КРУГЛИЙ СТІЛ. Обговорено досвід зарубіжних країн із запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи

 

А 

 

У зв’язку з тим, що нині в Україні розглядається питання щодо запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи (2-го рівня), за участі Міжнародної організації праці та Міністерства соціальної політики України 4 грудня в Києві проведено круглий стіл з метою ознайомлення всіх зацікавлених сторін з належною практикою та набутим досвідом щодо запровадження другого рівня пенсійного забезпечення в сусідніх європейських країнах та інших регіонах (зокрема, Латинської Америки), про переваги та недоліки запровадження такого кроку, а також обговорення ключових питань подальшої політики у сфері пенсійного забезпечення в Україні.  

У засіданні взяли участь: Каплін С.М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення; заступник Міністра соціальної політики Шамбір М.І.; представники секретаріату Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, сторін соціального діалогу, міжнародних організацій, експерти Міжнародної організації праці.

Детальну інформацію стосовно міжнародного досвіду запровадження накопичувальної системи надав Фабіо Дюран (Департамент з питань соціального захисту МОП). Зокрема ним було зазначено, що за період з 1981  по 2014 рік 30 країн приватизували пенсійні системи. З них окремі країни (Чилі, Болівія, Мексіка, Казахстан, Сальвадор та інші) повністю замінили державну солідарну пенсійну систему приватною пенсійною системою, яка базується на фінансових індивідуальних рахунках і визначених внесках. Інші країни (Аргентина, Уругвай, Угорщина, Польща, Латвія, Болгарія, Хорватія, Естонія, Литва, Румунія, Македонія та інші) до існуючих солідарних пенсійних систем запровадили додатково накопичувальну систему.

На перших етапах запровадження накопичувальних систем позитивно сприймалися ці системи і була надія, що це вирішить існуючі проблеми і забезпечить належний рівень пенсійного забезпечення громадян. Проте зараз аналізуючи результати проведених пенсійних реформ в цих країнах експерти дають невтішні висновки. Так: рівень охоплення не збільшився або зменшився; погіршилися пенсійні виплати; збільшилася гендерна нерівність та нерівність доходів; великі перехідні витрати призвели до значного фіскального тиску; високі адміністративні витрати; від пенсійних заощаджень в першу чергу отримав користь фінансовий сектор, а не люди; фінансовий ринок та демографічні ризики перенесені на окремих осіб; погіршився соціальний діалог. Наприклад, у Чилі середній майбутній коефіцієнт заміщення складає 15%, що є значно нижчим стандартів МОП та потребує державної підтримки. В Угорщині коефіцієнт заміщення для осіб з 20-річним стажем є на 9,8-12,5% нижчий ніж до реформи і більш ніж на 18% нижчий для осіб зі стажем 30 років. У Казахстані коефіцієнт заміщення знизився з 60% до реформи до 29% після реформи. У Польщі коефіцієнт заміщення впав з 67% до менш ніж 40% після реформи. Реформи з приватизації пенсійних системи призвели до зниження коефіцієнта заміщення через коротшу кар’єру і страховий стаж у жінок, а також більшу тривалість їх життя.

Зросли адміністративні витрати після приватизації порівняно з періодом до приватизації. Наприклад: Аргентина – з 6,6% (1990р.) до 50,8% (2002р.); Болівія – 8,6% (1992р.) до 18,1% (2002р.); Угорщина - з 2,0% 1998р.) до 14,5% (2007р.); Чилі – 8,0% (1980р.) до 19,5% (2002р.).

Експертами зазначено, що схеми з використанням приватних індивідуальних рахунків перекладають тягар системних ризиків (демографічних, фінансових та економічних) на окрему особу. Працівник несе ризики, пов’язані з інвестуванням, тривалістю життя та інфляцією у системі індивідуальних рахунків. Працівник не має впевненості щодо майбутнього рівня пенсійних виплат, тому що він залежить від рівня доходу. Оскільки фінансові ризики у країнах з низьким і середнім рівнем доходу більш нестійкі, ризики для працівників цих країн навіть є вищими.

