04 жовтня 2018

До 100-річчя МОП. Гідна праця

ILO-101 large-640x416

 

За майже сто років свого існування Міжнародна організація праці (МОП) прийняла 188 конвенцій, у яких викладені міжнародні трудові стандарти, що стосуються таких важливих питань як, наприклад, робочий час, охорона праці, політика зайнятості, умови праці окремих категорій трудящих.

 

Для того, щоб конвенції МОП мали законний статус і були запроваджені кожною державою-членом їх повинні ратифікувати уряди цих держав. Проте існує група з восьми конвенцій про фундаментальні права, відомі як основоположні трудові стандарти, що застосовуються як державами-членами МОП, так і державами, що їх не ратифікували.

МОП зробила вісім конвенцій про фундаментальні права фактичною умовою членства в МОП, прийнявши в 1998 році Декларацію МОП основних принципів і прав у світі праці. У Декларації МОП було визначено чотири принципи фундаментальних прав, викладених у восьми конвенціях (№№ 29, 87, 98, 100, 111, 105, 111, 138 і 182):

1) свобода об'єднання і право на укладення колективних договорів;

2) ліквідація всіх форм примусової або обов'язкової праці;

3) викорінення дитячої праці;

4) усунення дискримінації при працевлаштуванні та виборі професії.

Через рік після ухвалення Декларації у 1998 році МОП об'єднала основоположні трудові стандарти разом з іншими трудовими правами і зробила їх одним з чотирьох головних елементів своєї Програми гідної праці. Іншими такими елементами є створення робочих місць і розвиток підприємств, соціальний захист і управління, соціальний діалог.

Як вже було сказано, Програма гідної праці складається з чотирьох елементів: зайнятість, права, захист та діалог. Програма гідної праці ґрунтується на переконанні, що всі ці чотири елементи потрібні для створення якнайкращих умов для соціального розвитку.

 

Зайнятість – це:

• справедливий заробіток, що забезпечує гідне життя;

• рівне ставлення до всіх;

• добрі умови праці;

• здоров’я та безпека на робочому місці;

• доступ до значущої та продуктивної роботи;

• перспективи особистого розвитку.

 

Права працівників у відношенні зайнятості включають:

• свободу організацій;

• свободу волевиявлення;

• участь у прийнятті рішень, що можуть вплинути на життя, незалежно від статі;

• право на колективні переговори;

• свободу від дискримінацій;

• свободу від примусової праці;

• свободу від дитячої праці;

• юридичне визнання та доступ до юридичної допомоги;

• існування трудового законодавства та головуюча роль закону.

 

Соціальний захист передбачає наступне:

• міцні зв’язки між продуктивною працею та безпекою тих, хто з якихось причин не має роботи;

• захист від втрати чи скорочення доходів внаслідок безробіття, травми, материнства, батьківства або похилого віку;

• чесні та вільні для вступу профспілки.

Соціальним діалогом передбачено, що:

• робітники мають права та мають бути представлені їхніми організаціями;

• найкращі та задовольняючі усіх рішення досягаються шляхом співпраці, що є основою соціальної стабільності, соціального зростання та тривалого розвитку;

• існують шляхи обговорення та розв’язання конфліктів.

 

Програма гідної праці була започаткована МОП у 1999 році.

Відповідно до визначення МОП гідна праця – це продуктивна праця чоловіків та жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Гідна праця забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників та членів їхніх сімей, сприяє особистому зростанню працюючих та їхній соціальній інтеграції, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися для того, щоб впливати на рішення, що стосуються їхнього життя, гарантує рівне ставлення та рівні можливості для всіх і кожного.

 

На 97-й сесії Міжнародної конференції праці, яка відбулася 28 травня – 13 червня 2008 року у Женеві (Швейцарія) було заслухано звіт Генерального директора МОП про виконання Програми гідної праці під назвою «Гідна праця: стратегія дій на майбутнє». У цьому звіті підбито підсумки проведеної за Програмою гідної праці роботи і зроблено висновок про необхідність подальшої консолідації зусиль, спрямованих на її виконання. Крім того, у звіті йдеться про необхідність узгодження дій за Програмою гідної праці з іншими існуючими програмами, які сприяють зміцненню трудових прав, зростанню зайнятості, посиленню безпеки та просуванню конструктивного соціального діалогу. МОП переконана, що потенціал для економічного зростання та соціального прогресу існує у всіх країнах, і що Програма є універсальною і здатною задовольнити потреби всіх країн.

