23 серпня 2018

Заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко: Єдиний шлях відродження економіки – підвищення зарплат

2014-06-18 026

 

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман публічно оголосив, що нинішнього року середня зарплатня може сягнути 10 тисяч гривень, чим фактично підтримав профспілкову позицію. У багатьох виникає питання чи є в Україні економічне підґрунтя для такого зростання зарплат? Чи не завдасть це шкоди українській економіці? Давайте спробуємо розібратися з цими  питаннями.

Непомітно минула перша половина року, працювали підприємства, вироблялась і продавалась продукція, наповнювались бюджети, змінювались ціни і, звісно, виникає питання якою мірою цей період позначився на трудових доходах і життєвому рівні працюючих.

 

Українські профспілки на самому старті переговорів щодо укладення нової Генеральної угоди на 2018-2020 роки заявили про необхідність істотного підвищення мінімальної зарплати та забезпечення високих темпів щорічного зростання середньої зарплати і вказали на джерела фінансових ресурсів для цього без шкоди для подальшого розвитку економіки. Позиція і розрахунки офіційно доведені до представників Уряду та національних об`єднань роботодавців на переговорах.

 

Чому українські профспілки так категоричні? Сьогодні мінімальна заробітна плата (3723 грн.) залишається нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (4292 грн. у червні 2018 року), як гарантований Конституцією достатній життєвий рівень, на 13%. Це означає, що багатьом працюючим повний робочий тиждень (40 годин) потрібно відмовитись від частини елементарних власних життєвих потреб, не кажучи вже про повну відсутність у такій мінімальній зарплаті коштів на утримання дітей. Таких людей немало. За даними Держстату, на рівні мінімальної або нижче отримують зарплату понад 580 тисяч українців, тобто кожний дванадцятий, а серед медиків – кожний восьмий, працівників культури – кожний шостий. Це не що інше як масштабна бідність серед працюючих.

 

Офіційне і об'єктивне підтвердження такого висновку: Україна на 7 місці в міжнародному рейтингу бідності країн, який щороку складає видання Bloomberg, і на 112 (зі 149) у Світовому рейтингу рівня життя (The Legatum Prosperity Index™).

 

Серед аргументів профспілки наводять наступний: в операційних затратах підприємств на виробництво продукції (собівартості) затрати на заробітну плату становлять в середньому лише 6-7 %. В економіках Європейського союзу цей показник сягає 25-40%. Український працівник у червні 2018 року отримав в середньому лише 296 євро, що ледь перевищило найнижчу мінімальну зарплату, встановлену у одній серед країн ЄС Болгарії – 261 євро. 

Українські підприємства давно уже реалізують продукцію за світовими цінами і мають відповідні доходи, співставимі з європейськими на одиницю продукції. Це означає лише одне – бізнес має фінансові ресурси, але не доплачує українцям сотні мільярдів гривень за таку ж працю, як у європейських країнах. У цьому - корінь несправедливого розподілу результатів праці.

 

Варто зазначити, що протистояння сторін соціального діалогу навколо мінімальної та середньої зарплати не локальне і властиве не лише Україні. Так, наприклад, у вівторок 7 серпня, Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький до пізньої ночі вів перемовини з профспілкою «Солідарність». Польські профспілки аналогічно з українськими вимагають від влади значного зростання зарплат. Серед вимог - підняття на 12% зарплат у бюджетній сфері, де зарплати заморожені ще з 2010 року. Окрім того наші польські колеги вимагають від уряду індексувати на 8,5% мінімальну зарплатню. Отже, домагатись більшої зарплати для спілчан - це основна робота всіх профспілок.

 

Опоненти часто кивають на нібито можливу негативну реакцію економіки - різке зростання цін на соціально-значущі продукти і товари, причиною якого стає підвищення зарплат.   Насправді це не так. Практика 2000-2008 та післякризових 2010-2013 років переконала всіх, що зростання споживчих цін, на яке далеко не в першу чергу впливає ріст зарплат, становило менше половини показника зарплатного росту.

