10 червня 2019

Поновлено право працівників освіти на пенсію за вислугу років: рішення Конституційного Суду

Цим рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788–ХІІ зі змінами (далі – Закон 1788), внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213–VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911–VIII.

Конституційний Суд України зазначає, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об’єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов’язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

У Рішенні зазначається, що Законом № 911 встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення певного віку окремим категоріям працівників, зокрема досягнення віку 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Статтею 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Мова йде про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров’я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Таким чином втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд України виходить з того, що встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у пунктах «е», «ж» статті 55 Закону № 1788, нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей 1, 3, частини третьої статті 22, статті 46 Основного Закону України.

У Рішенні КСУ зазначається також, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на відповідних роботах, що пов’язані зі шкідливим впливом на здоров’я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров’я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

 

Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників освіти і науки України

[ Детальніше... ]

24- й традиційний футбольний турнір з участю профспілки відбувся на українсько – австрійському підприємстві ТОВ «Фішер - Мукачево»

P1180431

 

Українсько – австрійське підприємство ТОВ «Фішер - Мукачево» - один із світових лідерів з виробництва гірських і бігових лиж та хокейних ключок. Більшість продукції з міста над Латорицею у Закарпатті відправляється на експорт.

Адміністрація підприємства (генеральний директор Василь Рябич) спільно з профспілковим комітетом (голова Сергій Пугачевський) намагаються доповнити виробничі досягнення успіхами в спорті. Цю мету, зокрема, має щорічне проведення кубку з міні – футболу серед цехових команд. Цього року цей турнір став 24-им з початку його заснування.

Після попередніх змагань було визначено пари півфіналістів. Право грати у фіналі завоювали минулорічні переможці – команда «Управа» (апарату управління), яка з рахунком 2:1 перемогла команду «Карбон» (цех композиційних деталей) . Їх суперниками у вирішальному матчі стала команда «ССМ» (ключковий цех), результат якої у зустрічі з командою «Alpin» (цех гірських лиж) вирішив єдиний забитий м’яч.

У поєдинку за бронзові медалі команда «Карбон» лише у серії післяматчевих пенальті перемогла своїх суперників з команди «Alpin».

Дуже видовищним виявився поєдинок за перше місце, за яким на місцевому стадіоні «Авангард» спостерігали близько 300 уболівальників та членів їх сімей. В ньому команда «Управа» лише на останніх секундах зрівняла рахунок у зустрічі з командою «ССМ». Під час серії післяматчевих пенальті воротар «Управи» Василь Готько відбив два пенальті і тим самим приніс перемогу своїй команді.

Після закінчення змагань генеральний директор Василь Рябич вручив кубок переможцю турніру – команді «Управа», а також нагороди учасникам змагань. Почесними призами відзначено кращого бомбардира турніру – Олександра Шафара, який забив протягом змагань п’ять голів, та кращого гравця - Миколу Плачинту ( обидва з команди «Alpin»).

Отже, фестиваль здорового способу життя, як назвали футбольний турнір на УАП ТОВ «Фішер - Мукачево», на який прийшли цілі родини разом з дітьми, підтвердив, що адміністрація (Василь Рябич) та (профком Сергій Пугачевський) роблять добру справу в організації дозвілля працівників. А про те, щоб усі присутні дістали задоволення від свята спорту, подбав незмінний ведучий Євген Старничук.

 

На фото:

- момент футбольного матчу;

- на трибуні - уболівальники;


P1180442

 

-   генеральний директор УАП ТОВ «Фішер - Мукачево» Василь Рябич вручає кубок за перемогу команді «Управа»;

 

P1180445

 

- приз кращому бомбардиру турніру отримує Олександра Шафар (ліворуч);

- команда «Управа» - переможець турніру разом з організаторами Василем Рябичем та Сергієм Пугачевським.

 

P1180449

 

Фото автора

Сергій Баранчиков,

завідувач відділу організаційно

гуманітарної роботи

Закарпатської облпрофради

[ Детальніше... ]

Забезпечимо належні умови праці для спілчан!

P1670675

 

10 червня 2019 року відбулось засідання Президії  Федерації профспілок Вінницької області з порядком денним: «Про стан атестації робочих місць та роботу членських організацій по забезпеченню належних умов праці спілчан».

