ЕКСКЛЮЗИВ. Ярослав Сухий: «Профспілки – наш надійний партнер»

Sukhyj DSC 1919    

 

Чи чекає нас скасування пенсійної реформи, яка доля Трудового кодексу, як діє закон про зайнятість, хто намагається захопити кошти фондів соцстрахування? На ці та інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю «ПВ» відповідає народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослав СУХИЙ.

 

- Ярославе Михайловичу, з 1 січня цього року почав діяти Закон України «Про зайнятість населення». Вже можна говорити про певні його плюси та мінуси?

- Перш за все, ми маємо отримати інформацію з місць. У зв’язку з цим ми плануємо на червень виїзне засідання нашого Комітету у Чернівцях за участю представників роботодавців, управлінь соціального захисту, профспілкових організацій Західної України. Бо там ця проблема є найгострішою. Ми хочемо почути, чи допомогло запровадження цього закону поліпшити ситуацію з зайнятістю. Що мав він дати? На мою думку, він мав зацікавити роботодавців у створенні нових робочих місць з гідною зарплатою, і тоді цей роботодавець отримує преференції при сплаті єдиного соціального внеску. Ми подивимось, як цей закон працює на місцях.

- Ви разом з народним депутатом Олександром Стояном розробляли законопроект про Трудовий кодекс. А яка зараз його доля?

- Вважаю, що Верховна Рада України повинна повернутися до законопроекту нового Трудового кодексу, оскільки трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю, датованим 1971 роком. Із 265 статей чинного Кодексу 221 стаття змінена, 35 – вилучені, 21 – дописана, із 18 глав працюють вісім. Із 1991 року в суспільно-трудових відносинах з’явилися такі поняття, як приватна власність на засоби виробництва, банкрутство. А уявіть собі за Радянського Союзу заборгованість по зарплаті! Раніше ми всі працювали на державу – тепер є роботодавці. З’явилися поняття «моральна шкода» і «комерційна таємниця». Тому цілком зрозуміло, що потрібно вдосконалювати соціально-трудові відносини. Олександр Миколайович Стоян, який є офіційним представником Федерації профспілок України у Верховної Раді, поінформував на засіданні Президії ФПУ 28 лютого про ситуацію з прийняттям Трудового кодексу, про те, що в новій його редакції враховані пропозиції як профспілок, так і роботодавців. Суперечки між ними, звичайно, будуть. Але наше завдання – досягнути максимум компромісу по найважливішим питанням трудових відносин. Зазначу, що першим, кому ми віддали для оцінки цей документ, були профспілки. Томущо від позиції Федерації профспілок України дуже багато залежить у сфері соціально-економічного захисту людини праці. А Трудовий кодекс, доречі, захистить у правовому сенсі як працівника, так і роботодавця.

- Ярославе Михайловичу, що ви можете сказати про ситуацію, яка склалася навколо фондів державного соціального страхування?

- Ми звернулися з листом до Президента України про те, що Указ стосовно того, аби всі фінансові потоки фондів соцстрахування підпорядкувати новоутвореному Міністерству доходів і зборів, несе під собою величезну загрозу ліквідації системи соціального страхування. Хочу нагадати, що бюджет всіх фондів соцстраху – це значні кошти, які намагаються залучити до державного бюджету, а це може мати негативні наслідки.

- Чому саме?

- Тому що кошти цих фондів цільові, вони використовуються під контролем профспілок, роботодавців і урядових структур. А якщо вони будуть спрямовані у загальнодержавний бюджет, ми втратимо цей контроль, і все. Нам говорять, що там начебто є елементи корупції. До профспілок, знаю, претензій немає. Якщо є звинувачення на адресу роботодавців, хай організують перевірку. Нам треба зберегти соціальні фонди, тому що саме вони реально допомагають вирішити багато проблем працюючих. І це дуже добре розуміють у Федерації профспілок України.

- Серед запропонованих Вами на розгляд Верховної Ради законопроектів є такий, що стосується обов’язкового загальнодержавного медичного страхування. Чому, на Ваш погляд, досі не вдається вирішити це питання?

- На жаль, у нас відсутнє таке страхування. Медики втрачають мотивацію до праці, бракує коштів купити нове обладнання. Районна лікарня, де немає реанімації, - така лікарня сто років нікому не потрібна. Ненормально, коли людину після операції доглядають родичі, - замість того щоб вона лежала під апаратами, під контролем, під усіма моніторами. Скажіть, будь ласка, чому за останні роки в Україні витрати на охорону здоров'я збільшилися в 4 рази, споживання ліків - у 5 разів, а смертність - найвища в Європі? Тому, що виділені на медицину гроші використовуються неефективно. Неефективною виявилась і так звана медична реформа. Я вніс законопроект з цього питання. Це, до речі, вже не вперше. Я реєстрував законопроекти про медичне страхування у 2003, 2009, 2011 роках. Але всі ці рази сесійна зала їх не підтримувала.

- Ми бачимо зараз, що у парламенті знов популярне гасло про скасування пенсійної реформи. Що це – популізм чи необхідність?

- Це не популізм, це просто не розуміння того, про що вони говорять. Пенсійне страхування ми запроваджували десять років, тому що ще в 90-х роках знали, що відлуння демографічної катастрофи накриє нас на початку 2000-х. І Україна виявилася єдиною в Європі державою, не готовою до цього. Мета пенсійного страхування – щоб пенсія залежала від стажу роботи й зарплати. На теперішніх пенсіонерів це мало впливає, але за нами буде життя, і потрібно думати про дітей та онуків. Розумієте, в умовах дефіциту пенсійних коштів держава мала три шляхи: збільшити відрахування із зарплати, зменшити пенсії чи підняти пенсійний вік для жінок. Вибір було зроблено на користь останнього варіанту. Ми знали, що це вплине на рейтинг партії на виборах, але іншого виходу не було, тому що цим потрібно було займатися з 2003 року. Якщо сьогодні Пенсійному фонду потрібні дотації з бюджету, то ми повинні розуміти, що ці дотації держава забирає від лікарні, від ЖКГ, від освіти. Щоб забезпечити людей високими пенсіями, треба реформувати всю нашу пенсійну систему.

- Але високі пенсії залежать від рівня заробітної плати. А вона у нас залишається дуже низькою…

- Наші низькі зарплати залежать від нашої продуктивності праці. Ми маємо на одного мешканця України 10 тисяч доларів валового внутрішнього продукту, тоді як найбідніша європейська країна Болгарія - 14 тисяч, Польща – 20 тисяч. Не кажу вже про США - 70 тисяч доларів. Чому один наш муляр дає на місяць 5 умовних квадратних метрів житла, а в Чехії ті ж українці – 25 квадратних метрів? В середньому в Європі – 30 квадратних метрів на місяць. Чому український металург дає на рік 198 тонн сталі, а європейський – 586 тонн? Чому українці на виробництво тонни сталі витрачають у 164 рази більше води, ніж європейці? Та такого марнотратства більше немає ніде.

- Ярославе Михайловичу, як Ви оцінюєте роль Федерації профспілок України, її членських організацій у забезпеченні соціально-економічних прав та інтересів наших громадян?

- Я вважаю, що профспілки, перш за все, Федерація профспілок України, - надійний союзник і партнер нашого Комітету, Верховної Ради у відстоюванні законних прав людини праці, тому що вони мають свою думку, можуть її аргументовано відстоювати.

  

 

ІАЦ

Архiв
<< < Червень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 24
25 26 27 28 29 30