29 серпня 2019

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Хто плаче за цифрами?

А1

 

29 серпня - День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Саме 29 серпня 2014 року був розстріл української колони під час виходу з-під Іловайська. Сьогодні У центрі Києва біля Стіни пам’яті на Михайлівській площі відбувся молебень за полеглими у серпні 2014 року в Іловайському котлі українськими воїнами. Тут же розміщено фотоекспозицію, присвячену тим кровавим подіям.

На ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. 

Унаслідок вторгнення регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення. 28 серпня становище наших військових стало критичним.

 А2

Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала: 3,5 тис. осіб особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК. Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

А3

Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні. Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти. Вцілілі учасники тих пекельно-серпневих подій називають ще більшу кількість загиблих. Але, як пише в своїй книжці «Блокпост» поет і воїн Борис Гуменюк, «Хто плаче за цифрами?...»

А4

Постраждали у тих кровавих битвах, звичайно, потребують допомоги – як медичної, психологічної, так і реабілітаційної. І тут на допомогу бійцям та ветеранам приходять профспілкові оздоровчі заклади. Вони ведуть велику реабілітаційну роботу по відновленню здоровя, фізичного та психологічного стану тих, хто заплатив високу ціну за мирне небо над нашими головами. Багато кого було поранено, багато у кого відбулася психологічна травма, багато хто лишився найдорожчого – життя.

Тому, починаючі з травня 2014 року, профспілкові оздоровчі заклади приймають на реабілітацію учасників АТО. Тільки одна цифра: більше 5200 пацієнтів проходили реабілітацію за рахунок «Укрпрофоздоровниці». Цю роботу профспілки продовжують і зараз, За останні півроку для них відкрито додаткові 18 реабілітаційних центрів.

А5

Ми низко схиляємо голови перед їх подвигом, вшановуємо їх пам'ять. Будемо пам’ятати про загиблих за незалежність України. Будемо всіляко підтримувати тих, хто вижив. Профспілкові організації, профспілкові реабілітаційно-оздоровчі заклади вже багато зробили у цьому напряму. Але ми всі у боргу у цих людей. І тому маємо ще активніше допомагати їм  

Олексій Петруня

   Оглядач Прес-центру ФПУ

А6     

 

 

[ Детальніше... ]

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. Хто плаче за цифрами?

А1

 

29 серпня - День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Саме 29 серпня 2014 року був розстріл української колони під час виходу з-під Іловайська. Сьогодні У центрі Києва біля Стіни пам’яті на Михайлівській площі відбувся молебень за полеглими у серпні 2014 року в Іловайському котлі українськими воїнами. Тут же розміщено фотоекспозицію, присвячену тим кровавим подіям.

На ці серпневі дні 2014 року припав пік Іловайської трагедії, коли в результаті протистояння російським військам українські збройні підрозділи потрапили у вороже оточення.

Як відомо, бої за важливий стратегічний об’єкт Донбасу - місто Іловайськ, тривали з середини серпня. Українським військовим майже вдалося оволодіти містом, але тут втрутилася російська армія. У плани Москви не входило здавати важливий стратегічний пункт, тому вона кинула проти українців свої регулярні війська. 

Унаслідок вторгнення регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення. 28 серпня становище наших військових стало критичним.

 А2

Згідно зі звітом Міністерства оборони України, вторгнення російських військ на територію України відбувалося протягом 24-29 серпня 2014 року, а загальна кількість контингенту складала: 3,5 тис. осіб особового складу, 60 танків, 320 БМД (БМП), 60 гармат, 45 мінометів, 5 ПТРК. Тим часом, президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення. Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті, адже тоді загинуло чимало українських військових.

А3

Впродовж цих років тривають дискусії та ведеться слідство щодо цієї трагедії. Дані про втрати різняться й по сьогодні. Так, за офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 - отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти. Вцілілі учасники тих пекельно-серпневих подій називають ще більшу кількість загиблих. Але, як пише в своїй книжці «Блокпост» поет і воїн Борис Гуменюк, «Хто плаче за цифрами?...»