Відкрив та вів засідання Президії ФПО – Голова ФПО Микола Колесник

Вступному слові Голова Федерації профспілок області зазначив, що на сьогодні існує ряд видів господарської діяльності, професій, де працівники зазнають негативного впливу шкідливих або небезпечних виробничих чинників на організм. Тому чинним законодавством для таких умов праці передбачаються пільги й компенсації, що дають змогу зберігати здоров’я і продовжувати професійну діяльність. Серед цих пільг – скорочена тривалість робочого часу, додаткові відпустки, пільгові пенсії, підвищена заробітна плата та інші компенсації визначені чинним законодавством.

Згідно із Законом «Про охорону праці» з 1992р. профспілки передали державі наглядові функції в галузі охорони праці, одночасно скоротивши чисельність технічних інспекторів праці. Однак це зовсім не означає, що профспілки відійшли від вирішення даних проблем. Як і раніше, всі найважливіші питання організації здорових і безпечних умов праці, забезпечення прав і соціальних гарантій працівників вирішуються за безпосередньою участю профспілок. Ці повноваження закріплені в Законі «Про охорону праці» та в Законі «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» .

Досвід міжнародного профспілкового руху свідчить про те, що питання умов праці поряд із заробітною платою та зайнятістю є одним із головних напрямком діяльності профспілок майже в усіх країнах світу.

Адже від того, як буде облаштоване робоче місце, якою мірою воно відповідає вимогам безпеки, санітарії, гігієни, залежить не тільки здоров’я, а часом і життя працівника. Від цього безпосередньо залежить продуктивність праці та якість продукції.

На сьогодні головним завданням профспілок у галузі охорони праці є захист прав і законних інтересів працівників від можливого свавілля власника або державних структур.

З інформацією виступив  Вадим Шевчук – головний правовий інспектор праці Апарату ФПО, який звернув увагу присутніх на важливість проведення атестації робочих місць за умовами праці, що це є комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Тому в разі перевищення норм шкідливих факторів працівники повинні отримувати пільги за перебування в цих умовах.

 

P1670672

 

Атестація проводиться на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я, а також на їхніх нащадків, як тепер, так і в майбутньому.

Статтею 13 ЗУ «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів та організувати, зокрема, проведення лабораторних досліджень умов праці, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством. За їх підсумками вжити заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів.

Матеріали атестації робочих місць за умовами праці є документами суворої звітності і повинні зберігатися на підприємстві протягом 50 років. Звернуто увагу, що сьогодні існує проблема, коли навіть діючі підприємства не зберегли матеріали атестацій робочих місць за умовами праці і це створює проблему для працівників яким підтверджено право на пільгову пенсію за Списками № 1 і № 2. Тому, в разі виникнення такої ситуації працівники можуть звертатися до суду з метою захисту свої прав.

На виробництвах Вінницької області понад 39 тисяч працівників працюють у несприятливих умовах праці, а атестація робочих місць проведена тільки для 36 тисяч, що становить 90 відсотків від несприятливих умов праці.

Загальний стан охорони праці та промислової безпеки визначається, в першу чергу, станом виробничого травматизму.

Так, за минулий рік в області трапилося 216 нещасних випадків травмування, в тому числі 9 смертельних, проти 173 і 14 за відповідний період 2017 року. Кількість нещасних випадків, які трапилися за 5 місяців п. р. 79 нещасних випадків травмування, в тому числі 7 смертельних.

Вадим Шевчук звернув увагу присутніх на роботу членських організацій Федерації профспілок області по забезпеченню належних умов праці спілчан.

 

   P1670674

 

 В обговоренні взяли участь:

Ганна Макаренко  - завідувач сектору з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Вінницькій області.

Іван Івацко - голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства.

Степан Нешик - голова обласної організації профспілки працівників АПК.

Володимир Ковальчук - голова єдиної профспілкової організації ТОВ «Вінницький агрегатний завод»

Ліна Воронюк -  голова первинної профспілкової організації ПрАТ «Могилів – Подільський машзавод»

Ксенія Паращук - головний спеціаліст з питань соціального захисту та охорони праці обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я

Алла Рафал - голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення.

 Всі виступаючі відзначили, що сьогодні слід  підвищити ефективність громадського контролю за охороною праці в цілому,  і зокрема, відповідальність профспілкових активістів за станом  атестації  робочих  місць.

 Президія ФПО ухвалила відповідну Постанову з питання порядку денного.

 

Федерація профспілок Вінницької області

[ Детальніше... ]

Жовтневий палац долучився до благодійної справи

Изображение 1839

 

Всесвітньовідомий бас, народний артист України Анатолій Кочерга 8 червня 2019 року виступив зі сцени недобудованого Шевченківського культурного центру у м. Канів.

