17 березня 2017

Фахова дискусія про проблеми вищої школи

IMG 6029

 

 

Реалізуючи план заходів комітету Чернігівської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України з проведення 2017 року – Року первинної профспілкової організації, 16 березня було проведене інтерактивне навчання голів первинних профспілкових організацій працівників вищих навчальних закладів у формі фахової дискусії за темою  «Про стан впровадження Закону України «Про вищу освіту».

Розпочала інтерактивне навчання профспілкових лідерів Тетяна Матвеєва – голова обласної організації Профспілки. Вона наголосила, що метою реформи вищої освіти є покращення якості вищої освіти. Адже проблеми вдосконалення освіти – і вищої, і середньої – у суспільстві розцінюються як важливі, причому більше чверті населення відносить їх до першочергових. Водночас якість і середньої, і вищої освіти оцінюється приблизно на рівні 3-х балів за 5-бальною шкалою.

 Основні позитиви вищої освіти – це добрі професійні та світоглядні знання. Втім, лише 26% населення згодні з твердженням, що вища освіта в Україні  дає можливості знайти хорошу роботу. Щодо кількості ВНЗ,  то існує така думка, що вищих навчальних закладів в Україні багато.

 Рівно половина населення підтримує на сьогодні пропозицію щодо повернення технікумів та коледжів до системи середньої спеціальної освіти . У даному питанні, зазначила голова обласної організації, важливу роль відіграє позиція Профспілки. За ініціативи обласної організації депутати Чернігівської обласної ради прийняли звернення до Голови Верховної Ради України Парубія А.В. та Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. щодо прискорення розгляду законопроекту № 5240 від 07.02.2017 р.

Населення держави відчуває потребу у курсах підвищення кваліфікації.

Серед найбільш серйозних проблем української вищої освіти  відзначається корумпованість викладацького складу ВНЗ, невизнання дипломів українських ВНЗ в інших країнах світу, невідповідність викладання вимогам ринку праці та слабка матеріально-технічну база вишів.

Важливу роль у покращення якості вищої освіти повинні відіграти профспілкові комітету вузів. Це, перш за все підвищення оплати праці викладачів, стимулювання наукової діяльності у вишах, боротьба з усіма проявами корупції і нечесності у ВНЗ та більше пов’язування викладання з потребами майбутньої професії.

Голови первинних організацій з позиції профспілкових лідерів обговорили проблеми, які, на їхню думку,  мають місце у вищій школі. Олексій Лейберов – голова первинної профспілкової організації працівників Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя зупинився, зокрема, на питанні присвоєння вчених звань  наукових і науково-педагогічних працівників, отримати які сьогодні  дуже важко через надмірні вимоги до їх захисту. Він зауважив, що існує тенденція до зменшення працівників вузів, які захищаються та  підтверджують звання. У той же час без певної кількості професорів та доцентів вищий навчальний заклад може не отримати акредитацію, хоча звання саме по собі не дуже стимулює викладача краще працювати. То чи не назріла необхідність зменшити вимоги щодо кількості наукових звань серед викладачів  при отриманні вузами акредитації?

Представники вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації підняли питання щодо освітньої діяльності  їхніх закладів за підготовкою молодших спеціалістів. Вони наголосили, що назріла реальна загроза руйнації цих закладів. Олександр Нечай – голова первинної профспілкової організації викладачів Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я Франка наголосив, що невизначеність статусу коледжу негативно впливає не тільки на навчальний процес, студентів, а й на викладачів, хоча коледж має великий авторитет серед педагогічної громадськості по практичній підготовці педагогічних кадрів. 

Доводив необхідність існування коледжу транспорту та комп’ютерних технологій Чернігівського національного технологічного університету Андрій Любенко – голова первинної профспілкової організації працівників коледжу. Спеціальності, за якими навчаються студенти цього вузу, затребувані в області у банківській системі, машинобудівній галузі, підприємницькій діяльності тощо. У зв’язку з цим проблем з набором студентів не було. 

Учасники фахової дискусії обговорили питання  фінансування вищої освіти, її майбутнє та якість підготовки фахівців, стипендіальне забезпечення студентів. 

«Останнім часом, отримуючи вищу освіту, випускники вузів мають низькі практичні навички» – наголосив Анатолій Тимошенко – проректор Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, голова первинної профспілкової організації працівників. Він також зауважив, що сьогодні спостерігається стійка тенденція виїзду випускників шкіл на навчання за кордон, бо їх влаштовує система навчання, яка дає можливість три дні на тиждень навчатися, а три дні працювати, щоб утримувати себе під час навчання. 

