10 лютого 2017

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ. Працівникам бюджетної сфери – гідну оплату праці

БЮД7

 

Актуальні питання оплати праці обговорили 10 лютого учасники наради представників всеукраїнських профспілок працівників бюджетної сфери. Вів засідання перший заступник Голови СПО об'єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін. У заході взяли участь та виступили керівники всеукраїнських профспілок працівників бюджетної сфери, керівник департаменту захисту соціально-економічних прав ФПУ Людмила Остапенко, працівники апарату ФПУ.

 

БЮД1

 

Під час наради пролунало чимало ділових та конструктивних пропозицій щодо реформування системи оплати праці, зокрема в бюджетній сфері. Одним із основних акцентів було зроблено на питанні дотримання законодавства щодо оплати праці у зв’язку зі встановленням з нового року нового розміру мінімальної заробітної плати – 3200 гривень.

 

БЮД3

 

 Наголошувалось, що мова йде про те, щоб не допустити скорочення персоналу на підприємствах та в установах і переведення людей на неповний робочий день, на півставки, погіршення умов їх праці, а також її оплати. За порушення закону, за такі випадки необхідно передбачити та здійснювати відповідні заходи покарання.

 Також на нараді підкреслювалось, що профспілки бюджетної сфери мають право та обов’язок контролю за дотриманням законодавства про працю. Треба повною мірою використовувати ті можливості, які надаються законами України у сфері оплати праці, новими ініціативами Уряду, якій почав реформувати систему оплати праці. Адже завдання № 1 мінімальної заробітної плати – протидія бідності серед працюючих. Але, говорилось на нараді, підвищення мінімальної заробітної плати – лише перший крок у цьому напрямі.

Зі своїми думками та пропозиціями під час обговорення виступили голови всеукраїнських профспілок працівників – культури Людмила Перелигіна, охорони здоров’я Вікторія Коваль, соціальної сфери Володимир Тьоткін, заступник голови Профспілки працівників освіти і науки Сергій Романюк та інші.

 

БЮД2

 

БЮД6

 

БЮД5 

 

Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

Мирна акція протесту - на захист свого авторитету!

lk

Вчора, 8 лютого, волинські лісівники провели мирну акцію під стінами Волинської обласної ради. Захід був спрямований з метою скинути з себе гострі, неаргументовані обвинувачення у злодійствах, корумпованості й отримати зрештою можливість спокійно працювати на благо галузі.

Голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства України Павло Матіюк зазначає, що людям увірвався терпець і вони були змушені підняти свій голос у свій же захист.

-- Остаточно призвела до цього позиція депутатів обласної ради, особливо представників партії «Свобода», під час сесії 2 лютого цього року, - розповідає Павло Миколайович. -- Роботу всієї галузі, де працює майже 3000 людей, перший заступник голови облради Олександр Пирожик назвав незадовільною, а офіційні показники діяльності лісгоспів -- «брехнею в кольоровій обгортці». У інтернетному просторі шириться неправдива інформація про те, що, начебто, кожен четвертий лісівник Волині -- порушник. А я переконаний, що вкрай неправильно на основі чуток давати негативну оцінку роботі всього колективу лісівників. Такі звинувачення нас пригнічують, не дають спокою, тому, вийшовши на мирну акцію протесту, бажаємо заявити зовсім протилежне, що ми – достойні люди, чесно та результативно працюємо, у зв'язку з чим і маємо гідну заробітну плату, середній рівень якої на сьогодні по області становить майже 7000 грн. Разом з тим підприємства вчасно сплачують у бюджети різних рівнів податки.

 DSC 0435-1

У контексті вищеперерахованого нагадаю і те, що минулоріч вперше за багато років у рамках профспілкової програми оздоровилося більше 350 працівників галузі та близько сотні їхніх дітей. А у еквівалентні працюючих - це більше 10-ти відсотків!

Того дня мітингувальники зустрілися з Олександром Пирожиком, який вийшов до них. На численні запитання він заявив, що особисто не робить конкретних звинувачень, а всі його обґрунтування та висновки базуються на відповідях Державної екологічної інспекції в області. Та все ж запросив до себе в кабінет на розмову ініціативну групу, до складу якої увійшли Павло Матіюк, голова Волинської обласної організації Товариства лісівників України Борис Бабеляс та працівники лісгоспів. Під час цієї зустрічі Олександрові Пирожику було передано відповідне звернення, завірене підписами профспілкових активістів. Звернення з подібним змістом також було надіслано в Міністерство аграрної політики та продовольства України та державне агентство лісових ресурсів України.

Лісівники Волині, як представники могутньої державотворчої галузі, вимагають аби чиїсь політичні та різні амбіції не дестабілізували їхню роботу, зважаючи хоча б на такий складний для країни та всіх нас час.

image-0-02-05-8d52a02d0ad362326e693eda2dadb549640fc60b73025ca7f231bbbb2548c586-V

Прес-центр

Федерації профспілок Волинської області

[ Детальніше... ]

Дебати завершено

Голова ФПУ Григорій Осовий і Генеральний секретар МКП Шаран Барроу, яка очолювала міжнародну профспілкову делегацію, обмінялись думками щодо подальшого розвитку контактів та необхідності залучення профспілок до діалогу і обговорення суспільно-важливих фінансових проектів з міжнародними фінансовими установами.

 

Шаран Барроу зазначила, що МКП з увагою слідкує за подіями в Україні і сподівається на стабілізацію в країні та розвиток профспілкового руху на демократичних засадах. З свого боку Голова ФПУ поінформував про дії ФПУ на захист прав та інтересів працівників на сучасному етапі та стан відносин профспілок з представництвами МВФ та Світового банку в Україні. Виконавчий секретар Панєвропейської регіональної ради Антон Леппік побажав українським профспілкам успіхів у їх діяльності у непрості часи.