У звіті Генерального директора МОП були також окреслені пріоритети, шляхи та напрями подальшої реалізації Програми гідної праці, необхідність здійснення першочергових кроків на шляху скорочення бідності, визначених у Цілях розвитку тисячоліття, а також зазначено, що матеріальний прогрес не може бути сталим без зміцнення таких цінностей концепції гідної праці, як свобода, рівність, безпека та гідність.

МОП розробляє і реалізовує програми гідної праці для країн у співпраці з іншими міжнародними агенціями. Ряд таких програм вже запроваджені і дають позитивні результати. Так, наприклад, протягом останніх років були створені програми гідної праці для таких країн Європи та Центральної Азії, як Албанія, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Румунія, Таджикистан та Україна.

 

Міжнародні профспілкові організації 2008 року оголосили 7 жовтня Всесвітнім днем гідної праці. Цей день стане можливістю для профспілок та організацій, які підтримують концепцію гідної праці, провести низку заходів із залученням значної кількості людей, сфокусує увагу суспільства на терміновій потребі у новій глобалізації, а також сприятиме єднанню профспілок на усіх континентах у їхньому прагненні досягти високої мети. Цього дня профспілки, профспілкові організації та інші об’єднання трудящих будуть спільно відстоювати ідею гідної праці. У багатьох країнах пройдуть демонстрації, концерти, конференції тощо. Заходи будуть відбуватися навколо трьох основних тем: Права в сфері праці; Солідарність практичні дії, пов’язані зі співробітництвом між профспілками на двосторонній та багатосторонній основі; Боротьба з бідністю і нерівністю.

Необхідність проведення кампанії викликана існуванням різноманітних форм дискримінації як законодавчо, так і на практиці, з якими стикаються жінки у повсякденному житті: гендерний розрив в оплаті праці, недостатня охорона материнства та високий рівень безробіття серед жінок.

Незважаючи на те, що Програма гідної праці влаштовує практично всіх, її виконання на практиці є проблематичним та сповненим протиріч. Програмою гідної праці передбачена участь національних та міжнародних інституцій у створенні якісних робочих місць в усьому світі та віднаходженнях спільних рішень. Однак урядам складно пояснити своїм громадянам, що створення та модернізація робочих місць за кордоном є важливим для гарантій зайнятості та зростання добробуту всередині країни. Деякі країни навіть закривають ринки та занижують трудові стандарти з тим, щоб залишатися на плаву у світовій економіці, внаслідок чого на їхню адресу лунають звинувачення у низькому рівні заробітної плати та погіршенні умов праці.

На запровадження принципів гідної праці впливають декілька факторів, тим не менш існуючі умови та ініціативи не завжди виправдовують себе у просуванні Програми гідної праці. Саме тому профспілки повинні допомагати трудящим у відстоюванні положень Програми гідної праці, починаючи з так званого «прожиткового мінімуму» і закінчуючи страхуванням життя та стандартами безпеки праці. Крім того, профспілки повинні захищати права трудящих у своїх країнах і виступати за створення нових робочих місць у цілому світі.

 

Департамент

міжнародних зв’язків ФПУ

 

[ Детальніше... ]

До 100-річчя МОП. Гідна праця

ILO-101 large-640x416

 

За майже сто років свого існування Міжнародна організація праці (МОП) прийняла 188 конвенцій, у яких викладені міжнародні трудові стандарти, що стосуються таких важливих питань як, наприклад, робочий час, охорона праці, політика зайнятості, умови праці окремих категорій трудящих.

 

Для того, щоб конвенції МОП мали законний статус і були запроваджені кожною державою-членом їх повинні ратифікувати уряди цих держав. Проте існує група з восьми конвенцій про фундаментальні права, відомі як основоположні трудові стандарти, що застосовуються як державами-членами МОП, так і державами, що їх не ратифікували.

МОП зробила вісім конвенцій про фундаментальні права фактичною умовою членства в МОП, прийнявши в 1998 році Декларацію МОП основних принципів і прав у світі праці. У Декларації МОП було визначено чотири принципи фундаментальних прав, викладених у восьми конвенціях (№№ 29, 87, 98, 100, 111, 105, 111, 138 і 182):

1) свобода об'єднання і право на укладення колективних договорів;

2) ліквідація всіх форм примусової або обов'язкової праці;

3) викорінення дитячої праці;

4) усунення дискримінації при працевлаштуванні та виборі професії.

