Без названия

 

Наказом Мінрегіону України від 22.11.2018 № 315 затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі – Методика).  

Методика має неабияке суспільне значення, оскільки може призвести до посилення фінансового навантаження на бюджети домогосподарств, а також до додаткових видатків з Державного бюджету, внаслідок збільшення розміру призначених субсидій.

Проте в порушення положень Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки, розроблення проекту наказу Мінрегону щодо затвердження Методики відбувалося без здійснення соціального діалогу, зокрема, на розгляд до СПО об’єднань профспілок відповідні документи не надходили.

Як наслідок, в деяких аспектах Методика не відповідає законодавству України, зокрема, порушує права споживачів, що може призвести до суспільного резонансу та соціальної напруги.

СПО об’єднань профспілок опрацьовано Методику та виявлено низку зауважень до неї. Пропозиції щодо внесення необхідних змін до Методики, були надані Мінрегіону, а також висловлені під час обговорення проблем її застосування на робочій нараді, ініційованій Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, яка відбулася 19.02.2019.

Основними недоліками Методики є наступні:

  • Методика не відповідає принципу державної політики щодо стимулювання споживача до енергозбереження. Так, споживач, який має вузол розподільного обліку та вживає заходів до енергозбереження у власному приміщенні (квартирі) у майбутньому отримуватиме так звані «донарахування до мінімальної частки середнього питомого споживання», тобто споживач буде змушений додатково оплатити обсяги теплової енергії, які ним фактично не споживалися;
  •  
  • у абзаці третьому пункту 10 розділу І Методики викладена норма, яка є дискримінаційною: «у разі якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі (за відсутності вузлів обліку теплової енергії / приладів-розподілювачів теплової енергії) є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення – за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення». Ця норма дозволяє стягувати плату за опалення загальної площі приміщень, яка включає площу балконів, лоджій тощо і не є опалювальною;

 

  • до Методики слід було додати зразки журналів, які мають щомісяця відображати фактичні показання лічильників вузлів комерційного обліку. Такі журнали мають вестись у кожному житловому будинку по кожному окремому вузлу комерційного обліку.

 

 Департамент з питань економічного розвитку та ціноутворення