22 лютого 2016

Політика ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту

DSC03696

П’ятий рік поспіль 20 лютого в Україні відзначається День соціальної справедливості, запроваджений за ініціативою Федерацією профспілок України Указом Президента в 2011 році.

 

В рамках щорічного відзначення Дня соціальної справедливості, за ініціативою Федерації профспілок України спільно з Інститутом технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), 18-19 лютого 2016 року відбувся міжнародний семінар «Політика ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту».

Основною метою визначено надання українським фахівцям інформації про політику ЄС у сфері зайнятості та соціального захисту з метою наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу.

Модерувати зазначений захід було запрошено Кострицю В.І., колишнього Національного координатора МОП в Україні, а нині професора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.

 

2016-02-18 12-27-11

 

Під час семінару було розглянуто міжнародний досвід щодо вирішення актуальних проблем на ринку праці та в сфері соціального захисту, зокрема:

Гнучкість та захищеність на ринку праці (Патрік де ла Брюєр, профспілки Бельгії)

Роль заходів активної політики на ринку праці (Ріа ван Пеер, міжнародний департамент Соціально-економічної ради Фландрії, Бельгія),

Збереження робочих місць у процесі реорганізації та приватизації підприємств (Магда Жупанчич, Міністерство праці, сім’ї, соціальних справ та рівних можливостей Словенії),

Соціальні стандарти після Лісабонського договору та Стратегія Європа-2020 (Крістіна Вішняускайте-Радінскіне, Міністесртво соціальної безпеки та праці Литви),

Соціальне забезпечення та прожитковий мінімум (Торстен Крістен, Федеральне міністерство праці та асоціальних справ Німеччини),

Підтримка соціального захисту: соціальне страхування, соціальна допомога, доступ до базових соціальних послуг (Еллі Аалтонен, Державна адміністрація Східної Фландрії).

 

2016-02-18 10-58-47

 

Від України участь взяли Королевська Н.Ю., народний депутат України; Кондрюк С.М., заступник Голови ФПУ; Мірошниченко О.В., заступник Голови Ради ФРУ, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України; Зінкевич Н.І., в.о. Голови Державної служби зайнятості; представники Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду України; фахівці провідних наукових установ (Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи; НДІ праці та зайнятості населення; Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України).

Участь у семінарі взяли також керівники та фахівці членських організацій, зокрема, працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування; будівництва і промисловості будівельних матеріалів; вугільної промисловості України; машинобудівників та приладобудівників; нафтової і газової промисловості; атомної енергетики та промисловості; металургів і гірників; Житомирської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Харківської, Хмельницької, та Черкаської областей.

 

2016-02-18 12-14-30

 

Під керівництвом провідних науковців, профспілковців та секретаріату НТСЕР прийнято рекомендації, зокрема щодо:

- вирішення актуальних проблем зайнятості та ринку праці (Новак І.М., провідний науковий співробітник відділу досліджень людського розвитку, к.е.н., с.н.с.):

       Учасники дискусії відзначили, що подолання кризи на ринку праці – це концептуальна мета, і задля її досягнення необхідно зосередити зусилля на формування системного підходу до політики зайнятості, забезпечити динамічне реагування, перш за все – державою, на нові виклики, які постають перед Україною, як країною з відкритою економікою, що перебуває під впливом глобальних соціально-економічних тенденцій.

       Реформи соціально-економічної сфери мають здійснюватись за двома напрямами – з одного боку необхідно розробити механізми подолання нагальних проблем, а з іншого – сформувати системну стратегію довгострокового зростання.

       Для подолання нагальних проблем необхідно розробити комплексну Дорожню карту стимулювання зайнятості в умовах Євроінтеграції, як практичного плану конкретно визначених дій. А на довгострокову перспективу – поглибити співпрацю між сторонами соціального діалогу, започаткувати внутрішню дискусію національного рівня для упередження нових викликів, які можуть постати перед Україною в найближчому часі.

- зміцнення потенціалу соціальних партнерів на ринку праці в Україні (Шубін О.В., секретар Національної тристоронньої соціально-економічної ради):

Під час обговорення стану соціального діалогу в Україні, учасники відзначили, що наразі в Україні відсутнє цілісне бачення стратегії забезпечення високого рівня зайнятості та комплексна державна політика, спостерігається превалювання інтересів роботодавців над інтересами працівників, існує нагальна необхідність посилення державою ролі «рефері» у колективних переговорах на всіх рівнях, зменшується профспілкове членство, і, загалом, політична ситуація призвела до того, що профспілки дедалі більше втрачають можливості для захисту інтересів людини праці, в той час, як у роботодавців таких можливостей стає все більше.