 

IMG 20170209 112853

 

Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – ЦЕ НЕ ПОДАРУНОК ПРАЦІВНИКАМ, А ОБОВ’ЯЗОК ДЕРЖАВИ І РОБОТОДАВЦЯ»

32

 

 

Підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі – до 3200 грн з 1 січня п. р. значною мірою є досягненням профспілок, і це було однією з вимог учасників всеукраїнських акцій, організованих ФПУ 6 липня і 8 грудня 2016 року. Законом про Держбюджет – 2017 встановлено, що жоден працівник не отримуватиме заробітну плату нижче цього рівня. На переконання профспілок, це лише початок реформування системи оплати праці. Про профспілкову позицію, практичні аспекти впровадження нової мінімальної зарплати, бачення подальших кроків, просування ініціатив та ідей ідеться в розмові з Головою СПО об’єднань профспілок, Головою Федерації профспілок України Григорієм Осовим.

 

– Григорію Васильовичу, законодавче встановлення мінімальної заробітної плати – це, так би мовити, українське ноу-хау чи загальновизнана світова практика?

– Сьогодні понад 90% країн світу, за інформацією Міжнародної організації праці, мають законодавчі норми, що регулюють мінімально допустимий розмір заробітної плати. Але механізм встановлення та регулювання зазначеного соціального стандарту є різним.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Завдання № 1 мінімальної заробітної плати – протидія бідності серед працюючих, що вкрай актуально для України, де кожен п’ятий працівник є бідним, а за рівнем середньої зарплати ми на останньому місці в Європі, поступаючись навіть більшості пострадянських країн.

У світі вже давно дійшли висновку, що мінімальна заробітна плата має забезпечувати потреби працівників та їхніх сімей, що відображено у ратифікованій Україною Конвенції МОП № 131 та Європейській соціальній хартії. Таку ж норму передбачено в ст. 9 Закону України «Про оплату праці», де зазначено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей щодо харчування, непродовольчих товарів, соціальних та культурних потреб на мінімальному рівні.

Слід зазначити, що у світовій практиці є два підходи до визначення мінімальної зарплати. Перший – виходячи з основних потреб працівників щодо продуктів харчування, одягу, житла, освіти, медичного обслуговування, підтримки загальнокультурного рівня, користування окремими видами послуг (транспорт, зв’язок) тощо. З цією метою розробляються споживчі кошики, визначається їх вартісне вираження, встановлюється розмір мінімального споживчого бюджету або прожиткового мінімуму, які використовуються для визначення мінімальної заробітної плати.

Другий підхід – на основі показників економічного розвитку держави, наприклад на базі розрахунку відсотка від середньої заробітної плати, що склалася у країні. За рекомендаціями Міжнародної організації праці, таке співвідношення має становити не менше 50%, а в країнах ЄС – 60%. У грудні 2016 року мінімальна зарплата становила 1600, а середня – 6475 грн, тобто співвідношення склало менше 24,7%. Відтепер при підвищенні мінімум удвічі ми фактично вийшли на середньозважене європейське співвідношення. Це своєрідний механізм протидії соціальному демпінгу в оплаті праці. І це ще один інструмент впливу на роботодавця, щоб він не мінімізував витрати на робочу силу.

Слід визнати, що в Україні на підприємствах ще превалює система оплати праці пострадянського типу, яка вже не вписується в сучасні системи організації праці і її стимулювання. Тому наразі ми на шляху до нових підходів комплексного реформування системи оплати праці. І таку роботу розпочато із соціальними партнерами в рамках діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

 

– Чому саме 3200 грн? Як визначався розмір мінімальної заробітної плати?

– Хочу наголосити, що вперше за часів незалежності мінімальна заробітна плата була розрахована об’єктивно, виходячи з вартісної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Нагадаємо, що у цінах жовтня, коли формувалися показники проекту Держбюджету на 2017 рік, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно з розрахунками Мінсоцполітики, становив 3155 грн. Ці дані є офіційними і публікуються на його сайті щомісячно.

І що не менш важливо, вперше за 15 років були оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних та демографічних груп населення, що застосовуються для визначення прожиткового мінімуму. Це теж було вимогою профспілок, яку виконав Уряд.

Усі попередні роки пропозиції профспілок стосовно оновлення прожиткового мінімуму владою ігнорувалися. Хоча згідно із законом, це має робитися кожні п’ять років.

 

– Які наслідки для ринку праці матиме нова мінімальна зарплата?

– Підвищення мінімальної заробітної плати до економічно обґрунтованого розміру має низку позитивних наслідків. Зокрема, 3,2 млн працівників буде виведено з-за межі бідності завдяки цьому підвищенню. Що, в свою чергу, вплине на підвищення купівельної спроможності населення та сукупного споживчого попиту на вітчизняну продукцію.

Також підвищення «мінімалки» зумовить збільшення надходжень до бюджету від податків на доходи фізичних осіб, скорочення розміру дефіциту Пенсійного фонду. Зокрема, це створить умови для осучаснення пенсій, які вже 4 роки не переглядалися.

Підвищення мінімальної зарплати – спосіб впливу на детінізацію економіки. Ось вам лише один приклад: за даними Мінсоцполітики, понад 40 тис. керівників офіційно декларували свою зарплату на рівні мінімальної! Тому підвищення мінімального рівня оплати праці об’єктивно змусить тих, хто платив у конвертах і подавав офіційну звітність, що нібито найманий працівник отримує 1600 грн (але очевидно, що фактична зарплата і дохід були більшими), сплачувати податок на доходи не з 1600 грн, а не менш ніж із 3200 грн. Детінізація теж поповнить державну казну. За нашими розрахунками, кожна гривня, виплачена у формі заробітної плати, повертається через споживання назад до бюджету в розмірі 45–47 коп.