 

На переговорах по Генеральній угоді позиція Федерації профспілок України однозначна - вимірювати мінімалку чи середню зарплату лише за абсолютним кількісним показником – помилковий шлях. Потрібно забезпечити постійне зростання купівельної спроможності фактичних трудових доходів і мінімальної державної гарантії в оплаті праці. Зарплати мають щорічно істотно випереджати зростання споживчих цін. Для цього є офіційний показник реальної заробітної плати і передусім на нього потрібно спиратись соціальним партнерам та Урядові, зокрема, при формуванні державної політики, визначенні макроекономічних показників соціально-економічного розвитку та формування бюджетів.

 

Потрібно розв'язати також проблему офіційного показника середньої зарплати. Та ж державна статистика показує стрімке її зростання протягом останніх двох років. Водночас, якщо запитати у пересічного робітника чи отримує він   сьогодні 9 тисяч гривень в середньому по Україні або 13,5 тисяч в місті Києві, переважна більшість скажуть, що це не про них.

 

Насправді ж кваліфіковані працівники отримують заледве більше від мінімалки, а поряд за рахунок тих же робітників топ-менеджери приватних і державних підприємств декларують особисті мільйонні "трудові" доходи. Отже, на сьогодні середня зарплата - це "середня температура по палаті". Тому потрібно змінювати методику визначення цього показника, бо на державному рівні формується викривлене враження, що трудовій людині, простим робітникам живеться заможно і з кожним днем все краще.

 

Для цього у світі напрацьовано, наприклад, обчислення так званої "медіанної" середньої зарплати, коли у розрахунок не беруться по 10% найвищих та найнижчих  зарплат, а середня рахується по 80%. Тоді остаточні цифри будуть максимально відповідати реальному стану речей і більш чесно відображати фактичні доходи та життєвий рівень трудового люду.

 

Профспілки добре розуміють самі і нам постійно доводиться переконувати соціальних партнерів, що зростаючі заробітна плата і купівельна спроможність українців – це основа розвитку нашої економіки. На сьогодні немає більш потужного інвестора в українську економіку, ніж власні громадяни. Загальний фонд оплати праці та бюджет пенсійного фонду перевищують 1400 мільярдів гривень. Саме на ці гроші купуються товари та послуги наших підприємств, забезпечуються діюче і нове виробництво. Тільки через стабільне зростання прибутків українців можливо відродити нашу економіку.

Зростаючі зарплати і похідні від них пенсії навіть без залучення кредитів та зовнішніх інвестицій стають основним джерелом:

- розширення внутрішнього споживчого попиту, зростання обсягів виробництва в реальному секторі економіки, 

- підвищення якості кваліфікованої робочої сили та стримання виїзду на заробітки за кордон,

- збільшення надходжень податків і зборів до бюджетів всіх рівнів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування,

- створення умов для легалізації трудових відносин та виведення з тіні зарплат, захисту мільйонів нинішніх безправних "нелегалів" трудовим законодавством.

Не враховувати такі важливі фактори при формуванні та реалізації державної політики – недалекоглядно і соціально безвідповідально.

Ось чому профспілки твердо стоять на позиції забезпечення справедливого розподілу результатів праці на користь працівників, передусім - високих темпів зростання мінімальної та середньої заробітних плат і ця позиція лежить в основі колективних переговорів по новій Генеральній угоді.

 
Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

Заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко: Єдиний шлях відродження економіки – підвищення зарплат

2014-06-18 026

 

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман публічно оголосив, що нинішнього року середня зарплатня може сягнути 10 тисяч гривень, чим фактично підтримав профспілкову позицію. У багатьох виникає питання чи є в Україні економічне підґрунтя для такого зростання зарплат? Чи не завдасть це шкоди українській економіці? Давайте спробуємо розібратися з цими  питаннями.

