Комітет з питань соціальної політики та праці підтримує законопроект про внесення зміни до деяких законів щодо реструктуризації заборгованості підприємств – надавачів житлово-комунальних послуг (реєстр. N2003), .

   Проектом пропонується в Законі "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію" уточнити порядок звільнення житлово-комунальних підприємств та енергопостачальних компаній від сплати пені на суму реструктуризованої заборгованості населенню за спожиті житлово-комунальні послуги. Також, передбачається дозволити житлово-комунальним підприємствам на суму реструктуризованої заборгованості населення реструктуризувати заборгованість цих підприємств за енергоносії, а постачальникам енергоносіїв – заборгованість перед бюджетами або заборгованість їх кредиторів. Крім того, проектом вносяться зміни до статті 1б Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

   Водночас, члени Комітету вважають, що запропоновані зміни не узгоджуються із системою оподаткування, визначеною Законом "Про систему оподаткування", одним з принципів побудови якої є недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, в разі відміни нарахування пені підприємствам; вільного вибору при укладанні договорів; заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Також, статтею 6 Господарського кодексу забороняється незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

   Загалом члени Комітету вважають, що законопроект із висловленими зауваженнями та пропозиціями може бути ухвалений у першому читанні.

   Комітет направив своє рішення у з цього питання головному комітету з підготовки законопроекту – Комітету з питань податкової та митної політики.

   Комітет з питань соціальної політики та праці провів «круглі столи»:

   У заході взяли участь народні депутати, представники уряду, члени Національної тристоронньої соціально-економічної Ради при Президентові України представники всеукраїнських об'єднань профспілок і роботодавців, члени правлінь та керівники виконавчих дирекцій фондів соціального страхування, громадських організацій.

   Голова Комітету Василь Хара повідомив, що у профільному комітеті на розгляді знаходиться три законопроекти про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування, подані народними депутатами. За його словами, цими проектами пропонується врегулювати однакове коло питань і вони є альтернативними.

   Народні депутати Михайло Папієв, Ярослав Сухий, Олег Шевчук, Лілія Григорович представили свої проекти учасникам "круглого столу". Вони наголошували на необхідності якнайшвидшого запровадження загальнообов'язкового державного медичного соціального страхування в Україні як безальтернативного шляху подальшого підвищення соціального захисту громадян та підвищення ефективності системи соціального страхування.

   За словами авторів, їхні законодавчі ініціативи мають на меті забезпечити гарантований обсяг медичної допомоги для застрахованих осіб та підвищити якість надання медичних послуг.

   Учасники "круглого столу" під час обговорення наголошували, що забезпечення соціально гарантованого рівня медичної допомоги, без залучення позабюджетних джерел фінансування неможливе. Тому перехід до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, на їхню думку, слід розглядати як вкрай необхідний крок.

   Водночас, висловлювалися застереження щодо запровадження обов'язкового медичного страхування на цивільно-правових засадах із залученням страхових компаній та комерціалізації діяльності закладів охорони здоров'я, оскільки, наслідки прийняття такого рішення можуть бути вкрай небезпечними для українського суспільства (зниження рівня доступності соціальних послуг, виведення значного обсягу медичних послуг за рамки державних гарантій, збільшення видатків бюджету на підтримку фінансової стабільності та страхування ризиків тощо).

   За підсумками обговорення ухвалено звернення до Голови Верховної Ради України А.П.Яценюка, Прем'єр-міністра України Ю.В.Тимошенко, голів фракцій парламенту, в якому запропоновано підтримати рішення Комітету з питань соціальної політики та праці прийняти за основу законопроект, підготовлений народними депутатами Я.Сухим та Л.Денисовою, а при доопрацюванні законопроекту до другого читання врахувати всі конструктивні пропозиції інших суб'єктів права законодавчої ініціативи;

   У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів влади, всеукраїнських об'єднань профспілок і організацій роботодавців, центрів зайнятості, науковці.

   Голова Комітету Василь Хара, відкриваючи дискусію, відзначив, що упродовж останніх років ринок праці в Україні розвивається під впливом сприятливих макроекономічних тенденцій – позитивної динаміки зростання ВВП, активізації інвестиційної політики, проведення послідовної активної політики у сфері зайнятості населення.

   Чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2007 році збільшилась, порівняно з 2006 роком, на 174,3 тис. осіб і становила 20,9 млн. осіб. Рівень зайнятості за цей період підвищився з 57,9% до 58,7%. Зростання зайнятості відбулося як серед міського, так і серед сільського населення.

   Кількість громадян віком 15-70 років, які не мають постійної роботи, у 2007 році зменшилось порівняно з 2006 роком, на 97,4 тис. осіб, що становило 1,4 млн. осіб. Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, знизився за цей період з 6,8% до 6,4% економічно активного населення.

   Незважаючи на позитивну динаміку, рівень зайнятості в Україні залишається низьким порівняно з рівнем зайнятості у багатьох країнах Євросоюзу. Зростання зайнятості стримується головним чином як через незадовільні умови праці на робочих місцях та низький рівень заробітної плати працівників, так і через невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки та ринку праці.

   Учасники "круглого столу" проаналізували основні складові вітчизняного ринку праці та ті чинники, які негативно впливають на його динаміку. Зверталась увага на неготовність системи професійної освіти як за кількісними, так і за якісними показниками задовольнити потребу виробництва та сфери послуг у кваліфікованій робочій силі.

   Учасники "круглого столу" рекомендують парламенту прискорити прийняття у новій редакції законопроекту про внесення змін до Закону "Про зайнятість населення".

   Кабінету Міністрів рекомендовано прискорити розроблення та подання на розгляд Верховної Ради України законопроектів: про професійний розвиток працівників; про Державну програму зайнятості населення на 2009-2011 роки.

   Уряду також рекомендовано затвердити Порядок формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів для державних потреб і контролю за їх виконанням, а також Концепцію державної системи професійної орієнтації населення.

   Відповідні рекомендації "круглого столу" направлені міністерствам праці та соціальної політики, економіки, іншим центральним та місцевим органам влади.

   Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує парламенту прийняти за основу:

   Законопроектом пропонується регламентувати порядок забезпечення автомобілями інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату.

   Зокрема, передбачається визначити термін та основні умови забезпечення автомобілями інвалідів, дітей-інвалідів на підставі відповідних медичних показань. При цьому органам праці та соціального захисту населення дозволити брати на облік інвалідів, дітей-інвалідів для дострокової заміни раніше отриманого автомобіля у разі його пошкодження або знищення сторонніми особами. Відповідно до проекту, інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів в залежності від середньомісячного сукупного доходу їх сім'ї дозволяється здійснювати виплати за отриманий на пільгових умовах автомобіль з розстрочкою платежів.

   Законопроектом пропонується уповноважити Кабінет Міністрів України визначити категорії таких інвалідів і дітей-інвалідів, порядок розрахунків і терміни погашення розстрочених платежів за отримані автомобілі; виділяти один автомобіль позачергово сім'ям з двома і більше інвалідами, що мають відповідні медичні висновки, але тільки один з них перебуває на відповідному обліку для забезпечення автомобілем; першочергово з осіб, які мають право на отримання автомобіля у позачерговому порядку, сім'ям, в яких два і більше інвалідів перебувають на обліку для забезпечення автомобілем.

   Окрім того, пропонується виділяти позачергово автомобіль інвалідам з важким ураженням опорно-рухового апарату, які не здатні пересуватися без інвалідного візка, якщо вони постійно працюють або навчаються, а також уповноважити Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснювати облік і забезпечення автомобілями інвалідів внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання;

   Законопроектом пропонується передбачити, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі, донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

   Документом також пропонується встановити, що суми штрафів та пені, накладених (нарахованої) на день набрання чинності цим законом, за бажанням страхувальників, можуть бути розстрочені на 60 календарних місяців в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, із відстроченням першого платежу на 120 календарних днів.

   Комітет зазначає, що для прискорення погашення боргів до Пенсійного фонду України і забезпечення прав застрахованих осіб на пенсійне страхування доцільно надати можливість страхувальникам разом із штрафними санкціями та пенями розстрочувати й заборгованості по внесках, а також змінити порядок погашення заборгованості, передбачений статтею 106 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши право страхувальникам сплачувати поточні внески незалежно від недоїмки.

   Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендує парламенту прийняти за основу:

   На засіданні Комітету зазначалося, що законопроектом пропонується врегулювати порядок здійснення державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є акціонерними товариствами та емітентами цінних паперів тощо.

   Відповідні зміни вносяться до Цивільного кодексу України та законів "Про господарські товариства", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

   Зокрема, зміни до статей 17 та 36 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачають обов'язковість подання документів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування реєстрації випуску цінних паперів або відсутність такої при проведенні державної реєстрації припинення юридичних осіб. Стаття 38 доповнюється нормою про розширення переліку підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи. Так, з метою врегулювання питання реєстрації припинення акціонерних товариств, які вже де-факто припинили свою діяльність, законопроектом передбачено віднести до підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи таких випадків як: неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку регулярної інформації та не проведення акціонерним товариством протягом двох років поспіль загальних зборів акціонерів або не скликання протягом року загальних зборів акціонерів.

   Також зміни вносяться до статті 8 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" стосовно надання права Комісії звертатись до суду із заявою про припинення акціонерних товариств у випадках передбачених законом.

   Прийняття документа має забезпечити захист прав інвесторів, підвищення відповідальності акціонерних товариств та емітентів цінних паперів за дотримання законодавства на ринку цінних паперів та корпоративного управління;

   Проект спрямований на визначення правових, економічних та організаційних засад забезпечення безаварійного функціонування небезпечних виробничих об'єктів під час здійснення господарської діяльності. Реалізація його положень має забезпечити проведення у державі акцентованої на вирішення проблем промислової безпеки правової політики.

   Відповідно до проекту, суб'єкт господарювання, що використовує небезпечний виробничий об'єкт, зобов'язаний, зокрема, одержувати дозвільні документи, забезпечувати спеціальне навчання та атестацію працівників небезпечного виробничого об'єкта відповідно до вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки. А також проводити у встановленому порядку організаційно-технічні заходи стосовно забезпечення безпечності устаткування підвищеної небезпеки, що експлуатується на небезпечному виробничому об'єкті тощо.

   Документом пропонується запровадити державний нагляд за промисловою безпекою, який має здійснювати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки та його територіальні органи шляхом перевірок суб'єктів господарювання, які експлуатують небезпечні виробничі об'єкти, щодо дотримання ними вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки. Передбачено, й порядок видачі дозволів на експлуатацію небезпечного виробничого об'єкта, що встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки.

   Законопроект також містить положення щодо проведення експертизи з питань промислової безпеки, основними завданнями з якої, зокрема, є збір достовірної інформації про об'єкт експертизи та формування на її основі висновку про можливість безпечного використання об'єкта, оцінку ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються для підтримання належного рівня промислової безпеки тощо.

   Передбачено також, що за порушення законів та інших нормативно-правових актів про промислову безпеку, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за промисловою безпекою, винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

   Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає в зонах спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами (реєстр. N2174).

   Законопроект спрямований на підвищення соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження підприємств по видобуванню уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами. З цією метою вносяться зміни до законів "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про електроенергетику", "Про систему оподаткування".

   Зокрема, пропонується здійснювати фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, з новоствореного спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок коштів, що надходять від підприємств по видобуванню та переробці уранових руд, експлуатуючих організацій (операторів) ядерних установок та сховищ для радіоактивних відходів, спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами, а також підприємств, які здійснюють будівництво таких установок.

   Згідно із проектом, відрахування мають здійснювати до спеціального фонду Державного бюджету України: експлуатуючі організації (оператори) – за зберігання відпрацьованого ядерного палива у спеціалізованих сховищах та за захоронення радіоактивних відходів; підприємства по видобуванню і переробці уранових руд – за одиницю реалізованої (переробленої) уранової руди; при будівництві нових підприємств по видобуванню та переробці уранових руд, ядерних установок і об'єктів – в визначеному обсязі пропорційно освоєним капітальним вкладенням.