Через рік після ухвалення Декларації у 1998 році МОП об'єднала основоположні трудові стандарти разом з іншими трудовими правами і зробила їх одним з чотирьох головних елементів своєї Програми гідної праці. Іншими такими елементами є створення робочих місць і розвиток підприємств, соціальний захист і управління, соціальний діалог.

Як вже було сказано, Програма гідної праці складається з чотирьох елементів: зайнятість, права, захист та діалог. Програма гідної праці ґрунтується на переконанні, що всі ці чотири елементи потрібні для створення якнайкращих умов для соціального розвитку.

 

Зайнятість – це:

• справедливий заробіток, що забезпечує гідне життя;

• рівне ставлення до всіх;

• добрі умови праці;

• здоров’я та безпека на робочому місці;

• доступ до значущої та продуктивної роботи;

• перспективи особистого розвитку.

 

Права працівників у відношенні зайнятості включають:

• свободу організацій;

• свободу волевиявлення;

• участь у прийнятті рішень, що можуть вплинути на життя, незалежно від статі;

• право на колективні переговори;

• свободу від дискримінацій;

• свободу від примусової праці;

• свободу від дитячої праці;

• юридичне визнання та доступ до юридичної допомоги;

• існування трудового законодавства та головуюча роль закону.

 

Соціальний захист передбачає наступне:

• міцні зв’язки між продуктивною працею та безпекою тих, хто з якихось причин не має роботи;

• захист від втрати чи скорочення доходів внаслідок безробіття, травми, материнства, батьківства або похилого віку;

• чесні та вільні для вступу профспілки.

Соціальним діалогом передбачено, що:

• робітники мають права та мають бути представлені їхніми організаціями;

• найкращі та задовольняючі усіх рішення досягаються шляхом співпраці, що є основою соціальної стабільності, соціального зростання та тривалого розвитку;

• існують шляхи обговорення та розв’язання конфліктів.

 

Програма гідної праці була започаткована МОП у 1999 році.

Відповідно до визначення МОП гідна праця – це продуктивна праця чоловіків та жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Гідна праця забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників та членів їхніх сімей, сприяє особистому зростанню працюючих та їхній соціальній інтеграції, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися для того, щоб впливати на рішення, що стосуються їхнього життя, гарантує рівне ставлення та рівні можливості для всіх і кожного.

 

На 97-й сесії Міжнародної конференції праці, яка відбулася 28 травня – 13 червня 2008 року у Женеві (Швейцарія) було заслухано звіт Генерального директора МОП про виконання Програми гідної праці під назвою «Гідна праця: стратегія дій на майбутнє». У цьому звіті підбито підсумки проведеної за Програмою гідної праці роботи і зроблено висновок про необхідність подальшої консолідації зусиль, спрямованих на її виконання. Крім того, у звіті йдеться про необхідність узгодження дій за Програмою гідної праці з іншими існуючими програмами, які сприяють зміцненню трудових прав, зростанню зайнятості, посиленню безпеки та просуванню конструктивного соціального діалогу. МОП переконана, що потенціал для економічного зростання та соціального прогресу існує у всіх країнах, і що Програма є універсальною і здатною задовольнити потреби всіх країн.

У звіті Генерального директора МОП були також окреслені пріоритети, шляхи та напрями подальшої реалізації Програми гідної праці, необхідність здійснення першочергових кроків на шляху скорочення бідності, визначених у Цілях розвитку тисячоліття, а також зазначено, що матеріальний прогрес не може бути сталим без зміцнення таких цінностей концепції гідної праці, як свобода, рівність, безпека та гідність.

МОП розробляє і реалізовує програми гідної праці для країн у співпраці з іншими міжнародними агенціями. Ряд таких програм вже запроваджені і дають позитивні результати. Так, наприклад, протягом останніх років були створені програми гідної праці для таких країн Європи та Центральної Азії, як Албанія, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Румунія, Таджикистан та Україна.