 

– У чому полягають практичні проблеми впровадження мінімальної заробітної плати?

– Минулого тижня, під час робочої поїздки на Одещину я відвідав три підприємства, що представляють різні галузі економіки: один з найбільших заводів України з виробництва метизної продукції ПрАТ «Виробниче об’єднання «Стальканат-Сiлур», будівельну компанію «Стікон», а також комунальне підприємство «Одесміськелектротранс». Колективи великі – від тисячі до понад 2 тис. людей. Варто зазначити, що на підприємствах робота ведеться на достатньому рівні, і соціально-економічні питання вирішуються. Тож для керівників цих підприємств підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн не стало проблемою. Адже кількість осіб, яких воно торкнулося, становила не більше 5%, і в основному стосувалося некваліфікованих працівників.

У тих підприємств, які працюють по- білому і стабільно, проблеми, пов’язаної з підвищенням «мінімалки», не виникає. Звичайно, там, де підприємство працює збитково, проблеми будуть, і шлях їх подолання тільки один – підвищення ефективності і продуктивності праці. Це загальновизнане правило.

У реальному секторі економіки, окрім законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати, сторони колективних переговорів повинні спиратися також і на встановлені Генеральною, галузевою угодами тарифні ставки працівника І розряду. Цей інструмент використовується у понад 70 тис. колективних договорів, 92 галузевих угодах, що охоплюють майже 80% найманих працівників.

Звичайно, підвищення зарплати вимагатиме у багатьох випадках коригування бізнес-планів, фінансових кошторисів підприємств. Щодо дотацій вугільній галузі або комунальним підприємствам громадського транспорту на компенсацію пільгових перевезень, повинні бути передбачені кошти у місцевих бюджетах. Те саме стосується галузей, де національні регулятори визначають тарифи і ціни на газ, електроенергію, житлово-комунальні та послуги зв’язку. Мінімальний гарантований розмір зарплати 3200 грн має бути враховано.

Це механізм, який певний час потребуватиме налагодження і активних консультацій роботодавця з профкомом, а з іншого боку – з власником, акціонерами.

У бюджетному секторі оплата праці здійснюється на основі єдиної тарифної сітки, яку затверджено Урядом, і І тарифний розряд з 1 січня визначено в розмірі 1600 грн. Він зріс проти грудня 2015 року на 44%. На підвищення заробітної плати, зокрема всім без винятку працівникам до 3200 грн і кваліфікованим згідно з 25-розрядною Єдиною тарифною сіткою, додатково передбачено 40 млрд грн з державного і місцевих бюджетів. Тут потрібна тісна взаємодія міністерств з органами на місцях щодо збереження диференціації оплати кваліфікованої праці. Підвищення зарплати вчителів очікується на рівні 50%, а лікарів – 30%.

Слід зазначити, що рівень оплати праці у цих секторах був украй низьким. Зокрема, в галузі освіти 45%, або 603 тис. осіб, отримували зарплату менше нині встановленої мінімальної, а в галузі охорони здоров’я – це 55%.

Мине час, поки врегулюються усі ці речі, а наразі доведеться вирішувати низку проблем. Задля цього в Кабінеті Міністрів України створена Міжвідомча робоча група із забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, до складу якої увійшов Голова СПО профспілок. Відповідні робочі групи створені і на місцях в усіх регіонах України.

 

– Чи вплине підвищення мінімальної заробітної плати на рівень цін?

– Відповідно до урядового прогнозу макропоказників інфляція у 2017 році становитиме 8±2%. За розрахунками Національного банку України, з урахуванням 3200 грн інфляція становитиме 9,1%, тобто перебуватиме в межах визначеного коридору.

Здебільшого галас навколо інфляційного чинника мінімальної зарплати підіймають недобросовісні підприємці, які роками платили зарплату в конвертах собі і працівникам, й уникали сплати податків та єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Тож нині платити 3200 грн легально та сплачувати з цієї суми податок з доходу фізичної особи і 22% єдиного соціального внеску їм вочевидь не до вподоби. Але й ті підприємці, які працюють по-білому, чесно виконують свої зобов’язання перед державою і працівниками, теж не можуть пасивно споглядати, бо працюють в нерівних конкурентних умовах. Та й профспілки – проти тіньових оборудок, бо обов’язок утримувати пенсіонерів та фінансувати соціальну сферу лягає на легально працюючих. Разом з тим держава надала преференції ФОПам, дохід яких не перевищує 300 тис. грн на рік, встановивши для них норму, що сума єдиного соціального внеску не може бути менше 0,5 мінімального страхового внеску (тобто 22% від 1600 грн, а не від 3200 грн.). Але його повинні сплачувати всі підприємці, навіть ті, хто декларує нульовий дохід. Саме це викликає у них заперечення, вони погрожують закриттям бізнесу, скороченням робочих місць. Хоча насправді, як повідомив голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, закриття бізнесу в січні мало місце саме там, де роками він не працював, будучи формально зареєстрованим.

До того ж, підвищення вдвічі мінімальної зарплати не означає автоматичного підвищення на таку ж величину середньої зарплати і фонду оплати праці, який нині складає близько 680 млрд грн, бо все залежить від економічної та фінансової спроможності підприємств та бюджету.