   Змінами до Закону "Про систему оподаткування" передбачається запровадити новий вид збору збір (обов'язковий платіж) до спеціального фонду Державного бюджету України на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, від радіаційного впливу ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

   Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища) (реєстр N2249). 

   Законопроектом пропонується відновити принцип розподілу коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища між місцевими (сільськими, селищними, міськими), обласними та республіканським Автономної Республіки Крим, а також Державним фондом охорони навколишнього природного середовища у співвідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків, а між Київським і Севастопольським міськими та Держфондом у співвідношенні 70 і 30 відсотків.

   Останні три роки 65% коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища надходять до Державного фонду, а 35% до місцевих фондів (замість 70 відсотків, передбачених законом). Таке скорочення надходжень до місцевих фондів зменшує можливості місцевої влади і територіальних громад в реалізації природоохоронних заходів, зокрема, державних та регіональних екологічних програм.

   Народні депутати висловились за законодавче врегулювання цього питання в базовому Законі "Про охорону навколишнього природного середовища", поновивши дію статті 46, якою був встановлений пропонований проектом розподіл коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища.

   В цілому було вирішено рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу з урахуванням висловлених пропозицій, і таке рішення направлено у профільний Комітет з питань бюджету.

   Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав перегляду судових рішень (реєстр. N2015).

   Законопроектом передбачається внести зміни до Кримінально-процесуального Кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.

   Змінами пропонується імплементувати в національне процесуальне законодавство вимоги пункту 1 ст. 46 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, 1950р., щодо зобов'язання виконувати остаточні рішення Європейського суду в будь-яких справах, в якій Україна є стороною.

   Конвенція ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997р. і згідно з вимогами ст. 9 Конституції України її положення є частиною національного законодавства України. Документ передбачає, що остаточне рішення Європейського суду в будь-якій справі, в якій стороною є Україна, підлягає виконанню Україною і контроль за його виконанням здійснює Комітет Міністрів Ради Європи. Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права, а статтею 10 цього закону передбачено відновлення попереднього юридичного стану особи на користь якої Європейським судом винесено рішення, шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі. Але ці підстави перегляду судових рішень відсутні в процесуальному законодавстві.

   Законопроект, в разі його ухвалення, дозволить усунути прогалини в процесуальному законодавстві, а також встановити підстави перегляду судових рішень та визначити процесуальний порядок судового провадження з цього питання у всіх формах судочинства кримінального, цивільного, господарського і адміністративного.

   Комітет з питань податкової та митної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про застосування звичайних цін під час здійснення податкового контролю (реєстр. N2234).

   Законопроектом пропонується встановити процедуру визначення звичайної ціни при обчисленні податкових зобов'язань платників податків.

   Метою законопроекту є підвищення ефективності податкового контролю за правильністю нарахування податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств. Досягнути цього передбачається шляхом удосконалення правил визначення звичайних цін як інструменту для попередження податкових ухилень через так звані "трансфертні ціни", які складаються при поставках товарів чи послуг між структурними підрозділами одного підприємства або в межах групи пов'язаних між собою підприємств. А також при здійсненні операцій з платниками податків, що виведені із загального режиму оподаткування, бартерних операцій та операцій за зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

   На відміну від чинної норми Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", законопроектом пропонується: застосування звичайної відсоткової ставки за кредит. Передбачено запровадження чотирьох методів визначення звичайної ціни, один із яких – метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) пропонується як основний.

   Відповідно до проекту, нарахування податкових зобов'язань внаслідок застосування звичайних цін буде здійснюється виключно органом державної податкової служби. Також визначено, що у разі незгоди платника податків з висновком податкового органу про нарахування податкових зобов'язань внаслідок застосування звичайних цін, рішення про сплату цих зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного органу державної податкової служби.

   Підтримуючи прийняття документа за основу, Комітет ухвалив рішення під час доопрацювання до другого читання викласти його положення шляхом внесення змін до Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а також інших законів з питань оподаткування, норми яких містять посилання на звичайні ціни, з урахуванням визначень Міжнародного комітету оціночних стандартів при ООН (ІУ8С).

   Управління правової роботи апарату ФПУ

   За матеріалами http://portal.rada.gov.ua/