204090

СПО об’єднань профспілок проаналізовано проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», розроблений народними депутатами України від провладної більшості.

Проектом вносяться зміни до Кодексу законів про працю України, Податкового кодексу України, Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про відпустки», «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про зайнятість населення» та «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

За результатами аналізу законопроекту можна виділити наступні зауваження:

1.                Не можна погодитися з пропозицією щодо викладення статті 60 Кодексу законів про працю України у запропонованій редакції, оскільки застосування термінів «поділ робочого часу» та «гнучкий режим робочого часу» є різними за своєю суттю.

Тому, пропонуємо зазначену статтю залишити у чинній редакції, а норму щодо застосування гнучкого режиму робочого часу виписати окремою статтею у такій редакції:

«Гнучкий графік роботи працівників можуть встановити за угодою між працівником і роботодавцем як при прийнятті на роботу, так і згодом, у разі коли з будь-яких причин результати застосування звичайних графіків роботи незначні або перехід на гнучкий режим поліпшить використання робочого часу та підвищить ефективність праці.

Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якої встановлюють режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.

Порядок та умови застосування гнучкого режиму обов’язково мають бути визначені у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

При встановленні гнучкого режиму керівник підприємства повинен дотримувати законодавчих гарантій щодо тривалості робочого часу та відпочинку.».

Щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, на наше переконання основна частина робочого часу при режимі змінного гнучкого режиму робочого часу має складати фіксований час (час обов'язкової присутності працівників, які працюють за цим режимом, без поділу робочого дня на частини). Друга частина робочого часу при застосуванні режиму гнучкого робочого часу - це час, визначений працівником на свій розсуд.

При цьому тривалість відпрацьованого робочого часу не повинна перевищувати норм тривалості роботи, встановлених правилами внутрішнього трудового розпорядку та статтею 50 КЗпП України. Вважаємо, що локальний акт роботодавця щодо запровадження гнучкого режиму робочого часу без обмеження строком його застосування повинен бути погоджений із виборним органом первинної профспілкової організації.

Поряд із цим, народним депутатам слід враховувати, що положення редакції частини 6 статті 60 Кодексу законів про працю України не відповідає положенням статті 43 Конституції України та Конвенції МОП № 29 «Про примусову або обов'язкову працю».

2.                Пропонуємо останній абзац запропонованої статті 60-1 Кодексу законів про працю України викласти в наступній редакції:

«Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких змін у нормуванні праці, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників».

3.                Проектом передбачено доповнити частину першу статті 25 пунктом 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працюючих пенсіонерів у період дії заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) на надання за їх бажанням відпустку без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку. Оскільки пункт 6 цієї норми вже передбачає надання відпустки пенсіонерам терміном 30 календарних днів, радимо їх об’єднати.

4.                У пункті 11 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України запропонованої редакції слова «у сумі 4000 гривень» замінити словами «у розмірі фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого Міністерством соціальної політики України у цінах попереднього місяця, без урахування податку на доходи фізичних осіб». Вважаємо, що встановлення нижньої межі повинно бути прив’язано до соціального стандарту, який динамічно реагує на зміну купівельної спроможності громадян, а не до абсолютної величини, оскільки розмір у 4000 грн є необґрунтованим.

5.                Проектом вносяться зміни до статті 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам,  які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» в частині подовження термінів звернення за зазначеною допомогою на період дії заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рекомендуємо передбачити такі ж норми і у статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що забезпечить однакові умови при зверненні за призначенням пенсії за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника.

6.                У запропонованому тексті нової статті 27 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» пропонуємо вилучити слова «на договірних умовах».

7.                Пункт третій частини першої статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» викласти у наступній редакції:

«У разі наявності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення виробництва, надається адресна допомога по частковому безробіттю за поданими роботодавцем списками працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з цією статтею.».

8.                У передбачених новелах запропоновано словосполучення «коронавірусна хвороба (COVID-19)» замінити на слова «епідемії або пандемії» у відповідному відмінку.

Також запропоновано врахувати, що певні заходи, передбачені законопроектом можливо застосовувати лише на території, підконтрольній Україні.

Зазначені зауваження до законопроекту надіслано представнику профспілок у Верховній Раді України народному депутату України Вадиму Івченку.

СПО об’єднань профспілок сподівається, що зауваження до проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту населення на період вжиття заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» будуть враховані розробниками заради встановлення ефективних механізмів соціального захисту населення на період карантину.

Департамент правого захисту