А4

Постраждали у тих кровавих битвах, звичайно, потребують допомоги – як медичної, психологічної, так і реабілітаційної. І тут на допомогу бійцям та ветеранам приходять профспілкові оздоровчі заклади. Вони ведуть велику реабілітаційну роботу по відновленню здоровя, фізичного та психологічного стану тих, хто заплатив високу ціну за мирне небо над нашими головами. Багато кого було поранено, багато у кого відбулася психологічна травма, багато хто лишився найдорожчого – життя.

Тому, починаючі з травня 2014 року, профспілкові оздоровчі заклади приймають на реабілітацію учасників АТО. Тільки одна цифра: більше 5200 пацієнтів проходили реабілітацію за рахунок «Укрпрофоздоровниці». Цю роботу профспілки продовжують і зараз, За останні півроку для них відкрито додаткові 18 реабілітаційних центрів.

А5

Ми низко схиляємо голови перед їх подвигом, вшановуємо їх пам'ять. Будемо пам’ятати про загиблих за незалежність України. Будемо всіляко підтримувати тих, хто вижив. Профспілкові організації, профспілкові реабілітаційно-оздоровчі заклади вже багато зробили у цьому напряму. Але ми всі у боргу у цих людей. І тому маємо ще активніше допомагати їм  

Олексій Петруня

   Оглядач Прес-центру ФПУ

А6     

 

 

[ Детальніше... ]

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК. Збільшення плати за послуги – лише за умови підвищення зарплат

Изображение 1605

 

На обговорення СПО об’єднань профспілок 28 серпня ц.р. було винесено пропозиції АТ «Укрпошта» щодо збільшення тарифів на послуги поштового зв’язку, а також доставку і приймання вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою.

 

Відповідно до Генугоди на 2019-2021 рр., пропозиції щодо перегляду Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації надсилає на погодження СПО об’єднань профспілок.

Нові тарифи пропонується встановити з урахуванням зростання розміру мінімальної заробітної плати у 2020 році, прогнозованого рівня інфляції та нових цін на паливно-енергетичні ресурси, що вплине на собівартість поштових послуг. У зв’язку із зазначеним, «Укрпошта» планує підвищити тарифи:

- на пересилання письмової кореспонденції у межах України (непріоритетний лист, картка або бандероль вагою до 50 г) на 1 гривню;

- на пересилання посилки без оголошеної цінності масою до 10 кг у межах України - на 5 гривень. Тарифи на відправлення до іноземних держав не переглядаються.

 

Изображение 1606

 

Напередодні засідання СПО об’єднань профспілок пропозиції «Укрпошти» щодо необхідності підвищення тарифів були розглянуті та у цілому підтримані Робочою групою СПО, яка розглядає документи з питань зміни діючих тарифів (цін) для населення (електроенергія, газ, послуги транспорту та зв’язку), що надходять від центральних органів виконавчої влади та державних колегіальних органів.

У якості аргументації було враховано те, що чергове підвищення тарифів дозволить «Укрпошті» забезпечити підвищення заробітної плати працівникам основної професії, розраховуватись за енергоносії, уникнути збитковості та бути конкурентоздатними на ринку послуг поштового зв’язку.

 

Изображение 1623

 

Після гарячої та тривалої дискусії більшістю голосів члени СПО об’єднань профспілок також підтримали пропозиції АТ «Укрпошта» щодо зміни Граничних тарифів.

У рішенні з цього питання чітко вказано, що профспілки погоджують підвищення цін лише за умови:

- направлення додатково отриманих від цього доходів на збільшення фонду оплати праці працівників основної професії.

Профспілки також вимагають забезпечення належної диференціації посадових окладів керівного складу «Укрпошти» і середньомісячної заробітної плати листонош та операторів поштового зв’язку, а також здійснення заходів з розвитку підприємства та покращення якості послуг поштового зв’язку для населення.

 

Изображение 1635

 

У рішенні записано, що за підсумками півріччя з моменту запровадження «Укрпоштою» нових тарифів профспілкове СПО на своєму засіданні заслухає інформацію Голови Профспілки працівників зв’язку України Миколи Стародуба  щодо виконання зазначених умов.