Михайло Кайдаш – голова первинної профспілкової організації Чернігівського національного технологічного університету звернув увагу присутніх на те, що у студентів спостерігається низька здатність до самоосвіти, тому до перспективи європейської самоосвіти нам ще потрібно навчити студентів вчитися. 

«Та й викладачі на 75 – 80 відсотків не готові працювати із студентами з використанням інформаційних технологій» – зауважив Геннадій Ячний – голова первинної профспілкової організації Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Він підняв питання невизначеності статусу інститутів післядипломної освіти у Законі  України «Про вищу освіту», де такі вузи попали у перелік «тощо». 

Голови профспілкових організацій обговорили систему розподілу державного замовлення, яка не враховує показників діяльності вищих навчальних закладів, потреби економіки у трудових ресурсах та потреби розвитку регіонів. І зауважили, що ЗНО не знімає проблеми вузів, а лише опускає планку прийому для багатьох із них. 

Таким чином, учасники фахової дискусії відзначили суттєві проблеми впровадження Закону України «Про вищу освіту», які гальмують реформи у вищій освіті, і важливу роль профспілкових комітетів у вирішенні нагальних питань у житті учасників освітнього процесу.

 

Ніна Дудка

заступник голови Чернігівської обласної організації

Профспілки працівників освіти і науки України

 

IMG 6034

 

IMG 6049

 

 

 

IMG 6054

 

 

 

[ Детальніше... ]

61-А СЕСІЯ КОМІСІЇ ООН ЗІ СТАНОВИЩА ЖІНОК У М. НЬЮ-ЙОРК ТРИВАЄ

логотип сесії

 

 

У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку продовжує роботу 61-а сесія Комісії зі становища жінок.

На черговому засіданні увазі учасників була представлена​ інтерактивна карта «Жінки у політиці у 2017 році», яка наочно демонструє частку жінок в органах виконавчої та законодавчої влади країн світу. Виявилося, що серед глав держав або урядів усього 17 жінок. Частка жінок-парламентарів у середньому в світі – 23%, а міністрів – 18%. На прес-конференції автори карти відзначили, що в порівнянні з минулим роком число жінок серед глав держав та урядів зменшилася з 19 до 17, але якщо порівнювати з цифрами десятирічної давності, то прогрес очевидний. Тоді жінок-лідерів в органах виконавчої влади було всього вісім.

Що стосується жінок-парламентарів, то у цілому по світу їх частка становить 23%. В Україні лише 12% депутатів Верховної Ради – жінки.

У цілому в світі 732 жінки міністра. У Росії та Україні серед членів уряду всього три жінки. Найбільше число жінок серед міністрів у Болгарії, Франції, Швеції та Канаді. Цим державам вдалося досягти гендерної рівності в уряді

Жінки отримують меншу винагороду за рівну з чоловіками працю. У світі заробітна плата жінок складає 77% від середнього заробітку чоловіків.

За даними МОП чимало жінок у світі як і раніше стикаються з дискримінацією на ринку праці: їм доводиться працювати довше, вони отримують меншу заробітну плату ніж чоловіки і змушені задовольнятися обмеженим вибором професій.

У середньому у світовому масштабі жінки отримують за свою працю на 23% менше ніж чоловіки. У Франції та Швеції за все своє життя жінки заробляють на 31% менше ніж чоловіки, а у Німеччині – на 49%. У Туреччині, в середньому, жінка може заробити протягом усієї своєї трудової діяльності на 75% менше ніж чоловік. Головна причина такого стану речей полягає в тому, що жінки зайняті, як правило, менш кваліфікованою працею та слабо представлені на керівних посадах. До того ж у багатьох країнах на жіночих плечах лежить уся неоплачувана домашня робота. Жінки все ще позбавлені рівних з чоловіками можливостей у сфері працевлаштування.

 

Експерти МОП вважають, що при збереженні існуючих тенденцій жінки зможуть домогтися однакової з чоловіками оплати праці лише через 70 років.

Звертаючись до урядових експертів, політиків та представників громадянського суспільства, які беруть участь у сесії, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав активізувати зусилля з боротьби з несправедливістю по відношенню до жінок. Він заявив, що дискримінація на гендерному ґрунті збільшується у силу застарілих уявлень та укоріненого чоловічого шовінізму.