 

Міжнародні профспілкові організації 2008 року оголосили 7 жовтня Всесвітнім днем гідної праці. Цей день стане можливістю для профспілок та організацій, які підтримують концепцію гідної праці, провести низку заходів із залученням значної кількості людей, сфокусує увагу суспільства на терміновій потребі у новій глобалізації, а також сприятиме єднанню профспілок на усіх континентах у їхньому прагненні досягти високої мети. Цього дня профспілки, профспілкові організації та інші об’єднання трудящих будуть спільно відстоювати ідею гідної праці. У багатьох країнах пройдуть демонстрації, концерти, конференції тощо. Заходи будуть відбуватися навколо трьох основних тем: Права в сфері праці; Солідарність практичні дії, пов’язані зі співробітництвом між профспілками на двосторонній та багатосторонній основі; Боротьба з бідністю і нерівністю.

Необхідність проведення кампанії викликана існуванням різноманітних форм дискримінації як законодавчо, так і на практиці, з якими стикаються жінки у повсякденному житті: гендерний розрив в оплаті праці, недостатня охорона материнства та високий рівень безробіття серед жінок.

Незважаючи на те, що Програма гідної праці влаштовує практично всіх, її виконання на практиці є проблематичним та сповненим протиріч. Програмою гідної праці передбачена участь національних та міжнародних інституцій у створенні якісних робочих місць в усьому світі та віднаходженнях спільних рішень. Однак урядам складно пояснити своїм громадянам, що створення та модернізація робочих місць за кордоном є важливим для гарантій зайнятості та зростання добробуту всередині країни. Деякі країни навіть закривають ринки та занижують трудові стандарти з тим, щоб залишатися на плаву у світовій економіці, внаслідок чого на їхню адресу лунають звинувачення у низькому рівні заробітної плати та погіршенні умов праці.

На запровадження принципів гідної праці впливають декілька факторів, тим не менш існуючі умови та ініціативи не завжди виправдовують себе у просуванні Програми гідної праці. Саме тому профспілки повинні допомагати трудящим у відстоюванні положень Програми гідної праці, починаючи з так званого «прожиткового мінімуму» і закінчуючи страхуванням життя та стандартами безпеки праці. Крім того, профспілки повинні захищати права трудящих у своїх країнах і виступати за створення нових робочих місць у цілому світі.

 

Департамент

міжнародних зв’язків ФПУ

 

[ Детальніше... ]

Відроджені з попелу

Бурлака 1

 

Після фактичного розвалу Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» відновлює виробництво. Як вдалося вийти зі ,здавалось би, безвихідного становища, і як вдалося відродити профспілкову організацію на підприємстві, - у розмові з головою обласної організації працівників харчової та переробної промисловості Надією Бурлакою (на фото).

 

-         - Надіє Маркіянівно, знаємо, дуже непрості часи пережило одне з підприємств вашої галузевої профспілки, Державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів». Які саме події передували фактичному його знищенню?

-         -Понад два роки державне підприємство «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» що називається тероризував «зайшлий менеджмент». Відбувалося це із мовчазного споглядання Мінагрополітики. У 2016 році на підприємстві почалися масові примусові звільнення основних фахівців виробництва. Керівництво натомість почало укріплювати свою службу безпеки, обмежувало цехи та виробничі підрозділи від комунікації одне з одним. Створювалася неприступна фортеця для адмінперсоналу.

Перша скарга колективу на такі дії керівництва була викладена з конкретними фактами і направлена на адресу Івано-Франківської облдержадміністрації. Щоправда, скарга ця була без особистих підписів людей. Тож залишилася не почутою, як належало би. Можна зрозуміти працівників, адже на цей тривало їх залякування, були всілякі погрози, у деяких випадках навіть фізичний тиск. Безкарність ця, безвідповідальність менеджменту тривала, і вже у липні 2017 року виникла перша масова заборгованість із заробітної плати, із жовтня – тотальна невиплата зарплат.

Особисті зустрічі із так званим керівництвом не відомо з якими повноваженнями не давали відчутних результатів. Подейкують, на підприємстві робилися різні оборудки, водилися великі гроші, але на колектив та його інтереси ніхто не зважав. Й, врешті, це дворічне захоплення підприємства завершилося фатально. Практично всі працівники звільнилися за власним бажанням із заборгованою зарплатою від півроку і більше. А зайшлий менеджмент в один день під тиском відповідних служб, керівництва області та профспілки втік зі всіма своїми «бойовиками», залишивши величезне згарище паперової документації як із господарської діяльності, так із зарплатних боргів.