Непомітно минула перша половина року, працювали підприємства, вироблялась і продавалась продукція, наповнювались бюджети, змінювались ціни і, звісно, виникає питання якою мірою цей період позначився на трудових доходах і життєвому рівні працюючих.

 

Українські профспілки на самому старті переговорів щодо укладення нової Генеральної угоди на 2018-2020 роки заявили про необхідність істотного підвищення мінімальної зарплати та забезпечення високих темпів щорічного зростання середньої зарплати і вказали на джерела фінансових ресурсів для цього без шкоди для подальшого розвитку економіки. Позиція і розрахунки офіційно доведені до представників Уряду та національних об`єднань роботодавців на переговорах.

 

Чому українські профспілки так категоричні? Сьогодні мінімальна заробітна плата (3723 грн.) залишається нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (4292 грн. у червні 2018 року), як гарантований Конституцією достатній життєвий рівень, на 13%. Це означає, що багатьом працюючим повний робочий тиждень (40 годин) потрібно відмовитись від частини елементарних власних життєвих потреб, не кажучи вже про повну відсутність у такій мінімальній зарплаті коштів на утримання дітей. Таких людей немало. За даними Держстату, на рівні мінімальної або нижче отримують зарплату понад 580 тисяч українців, тобто кожний дванадцятий, а серед медиків – кожний восьмий, працівників культури – кожний шостий. Це не що інше як масштабна бідність серед працюючих.

 

Офіційне і об'єктивне підтвердження такого висновку: Україна на 7 місці в міжнародному рейтингу бідності країн, який щороку складає видання Bloomberg, і на 112 (зі 149) у Світовому рейтингу рівня життя (The Legatum Prosperity Index™).

 

Серед аргументів профспілки наводять наступний: в операційних затратах підприємств на виробництво продукції (собівартості) затрати на заробітну плату становлять в середньому лише 6-7 %. В економіках Європейського союзу цей показник сягає 25-40%. Український працівник у червні 2018 року отримав в середньому лише 296 євро, що ледь перевищило найнижчу мінімальну зарплату, встановлену у одній серед країн ЄС Болгарії – 261 євро. 

Українські підприємства давно уже реалізують продукцію за світовими цінами і мають відповідні доходи, співставимі з європейськими на одиницю продукції. Це означає лише одне – бізнес має фінансові ресурси, але не доплачує українцям сотні мільярдів гривень за таку ж працю, як у європейських країнах. У цьому - корінь несправедливого розподілу результатів праці.

 

Варто зазначити, що протистояння сторін соціального діалогу навколо мінімальної та середньої зарплати не локальне і властиве не лише Україні. Так, наприклад, у вівторок 7 серпня, Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький до пізньої ночі вів перемовини з профспілкою «Солідарність». Польські профспілки аналогічно з українськими вимагають від влади значного зростання зарплат. Серед вимог - підняття на 12% зарплат у бюджетній сфері, де зарплати заморожені ще з 2010 року. Окрім того наші польські колеги вимагають від уряду індексувати на 8,5% мінімальну зарплатню. Отже, домагатись більшої зарплати для спілчан - це основна робота всіх профспілок.

 

Опоненти часто кивають на нібито можливу негативну реакцію економіки - різке зростання цін на соціально-значущі продукти і товари, причиною якого стає підвищення зарплат.   Насправді це не так. Практика 2000-2008 та післякризових 2010-2013 років переконала всіх, що зростання споживчих цін, на яке далеко не в першу чергу впливає ріст зарплат, становило менше половини показника зарплатного росту.

 

На переговорах по Генеральній угоді позиція Федерації профспілок України однозначна - вимірювати мінімалку чи середню зарплату лише за абсолютним кількісним показником – помилковий шлях. Потрібно забезпечити постійне зростання купівельної спроможності фактичних трудових доходів і мінімальної державної гарантії в оплаті праці. Зарплати мають щорічно істотно випереджати зростання споживчих цін. Для цього є офіційний показник реальної заробітної плати і передусім на нього потрібно спиратись соціальним партнерам та Урядові, зокрема, при формуванні державної політики, визначенні макроекономічних показників соціально-економічного розвитку та формування бюджетів.