Подібне рішення також було ухвалене після розгляду проекту наказу Мінінфраструктури «Про затвердження Тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою».

У розділі різне члени СПО обговорити дії профспілкової сторони щодо вирішення проблем з фінансування Фондом соціального страхування матеріального забезпечення застрахованим особам, а також стратегію подальшої роботи профспілок над проектом нового Трудового кодексу.

 

Изображение 1636

 

Изображение 1640 

 

Прес-центр ФПУ

[ Детальніше... ]

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СІЧНІ-ЧЕРВНІ 2019 РОКУ

1558941169 business-people-discussing-dur-38741935-30

 

 

На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення та бідності у цілому по Україні.

За даними Держстату за І квартал 2019 року номінальні доходи населення склали 803,4 млрд грн, що на 15,5 % більше порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 17,2 %, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, – на 7,7 відсотка.

Спостерігається збільшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у І кварталі 2019 року становила 50.4% проти 49,4 % у відповідному періоді попереднього року.

За даними Держстату середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-червень 2019 року становила 10 027 грн, що на 19,7 % більше, ніж у відповідному періоді 2018 року.

Найнижчий рівень середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих поштовою та кур’єрською діяльністю, – 5 784 грн (57,7 % до середнього рівня по економіці), а найвищим – у працівників авіаційного транспорту – 26 485 грн (264,1 %).

У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень-червень 2019 року у порівнянні з відповідним періодом 2018 року зросла на 24,4 % і склала 11 221 гривню.

У регіональному розрізі найнижчий рівень заробітної плати за цей період спостерігався у Чернівецькій області – 7 625 грн (76,0 % до середнього рівня по економіці), найвищий – у Донецькій області – 11 318 грн (112,9 %). У місті Києві її розмір становив 15 183 грн (151,4 %).

Індекс реальної заробітної плати за січень-червень 2019 року по відношенню до відповідного періоду 2018 року становив 109,8 відсотка.

У червні 2019 року середня заробітна плата штатних працівників становила 10 783 грн, що порівняно з травнем 2019 року становила 105,3 %, а відносно червня 2018 року – 118,0 % (у промисловості заробітна плата працівників становила 11 636 грн, або 121,8 % в порівнянні з червнем 2018 року).

На регіональному рівні найнижча заробітна плата у червні 2019 року була у працівників Кіровоградської області – 8 574 грн (79,5 % до середнього рівня по економіці), а найвища – у працівників Донецької області – 12 483 грн (115,8 %). У місті Києві 15 650 грн (145,1 %).

За даними Пенсійного фонду України середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою станом на 1 липня 2019 року становив 3 005,96 грн, що на 17,3 % перевищує розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2018 року.

Ціни на споживчому ринку за даними Держстату у липні 2019 року порівняно з попереднім місяцем знизився – на 0,6 %, з початку року зросли – на 3,0 відсотка.

З початку року зросли ціни на зв'язок (на 7,0 %), продукти харчування та безалкогольні напої (на 4,0 %), охорону здоров’я (на 3,3 %), освіту (2,5 %), відпочинок і культуру (на 1,3 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 0,9 %), різні товари та послуги (на 0,7 %) та транспорт (на 0,4 %).

Знизились ціни на одяг і взуття (на 4,7 %) та житло, воду, електроенергію, газ, та інші види палива (на 0,9 %).

За 2018 рік порівняно з 2017 роком спостерігається суттєве зниження показників бідності за абсолютними критеріями.

Що стосується показників відносної бідності за 2018 рік, то рівень бідності за критерієм за витратами (75 % медіани сукупних витрат) зменшився з 24,4 % до 24,1 %, а за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60 % медіани сукупних доходів) збільшився на 1,9 в.п. і склав 10,2 відсотка.

Рівень бідності серед працюючих за відносним критерієм за витратами залишився на рівні 2017 року і склав 18,8 %, за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму зменшився на 5,5 в.п. і склав 18,2 % (за 2017 рік – 23,7 %).

 

 

Департамент з питань бюджету

та оплати праці апарату ФПУ

[ Детальніше... ]

Архiв
<< < Серпень 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 30 31