Загальна сума боргів, що залишили по собі ці господарники сягала більше 3 млн.грн.

 

-        - Яка подальша доля підприємства і колективу? Хто взявся відроджувати його?

-         На підприємстві зосталося розгромлене обладнання, заблоковані рахунки, величезні борги перед Укрзалізницею та обленерго, а також зарплатні борги, які на той час були оформлені людьми через суди з допомогою нашої обласної ради профспілки.

Спалені документи відновлювали протягом двох і більше місяців. Звітність про відрахування податків, страхові та пенсійні внески не співпадала з тою хоч якоюсь документацією, яка не згоріла, і з тими довідками, які були в людей на руках на час оформлення позовних заяв. Це були різні цифри і дуже важко й досі вийти на дійсні цифри боргів, хіба що людина могла в якийсь спосіб довести це документально.

 

-         - Яка зараз ситуація на підприємстві?

-         З червня 2018 року на Державному підприємстві «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» з відома Мінагрополітики призначено нове керівництво. Очолює його Андрій Михайлович Веркалець, який прийшов зі своєю командою бухгалтерів та економістів. Поступово за цей час, найперше, треба було поновити зв’язки з господарствами, які постачають сировину на зберігання. Без виробництва не буде нічого. Треба наново відроджувати довір’я, що це прийшли солідні партнери, і що врешті-решт в нас буде зерно на зберіганні та своя мука для хлібопекарських підприємств. Це і дешевше і надійніше на випадки форс- мажору, щоб мала область свою продукції для випічки хліба.

Оті купи недогорілих папок і досі попід вікнами адміністрації, проте поволі підприємство встає на ноги, відроджує зв’язки з постачальниками. Відрадно, що на підприємство повертаються фахівці.

На сьогоднішній день погашені борги перед Укрзалізницею – в сумі 557 тис.грн. за попередній менеджмент, перед Прикарпаттяобленерго – 480 тис.грн.. Погашено також по виконавчих листах працівникам заборгованої зарплати на суму понад 500 тис.грн. Поточна зарплата виплачується на жаль, лише на 25 відсотків, але виплачується і люди готові працювати, щоб відродити підприємство. Поки що колективу не вдається відновити мукомольне виробництво, насамперед через брак коштів, але маємо надію, що підприємство буде розвиватися і відновлюватися.

 

-        - Яка доля профспілкової організації підприємства?

-         Протягом останніх місяців ми підготували проект Колективного договору. Реально увесь цей складний період ми допомагали працівникам виборсатися з проблемних ситуацій. Тому, кожен новоприйнятий на роботу працівник безапеляційно подає заяву на вступ у профспілку. Зараз це близько 70 працівників. Це тішить, бо коли ми разом, то можемо багато що вирішувати спільно з владою. Хотілось би, щоб Мінагрополітики було більш розбірливе у призначенні керівників державних підприємств і не допускало таких фактично рейдерських захоплень, які працюють на свій кримінальний інтерес. Сподіваємося, все вже в минулому.

                                                                                                      

                    Марта Павлишин,

спеціаліст з інформаційно-аналітичної  роботи

Ради профспілок Івано-Франківської області

 

[ Детальніше... ]

Влада поверне освітянам столиці все, що заборгувала

head-block

 

Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України на своєму сайті поінформувала, що є результат переговорного процесу зі столичною владою.


«Результат переговорів: влада поверне освітянам столиці все, що заборгувала, заробітна плата буде виплачуватися вчасно і в повному обсязі», – йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що за декілька днів буде оприлюднено алгоритм дій соціальних партнерів.

Проте наголошується «Акція відтерміновується, але не скасовується, адже вимоги до бюджету 2019 – в силі!»

 

Київська міська організація Профспілки
працівників освіти і науки України

[ Детальніше... ]

Влада поверне освітянам столиці все, що заборгувала

head-block

 

Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України на своєму сайті поінформувала, що є результат переговорного процесу зі столичною владою.


«Результат переговорів: влада поверне освітянам столиці все, що заборгувала, заробітна плата буде виплачуватися вчасно і в повному обсязі», – йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що за декілька днів буде оприлюднено алгоритм дій соціальних партнерів.

Проте наголошується «Акція відтерміновується, але не скасовується, адже вимоги до бюджету 2019 – в силі!»