З іншого боку, в структурі виробничих витрат зарплата не є домінуючою. Наприклад, у промисловості це 6–10%. Як свідчить практика, вона не є основним інфляційним чинником, бо використовується в основному на поточне споживання, а через податки і внески 45–47 копійок з гривні повертається до державної казни. Тому ті, хто стверджує, що підвищення «мінімалки» спричинить інфляційний тиск на гривню і підвищення цін, явно спекулюють. Тут значно більшу вагу мають багатомільярдні інтервенції НБУ на підтримку національної валюти і банківської сфери. Іншим не менш вагомим чинником виступає директивне підвищення цін і тарифів на газ, електроенергію, транспортні послуги. І якраз тут велике поле для діяльності Антимонопольного комітету та контролю держави.

Резюмуючи, хотів би зазначити, що Федерація профспілок жорстко стоїть на позиції необхідності подальшого реформування системи оплати праці в країні на засадах гідної праці, наближення до європейських стандартів.

Підвищення мінімальної заробітної плати – лише перший крок у цьому напрямі. У ФПУ є чітке бачення подальшого руху: перегляд змісту мінімальної заробітної плати, перехід до галузевих стандартів оплати праці, прив’язка «мінімалки» до середньої заробітної плати, зміна параметрів розрахунку індексації заробітної плати, створення Фонду гарантування виплат заборгованої заробітної плати, осучаснення системи пенсійного забезпечення. Низку законодавчих пропозицій профспілки підготували й вони проходять публічне обговорення.

Ставка на дешеву робочу силу призвела до значних втрат трудового потенціалу, «відтоку мізків» за кордон. А демографічна криза та перекоси в підготовці кадрів у бік гуманітарного профілю ще більше ускладнюють ситуацію на ринку праці, який в умовах так званої четвертої індустріальної революції все більше орієнтується на цифровізацію, нано- та біотехнології, потребу в спеціалістах технічного профілю, яких нашій країні явно бракує. Про це, зокрема, свідчить аналіз, проведений нещодавно Національним комітетом з промислового розвитку, до складу якого мене делеговано СПО профспілок.

Як сказав засновник Ford Motor Company, один з найуспішніших людей усіх часів, «батько» сучасних конвеєрних ліній Генрі Форд: «Ви можете забрати мої заводи, спалити мої будівлі, але залиште мені моїх людей. І ви не встигнете озирнутися, як я знову буду попереду вас». Пам’ятаймо про це: без людини праці бізнес нічого не вартий.

 

Олена ОВЕРЧУК,

«ПВ»

[ Детальніше... ]

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – ЦЕ НЕ ПОДАРУНОК ПРАЦІВНИКАМ, А ОБОВ’ЯЗОК ДЕРЖАВИ І РОБОТОДАВЦЯ»

32

 

 

Підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі – до 3200 грн з 1 січня п. р. значною мірою є досягненням профспілок, і це було однією з вимог учасників всеукраїнських акцій, організованих ФПУ 6 липня і 8 грудня 2016 року. Законом про Держбюджет – 2017 встановлено, що жоден працівник не отримуватиме заробітну плату нижче цього рівня. На переконання профспілок, це лише початок реформування системи оплати праці. Про профспілкову позицію, практичні аспекти впровадження нової мінімальної зарплати, бачення подальших кроків, просування ініціатив та ідей ідеться в розмові з Головою СПО об’єднань профспілок, Головою Федерації профспілок України Григорієм Осовим.

 

– Григорію Васильовичу, законодавче встановлення мінімальної заробітної плати – це, так би мовити, українське ноу-хау чи загальновизнана світова практика?

– Сьогодні понад 90% країн світу, за інформацією Міжнародної організації праці, мають законодавчі норми, що регулюють мінімально допустимий розмір заробітної плати. Але механізм встановлення та регулювання зазначеного соціального стандарту є різним.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Завдання № 1 мінімальної заробітної плати – протидія бідності серед працюючих, що вкрай актуально для України, де кожен п’ятий працівник є бідним, а за рівнем середньої зарплати ми на останньому місці в Європі, поступаючись навіть більшості пострадянських країн.

У світі вже давно дійшли висновку, що мінімальна заробітна плата має забезпечувати потреби працівників та їхніх сімей, що відображено у ратифікованій Україною Конвенції МОП № 131 та Європейській соціальній хартії. Таку ж норму передбачено в ст. 9 Закону України «Про оплату праці», де зазначено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей щодо харчування, непродовольчих товарів, соціальних та культурних потреб на мінімальному рівні.

Слід зазначити, що у світовій практиці є два підходи до визначення мінімальної зарплати. Перший – виходячи з основних потреб працівників щодо продуктів харчування, одягу, житла, освіти, медичного обслуговування, підтримки загальнокультурного рівня, користування окремими видами послуг (транспорт, зв’язок) тощо. З цією метою розробляються споживчі кошики, визначається їх вартісне вираження, встановлюється розмір мінімального споживчого бюджету або прожиткового мінімуму, які використовуються для визначення мінімальної заробітної плати.

Другий підхід – на основі показників економічного розвитку держави, наприклад на базі розрахунку відсотка від середньої заробітної плати, що склалася у країні. За рекомендаціями Міжнародної організації праці, таке співвідношення має становити не менше 50%, а в країнах ЄС – 60%. У грудні 2016 року мінімальна зарплата становила 1600, а середня – 6475 грн, тобто співвідношення склало менше 24,7%. Відтепер при підвищенні мінімум удвічі ми фактично вийшли на середньозважене європейське співвідношення. Це своєрідний механізм протидії соціальному демпінгу в оплаті праці. І це ще один інструмент впливу на роботодавця, щоб він не мінімізував витрати на робочу силу.

