійні організації, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання) та установи.

   Передбачається також встановити для цих організацій відповідні пільги, а саме:

   - максимальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, на рівні 1 % їх нормативної грошової оцінки (проти 12 % на сьогодні);

   - мінімальний розмір річної орендної плати на рівні розміру земельного податку, що встановлюється Законом "Про плату за землю" для земель сільськогосподарського призначення.

   Крім того, передбачається відновити порядок пільгового оподаткування податком на додану вартість імпорту предметів культового призначення, що існував до 2005 року.

   Зважаючи на те, що релігійні та благодійні організації відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" є неприбутковими організаціями, Комітет ухвалив рішення прийняти законопроект за основу, з подальшим доопрацюванням окремих положень при підготовці до розгляду у другому читанні;

   Законопроектом пропонується перевести фінансування закладів позашкільної освіти з переліку напрямів видатків, що здійснюються за рахунок власних доходів місцевих бюджетів, до категорії видатків, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

   Запропонована ініціатива матиме позитивне значення для фінансового забезпечення закладів позашкільної освіти, оскільки вони матимуть змогу розраховувати на підтримку з Державного бюджету України (через механізм міжбюджетних трансфертів).

   Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про оптові ринки сільськогосподарської продукції (реєстр. N2137).

   Законопроектом пропонується визначити організаційно-правові та економічні засади формування в Україні мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції та їх інфраструктури.

   Законопроект спрямований на оптимізацію маркетингових каналів руху сільськогосподарської продукції від виробника до переробних підприємств та інших споживачів, а також на підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників.

   Створення системи таких ринків із розрахунку хоча б одного на область дозволить вивести 20-30 відсотків сільськогосподарської продукції, вирощеної дрібно- і середньотоварними господарствами, з тіньового ринку. А також дасть можливість забезпечити відкриті торги між виробниками і їхніми споживачами та формувати справедливі ціни для обох сторін.

   Крім того, ці ринки сприятимуть удосконаленню процесу реалізації продукції, більш ефективному використанню каналів збуту, протистоянню несправедливій конкуренції, задоволенню потреб споживачів щодо якості та кількості продукції тощо.

   Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами (реєстр N2182).

   Законопроект підготовлено з метою реалізації державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами на 2008 2017 роки.

   Актуальними проблемами, на розв'язання яких спрямована програма, є, зокрема, створення єдиної Державної системи поводження з РАВ, що забезпечує повний закінчений цикл їх переробки від моменту утворення до захоронення, у тому числі з високоактивними відходами, удосконалення механізму фінансування цієї діяльності та переведення спецкомбінатів Українського державного об'єднання "Радон" у безпечний стан з перепрофілюванням їх діяльності на тимчасове контейнерне зберігання радіоактивних відходів.

   Основними економічними результатами виконання цієї програми визначаються оптимізація витрат на утримання існуючих сховищ радіоактивних відходів, повернення у використання забруднених земель, виключення ризику значних економічних збитків на ліквідацію наслідків аварій, які потенційно можуть виникнути в разі подальшого зберігання радіоактивних відходів на підприємствах, де вони утворюються.

   Управління правової роботи апарату ФПУ

   За матеріалами  http://portal.rada.gov.ua/