 

Київська міська організація Профспілки
працівників освіти і науки України

[ Детальніше... ]

Влада поверне освітянам столиці все, що заборгувала

head-block

 

Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України на своєму сайті поінформувала, що є результат переговорного процесу зі столичною владою.


«Результат переговорів: влада поверне освітянам столиці все, що заборгувала, заробітна плата буде виплачуватися вчасно і в повному обсязі», – йдеться у повідомленні.

Також повідомляється, що за декілька днів буде оприлюднено алгоритм дій соціальних партнерів.

Проте наголошується «Акція відтерміновується, але не скасовується, адже вимоги до бюджету 2019 – в силі!»

 

Київська міська організація Профспілки
працівників освіти і науки України

[ Детальніше... ]

Соціальний діалог в дії

В

 

3 жовтня 2018 року в рамках реалізації Угоди про співробітництво щодо детінізації трудових відносин відбулася зустріч профспілкового активу Харківської області з керівниками державних структур, на які покладені функції легалізації відносин у сфері зайнятості населення.

Відкриваючи зустріч Голова Об'єднання профспілок Харківської області Тесленко С.А. зазначив, що однією з основних проблем на сьогодні залишаються тіньові процеси, які на жаль, досить поширені в нашій країні. Поняття «виплата заробітної плати в "конвертах", неофіційна зайнятість міцно увійшли в наше життя і створюють безліч проблем для суспільства. Тому профспілки підтримують дії влади, спрямовані на зниження рівня неформальної зайнятості та детінізацію заробітних плат, які визначені  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 вересня поточного року № 649. І основним принципом реалізації заходів щодо детінізації ринку праці має стати недопущення погіршення умов ведення бізнесу чесних і сумлінних платників податків. При цьому повинні бути створені умови, при яких перебування в нелегальному секторі стає занадто ризикованим, дорогим як для роботодавця так і для найманого працівника.

 

В1

 

Начальник ГУ ДФС у Харківській області Рибаков М.В. зауважив, що проблема тіньової праці дуже актуальна та гостра. Вона стосується великої кількості громадян і практично усіх секторів економіки. Також податківець проінформував присутніх щодо методів впливу на несумлінних роботодавців, які застосовує фіскальна служба. Це, насамперед серйозна аналітична робота, а потім вже контрольно-перевірочні заходи та проінформував про резонансні випадки під час перевірок. Також Рибаков М.В. відзначив, що спостерігається позитивна динаміка надходжень до бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску, які є основним джерелом наповнення місцевих бюджетів. Зокрема, він повідомив, що за 9 місяців до бюджету надійшло 6,2 млрд.грн . податку на доходи фізичних осіб , що більше на 1,1 млрд. грн. або на 22,6% минулорічного показника. Сума надходжень єдиного соціального внеску з початку року склала 9 млрд. грн. і це на 1,5 млрд. більше, ніж в минулому році.

Заступник начальника ГУ Держпраці в Харківській області Петренко О.М. акцентувала увагу на те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018р. №649-з. Державній службі з питань праці, Державіній фіскальній службі України, Пенсійному фонду України, Національній поліції України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, починаючи від 5 жовтня 2018 року доручено провести комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. Також вона проінформувала учасників зустрічі про заходи, які вже проводить управління Держпраці сумісно з фіскальною службою та наголосила на важливості здійснення саме превентивних дій.

Начальник відділу платежів до бюджету Пенсійного фонду Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Мощенко Н. В. акцентувала увагу на проблемі отримання громадянами, які працюють неофіційно, пенсії у майбутньому. Також відзначила, що з 2018 року страховий стаж складатиме 25 років та з кожним роком буде підвищуватись. Отже проблема нелегальної зайнятості у цьому контексті тільки загострюється.

 

В2

 

Оперуповноважений управління захисту економіки в Харківській області Національної поліції України Суліма А. В. зазначив, що ГУ Національної поліції в Харківській області приймає та в подальшому буде приймати участь у детінізації трудових відносин .

Начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Харківській області Лайков С. М. відмітив, що  колективний трудовий спір може виникнути між сторонами соціально-трудових відносин, тобто між найманими працівниками та роботодавцем. У випадку, ж коли працівники офіційно не оформлені на своєму робочому місці, вони позбавляються права на колективний захист їх інтересів, відстоювання прав колективним шляхом, тобто позбавляють себе права на вступ до колективного трудового спору (конфлікту).

