1289995887 img 1080

 

Президентові України

Порошенку П.О.

Голові Верховної Ради України

Гройсману В.Б.

Прем’єр-міністру України

Яценюку А.П.

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

 

Вельмишановний пане Президенте!

 

Вельмишановний пане Голово Верховної Ради!

 

Вельмишановний пане Прем’єр-міністре!

 

 

 

Звертаємося до Вас у зв’язку з катастрофічною ситуацією, що склалася в системі професійно-технічної освіти України через прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». У статті 27 цього Закону дано доручення Кабінету Міністрів України: до 1 січня 2016 року забезпечити передачу в установленому порядку видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах на фінансування з місцевих бюджетів. При цьому не розроблено самих механізмів передачі закладів системи ПТО на місцевий бюджет. Передача видатків здійснена без надання відповідних ресурсів бюджетам органів місцевого самоврядування. Це може призвести до незворотних наслідків  – руйнування системи професійно-технічної освіти в Україні, що негативно позначиться на економіці країни та обороноздатності нашої держави.

 

Означені радикальні дії є порушенням окремих статей Конституції України, зокрема, ч.3 ст. 142: «витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою», а також ч.3. ст. 53: «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах».

 

Передбачений в Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за підсумками І кварталу 2016 року моніторинг фінансового забезпечення професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності за рахунок коштів обласних та міських (міст обласного значення) бюджетів і внесення в разі необхідності пропозицій щодо змін до бюджетного законодавства може виявитися запізнілим, оскільки система підготовки робітничих кадрів в Україні опинилася під загрозою припинення свого існування.

 

Ігнорування зазначених проблем неминуче загострить і так складний стан професійно-технічної освіти в Україні. Упродовж 1990–2015 років мережа державних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти скоротилася на 34%, а обсяг підготовки кваліфікованих робітників зменшився на 56%. Майже не фінансується оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів. Бюджетних коштів, що виділяються на утримання професійно-технічних навчальних закладів, вистачає лише на основні захищені статті видатків (заробітна плата з нарахуваннями, комунальні послуги та енергоносії в неповному обсязі, стипендія, харчування та обов’язкові виплати дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування). Заробітна плата педагогів і стипендія учнів професійно-технічних навчальних закладів – мізерно малі та зумовлюють низьку престижність професійно-технічної освіти в суспільстві.

 

Незважаючи на наявні проблеми, система професійно-технічної освіти України забезпечує національну економіку висококваліфікованими робітниками. Нині у понад 800 професійно-технічних навчальних закладах державної форми власності здобувають професійно-технічну освіту більш як 300 тис. осіб за 35 напрямами та видами господарської діяльності з 500 професій. Окрім того, система професійно-технічної освіти виконує важливі соціальні функції, зокрема, забезпечує професійну підготовку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із неповних сімей, дітей з особливими освітніми потребами тощо, а також безробітних.

 

Радикальна зміна фінансування може призвести до ліквідації багатьох професійно-технічних навчальних закладів, що спричинить зростання соціальної напруженості в суспільстві, погіршення криміногенної ситуації, занепад економіки та позбавить Україну не лише євроінтеграційних перспектив, а й взагалі – перспектив зберегти статус економічно розвиненої держави. Обмежені можливості держави у фінансуванні професійно-технічної освіти можуть бути розв’язані шляхом вивчення та запровадження ефективних зарубіжних практик фінансування: цільове нормативне фінансування (Франція), фінансування за результатами (Великобританія, США), пряме фінансування приватних осіб через освітні ваучери, гранти, позики тощо (Великобританія, Австрія, Бельгія, Франція), багаторівневе фінансування (США, Франція), дуальна система навчання, що поєднує державне фінансування із внесками роботодавців (Німеччина, Данія), фінансування через різноманітні схеми оподаткування підприємств, прибуткову економічну діяльність закладів освіти (у більшості країн світу) тощо.

 

На основі викладеного пропонуємо:

у 2016 році продовжити фінансування професійно-технічних навчальних закладів у формі освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

визначити перехідний період упродовж трьох років (2016–2018 рр.) для  здійснення оптимізації мережі закладів системи ПТО;

визначити категорії навчальних закладів, які можуть бути передані на місцевий бюджет, й ті, які мають залишитися на державному фінансуванні, що пов’язано зі специфікою підготовки фахівців з певних напрямів (гірничо-видобувна, металургійна, машинобудівна, транспортна, оборонна галузі, зв’язок тощо). 

Просимо Вас підтримати наші пропозиції, що дасть змогу зберегти роль держави в забезпеченні доступності та якості професійно-технічної освіти, сприятиме задоволенню потреб національної економіки у висококваліфікованих, конкурентоспроможних та професійно мобільних робітничих кадрах.

 

 

  

23

3