 

DSC03600

 

За результатами обговорення були означені поради щодо зміцнення потенціалу соціальних партнерів, зокрема роботодавцям – посилюватись, а профспілкам – омолоджуватись, ставати більш «сервісними», дієвими та публічними, допомагати людям, які шукають роботу, зосередитись на індивідуальному підході до кожної людини праці.

- удосконалення системи державної соціальної підтримки населення (Черенько Л.М., завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, к.е.н., с.н.с.).

Ознайомившись з міжнародним досвідом надання соціальної допомоги нужденним громадянам, учасники семінару, обговорюючи систему державної соціальної підтримки населення в Україні були одностайні в необхідності розробки чіткої стратегії економічного і соціального розвитку з визначенням пріоритетів соціальної політики, оскільки система соціальної підтримки діє неефективно, пільги та субсидії збільшують розшарування держави (якщо в 2006 році обсяг соцдопомог складав 0,8% від ВВП, то у 2013 році – 2,4% від ВВП).

 

DSC03573

 

Як зазначали європейські експерти, соціальною державою є держава, політика якої направлена на надання допомоги саме нужденним, а не всім громадянам.

Аналізуючи умови життя українців під час економічної кризи, масштабного звуження соціальних програм, фахівці запропонували наступні рекомендації:

- необхідно підвищити стандарти оплати праці;

- запропонувати нову модель соціального захисту, яка б враховувала кращий міжнародний досвід та суто українські умови;

- забезпечити прозорість системи соціального захисту населення;

- забезпечити прозорість фінансових потоків системи надання субсидій населенню, правомірність її призначення;

- ратифікувати Європейську соціальну хартію (переглянуту) в повному обсязі;

- забезпечити прозорість формування цін та тарифів;

- активізувати роботу щодо імплементації в Україні європейських та міжнародних норм з питання вдосконалення визначення прожиткового мінімуму;

- широке залучення громадськості під час обговорення соціально важливих питань.

 

DSC03618

 

 

Департамент захисту соціально-економічних прав

[ Детальніше... ]

Трудовий кодекс: затверджено статті щодо умов надання відпусток

1503 16

 

На останньому засіданні робочої групи ВР з доопрацювання проекту Трудового кодексу України завершено унормування надання працівникам відпусток.

 

Про новації у цьому напрямі в ексклюзивному коментарі для Офіційного веб-порталу ФПУ розповів заступник голови робочої групи, заступник голови Укрнафтогазпрофспілки Сергій Українець

 

Гранична чисельність днів відпустки не зменшується

У зв’язку із врахуванням у проекті ТК пропозиції профспілок стосовно збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки з 24 до 28 діб, виникла необхідність корегування ст.171 «Відпустка подовженої тривалості».

Такі відпустки встановлено для певних категорій: працівників лісової промисловості та лісового господарства, працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах, на кар’єрах та рудниках, для воєнізованого складу рятувальних служб та ін.

Згідно з прийнятою редакцією, загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток для таких категорій не може перевищувати 59 днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів. Тобто гранична чисельність днів відпустки не зменшилась.

 

Розширено умови для отримання щорічної основної трудової відпустки

Ст. 172, де визначається порядок обчислення стажу роботи, який дає право на отримання щорічної основної трудової відпустки, доповнено п. 6 про те, що до такого стажу зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи, посада і йому не виплачувалась заробітна плата (крім відпустки без збереження зарплати за доглядом за дитиною до досягнення нею 6-річного віку). До цього додали ще одну категорію: за доглядом за дитиною, хворою на цукровий діабет до 18 років.

РГ внесла ще доповнення: відтепер до стажу роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, включено час невикористаної відпустки у випадку, коли працівник переходить за переведенням від одного роботодавця до іншого.

 

Захищено роль колективно-договірного процесу та права працівників при наданні відпусток

Народними депутатами пропонувалося у ч. 2 ст. 173 виключити положення, відповідно до якого конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором – пропонувалося виключити слово: «колективний», що є не правильним, тому що умови надання відпусток мають захищатися колективними договорами, таким чином профспілки захистили роль і можливості колективно-договірного процесу.