Слід визнати, що в Україні на підприємствах ще превалює система оплати праці пострадянського типу, яка вже не вписується в сучасні системи організації праці і її стимулювання. Тому наразі ми на шляху до нових підходів комплексного реформування системи оплати праці. І таку роботу розпочато із соціальними партнерами в рамках діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

 

– Чому саме 3200 грн? Як визначався розмір мінімальної заробітної плати?

– Хочу наголосити, що вперше за часів незалежності мінімальна заробітна плата була розрахована об’єктивно, виходячи з вартісної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Нагадаємо, що у цінах жовтня, коли формувалися показники проекту Держбюджету на 2017 рік, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно з розрахунками Мінсоцполітики, становив 3155 грн. Ці дані є офіційними і публікуються на його сайті щомісячно.

І що не менш важливо, вперше за 15 років були оновлені набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних та демографічних груп населення, що застосовуються для визначення прожиткового мінімуму. Це теж було вимогою профспілок, яку виконав Уряд.

Усі попередні роки пропозиції профспілок стосовно оновлення прожиткового мінімуму владою ігнорувалися. Хоча згідно із законом, це має робитися кожні п’ять років.

 

– Які наслідки для ринку праці матиме нова мінімальна зарплата?

– Підвищення мінімальної заробітної плати до економічно обґрунтованого розміру має низку позитивних наслідків. Зокрема, 3,2 млн працівників буде виведено з-за межі бідності завдяки цьому підвищенню. Що, в свою чергу, вплине на підвищення купівельної спроможності населення та сукупного споживчого попиту на вітчизняну продукцію.

Також підвищення «мінімалки» зумовить збільшення надходжень до бюджету від податків на доходи фізичних осіб, скорочення розміру дефіциту Пенсійного фонду. Зокрема, це створить умови для осучаснення пенсій, які вже 4 роки не переглядалися.

Підвищення мінімальної зарплати – спосіб впливу на детінізацію економіки. Ось вам лише один приклад: за даними Мінсоцполітики, понад 40 тис. керівників офіційно декларували свою зарплату на рівні мінімальної! Тому підвищення мінімального рівня оплати праці об’єктивно змусить тих, хто платив у конвертах і подавав офіційну звітність, що нібито найманий працівник отримує 1600 грн (але очевидно, що фактична зарплата і дохід були більшими), сплачувати податок на доходи не з 1600 грн, а не менш ніж із 3200 грн. Детінізація теж поповнить державну казну. За нашими розрахунками, кожна гривня, виплачена у формі заробітної плати, повертається через споживання назад до бюджету в розмірі 45–47 коп.

 

– У чому полягають практичні проблеми впровадження мінімальної заробітної плати?

– Минулого тижня, під час робочої поїздки на Одещину я відвідав три підприємства, що представляють різні галузі економіки: один з найбільших заводів України з виробництва метизної продукції ПрАТ «Виробниче об’єднання «Стальканат-Сiлур», будівельну компанію «Стікон», а також комунальне підприємство «Одесміськелектротранс». Колективи великі – від тисячі до понад 2 тис. людей. Варто зазначити, що на підприємствах робота ведеться на достатньому рівні, і соціально-економічні питання вирішуються. Тож для керівників цих підприємств підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн не стало проблемою. Адже кількість осіб, яких воно торкнулося, становила не більше 5%, і в основному стосувалося некваліфікованих працівників.

У тих підприємств, які працюють по- білому і стабільно, проблеми, пов’язаної з підвищенням «мінімалки», не виникає. Звичайно, там, де підприємство працює збитково, проблеми будуть, і шлях їх подолання тільки один – підвищення ефективності і продуктивності праці. Це загальновизнане правило.

У реальному секторі економіки, окрім законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати, сторони колективних переговорів повинні спиратися також і на встановлені Генеральною, галузевою угодами тарифні ставки працівника І розряду. Цей інструмент використовується у понад 70 тис. колективних договорів, 92 галузевих угодах, що охоплюють майже 80% найманих працівників.

Звичайно, підвищення зарплати вимагатиме у багатьох випадках коригування бізнес-планів, фінансових кошторисів підприємств. Щодо дотацій вугільній галузі або комунальним підприємствам громадського транспорту на компенсацію пільгових перевезень, повинні бути передбачені кошти у місцевих бюджетах. Те саме стосується галузей, де національні регулятори визначають тарифи і ціни на газ, електроенергію, житлово-комунальні та послуги зв’язку. Мінімальний гарантований розмір зарплати 3200 грн має бути враховано.

Це механізм, який певний час потребуватиме налагодження і активних консультацій роботодавця з профкомом, а з іншого боку – з власником, акціонерами.

У бюджетному секторі оплата праці здійснюється на основі єдиної тарифної сітки, яку затверджено Урядом, і І тарифний розряд з 1 січня визначено в розмірі 1600 грн. Він зріс проти грудня 2015 року на 44%. На підвищення заробітної плати, зокрема всім без винятку працівникам до 3200 грн і кваліфікованим згідно з 25-розрядною Єдиною тарифною сіткою, додатково передбачено 40 млрд грн з державного і місцевих бюджетів. Тут потрібна тісна взаємодія міністерств з органами на місцях щодо збереження диференціації оплати кваліфікованої праці. Підвищення зарплати вчителів очікується на рівні 50%, а лікарів – 30%.

Слід зазначити, що рівень оплати праці у цих секторах був украй низьким. Зокрема, в галузі освіти 45%, або 603 тис. осіб, отримували зарплату менше нині встановленої мінімальної, а в галузі охорони здоров’я – це 55%.