Глава ООН закликав подолати цю історичну несправедливість і домагатися поліпшення становища та розширення можливостей жінок в усіх сферах діяльності.

Сесія продовжить свою роботу до 24 березня.

 

Довідково

 

Комісія зі становища жінок – це функціональний орган Економічної і соціальної ради ООН (ЕКОСОР). Вона займається оглядом застосування міжнародних стандартів із захисту та просування прав жінок, а також розробкою пропозицій щодо їх належного виконання. До складу Комісії входять 45 держав-членів ООН, які обираються терміном на чотири роки.

Комісія проводить роботу в рамках відкритих засідань. Виступати на її сесіях можуть всі держави-члени ООН. Однак приймати рішення та резолюції можуть лише держави-члени Комісії. Рішення та резолюції цього органу передаються на затвердження ЕКОСОР.

Комісія була заснована через рік після створення ООН.

У 1975 році в Мексиці пройшла перша в історії Всесвітня конференція зі становища жінок. 18 грудня 1979 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок. До теперішнього часу її ратифікували майже всі держави світу. Про реалізацію її положень вони звітують перед спеціально створеним з цією метою Комітетом ООН.

У 1995 році в Пекіні відбулася 4-а Всесвітня конференція, на якій була прийнята Пекінська платформа дій щодо поліпшення становища жінок. У ній були визначені 12 найважливіших напрямків діяльності щодо вирішення існуючих проблем. У їх числі – боротьба з бідністю і злиднями серед жінок, з дискримінацією у галузі освіти та охорони здоров'я, вирішення проблеми нерівного представництва жінок у структурах влади тощо.

 

 

Департамент міжнародних зв’язків апарату ФПУ 

[ Детальніше... ]

Вітання Голови ФПУ Григорія Осового з Днем працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення України

thumb 169484 news m

 

 

Федерація профспілок України щиро вітає працівників житлово-комунального господарства з професійним святом – Днем комунальників!

Немає іншої галузі, яка була б так тісно пов’язана із забезпеченням комфортного проживання людей, життєдіяльності підприємств і установ, благоустрою міст, селищ і сіл. Благополуччя кожного будинку, кожної родини багато в чому залежить від надійності комунальних послуг.

На жаль, за останні роки ситуація в житлово-комунальній сфері країни значно погіршилася, отже, проблем накопилося чимало. І насамперед фінансових, які негативно впливають на розвиток підприємств ЖКГ, соціальну стабільність у трудових колективах.

Але незважаючи на скрутні часи, ви виявляєте професіоналізм і відповідальність у протистоянні всім негараздам.

Вірю, що за підтримки галузевої Профспілки вам вдасться подолати всі проблеми та підвищити рівень житлово-комунальних та побутових послуг до європейських стандартів.

Дякуючи всім працівникам галузі за щоденну напружену та віддану працю, зичу міцного здоров’я, щастя, наснаги, удачі у виконанні професійних завдань, родинного благополуччя.

 

 

Голова Федерації профспілок України                      Григорій Осовий

[ Детальніше... ]

Галузева профспілка вітає комунальників з нагоди професійного свята

DSC01294m

 

 

Шановні колеги!

 

Вітаю вас з нагоди свята – Дня працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування  населення!

В складні часи ми відмічаємо своє професійне свято, адже сьогоднішній стан житлово-комунальної галузі є відображенням стану економіки країни, яка потерпає від псевдо реформ, корупції, відсутності інвестицій та стратегічного бачення подальшого розвитку.

Це болюче відбивається на комунальних підприємствах та їх працівниках, на кожному споживачеві комунальних послуг.

В цих умовах забезпечення комунальних благ потребує великих зусиль, і тягар відповідальності, в основному, лягає на ваші плечі! Проте ви гідно справляєтесь з усіма завданнями.

Завдяки вашій наполегливості, працьовитим рукам, незважаючи на всі негаразди сьогодення, не допущено масштабних зривів нинішнього опалювального сезону, підтримується робота інженерних комунікацій, каналізаційного та шляхового господарства. Своїм професіоналізмом і сумлінністю ви привносити позитив у настрій людей.

Висловлюю щиру вдячність за вашу працю та бажаю вам і вашим близьким міцного здоров’я, успіхів, щастя, благополуччя, миру у ваших домівках!