У ст. 176 «Додаткова трудова відпустка за стаж роботи» передбачалося, що така відпустка тривалістю по 2 календарних дні за кожні 2 відпрацьованих роки (але не більше 4-х календарних днів на рік) залежно від стажу роботи надається персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, технічної промисловості працівникам воєнізованих гірничорятувальних служб.

Мінсоцполітики пропонувалося виключити цю норму, але РГ її лишила, захистивши права працівників.

 

Порівняно в правах жінок і чоловіків при народженні дитини

РГ підтримала пропозицію профспілок, внесену через групу народних депутатів, про доповнення ст. 180 «Право на щорічну трудову відпустку за 1-й рік роботи» пунктом про те, що у перший рік роботи за бажанням працівника може бути надана щорічна відпустка повної тривалості не зважаючи на закінчення шестимісячного строку безперервної роботи:

- жінкам – перед відпусткою у зв’язку із вагітністю,

- у зв’язку із пологами або після неї, а також додали пункт про те, що право на таку відпустку у зв’язку із народженням дитини мають і чоловіки.

Таким чином, права жінок і чоловіків зрівняно.

Цю статтю доповнено правом на отримання відпустки у першій рік роботи до закінчення 6 місяців безперервної роботи для батьків, діти яких вступили на навчання до вишів.

Також профспілки наполегливо захищали свою пропозицію щодо необхідності збереження п. 8 ч. 2 ст. 180 про те, що щорічна відпустка надається до настання 6-місячного строку за перший рік роботи при наявності у працівника путівки для санаторно-курортного лікування.

Мотиви профспілок були зрозумілими: працівники інколи роками чекають путівку, щоб полікуватись і укріпити своє здоров’я в санаторії, тому, за наявності такої путівки людина має бути наділена правом отримати відпустку, не чекаючи настання півроку безперервної роботи на новому робочому місці. На жаль голоси членів РГ розділились порівну, тому остаточне рішення з цього питання передано на розсуд комітету ВР.

 

Захищено право на умови отримання відпусток ветеранами і учасниками бойових дій

З п.6 ч. 2 ст. 181 «Право на щорічну трудову відпустку за 2-й і наступні роки роботи», де закріплено право на отримання щорічної трудової відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час за ветеранами війни, особами, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, статус ветеранів війни тощо, - пропонувалося ці категорії вилучити. РГ таку пропозицію відхилила і таким чином захистила права ветеранів і учасників бойових дій на отримання відпусток тоді, коли їм це потрібно.

Більш жорстка норма встановлена для роботодавців в ч. 3 ст. 183 щодо перенесення або продовження щорічної трудової відпустки.

Законодавством встановлено: щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця як виняток (наприклад у випадку виникнення виробничої необхідності) може бути перенесена на іншій період тільки за письмовою згодою працівника.

Тепер додано пункт про те, що таке перенесення відпустки може здійснюватись лише за умови надання працівникові в поточному році відпустки тривалістю не менше 28 днів (основної), а вже решту днів відпустки (додаткової - якщо працівник має на це право) можна переносити на інший термін.

 

Підтримана пропозиція профспілок про внесення змін до ч. 2 ст. 184 ТК про поділ трудової відпустки на частини.

Невикористана відпустка може бути надана працівникові як правило до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Таким чином встановлено конкретний термін, протягом якого потрібно використати таку відпустку, щоб не накопичувати її роками.

 

Захищено право на учбові відпустки

Роботодавці пропонували ліквідувати у новому трудовому законодавстві статті, якими визначено випадки, коли працівникам надаються додаткові відпустки (наприклад, у зв’язку із навчанням дітей у загальноосвітній школі, в ПТУ, у вузах, на післядипломній освіті і т.д.). Пропонувалося зазначити, що тривалість і умови надання таких відпусток визначаються колективними угодами або колективними договорами.

Проте у редакції ТК, яка вже прийнята у першому читанні, чітко гарантується надання працівникові відпусток на період випускних іспитів в школі – тривалістю 10 днів або (якщо в старшій школі) – 23 календарних днів, працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в ПТУ – 35 календарних днів, а також у вузах вечірньої форми.

РГ ці поправки роботодавців відхилила.