Погіршився соціальний діалог. Конвенція №102 вказує на важливість соціального діалогу та представництва застрахованих осіб в органах управління соціального забезпечення. Партисипативне управління соціальним забезпеченням давно відображене у міжнародних нормах з питань соціального забезпечення і соціальний діалог є одним з ключових елементів у створенні прозорості та розуміння, які є необхідними для функціонування системи соціального страхування. На жаль, приватизація викорінила партисипативність, не зважаючи на факт, що працівники були єдиними платниками внесків та власниками індивідуальних рахунків.

Враховуючи зазначене, зазначені країни вимушені були вносити зміни до своїх пенсійних систем. Так, у Венесуелі (2000), Еквадорі (2002), Нікарагуа (2005), Аргентині (2008), Угорщині (2010) закрили індивідуальні рахунки і кошти перевели до солідарної пенсійної системи. У Польщі у 2011 році зменшено, а в 2014 році переведено всі індивідуальні рахунки назад у солідарну пенсійну систему. У Чехії в 2016 році закрито систему індивідуальних пенсійних рахунків. У таких країнах як Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Хорватія, Словаччина, Казахстан, Румунія значно зменшено розміри внесків на індивідуальні рахунки 2-го рівня пенсійного забезпечення. У країнах, де раніше було замінено солідарну пенсійну систему на накопичувальну, відновлено солідарну систему. В інших країнах, в яких частково залишалася солідарна система, вживалися заходи на її зміцнення. Таким чином, базовими характеристиками нової державної моделі пенсійної системи є відмова від приватизації, скорочення або відміна обов’язкових індивідуальних рахунків, а також посилення солідарності та спільної відповідальності уряду, роботодавців і працівників.

Відповідну інформацію з боку Міжнародної організації праці надали Кшиштоф Хагемайєр, консультант МОП, Кенічі Хіросе, старший спеціаліст з питань соціального захисту МБП (Будапешт). Щодо ситуації в пенсійному забезпеченні України та законодавчих напрацювань розповіли Шамбір М.І., заступник Мінстра соціальної політики, та  Панченко Олександр, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. На засіданні виступив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Каплін С.М.

Практично всіма виступаючими зазначалося, що зараз запроваджувати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему в Україні є не на часі. Потрібно уважно вивчити це питання, відрегулювати законодавство, зміцнити солідарну пенсійну систему і, саме головне, потрібно проводити широкі дискусії стосовно майбутньої пенсійної системи. При цьому всі мають розуміти, що пенсійні системи запроваджуються для людей і саме з цього виходити при напрацюванні відповідних законодавчих пропозицій.

 Нагадаємо, що згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування повинно бути запроваджено з 1 січня 2019 року. Проте до цього часу Урядом не підготовлено відповідного законопроекту. Розробленим Мінсоцполітики і схваленим нещодавно Кабінетом Міністрів України пропонується перенести термін запровадження цієї системи на 1 січня 2020 року.

Разом з тим, у Верховній Раді України знаходиться на розгляді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 10.07.2017 №6677, поданий народними депутатами, яким не передбачається створення Накопичувального фонду при Пенсійному фонді України, а страхові внески працівників пропонується спрямовувати до недержавних пенсійних фондів. Однак Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку напрацьовано Концепцію розбудови другого рівня пенсійного забезпечення, яка суттєво відрізняється від зазначеного вище законопроекту. Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення запропоновано провести у січні-лютому 2019 року окрему зустріч усіх зацікавлених сторін з метою опрацювання проблемних питань запровадження накопичувальної системи і віднайдення узгоджених пропозицій.

 

Управління соціального страхування

і пенсійного забезпечення апарату ФПУ

 

А1

 

А2

Архiв
<< < Грудень 2018 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31