Зі святом!

 

З повагою

 

Голова ЦК Профспілки          Олексій Романюк

[ Детальніше... ]

Заслужили на свято

9224

 

 

У непростих умовах працюють нині комунальники та побутовики Дніпропетровщини. Але високий професіоналізм та відповідальність дозволяють їм забезпечувати якісне обслуговування населення. На високому рівні поставлений і соціальний захист трудящих. За багатьма показниками роботи обласна організація профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення вважається однією з найкращих у галузі та в обласному профоб’єднанні.

 

Изображение 7967

 

7849

 

На урочистих зборах з нагоди професійного свята – Дня працівників комунального господарства та побутового обслуговування населення (відзначається 19 березня), які відбулися 16 березня у Будинку профспілок, - серед найкращих було названо чимало трудових колективів та їх профорганізацій.

І серед них -  підприємства «Кріворіжтепломережа», жовтоводські – водоканал та виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання. Завдяки плідній співпраці керівництва та профкомів на них забезпечуються високі виробничі показники, ефективне виконання колективних договорів.

Не випадково, що й керівники профорганізацій цих підприємств - Юрій Петренко, Ірина Задорожна та Наталія Кліменко були відзначені високими нагородами ЦК та обкому галузевої профспілки. Н.Кліменко, зокрема, визнана кращим профспілковим лідером галузі 2016 р. А Ю.Петренко, як один з найавторитетніших профлідерів області та своєї галузі, минулого року двічі від імені Дніпропетровського облпрофоб’єднання виступав під час всеукраїнських акцій протесту профспілок у Києві.

Найвищою нагородою профспілок області – знаком «Профспілкова пошана» за багаторічну самовіддану працю на благо трудящих було нагороджено у цей день голову Криворізького міськкому профспілки Олександра Родя.

Всіх цих та інших профлідерів, кращих працівників та господарників тепло привітали під час заходу голова обкому профспілки Анастасія Демідова та заступник директора департаменту ЖКГ та будівництва облдержадміністрації Володимир Верхотурцев.

Зокрема, А.Демідова наголосила на тому, що члени профспілки повсякденно відчувають турботу про них. Особливо, що стосується питань оплати праці. Під час укладення колдоговорів на 2017 р. обком поставив завдання перед профактивом зберегти всі позитивні тенденції в оплаті та охороні праці, наданні соціальних гарантій. Велика увага приділяється також оздоровленню працівників та їх дітей (вони відпочивають у 6 ДОЗ, чотири з яких знаходяться на балансі обкому).

Урочистості з нагоди професійного свята продовжились у цей день у театрі ім. Т.Шевченка, де працівників галузі вітали керівники області та галузевої профспілки, а також майстри мистецтв.

 

                                   В.Коврига,
Дніпропетровське обласне об'єднання профспілок

 

Фото автора

 

9247

 

9212

 

9215

 

 

9219

 

Изображение 9209

 

Изображение 9210

[ Детальніше... ]

Жорстка позиція профспілки щодо захисту працівників ЖКГ

110352

 

 

Сьогоднішній стан житлово-комунальної галузі є відображенням стану економіки країни, яка потерпає від псевдо реформ, корупції, відсутності інвестицій, стратегічного бачення подальшого розвитку.

Наша галузь вже не один рік переживає складні часи. Говоримо про реформи, але концепції її так і не бачимо. Прагнемо до запровадження європейських стандартів і водночас гальмуємо економічний розвиток комунальних підприємств, які попри все продовжують підтримувати життєздатність застарілого і зношеного житлового фонду, запобігають аварійним ситуаціям у життєзабезпечуючих системах.

Серед найгостріших проблем, які щорічно виникають у галузі, це: повернення з держбюджету різниці у тарифах на житлово-комунальні послуги, борги споживачів за житлово-комунальні послуги, а також недофінансування з державного бюджету підприємств за житлові субсидії і пільги, які законодавчо передбачені населенню.

Останнім часом відбуваються досить небезпечні тенденції в тарифній політиці держави. Наочним прикладом не виваженої політики є значне підвищення ціни на природний газ та електроенергію без належного економічного обґрунтування, що потягло за собою подорожчання тепла, води, житлово-комунальних послуг. При цьому Уряд не здійснив ефективних заходів для подолання корупції в органах влади та окремих галузях, легалізації тіньового бізнесу, збільшення оподаткування доходів олігархів, що спрямувало б до казни держави значно більше коштів, ніж усі антисоціальні новації.