В обговоренні взяли активну участь Ронін М.О., Артеменко Р.С., Шацький М.А., Байбакова Н.П., які висловили позиції щодо необхідності рівних умов для ведення бізнесу, покращення ситуації в економіці держави, внесення змін в податкове та пенсійне законодавство.

Підводячи підсумки зустрічі Тесленко С.А. зазначив, що лише контрольними і силовими заходами ситуацію не виправити. Поліпшення в легальній економіці, підвищення оплати праці, пропаганда принципів чесної праці на благо України - ось напрямки системного вирішення проблеми тіньової зайнятості. Суспільство в цілому не повинно бути байдужим і відстороненим, коли порушуються трудові права найманих працівників Необхідні моральні зусилля, як то зміна менталітету та свідомість про необхідність дотримання законодавства України. Основою може стати проект Національного плану дій із подолання не задекларованої праці в Україні, який розроблено за сприяння МОП. Тільки спільними зусиллями всіх сторін соціального діалогу можливо захистити право людини на працю.

Гриценко Н.О., заввідділом соціально-економічних, правових питань та охорони праці ОПХО

 

[ Детальніше... ]

До 100-річчя МОП. Гідна праця

ILO-101 large-640x416


За майже сто років свого існування Міжнародна організація праці (МОП) прийняла 188 конвенцій, у яких викладені міжнародні трудові стандарти, що стосуються таких важливих питань як, наприклад, робочий час, охорона праці, політика зайнятості, умови праці окремих категорій трудящих.

 

Для того, щоб конвенції МОП мали законний статус і були запроваджені кожною державою-членом їх повинні ратифікувати уряди цих держав. Проте існує група з восьми конвенцій про фундаментальні права, відомі як основоположні трудові стандарти, що застосовуються як державами-членами МОП, так і державами, що їх не ратифікували.

МОП зробила вісім конвенцій про фундаментальні права фактичною умовою членства в МОП, прийнявши в 1998 році Декларацію МОП основних принципів і прав у світі праці. У Декларації МОП було визначено чотири принципи фундаментальних прав, викладених у восьми конвенціях (№№ 29, 87, 98, 100, 111, 105, 111, 138 і 182):

1) свобода об'єднання і право на укладення колективних договорів;

2) ліквідація всіх форм примусової або обов'язкової праці;

3) викорінення дитячої праці;

4) усунення дискримінації при працевлаштуванні та виборі професії.

Через рік після ухвалення Декларації у 1998 році МОП об'єднала основоположні трудові стандарти разом з іншими трудовими правами і зробила їх одним з чотирьох головних елементів своєї Програми гідної праці. Іншими такими елементами є створення робочих місць і розвиток підприємств, соціальний захист і управління, соціальний діалог.

Як вже було сказано, Програма гідної праці складається з чотирьох елементів: зайнятість, права, захист та діалог. Програма гідної праці ґрунтується на переконанні, що всі ці чотири елементи потрібні для створення якнайкращих умов для соціального розвитку.

 

Зайнятість – це:

• справедливий заробіток, що забезпечує гідне життя;

• рівне ставлення до всіх;

• добрі умови праці;

• здоров’я та безпека на робочому місці;

• доступ до значущої та продуктивної роботи;

• перспективи особистого розвитку.

 

Права працівників у відношенні зайнятості включають:

• свободу організацій;

• свободу волевиявлення;

• участь у прийнятті рішень, що можуть вплинути на життя, незалежно від статі;

• право на колективні переговори;

• свободу від дискримінацій;

• свободу від примусової праці;

• свободу від дитячої праці;

• юридичне визнання та доступ до юридичної допомоги;

• існування трудового законодавства та головуюча роль закону.

 

Соціальний захист передбачає наступне:

• міцні зв’язки між продуктивною працею та безпекою тих, хто з якихось причин не має роботи;

• захист від втрати чи скорочення доходів внаслідок безробіття, травми, материнства, батьківства або похилого віку;

• чесні та вільні для вступу профспілки.

Соціальним діалогом передбачено, що:

• робітники мають права та мають бути представлені їхніми організаціями;

• найкращі та задовольняючі усіх рішення досягаються шляхом співпраці, що є основою соціальної стабільності, соціального зростання та тривалого розвитку;

• існують шляхи обговорення та розв’язання конфліктів.

 

Програма гідної праці була започаткована МОП у 1999 році.