Народними депутатами пропонувалося виключити Ст. 191 – про відпустку у зв’язку із профспілковим навчанням. Враховуючи аргументи профспілок ці поправки було відхилено. Більш того, до законодавства було внесено доповнення про те, що профспілкова відпустка є оплачуваною відпусткою і надається тривалістю до 6 календарних днів на рік у порядку, який встановлюється колективним договором або регіональною чи галузевою угодою.

 

Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

Трудовий кодекс: затверджено статті щодо умов надання відпусток

1503 16

 

На останньому засіданні робочої групи ВР з доопрацювання проекту Трудового кодексу України завершено унормування надання працівникам відпусток.

 

Про новації у цьому напрямі в ексклюзивному коментарі для Офіційного веб-порталу ФПУ розповів заступник голови робочої групи, заступник голови Укрнафтогазпрофспілки Сергій Українець

 

Гранична чисельність днів відпустки не зменшується

У зв’язку із врахуванням у проекті ТК пропозиції профспілок стосовно збільшення тривалості щорічної основної трудової відпустки з 24 до 28 діб, виникла необхідність корегування ст.171 «Відпустка подовженої тривалості».

Такі відпустки встановлено для певних категорій: працівників лісової промисловості та лісового господарства, працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах, на кар’єрах та рудниках, для воєнізованого складу рятувальних служб та ін.

Згідно з прийнятою редакцією, загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток для таких категорій не може перевищувати 59 днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів. Тобто гранична чисельність днів відпустки не зменшилась.

 

Розширено умови для отримання щорічної основної трудової відпустки

Ст. 172, де визначається порядок обчислення стажу роботи, який дає право на отримання щорічної основної трудової відпустки, доповнено п. 6 про те, що до такого стажу зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи, посада і йому не виплачувалась заробітна плата (крім відпустки без збереження зарплати за доглядом за дитиною до досягнення нею 6-річного віку). До цього додали ще одну категорію: за доглядом за дитиною, хворою на цукровий діабет до 18 років.

РГ внесла ще доповнення: відтепер до стажу роботи, що дає право на щорічну трудову відпустку, включено час невикористаної відпустки у випадку, коли працівник переходить за переведенням від одного роботодавця до іншого.

 

Захищено роль колективно-договірного процесу та права працівників при наданні відпусток

Народними депутатами пропонувалося у ч. 2 ст. 173 виключити положення, відповідно до якого конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором – пропонувалося виключити слово: «колективний», що є не правильним, тому що умови надання відпусток мають захищатися колективними договорами, таким чином профспілки захистили роль і можливості колективно-договірного процесу.

У ст. 176 «Додаткова трудова відпустка за стаж роботи» передбачалося, що така відпустка тривалістю по 2 календарних дні за кожні 2 відпрацьованих роки (але не більше 4-х календарних днів на рік) залежно від стажу роботи надається персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, технічної промисловості працівникам воєнізованих гірничорятувальних служб.

Мінсоцполітики пропонувалося виключити цю норму, але РГ її лишила, захистивши права працівників.

 

Порівняно в правах жінок і чоловіків при народженні дитини

РГ підтримала пропозицію профспілок, внесену через групу народних депутатів, про доповнення ст. 180 «Право на щорічну трудову відпустку за 1-й рік роботи» пунктом про те, що у перший рік роботи за бажанням працівника може бути надана щорічна відпустка повної тривалості не зважаючи на закінчення шестимісячного строку безперервної роботи:

- жінкам – перед відпусткою у зв’язку із вагітністю,

- у зв’язку із пологами або після неї, а також додали пункт про те, що право на таку відпустку у зв’язку із народженням дитини мають і чоловіки.

Таким чином, права жінок і чоловіків зрівняно.

Цю статтю доповнено правом на отримання відпустки у першій рік роботи до закінчення 6 місяців безперервної роботи для батьків, діти яких вступили на навчання до вишів.

Також профспілки наполегливо захищали свою пропозицію щодо необхідності збереження п. 8 ч. 2 ст. 180 про те, що щорічна відпустка надається до настання 6-місячного строку за перший рік роботи при наявності у працівника путівки для санаторно-курортного лікування.

Мотиви профспілок були зрозумілими: працівники інколи роками чекають путівку, щоб полікуватись і укріпити своє здоров’я в санаторії, тому, за наявності такої путівки людина має бути наділена правом отримати відпустку, не чекаючи настання півроку безперервної роботи на новому робочому місці. На жаль голоси членів РГ розділились порівну, тому остаточне рішення з цього питання передано на розсуд комітету ВР.