На початок цього року заборгованість держави перед комунальними компаніями за субсидіями складала більш ніж 4 млрд. грн. Це додаток до боргів населення за спожиті житлово-комунальні послуги, які перевищили15 млрд. грн.

Галузь, яка в цивілізованих країнах вважається стратегічною з точки зору життєзабезпечення населення, в Україні опинилася в фінансовій скруті й на межі виживання. А від неї, між іншим, залежить не тільки безперебійна робота інженерних комунікацій будинків, а й робота промислового комплексу, об’єктів інфраструктури міст та селищ.

Уряд задекларував значне зростання мінімальної заробітної плати, однак тарифні ставки працівникам розраховуються виходячи з законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1600 грн., який в два рази менший нової "мінімалки". Більш того, фактична величина цього соціального стандарту у цінах січня цього року складала 3497 грн.!  То яка ж це реформа оплати праці і де тут значне зростання заробітної плати?

На шляху захисту працівників галузевих підприємств наша Профспілка зайняла тверду позицію і не допустила значного розриву мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. 10 січня 2017 р. було підписано нову Галузеву угоду між Мінрегіоном, Об’єднанням роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України та ЦК Профспілки. Шляхом договірного регулювання коефіцієнтів тарифних ставок робітників підгалузей, а саме, підвищення тарифних ставок на 15-16 % та застосування коефіцієнту 1,2 до тарифної ставки робітника І розряду, тарифна ставка робітника ІІ розряду складає понад 3200 грн. Аналогігні галузеві угоди ми підписали й з іншими партнерами по соціальному діалогу.

Наша Профспілка робить усе, щоб покращити умови праці працівників галузі, добитися від роботодавців виконання вимог колективних договорів, передусім у частині вчасної і повної виплати заробітної плати, дотримання інших соціальних гарантій, організації і оздоровлення та відпочинку спілчан та членів їхніх сімей.

Напередодні професійного свята, яке відзначатиметься 19 березня, висловлюю щиру вдячність усім працівникам житлово-комунальної галузі за самовіддану і сумлінну працю, яка привносить позитив у настрій людей.

Завдяки їх наполегливості, працьовитим рукам не допущено масштабних зривів нинішнього опалювального сезону, підтримується належна робота інженерних комунікацій, водопровідно-каналізаційного та шляхового господарства, забезпечується чистота та благоустрій населених пунктів. 

Бажаю Вам, шановні спілчани, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, натхнення, удачі у всіх справах, вірних друзів, миру та злагоди у родинах.

 

Олексій Романюк,

Голова ЦК Профспілки працівників житлово-комунального

господарства, місцевої промисловості, побутового

обслуговування населення України

[ Детальніше... ]

Сергій Каплін: "Україні потрібна нова індустріалізація та капремонт"

kaplin

 

 

Представник Федерації профспілок України у Парламенті  Сергій Каплін поділився з «Профспілковими вістями» рецептами відновлення української промисловості. Свого часу народний депутат та лідер Соціал-демократичної партії (СДП) був одним із наймолодших керівників промислового підприємства в СНД, яке успішно вивів із стану банкрутства, а також очолював велику корпорацію, тому про проблеми української індустрії знає зсередини. Каплін переконаний, що поштовхом до деіндустріалізації України стала співпраця з МВФ, який за міземну, враховуючи маштаби нашої держави, фінансову підтримку змусив стати на рейки приватизації. Парламентар пропонує накласти мораторій на співпрацю з Міжнародним валютний фондом, а ресурси для нової індустріалізації і розвитку черпати із внутрішніх резервів.

 

Що стало руйнівним для української промисловості і чи не перейдена ще точка неповернення?

 

Витоки проблеми – приватизація. Роками культивувалася думка, що держава – неефективний власник. Ми шукали нових приватних менеджерів, як месію, одразу занизили до них вимоги, розпродали їм заводи по 1 гривні, уклали умовні угоди, які ніхто не збирався виконувати. В першій хвилі «прихватизації» від людей нібито відкупились сертифікатами-ваучерами, потім збанкрутували підприємства, далі вони “змінювали руки”. Зараз країна деіндустріалізована вщент. В 2000-х в українців вкрали заводи за безцінь вже за іншою схемою.  При цьому ті, хто купив, перепродав нічого нікому не винні.  Це пряме порушення статті  13 Конституції України, яка говорить про те, що власність зобов’язує.  Тепер маємо знищену промисловість , а спитати ні з кого, бо держава добровільно втратила  свій контроль через бездарну політику. Так, ми вітаємо створення урядом Національного комітету з промислового розвитку.  Але нам потрібне ціле міністерство промисловості, яке буде відповідальним за підйом виробництва і новий конкурентний продукт, реальний сектор економіки.