Мине час, поки врегулюються усі ці речі, а наразі доведеться вирішувати низку проблем. Задля цього в Кабінеті Міністрів України створена Міжвідомча робоча група із забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, до складу якої увійшов Голова СПО профспілок. Відповідні робочі групи створені і на місцях в усіх регіонах України.

 

– Чи вплине підвищення мінімальної заробітної плати на рівень цін?

– Відповідно до урядового прогнозу макропоказників інфляція у 2017 році становитиме 8±2%. За розрахунками Національного банку України, з урахуванням 3200 грн інфляція становитиме 9,1%, тобто перебуватиме в межах визначеного коридору.

Здебільшого галас навколо інфляційного чинника мінімальної зарплати підіймають недобросовісні підприємці, які роками платили зарплату в конвертах собі і працівникам, й уникали сплати податків та єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Тож нині платити 3200 грн легально та сплачувати з цієї суми податок з доходу фізичної особи і 22% єдиного соціального внеску їм вочевидь не до вподоби. Але й ті підприємці, які працюють по-білому, чесно виконують свої зобов’язання перед державою і працівниками, теж не можуть пасивно споглядати, бо працюють в нерівних конкурентних умовах. Та й профспілки – проти тіньових оборудок, бо обов’язок утримувати пенсіонерів та фінансувати соціальну сферу лягає на легально працюючих. Разом з тим держава надала преференції ФОПам, дохід яких не перевищує 300 тис. грн на рік, встановивши для них норму, що сума єдиного соціального внеску не може бути менше 0,5 мінімального страхового внеску (тобто 22% від 1600 грн, а не від 3200 грн.). Але його повинні сплачувати всі підприємці, навіть ті, хто декларує нульовий дохід. Саме це викликає у них заперечення, вони погрожують закриттям бізнесу, скороченням робочих місць. Хоча насправді, як повідомив голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, закриття бізнесу в січні мало місце саме там, де роками він не працював, будучи формально зареєстрованим.

До того ж, підвищення вдвічі мінімальної зарплати не означає автоматичного підвищення на таку ж величину середньої зарплати і фонду оплати праці, який нині складає близько 680 млрд грн, бо все залежить від економічної та фінансової спроможності підприємств та бюджету.

З іншого боку, в структурі виробничих витрат зарплата не є домінуючою. Наприклад, у промисловості це 6–10%. Як свідчить практика, вона не є основним інфляційним чинником, бо використовується в основному на поточне споживання, а через податки і внески 45–47 копійок з гривні повертається до державної казни. Тому ті, хто стверджує, що підвищення «мінімалки» спричинить інфляційний тиск на гривню і підвищення цін, явно спекулюють. Тут значно більшу вагу мають багатомільярдні інтервенції НБУ на підтримку національної валюти і банківської сфери. Іншим не менш вагомим чинником виступає директивне підвищення цін і тарифів на газ, електроенергію, транспортні послуги. І якраз тут велике поле для діяльності Антимонопольного комітету та контролю держави.

Резюмуючи, хотів би зазначити, що Федерація профспілок жорстко стоїть на позиції необхідності подальшого реформування системи оплати праці в країні на засадах гідної праці, наближення до європейських стандартів.

Підвищення мінімальної заробітної плати – лише перший крок у цьому напрямі. У ФПУ є чітке бачення подальшого руху: перегляд змісту мінімальної заробітної плати, перехід до галузевих стандартів оплати праці, прив’язка «мінімалки» до середньої заробітної плати, зміна параметрів розрахунку індексації заробітної плати, створення Фонду гарантування виплат заборгованої заробітної плати, осучаснення системи пенсійного забезпечення. Низку законодавчих пропозицій профспілки підготували й вони проходять публічне обговорення.

Ставка на дешеву робочу силу призвела до значних втрат трудового потенціалу, «відтоку мізків» за кордон. А демографічна криза та перекоси в підготовці кадрів у бік гуманітарного профілю ще більше ускладнюють ситуацію на ринку праці, який в умовах так званої четвертої індустріальної революції все більше орієнтується на цифровізацію, нано- та біотехнології, потребу в спеціалістах технічного профілю, яких нашій країні явно бракує. Про це, зокрема, свідчить аналіз, проведений нещодавно Національним комітетом з промислового розвитку, до складу якого мене делеговано СПО профспілок.

Як сказав засновник Ford Motor Company, один з найуспішніших людей усіх часів, «батько» сучасних конвеєрних ліній Генрі Форд: «Ви можете забрати мої заводи, спалити мої будівлі, але залиште мені моїх людей. І ви не встигнете озирнутися, як я знову буду попереду вас». Пам’ятаймо про це: без людини праці бізнес нічого не вартий.

 

Олена ОВЕРЧУК,

«ПВ»

[ Детальніше... ]

Реформи крокують країною. На часі – децентралізація.

DSC 3137

 

 

Фактично, після впровадження цієї реформи, в Україні з’явиться нова форма державного управлінням. Суть її у відході від центрального управління, себто, більше владних повноважень передається на місця – у громади.

У нас, на Рівненщині, теж створюються територіальні об’єднані громади з центром в одному з об’єднаних у громаду сіл, обираються лідери – професіонали, знані на місцях люди, які мають авторитет господарників, хороших організаторів та управлінців. Нині створено вже 18 таких громад. У майбутньому буде створено ще 27.