Відповідно до визначення МОП гідна праця – це продуктивна праця чоловіків та жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Гідна праця забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників та членів їхніх сімей, сприяє особистому зростанню працюючих та їхній соціальній інтеграції, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися для того, щоб впливати на рішення, що стосуються їхнього життя, гарантує рівне ставлення та рівні можливості для всіх і кожного.

 

На 97-й сесії Міжнародної конференції праці, яка відбулася 28 травня – 13 червня 2008 року у Женеві (Швейцарія) було заслухано звіт Генерального директора МОП про виконання Програми гідної праці під назвою «Гідна праця: стратегія дій на майбутнє». У цьому звіті підбито підсумки проведеної за Програмою гідної праці роботи і зроблено висновок про необхідність подальшої консолідації зусиль, спрямованих на її виконання. Крім того, у звіті йдеться про необхідність узгодження дій за Програмою гідної праці з іншими існуючими програмами, які сприяють зміцненню трудових прав, зростанню зайнятості, посиленню безпеки та просуванню конструктивного соціального діалогу. МОП переконана, що потенціал для економічного зростання та соціального прогресу існує у всіх країнах, і що Програма є універсальною і здатною задовольнити потреби всіх країн.

У звіті Генерального директора МОП були також окреслені пріоритети, шляхи та напрями подальшої реалізації Програми гідної праці, необхідність здійснення першочергових кроків на шляху скорочення бідності, визначених у Цілях розвитку тисячоліття, а також зазначено, що матеріальний прогрес не може бути сталим без зміцнення таких цінностей концепції гідної праці, як свобода, рівність, безпека та гідність.

МОП розробляє і реалізовує програми гідної праці для країн у співпраці з іншими міжнародними агенціями. Ряд таких програм вже запроваджені і дають позитивні результати. Так, наприклад, протягом останніх років були створені програми гідної праці для таких країн Європи та Центральної Азії, як Албанія, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Румунія, Таджикистан та Україна.

 

Міжнародні профспілкові організації 2008 року оголосили 7 жовтня Всесвітнім днем гідної праці. Цей день стане можливістю для профспілок та організацій, які підтримують концепцію гідної праці, провести низку заходів із залученням значної кількості людей, сфокусує увагу суспільства на терміновій потребі у новій глобалізації, а також сприятиме єднанню профспілок на усіх континентах у їхньому прагненні досягти високої мети. Цього дня профспілки, профспілкові організації та інші об’єднання трудящих будуть спільно відстоювати ідею гідної праці. У багатьох країнах пройдуть демонстрації, концерти, конференції тощо. Заходи будуть відбуватися навколо трьох основних тем: Права в сфері праці; Солідарність практичні дії, пов’язані зі співробітництвом між профспілками на двосторонній та багатосторонній основі; Боротьба з бідністю і нерівністю.

Необхідність проведення кампанії викликана існуванням різноманітних форм дискримінації як законодавчо, так і на практиці, з якими стикаються жінки у повсякденному житті: гендерний розрив в оплаті праці, недостатня охорона материнства та високий рівень безробіття серед жінок.

Незважаючи на те, що Програма гідної праці влаштовує практично всіх, її виконання на практиці є проблематичним та сповненим протиріч. Програмою гідної праці передбачена участь національних та міжнародних інституцій у створенні якісних робочих місць в усьому світі та віднаходженнях спільних рішень. Однак урядам складно пояснити своїм громадянам, що створення та модернізація робочих місць за кордоном є важливим для гарантій зайнятості та зростання добробуту всередині країни. Деякі країни навіть закривають ринки та занижують трудові стандарти з тим, щоб залишатися на плаву у світовій економіці, внаслідок чого на їхню адресу лунають звинувачення у низькому рівні заробітної плати та погіршенні умов праці.

На запровадження принципів гідної праці впливають декілька факторів, тим не менш існуючі умови та ініціативи не завжди виправдовують себе у просуванні Програми гідної праці. Саме тому профспілки повинні допомагати трудящим у відстоюванні положень Програми гідної праці, починаючи з так званого «прожиткового мінімуму» і закінчуючи страхуванням життя та стандартами безпеки праці. Крім того, профспілки повинні захищати права трудящих у своїх країнах і виступати за створення нових робочих місць у цілому світі.

 

Департамент

міжнародних зв’язків ФПУ

 

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Жовтень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
1 2 3 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31