 

Його сольний концерт «Музика серця» у супроводі Народного оркестру народних інструментів Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок України став кульмінацією благодійного фестивалю, що проходив у рамках Міжнародного економіко-гуманітарного форуму Ukrainian ID. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на завершення будівництва 35-річного довгобуду Канева - Шевченківського культурного центру.

 

Изображение 1842

 

Організатори форуму, партнером якого виступила і ФПУ, акцентували на потребі привернути увагу влади, бізнесу та меценатів до важливості завершення будівництва культурного закладу, який вже називають «Канівською оперою». Питання довгобуду цього грандіозного проекту неодноразово порушувалось як на місцевому, так і на національному рівні, але справа так і не зрушилася з місця.

 

Изображение 1800

 

Однак, цього разу майже вперше у стінах чудової будівлі лунали нескінченні оплески на честь Анатолія Кочерги та прославленого колективу «Жовтневого палацу», які долучились до благодійної справи.

Як зазначила президент форуму Ukrainian ID Наталія Заболотна, таким чином збулася мрія багатьох канівчан, а Анатолій Кочерга висловив щире сподівання, що ця подія підштовхне будівництво, яке має нарешті завершитись.

 - Я надіюсь на це і дякую, - сказав великий оперний співак на завершення дійства.

 

 Изображение 1818

 

 Изображение 1772


 Довідково.

Міжнародний економічно-гуманітарний форум Ukrainian ID 7-8 червня вдруге проходив в Каневі.

Цього року він був присвячений процесам гуманізації державотворення. 

На форум прибули світові експерти в галузі економіки, культури, інфраструктури, енергетики, екології та комунікацій задля того, щоб випрацювати стратегію успішного розвитку України.

Серед важливих пріоритетів заходу - питання розвитку громад та процес децентралізації, розвиток технологій та місце України у «глобальному прориві»,  культура як  сфера національної безпеки країни, а туризм як драйвер економіки.

За підсумками Форуму та громадського обговорення, буде видана «Конституція цінностей» - документ, який має визначати ключові правила гуманітарної безпеки і суспільного життя України.

 

Изображение 1844

 

Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

ІСТОРІЯ ПРОФСПІЛОК. З НАДІЄЮ НА ЄДНАННЯ

 

А

 

                                

                                         

                                   Будували палаци з «козою»

 

  Високі темпи промислового розвитку Придніпров'я в кінці ХІХ – на  початку ХХ ст. вимагали   залучення нових робочих рук. Буквально за кілька десятиліть на Катеринославщині з'явилося кілька найбільших металургійних заводів і  безліч  дрібних підприємств, а чисельність населення губернського центру зросла в десять разів, що сприяло розвитку і цивільного,  і житлового будівництва. У Катеринославі працювали багато відомих архітекторів, які створили неповторний вигляд одного з кращих міст царської Росії.

    Головними роботодавцями, звичайно ж, були власники заводів і фабрик, але, як пише історик Т.Портнова ( «Вихідці з села у великому промисловому місті: на матеріалах Катеринослава кінця ХІХ - початку ХХ ст.»), значну частину робочих місць забезпечувала і непромислова сфера. У тому числі - будівництво. Крім того, в місті працювало більше сотні цегляних і черепичних заводів, десятки цементних, алебастрових  підприємств. З огляду на тодішні обсяги робіт в цій галузі, можна припустити, що в ній були зайняті тисячі працівників.

  Але тут була своя особливість. Якщо сільські жителі, що потрапили, скажімо, на металургійний завод «Брянка», швидко вливалися в її трудовій колектив, просочувалися духом робітничої солідарності і, як правило, осідали в місті, то ті, хто наймалися на поденну роботу в будівельній галузі, найчастіше були розрізненими і наймалися на певний період, періодично повертаючись потім в село. Найчастіше селяни-заробітчани об'єднувалися в артілі (переважно саме будівельні), стаючи легкою здобиччю різних пройдисвітів-посередників, які робили все можливе, щоб поставити приїжджих в досить жорсткі умови при складанні з ними трудового договору.

 

   Свою бурхливу діяльність зазивали розпочинали ще  на катеринославському вокзалі, куди щодня прибували потяги з численними шукачами кращої долі (прямо, як зараз на київському вокзалі, де вранці набирають на будмайданчики  приїжджих з провінції).

    І замість світлого життя наївні селяни дуже швидко потрапляли в нову кабалу, ще гіршу за  колишню. Вдома у них хоч вихідні були і святкові (неробочі) дні, а в місті ж їм доводилося працювати по 12-15 годин, нерідко без перерв і вихідних. І відмовитися від виконання договору за законами того часу було не можна.