Час вимагає змін. На його вимогу, під зміни варто підлаштовуватися усім хто працює в громадах. Новий для країни процес об’єднання громад зачіпає інтереси багатьох сторін – представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, мешканців. Назріла необхідність у зміні підходів до роботи з громадами і в профспілках. Одним із головних пріоритетів діяльності Федерації профспілок області, в умовах децентралізації влади та створення об’єднаних територіальних громад, є збереження цілісності та єдності галузевих організаційних ланок профспілок, їх організаційної структури, недопущення необгрунтованої ліквідації первинних профспілкових організацій у процесі оптимізації мережі закладів ЖКГ, бюджетної сфери, АПК тощо.

З цією метою було запроваджено механізм об’єднання первинних профспілкових організацій громад в координаційну раду, голова якої буде співпрацювати з президією Федерації профспілок області.

 

Протягом декількох місяців профспілковці працювали в новостворених територіальних громадах, з керівниками громад та головами первинок, адже на Президії ФПО було вирішено галузевий принцип формування профорганізацій зберегти, створювалися нові первинні профорганізації, обиралися лідери цих первинок та обговорювалися можливі кандидатури на обрання голів координаційних рад.

Паралельно готувались і Угоди про співпрацю між Федерацією профспілок області та сільськими радами (об’єднаними територіальними громадами). Забігаючи на перед скажу, що такі Угоди  були підписані між Миляцькою та Висоцькою сільськими радами 07 лютого 2017 року під час відвідин цих громад Президією Федерації профспілок області, спеціалістами апарату ФПО. У громади в цей день завітав і голова Дубровицької райради Микола Кухарець, соціальних партнерів представляла начальник управління освіти, молоді та спорту району Ніна Стасюк, профспілковий актив району.

Отож, вперше в Україні подібна співпраця була документально засвідчена. Свої підписи під Угодами поставили голова Федерації профспілок області Микола Шершун та голова Миляцької громади Федір Хлебович та Висоцької – Людмила Гура (див. на фото).

На думку голова ФПО Миколи Шершуна, такі виїзди в громади, коли йде відверта розмова між присутніми неформальній обстановці, коли, у форматі запитання-відповіді, можна багато про що поговорити і вирішити варті уваги, і профспілковці будуть і надалі впроваджувати їх у практику своєї роботи.

Також, під час відвідин Миляцького ЦНАПу, увага, першого в Україні серед сільських громад, Микола Шершун, зазначив:

-   Надзвичайно приємно бачити не байдужих людей, які мають прогресивні погляди у всьому, мають план роботи і план втілення задуманого в життя. Микола Харитонович висловив сподівання, що тепер профспілки разом з сільськими громадами відкриють нову сторінку у співпраці, і Закон «Про соціальний діалог» запрацює на повну силу.

Очільники громад, у свою чергу, запевнили профспілковців, що добрі починання вони завжди підтримають.

Федір Хлебович, прогресивний сільський голова-новатор Миляцької громади, (громада під його управлінням була відібрана проектом ЄС/ПРООН МРГ «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» щодо створення ЦНАП та покращення умов центрів надання адміністративних послуг), зазначив, що будь яка співпраця на користь там, де люди вміють чути один одного, і вміють розмовляти мовою компромісу.

Людмила Гура, голова Висоцької громади, нарікала на недостатність досвіду, у порівнянні з Федором Хлебовичем, однак вона теж висловила своє бачення, як зробити життя земляків кращим, і наміри до співпраці з профспілками вона теж підтримала.

Для координації роботи первинних профспілкових організацій, членів профспілок та для представлення їх інтересів в органах об’єднаних територіальних громадах було створено Координаційну раду та обрано голів. У Милячах нею стала представниця освітянської Профспілки – Тетяна Малош, у Висоцьку – представник від профспілки культури – Григорій Яцута. Новообрані голови співпрацюватимуть з Федерацією профспілок та представлятимуть інтереси профспілкових організацій в органах державної влади.

Отож, добрий початок вже є. Робота в територіальних громадах триватиме і надалі.

 

Жанна АРСЕНІЧЕВА,

м.Рівне

 

DSC 3150

 

DSC 3182

[ Детальніше... ]

Створено первинну профспілкову організацію Профспілки працівників освіти і науки України на рівні Носівської ОТГ

IMG 8501

 

 

Черговою профспілковою організацією Профспілки працівників освіти і науки України, створеною на рівні об’єднаних територіальних громад Чернігівщини, стала Носівська.

8 лютого 2017 року члени Профспілки, які представляли всі навчальні заклади Носівської ОТГ, одноголосно прийняли рішення про створення первинної профспілкової організації на рівні громади. Головою організації обрана Друзь Олена Олександрівна. Обрано профком новоствореної організації, до складу якого ввійшли представники від профорганізацій кожного закладу освіти ОТГ. У зборах також взяли участь представники Чернігівської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України, в.о. начальника новоствореного відділу освіти, молоді та спорту міської ради, керівники навчальних закладів.

У цей же день голова Чернігівської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Т.Матвеєва та юрисконсульт О.Лугина відвідали Мринську ОТГ. У приміщенні Мринської школи вони розповіли про процес створення нової профспілкової структури, яка б представляла інтереси спілчан перед керівництвом громади. У зустрічі взяв участь не лише профактив з цього закладу, а й з інших шкіл і дитсадків громади, які, незважаючи на непогоду, виявили бажання поспілкуватись з працівниками обласної організації Профспілки.

 

Чернігівська обласна організація

Профспілки працівників освіти і науки України

[ Детальніше... ]

Питання дотримання норм законодавства стосовно мінімальної заробітної плати в Запорізькій області на контролі

foto 1

 

У Запорізькій області розпорядженням голови облдержадміністрації створено обласну робочу групу з питання забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати(в розмірі 3200 грн.) до складу якої входить голова Запорізької обласної ради профспілок Віктор Сластьон.