 

Захищено право на умови отримання відпусток ветеранами і учасниками бойових дій

З п.6 ч. 2 ст. 181 «Право на щорічну трудову відпустку за 2-й і наступні роки роботи», де закріплено право на отримання щорічної трудової відпустки за бажанням працівника у зручний для нього час за ветеранами війни, особами, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, статус ветеранів війни тощо, - пропонувалося ці категорії вилучити. РГ таку пропозицію відхилила і таким чином захистила права ветеранів і учасників бойових дій на отримання відпусток тоді, коли їм це потрібно.

Більш жорстка норма встановлена для роботодавців в ч. 3 ст. 183 щодо перенесення або продовження щорічної трудової відпустки.

Законодавством встановлено: щорічна трудова відпустка за ініціативою роботодавця як виняток (наприклад у випадку виникнення виробничої необхідності) може бути перенесена на іншій період тільки за письмовою згодою працівника.

Тепер додано пункт про те, що таке перенесення відпустки може здійснюватись лише за умови надання працівникові в поточному році відпустки тривалістю не менше 28 днів (основної), а вже решту днів відпустки (додаткової - якщо працівник має на це право) можна переносити на інший термін.

 

Підтримана пропозиція профспілок про внесення змін до ч. 2 ст. 184 ТК про поділ трудової відпустки на частини.

Невикористана відпустка може бути надана працівникові як правило до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Таким чином встановлено конкретний термін, протягом якого потрібно використати таку відпустку, щоб не накопичувати її роками.

 

Захищено право на учбові відпустки

Роботодавці пропонували ліквідувати у новому трудовому законодавстві статті, якими визначено випадки, коли працівникам надаються додаткові відпустки (наприклад, у зв’язку із навчанням дітей у загальноосвітній школі, в ПТУ, у вузах, на післядипломній освіті і т.д.). Пропонувалося зазначити, що тривалість і умови надання таких відпусток визначаються колективними угодами або колективними договорами.

Проте у редакції ТК, яка вже прийнята у першому читанні, чітко гарантується надання працівникові відпусток на період випускних іспитів в школі – тривалістю 10 днів або (якщо в старшій школі) – 23 календарних днів, працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в ПТУ – 35 календарних днів, а також у вузах вечірньої форми.

РГ ці поправки роботодавців відхилила.

Народними депутатами пропонувалося виключити Ст. 191 – про відпустку у зв’язку із профспілковим навчанням. Враховуючи аргументи профспілок ці поправки було відхилено. Більш того, до законодавства було внесено доповнення про те, що профспілкова відпустка є оплачуваною відпусткою і надається тривалістю до 6 календарних днів на рік у порядку, який встановлюється колективним договором або регіональною чи галузевою угодою.

 

Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

Ініційовано утворення СПО профспілок ОПК

 88888

 

На даний час державні підприємства, на яких діють первинні організації галузевих профспілок ОПК мають підпорядкування до різних органів влади: Мінекономрозвитку, Фонду Держмайна України, ДК «Укроборонпром».

 

В подальшому, в результаті реформування органів влади можливе утворення центрального органу, який буде відповідати за формування та реалізацію державної політики у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, що передбачено Концепцією Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016р. №19-р.

У зв'язку з цим, виникла необхідність утворення Спільного представницького органу профспілок оборонно-промислового комплексу (далі СПО профспілок ОПК) для укладення Міжгалузевої угоди.

Відповідно до Ст.4 Закону України про колективні договори і угоди, такий СПО може вести переговори та укладати Угоду (Міжгалузеву Угоду).

За попередньою консультацією між головами галузевих профспілок ОПК відповідно до вищевказаного Закону, репрезентативні всеукраїнські галузеві профспілки оборонно-промислового комплексу України - Профспілки авіабудівників України та Профспілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України ініціюють укладення до 10.03.2016 року Угоди про утворення СПО та пропонують профспілкам, підприємства, організації яких входять до ОПК, приєднатись до утворення СПО профспілок ОПК.

Пропозиції до змісту відповідної Угоди та створення СПО просимо надсилати на адреси вищевказаних профспілок.

 

Профспілка авіабудівників України

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Лютий 2016 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
23 24 25 26 27 28
29