 

Чим  має займатися це міністерство? 

 

В першу чергу працювати! В програмі Уряду відродження промисловості прописане дуже умовно. І починати тут треба не зі станка, а з освіти і кадрів. Профтехосвіта – знищина.  Головна мета реформи – економія коштів. Фінансування переклали на місцеві бюджети і почалось: в гіршому випадку – закриття училищ, частіше – затримки зарплати і стипендій. А в таких умовах про якісну підготовку конкурентного фахівця вже не йдеться. У вишах – теж крайнощі. Держава не дбає про школу управління, про інженерні кадри, університети штампують юристів та економістів, але не майбутніх «червоних директорів» та передовиків виробництва. Про підтримку науки і технологій взагалі  не йдеться, тоді як ми нібито всіляко хочемо  відійти від сировинної економіки.

 

Освіта це стартовий капітал, однак які кроки треба зробити на законодавчому рівні, на рівні бюджету безпосередньо для нового старту промисловості?

 

Потрібна воля і гроші. Для реіндустріалізації потрібна серйозна дерегуляція. Держава має зняти всі бюрократичні та політичні перепони для підйому реального сектору. Але при цьому треба знову не пустити все на самоплив, а поставити одразу високі планки – стандартизації, модернізації і технологій. Але знову таки повторю – ці процеси має контролювати потужна рука не ринку, а сильної держави, орієнтованої на розвиток Тоді в Україну прийдуть інвестиції. Однак треба з цими вкладеннями працювати - шукати механізми,  компроміси , законні рішення. Зараз, наприклад у Херсоні стоять руїни бавовняного комбінату, де працювали 25 тисяч людей. Є інвестор, який готовий відбудувати все з нуля, поставити новітнє обладнання, але державі простіше банкрутство – схема відпрацьована особливо нічого робити не треба.  

 

Міністерство промисловості чи поки Національний комітет має обрати провідні кластери економіки і влити в них всі сили, енергію і державну підтримку. Ці кластери мають бути орієнтовані на якнайширші ринки збуту. Ми маємо весь потенціал для імпортозаміщення, і для того щоб продавати свою продукцію з високою доданою вартістю за кордон. В нас є Крюківський вагоноремонтний завод -  одне з бюджетоутворюючих підприємств Кременчука. Сьогодні у підприємства результат  – виробили в 7 разів більше вагонів ніж за аналогічний період минулого року. Бо торік просто не було замовлення, не було фінансування. Це досягнення, але головне тепер зберегти темп, забезпечити стабільність, щоб люди мали постійну роботу, а завод жив.

 

Ви як Представник профспілок у Верховній Раді часто буваєте в колективах і на підприємствах, які на жаль зараз переживають кризу  - як бути їм?

 

В першу чергу опиратись на профспілки. Люди – це рушійна сила, яка може все, а якщо люди хочуть  працювати і готові боротись за свою роботу – це вже пів справи. Ми вже півроку добиваємось від держави поновлення роботи Миколаївського суднобудівного заводу ім. 61 комунара і повернення людям боргів. Ми вже добились звільнення директора заводу  - справжнього ворога колективу. Шукаємо діалог із новим керівником.  Заводчани 2 роки не бачили повноцінної зарплати, а всім начхати – папірці, обіцянки і ніяких зрушень. Нещодавно жінкам роздали по кілька сотень гривень. При цьому Фонд держмайна продає один із непрацюючих цехів заводу. Сума незначна – весь борг звісно не покриє, але ж це реальні гроші. Я вже звернувся до ФДМУ, аби розібратися із ціною і тим, куди спрямують ці кошти. Ми з профспілкою і корабелами будемо добиватись, щоб все до копійки пішло тим, хто віддав свої життя роботі на підприємстві і залишається йому вірним попри проблеми. За такими колективами майбутнє і порятунок для нашої промисловості.

 

"ПРОФСПІЛКОВІ ВІСТІ" 
№10-11, 16.03.2017

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Березень 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31