   «Ще більш сільський вигляд, - писав у книзі «Час і речі »Я.Рівош, - був у будівельних робочих, в основному заробітчан. По суті справи, вони одягалися як селяни - в старі, заношені, латані і просто рвані речі, часто в постолах або чунях. Особливо рваною у будівельників була спина. Механізації будівельних робіт тоді не було, весь будівельний матеріал піднімався на поверхи будівництв на людських спинах. На спину вішали спеціальну подушку, набиту ганчір'ям. Подушка кріпилася лямками навколо плеча (як рюкзак). Цеглини носили на спеціальній стійці з рейок, так  званій «козі».  Природно, що  за таких умов праці щодня на будівництві гинули і травмувалися десятки  людей. Але це мало кого хвилювало - з вокзалу везли нових трудяг, переважно таких же «необстріляних» і малокваліфікованих.

                                      

                                          Об'єднуються і розрізнені

   

   Особливості організації будівельної  праці створювали і певні труднощі при  формуванні згодом перших профспілкових організацій галузі, які носили в основному цеховий характер.

   До недавнього часу про них було відомо дуже мало. Ми знали тільки про те, що  1906 р, після появи першого закону про профспілки - «Тимчасових правил про професійні товариства ...», в Катеринославі було зареєстровано чотири профорганізації будівельників. Першими, ще 28 липня 1906 р. легалізувались «Товариство малярного, покрівельного, альфрейного і живописного цеху» і «Товариство робітників  теслярів», трохи пізніше - профоб'єднання пічників і каменярів, а також в червні 1907 р. - майстрів столярних робіт. Загальна чисельність членів цих профспілок становила понад 500 осіб.

   Однак нещодавно вдалося виявити нові матеріали, що свідчать про досить активну діяльності тодішніх профспілок будівельників.

    Популярна на той час місцева газета «Придніпровський край» 18 липня 1906 р. повідомляла: «... Пічники і муляри вирішили зорганізуватися в професійний союз. У неділю, 16 липня, в аудиторії народних читань відбулися їхні перші загальні збори. Збори вирішили обрати комісію з вироблення статуту. До складу комісії увійшли Душечкін, Большов, Пургин, Петроков, Сорокін і Ремезов ».

     Отримавши право на легальну роботу, цей союз влаштувався в першому «Будинку профспілок» Катеринослава  -  дохідному будинку Кутнера на розі Первозванівської  і Козачої на правах суборенди у приміщенні союзу друкарів (в цьому ж будинку пізніше знаходилось і перше міжсоюзне об'єднання - Центральне бюро профспілок). Правда, за іншими відомостями, спочатку правління союзу працювало в готелі «Південь» на вулиці Поліцейській.

     Перш за все союз взявся  за організаційні питання. Причому, діяв дуже грамотно, з далеким прицілом. Розуміючи всі складнощі в цій справі, він  вирішив, що членство можна забезпечити, перш за все, шляхом захисту прав людей під час прийому на роботу. Як вказує історик профруху 20-х рр. Ю.Крейзель в статті «Професійні спілки Катеринослава в 1906 р.  («Матеріали з історії професійного руху в Росії », зб. 4, 1925 р., вид-во ВЦРПС), основним злом для цих профспілок були плинність складу і засилля підрядників. Тому «на перших порах союз пічників і каменярів організував посередницьке бюро для пічників, потім і каменярів, штукатурів, сажотрусів. Він звернувся із закликом до підприємців, які потребували робочих, з пропозицією звертатися за такими безпосередньо в союз, а робітникам запропонували реєструватися в союзі. Ця діяльність союзу сприяла його популярності і організації навколо нього будівельників».

 

А1

 

   Сьогодні, завдяки ще одній тогочасній місцевій газеті «Вісник Півдня» (22 жовтня 1906 р., «В союзі пічників і каменярів»), ми знаємо, що розташовувалося це профспілкове посередницьке бюро в уже згадуваному готелі «Південь» і приймало відвідувачів з 5 до 8 годині вечора. І що потреба в ньому, як зазначалося на зборах союзу, була великою, оскільки «підрядники беруть собі левову частку заробітку, а робочим залишають лише на денну їжу». Там же йшлося і про необхідність надання членам союзу юридичної допомоги. Перейнялися і виховними аспектами. На думку виступаючих, великої шкоди моральності і здоров'ю будівельників завдавало  широке поширення в їхньому середовищі пияцтва, з яким вирішили боротися шляхом (без гумору) освітніх лекцій, випуску брошур про шкоду алкоголізму та ін.