Члени цього органу вперше зібралися на своє засідання під головуванням заступника голови облдержадміністрації Едуарда Гугніна. В засіданні робочої групи також приймали участь представники профспілок.

- Наше завдання – налагодити  проведення постійного контролю за забезпеченням підвищення мінімальної заробітної плати, насамперед у частині додержання законодавства з оплати праці працівників закладів, установ та організацій, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Такі самі робочі групи мають бути створені на місцях. Та наразі це доручення виконали лише на чотирьох територіях: у м. Запоріжжя, Гуляйпільському, Михайлівському та Чернігівському районах. Нагадую, що це завдання має бути виконано до 15 лютого, - наголосив Едуард Гугнін.

Як повідомив директор Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ігор Мещан, наразі в інших містах і районах області триває розробка та погодження відповідних розпорядчих документів керівників територій з цього питання.

- Наголошую, що керівники бюджетних установ не мають права переводити працівників на неповну тривалість робочого часу або скорочувати їх чисельність. Уже минув місяць з моменту встановлення мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. Усі працівники бюджетної сфери області мали отримати заробітну плату за січень цього року в підвищеному розмірі, - підкреслив Ігор Мещан.

Підбиваючи підсумки засідання, Едуард Гугнін зазначив, що керівники структурних підрозділів облдержадміністрації також мають тримати питання виплати заробітної плати у підпорядкованих закладах бюджетної сфери на постійному контролі.

         Також було вирішено постійно з профспілками області проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу серед працівників та роботодавців, спрямовану на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, легалізації зарплати.

 

foto

 

Запорізька обласна рада профспілок

 

 

 

[ Детальніше... ]

Питання дотримання норм законодавства стосовно мінімальної заробітної плати в Запорізькій області на контролі

foto 1

 

У Запорізькій області розпорядженням голови облдержадміністрації створено обласну робочу групу з питання забезпечення реалізації рішень, спрямованих на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати(в розмірі 3200 грн.) до складу якої входить голова Запорізької обласної ради профспілок Віктор Сластьон.

Члени цього органу вперше зібралися на своє засідання під головуванням заступника голови облдержадміністрації Едуарда Гугніна. В засіданні робочої групи також приймали участь представники профспілок.

- Наше завдання – налагодити  проведення постійного контролю за забезпеченням підвищення мінімальної заробітної плати, насамперед у частині додержання законодавства з оплати праці працівників закладів, установ та організацій, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Такі самі робочі групи мають бути створені на місцях. Та наразі це доручення виконали лише на чотирьох територіях: у м. Запоріжжя, Гуляйпільському, Михайлівському та Чернігівському районах. Нагадую, що це завдання має бути виконано до 15 лютого, - наголосив Едуард Гугнін.

Як повідомив директор Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ігор Мещан, наразі в інших містах і районах області триває розробка та погодження відповідних розпорядчих документів керівників територій з цього питання.

- Наголошую, що керівники бюджетних установ не мають права переводити працівників на неповну тривалість робочого часу або скорочувати їх чисельність. Уже минув місяць з моменту встановлення мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. Усі працівники бюджетної сфери області мали отримати заробітну плату за січень цього року в підвищеному розмірі, - підкреслив Ігор Мещан.

Підбиваючи підсумки засідання, Едуард Гугнін зазначив, що керівники структурних підрозділів облдержадміністрації також мають тримати питання виплати заробітної плати у підпорядкованих закладах бюджетної сфери на постійному контролі.

         Також було вирішено постійно з профспілками області проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу серед працівників та роботодавців, спрямовану на підвищення рівня оплати праці та дотримання норм законодавства в частині мінімальної заробітної плати, легалізації зарплати.

 

foto

 

Запорізька обласна рада профспілок

 

 

 

[ Детальніше... ]

Залучення молоді в профспілки – один з кроків успішної їх модернізації

DSC 0305

 

 

Таку думку висловлювали учасники семінару, який відбувся у м.Львові.

Я, як голова Молодіжної ради Федерації профспілок Рівненської області, була присутня на такому семінарі вперше. Його назва: “Модернізація роботи профспілок через впровадження успішних практик і залучення молоді” повністю відповідала вимогам сьогодення. Адже надзвичайно гостро нині в профспілках стоїть питання омолодження кадрів, створення резерву, залучення до профспілок нових членів з числа молоді.

Новації законодавства, боротьба з негативним іміджем, стереотипами, мотивація профспілкового членства, модернізація організації, управління робочим часом профспілкового лідера, розподіл ролей в профспілковій організації - ось основні теми навчання.

Під час семінару створилась робоча і водночас дружня атмосфера. Вважаю, що він стане поштовхом до нового етапу в роботі Молодіжної ради Федерації профспілок України.

Крім цього, члени ради вирішили деякі організаційні питання, зокрема, розробили положення про Молодіжну раду, створили п’ять комісій: організаційну, освітню, інформаційну, правову та науково-дослідницьку, затвердили план роботи на 2017 рік.

Загалом семінар видався корисним та повчальним, я отримала багато нової, цікавої інформації, ознайомилася з досвідом роботи Молодіжних рад в різних областях і галузях. Дуже вдячна організаторам навчання: Молодіжній раді ФПУ, талановитим викладачам та Центру Солідарності Американської Федерації Праці – Конгресу Промислових Профспілок (ГО "Трудові Ініціативи") за підтримку.

Переконана, що отриманні знання та наша співпраця дадуть позитивні результати в діяльності Молодіжної Ради ФПУ, а також, що нас почує та підтримає керівництво країни, і питання молоді в державі стане одним з пріоритетних.

Катерина Пасько,

Голова Молодіжної ради

Федерації профспілок Рівненської області

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Лютий 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28