З повагою до ветеранів Другої світової війни

 

ВЕТ 

Ми пам'ятаємо полеглих і вшановуємо живих героїв Другої світової. На жаль, з кожним роком все менше серед нас справжніх ветеранів бойових дій і трудового фронту. Тим цінніше їхні розповіді про пережите, тим з більшою повагою і шаною ми повинні до них ставитися. Тим більше до тих, хто чесно і самовіддано віддавав усього себе як боротьбі з ворогом Вітчизни, так і в мирній праці. Саме з такими людьми – з ветеранами війни, праці та профспілкового руху - колишніми співробітниками Федерації профспілок України - зустрівся напередодні Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. У зустрічах також взяла участь голова Первинної профспілкової організації апарату ФПУ  Марія Гриценко. Зазначимо, вони пройшли у теплій, душевній атмосфері.

 Григорій Васильович та Марія Миколаївна вручили ветеранам  квіти та подарунки. Вони побажали тим, хто своєю героїчною працею під час суворого лихоліття наближав довгоочікуваний День Перемоги, хто в мирний час трудився на ниві профспілкової діяльності для блага людини праці, здоров’я та активного довголіття.

 

ВЕТ1

 

 

Лідіії Михайловні Гараніної, члену профспілки з 1939 року, незабаром буде вже 95 років, але вона тримається дуже енергійно та бадьоро, з гумором. Цікаво було слухати розповідь ювілярки про її непросте життя, опалене війною та буремними післявоєнними роками.

           Народилася Лідія Михайлівна в м. Макіївці Донецької області. Після закінчення школи працювала старшою піонервожатою СШ № 72. А 1 вересня 1941 року добровільно пішла на фронт. А було це так: оскільки воєнкомат відмовив у задоволенні її заяви вступити до лав Радянської Армії, то під час зупинки військового потягу дівчина в чому була (а була просто в платтячку) стрибнула на платформу потягу, який прямував до лінії фронту. Хтось із військових протягнув їй пілотку, хтось накинув на плечі маскхалат, і так вона опинилася на фронті.

           З 1941 по 1943 рік Лідія Гараніна воювала з націстами, будучи сержантом фронтового польового артилерійського складу № 1463, за що отримала ордени «Червоної звірки», «Великої Вітчизняної війни» 1 ступеню, «За мужність», нагороджена 14-ма медалями.

 

ВЕТ8

      Отримавши тяжке поранення в травні 1943 року, довгий час перебувала на лікуванні. А коли знову стала в стрій, несла службу в армійському запасному полку Окремої Приморської Армії до липня 1944 року. З липня 1944 року по липень 1945 року Гараніна Л.М. проходила службу в армійській артилерійській майстерні № 86 на посаді писаря, звідки й була демобілізована 19 липня 1945 року.

           Після війни з грудня 1945 року по жовтень 1978 року Лідія Михайлівна   працювала на посаді завідувача експедицією загальної частини Президії Верховної Ради України. А з жовтня 1978 року по листопад 1995 року - інспектором з діловодства загального відділу Укрпрофради, звідки й вийшла на пенсію.

           У розмові Лідія Михайлівна сказала, що вона щаслива жінка, адже народила двох дочок і сина, мала гарного чоловіка, і доля завжди була прихильною до неї, бо сама ювілярка – чудова жінка, мати, бабуся, прабабуся.

 

ВЕТ3

 

Серед тих, кого привітали, - Віра Іванівна Сиволоб. Вона під час війни брала участь у будівництві залізниц, потім працювала в партійних органах. А в період з 1969 року по 1985 рік була секретарем Української республіканської ради профспілок (так тоді називалась Федерація профспілок України). 29 квітня Вірі Іванівні виповнилось 94 роки.

У Михайла Антоновича Запольского за плечима велике та складне життя. Він працював на великих підприємствах хімічної галузі, потім 10 років очолював ЦК Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України, ще 10 років був секретарем Укрпрофради.

 

ВЕТ5

 

ВЕТ6

 

Дуже цікавим та теплим, душевним та зворушливим було спілкування Гриігорія Осового і Марії Гриценко  з славетними ветеранами трудового фронту та профспілкового руху Марією Григорівною Даниленко та Вірою Олексіївною Янковською.

 

ВЕТ7

 

ВЕТ10

Під час зустрічей з ветеранами Голова ФПУ Григорій Осовий проінформував їх про сьогоднішню ситуацію в профспілковому русі, перспективи його розвитку, а також про дії ФПУ щодо соціально-економічного захисту працівників.

 

ВЕТ9

 

Зі свого боку ветерани висловили щирі та теплі слова подяки керівництву Федерації профспілок України, Первинної профспілкової організації апарату ФПУ за вітання та постійні увагу і турботу, побажали успіхів у діяльності на захист законних прав та інтересів людини праці.  

 

Прес-центр ФПУ

Архiв
<< < Вересень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30