    І звичайно ж, одним з головних питань для профспілок була оплата праці. Зокрема, в Пітері поденна плата муляра   1906 р. становила 1 крб., штукатура – 1крб. 10 коп., маляра - 1 крб. 15 коп., а от столяра менше всіх -  лише 90 коп. Ймовірно, десь у цих межах заробляли і катеринославські будівельники. І це за 12-16-годинний робочий день, часто на верхотурі, під палючим сонцем і дощем!..

 

                       МАЛЯРИ НАМАЛЮВАЛИ ... РЕВОЛЮЦІЮ

 

  Значною активністю відзначався і союз малярів і покрівельників. Він також зіткнувся з проблемою розрізненості будівельників. Але шукав і знаходив шляхи організаційного зміцнення.

   Тим більше, що бурхливого 1905-го маляри стали одними з заводіїв протестного руху. У червні того року місцева преса повідомляла про страйк 300 малярів Катеринослава. Вони, зокрема, вимагали встановлення 8-годинного робочого дня, скасування відрядних і понаднормових робіт, оплати в розмірі до 3 крб. 50 коп. за зовнішню (дах, фасад, водостічні труби), а тому дуже небезпечну роботу, а також шанобливого ставлення  з боку виконробів (звертатися «на ви, а не на ти»). Примітно, що ще раніше, в травні, з аналогічними вимогами провели страйк також робітники-покрівельники і столяри (вони були зайняті на будівництві комерційного училища - одного з кращих і найбільш представницьких в місті; зараз там знаходиться обласна Рада). Це свідчить про те, що зачатки профспілкового руху існували в цій галузі ще до офіційної легалізації профспілок  1906 р.

     До речі, дуже важливо, що участь наших будівельників в революційних подіях було відзначена тоді в одному з всеросійських видань, де йшлося про те, що влітку 1905 р. хвиля страйків будівельників  охопила Москву, Катеринослав, Одесу, Таганрог, Тверь і ряд інших міст, і під час них сформувалися активні групи робочих, які пізніше взялися за організацію профспілок.

     Судячи з усього, у союзу малярів і покрівельників був і досвід організаційно-масової роботи, впливу на роботодавців. За інформацією «Придніпровського краю», на зборах союзу в серпня 1906 р. піднімалося питання про необхідність зміцнення союзу, збільшення членства. Констатувалося, що на той момент в нього записалися 83 людини, але повністю внески з них платили тільки 65 (це при тому, що малярів і покрівельників значилося в місті понад 600!). У зв'язку з цим правління відзначало, що «... робітники недостатньо засвоїли собі значення професійної спілки. ... Правлінню доведеться витратити чимало енергії для того, щоб розвинути серед малярів і покрівельників усвідомлення необхідності єднання на ґрунті їх професійних інтересів».

   Говорячи про фінансовий стан союзу, члени правління вказували на те, що - на тлі дуже невеликих надходжень від членських внесків - значно більшими, виявляється, були пожертвування профорганізації від власників  магазинів з продажу лакофарбових виробів Штейнбока, Заржевского, Ривкіна, Марголіна, з якими, мабуть, вдавалося знаходити спільну мову в плані забезпечення умов і оплати праці найманих працівників.

 

              ОБ'ЄДНАЛИСЯ У ЄДИНУ ПРОФСПІЛКУ, АЛЕ ПІЗНІШЕ

      

   У матеріалах про діяльність будівельних профспілок Катеринослава є згадка про їхнє прагнення до об'єднання в єдину галузеву профспілку. Мабуть, зразком тут служили Пітер і Москва, де були створені профспілки будівельно-архітектурних робітників, до яких входили представники всіх професій. Всього в Росії тоді діяло більш 40 профорганізацій будівельників. Багато з них піддавалися репресіям царизму, примусово закривалися. Відомо, що 1909 р., в розпал реакції, місцева влада припинила діяльність майже всіх профорганізацій Катеринославщини, в тому числі - і будівельників.

   Проте в січні 1907 р. за ініціативи москвичів була скликана всеросійська конференція профспілок будівельників, де обговорювалися питання про їхні чергові завдання та створення всеросійського галузевої профспілки - але ця ідея, на жаль, так і не була  тоді реалізована.

   Є відомості, що відразу після лютневої революції 1917 р. в Катеринославі відродилися профспілки малярів, архітектурно-будівельних робітників. Але повне об'єднання будівельних спілок в єдину організацію (під егідою губернської ради профспілок) відбулося лише  1920 р. і до неї входило тоді 1418 чоловік.

                                                                                  В.Коврига

                                                                                  м. Дніпро

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Червень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30