 

Потрібно розв'язати також проблему офіційного показника середньої зарплати. Та ж державна статистика показує стрімке її зростання протягом останніх двох років. Водночас, якщо запитати у пересічного робітника чи отримує він   сьогодні 9 тисяч гривень в середньому по Україні або 13,5 тисяч в місті Києві, переважна більшість скажуть, що це не про них.

 

Насправді ж кваліфіковані працівники отримують заледве більше від мінімалки, а поряд за рахунок тих же робітників топ-менеджери приватних і державних підприємств декларують особисті мільйонні "трудові" доходи. Отже, на сьогодні середня зарплата - це "середня температура по палаті". Тому потрібно змінювати методику визначення цього показника, бо на державному рівні формується викривлене враження, що трудовій людині, простим робітникам живеться заможно і з кожним днем все краще.

 

Для цього у світі напрацьовано, наприклад, обчислення так званої "медіанної" середньої зарплати, коли у розрахунок не беруться по 10% найвищих та найнижчих  зарплат, а середня рахується по 80%. Тоді остаточні цифри будуть максимально відповідати реальному стану речей і більш чесно відображати фактичні доходи та життєвий рівень трудового люду.

 

Профспілки добре розуміють самі і нам постійно доводиться переконувати соціальних партнерів, що зростаючі заробітна плата і купівельна спроможність українців – це основа розвитку нашої економіки. На сьогодні немає більш потужного інвестора в українську економіку, ніж власні громадяни. Загальний фонд оплати праці та бюджет пенсійного фонду перевищують 1400 мільярдів гривень. Саме на ці гроші купуються товари та послуги наших підприємств, забезпечуються діюче і нове виробництво. Тільки через стабільне зростання прибутків українців можливо відродити нашу економіку.

Зростаючі зарплати і похідні від них пенсії навіть без залучення кредитів та зовнішніх інвестицій стають основним джерелом:

- розширення внутрішнього споживчого попиту, зростання обсягів виробництва в реальному секторі економіки, 

- підвищення якості кваліфікованої робочої сили та стримання виїзду на заробітки за кордон,

- збільшення надходжень податків і зборів до бюджетів всіх рівнів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування,

- створення умов для легалізації трудових відносин та виведення з тіні зарплат, захисту мільйонів нинішніх безправних "нелегалів" трудовим законодавством.

Не враховувати такі важливі фактори при формуванні та реалізації державної політики – недалекоглядно і соціально безвідповідально.

Ось чому профспілки твердо стоять на позиції забезпечення справедливого розподілу результатів праці на користь працівників, передусім - високих темпів зростання мінімальної та середньої заробітних плат і ця позиція лежить в основі колективних переговорів по новій Генеральній угоді.

 
Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

Привітання Віктора Турманова з Днем шахтаря

f 19282871941472316465-e1503766399800

 

Шановні друзі!

Від імені ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості України щиро вітаю всіх шахтарів України з професійним святом – Днем шахтаря!

Гірників завжди відрізняла працьовитість, мужність і відповідальне ставлення до роботи. Ви щодня ретельно працюєте, видобуваючи «чорне золото» саме для того, щоб в будинках людей було світло і тепло.

У цей святковий день бажаю, щоб у Ваших оселях панували щастя і добробут, а в кожному шахтарському регіоні і країні – стабільність, мир і злагода. Нехай Ваша праця завжди достойно винагороджується, а Держава і суспільство відносяться до Вас з турботою і вдячністю.

Зі святом Вас, дорогі шахтарі!

 

З поваго,

 

Голова Профспілки                                                                           Віктор Турманов

 

[ Детальніше... ]

26 серпня – День шахтаря України

557

 

Шановні працівники вугільної промисловості України!

 

Щиро вітаю вас з професійним святом - Днем шахтаря!

Своєю наполегливою і самовідданою працею Ви сприяєте зростанню національної економіки, зміцненню енергетичної незалежності нашої держави.

Нелегка праця гірників заслуговує на повагу у суспільстві, а підприємства вугільної промисловості – на підтримку держави. Впевнений, що запровадження ефективних методів господарювання, застосування останніх досягнень науки і техніки, використання новітніх технологій забезпечать сталий розвиток Вашій стратегічно важливій галузі економіки.

Бажаю вам і вашім родинам міцного здоров'я, щастя, добробуту та нових трудових звершень в ім'я України!

 

Голова ФПУ                                                                                                                              Григорій Осовий

[ Детальніше... ]

25 серпня – День авіації

 

 41109 1

 

Шановні працівники авіаційної галузі!

 

Щиро вітаю вас із професійним святом - Днем авіації.

Ваша фахова майстерність та високий професійний рівень визнані у всьому світі, адже Україна – держава з повним авіаційним циклом, що має ефективну систему державного регулювання авіації, власну профільну освіту, підприємства літакобудування, розвинену мережу аеропортів і сучасну Аеронавігаційну систему.

Дякую вам, шановні працівники авіапідприємств, за ваш вагомий внесок у розвиток стратегічної галузі вітчизняної економіки! Переконаний, що завдяки Вашим зусиллям авіація України буде авангардом прогресу та економічного відродження нашої країни.

Усім підкорювачам «п'ятого океану» бажаю міцного здоров'я, благополуччя в сім'ях, вдалих злетів і м'яких посадок!

 

         Голова ФПУ                                                                                              Григорій Осовий

 

[ Детальніше... ]

25 серпня відзначається День авіації України

26-Den-aviatsiyi-Ukrayini

 

Шановні спілчани, колеги, друзі!

 

Щиро вітаю Вас, працівників авіаційної промисловості України, з професійним святом!

Авіабудування є однією з найважливіших і найпрестижніших індустрій сучасного світу, а рівень її розвитку – красномовний показник конкурентоспроможності держави, її економічної, технічної та наукової могутності.

Сьогодні авіація – надійний, зручний і найшвидший вид транспорту, і це завдяки тому, що в галузі працюєте Ви, люди, по-справжньому закохані в небо, професіонали, які розуміють особливу відповідальність за безпеку польотів. Висловлюю Вам вдячність за відданість справі. Ваш високий професійний рівень, визнаний в усьому світі.

Бажаю Вам міцного здоров’я, родинного щастя, благополуччя, успіхів та трудових подвигів, вдалих злетів та м’яких посадок і найголовніше – мирного неба над головою!

 

З повагою

Голова ПАУ

Ярема Жугаєвич

 

[ Детальніше... ]

Голова ФПУ привітав спілчан з Днем Незалежності України

 644 150355322296196

Шановні спілчани!

 

Вітаю вас із Днем Незалежності України!

Це свято стало наріжним каменем новітньої української державності, національного єднання і духовного відродження, а також спільної відповідальності за добробут українців і майбутнє України.

Від щирого серця бажаю Вам міцного здоров’я, родинного щастя, добра і достатку, мирного неба, нових здобутків і перемог в ім’я соборної Української держави.

 

         Голова ФПУ                                                                                 Григорій Осовий

[ Детальніше... ]

ОГОЛОШЕННЯ. В Мінюсті зареєстровано спільний наказ

АРГ

 

Спільний наказ Мінсоцполітики та МОЗ «Про затвердження Порядку атестації лабораторій на право проведення гігієничних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу» від 29.05.2018 №784/4012 зареєстровано в Мінюсті від 03.08.2018 за №905/32357 і нарешті буде опубліковано в Офіційному віснику України 04.09.2018 у №67 (за інформацією Управління систематизації законодавства та координації правової роботи Мін'юсту). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування
Слідкуємо за його публікуцією та внесенням в загальну базу законодавства та НПА
http://zakon3.rada.gov.ua/laws

Проект цього акту було розміщено на сайті Держпраці у розділі «Регуляторна діяльність»
http://dsp.gov.ua/povidomlennia-pro-opryliudnennia-proektu…/

 

АГ

 

Департамент охорони праці ФПУ

[ Детальніше... ]

Мінсоцполітики про підвищення мінімальної заробітної плати у 2018 році

 

МИНСОЦ

 

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальну заробітну плату з 1 січня 2018 р. було встановлено у розмірі 3723 грн, на рівні нижчому на 7,2% від фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах січня ц.р. (4011 грн). Це стало кроком назад у забезпеченні гарантованого державою мінімального рівня оплати праці. У червні ц.р. цей розрив зріс до 13,3% (фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб склав 4923 грн).

У своїх пропозиціях до Держбюджету-2018 ФПУ та СПО об’єднань профспілок наполягали на встановленні з 01.01.2018 року мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (4023 грн) та підвищення її розміру протягом року з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін.

За наполяганням профспілок та на виконання завдання Президента України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Уряду доручено на основі моніторингу виконання Державного бюджету України на 2018 рік за підсумками І кварталу розглянути питання щодо можливості підвищення розміру мінімальної заробітної плати з визначенням його на рівні 4200 грн на місяць з ІІ кварталу 2018 року.

Проте, Уряд та Верховна Рада України зволікають із прийняттям зазначеного рішення, традиційно аргументуючи це відсутністю коштів у Державному бюджеті.

Відповідна Заява Федерації профспілок України ( http://www.fpsu.org.ua/nasha-borotba/14239-zayava-federatsiji-profspilok-ukrajini-shchodo-zvolikannya-vladi-iz-pidvishchennyam-minimalnoji-zarobitnoji-plati ) з вимогою щодо якнайшвидшого підвищення розміру мінімальної зарплати з ІІ кварталу 2018 року до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме – не менше 4200 грн, була Схвалена Президією ФПУ 21 червня 2018 року та направлена Кабінету Міністрів України та Верховній Раді України.

Наразі Мінсоцполітики у відповідь на Заяву Федерації профспілок України щодо зволікання із підвищенням мінімальної заробітної плати повідомляє, що «згідно з оперативними даними Державної казначейської служби України недовиконання дохідної частини загального фонду державного бюджету за січень-червень 2018 року становить 14,9 млрд грн, тому на сьогодні немає можливості фінансово забезпечити встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі 4200 грн» (додається).

Водночас, Мінсоцполітики протягом ІІІ-ІV кварталів 2018 року буде опрацьовувати з Міністерством фінансів можливість подальшого підвищення розміру мінімальної заробітної плати та встановлення її у розмірі 4200 грн.

 

 

Департамент з питань бюджету та оплати праці

 

[ Детальніше... ]

25 серпня – День авіації України

А10

 

Шановні  працівники цивільної авіації!

 

Щиро вітаю Вас з Днем авіації України – великим і славним нашим професійним святом.

Своєю самовідданою, наполегливою і творчою працею, високим професіоналізмом протягом багатьох десятиліть Ви вписали вагому сторінку в історію підкорення неба, в розвиток цивільної авіації України, яка займає гідне місце серед передових авіаційних держав.

Бажаю всім святкового настрою, великого особистого і родинного щастя, міцного здоров’я, мирного неба і нових здобутків у подальшому відродженні та розвитку цивільної авіації України.

Нехай Ваші помисли будуть такими чистими, як небо, успіхи – такими швидкими і невпинними, як зліт авіалайнера.

 

З повагою

Голова Профспілки

авіапрацівників України                                          М.І.Козич

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Серпень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 24 25 26
27 28 29 30 31