ПРОФСПІЛКИ НЕ ВІДМОВИЛИСЯ ВІД СВОЇХ ВИМОГ, А ПРО ПРОБЛЕМИ ГОВОРЯТЬ ВІДКРИТО

Опубліковано: Четвер, 07 грудня 2017, 15:43

завантаження

 

У Раді профспілок Івано-Франківської області 6 грудня відбулася прес-конференція для засобів масової інформації. Розпочалася розмова з відміненої на сьогодні запланованої раніше акції інформаційного пікетування Верховної Ради та органів державної влади.

З цього приводу Федерація профспілок України зробила відповідну заяву. Як зазначив голова РПО Ігор Басюк, «відміна акції не означає, що профспілки відмовляються від подальшої боротьби за соціальний Державний бюджет - 2018 року, справедливий прожитковий мінімум, створення робочих місць. І про обкрадання людей через занижений коефіцієнт для виплати пенсії. Це ті пріоритети, які ставлять перед собою  на даний момент  профспілки і домагатимуться цього всіма законними методами. Щодо перенесення акцій протесту (вкотре), то   йдеться про загострення політичної ситуації, можливості насильницьких дій в м. Києві, відтак - про безпечне проведення  мирної акції, яке не можливо гарантувати учасникам пікетування».

 Більше часу вділив І.Басюк темі останньої зустрічі представників Федерації профспілок з Прем’єр-міністром України В.Гройманом. У деталях розшифрував підписаний протокол доручень Кабміну за результатами зустрічі. Наразі йде їх опрацювання, однак, перші аналітичні оцінки фахівців того що і як робиться, ще не дають оптимістичних прогнозів.

Голова обласної організації профспілки працівників  медицини Наталія Бирчак розповіла про критичний стан фінансування галузі охорони здоров’я та не виплату заробітної плати в лікувальних закладах області. Про масове порушення Трудового законодавства.

З 1 січня 2017 року зарплата лікаря-початківця зрівнялася із зарплатою некваліфікованого працівника і складає 3200 грн. Станом на 20 листопада поточного року в закладах охорони здоров’я дев’яти районів області існує затримка з виплати зарплати. До кінця року незабезпеченість бюджетними призначеннями по виплаті заробітної плати працівникам охорони здоров’я області та інших обов’язкових виплат  складає 134,0 млн.грн.

Є ряд районів, які ухилилися від фінансування медицини з місцевих бюджетів. І хоча Уряд скерував у область додаткові 35774,8 тис.грн., які спрямовані на погашення зарплатної заборгованості, цих коштів не вистачає.

У проекті Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» на галузь охорони здоров’я МОЗ України передбачило видатки у сумі 80 млр.грн., це на 10,4 млрд.грн.  більше, як на 2017 рік. Але ця сума є меншою від реальної потреби на 56,9 млрд.грн.

Вкотре насторожила медична реформа без розуміння її наслідків.

Не менш грунтовними були цифри і прогнози освітянських буднів і перспектив, про які розповів Мирослав Габорак. Освітянам не вистачає 103,1 млн.грн до кінця року. Про абсурдну ситуацію, коли педагогам виплачують зарплату, а технічному персоналові тих же закладів – ні, накалило ситуацію. Не врегульовано справедливо й питання оплати праці у вищій школі; вона є нижчою, як та, яку отримує вчитель ЗОШ. Під загрозою зникнення окремі заклади першого та другого рівнів акредитації.

Про масове звільнення людей з роботи не йдеться, проте, тенденція така є. Молоді кадри змушені шукати засобів для виживання за кордоном.

Тривожні цифри демографічної ситуації, позаяк на одного працюючого припадає пенсіонер і …трохи більше. Натомість нових робочих місць не створюється, або нема бажаючих працювати на зарплату, яку пропонує роботодавець. Дефіцит робочих спеціальностей гостро відчутний, натомість перевищує потребу кількість підготовлених педагогів, лікарів…

Зроблені порівняння у доларовому еквіваленті зарплат, які отримували українці донедавна і теперішніх – засвідчує про глибокий регрес. Тим часом найняті народом посадовці в окремих бюджетних галузях мають мільйонні зарплати і премії. Верх цинізму на тлі всенародних злиднів.

Цінова політика – це чергове випробування людям, які змушені за комунальні послуги віддавати чи не 80 відсотків того, що є у гаманці.

Журналістів цікавили питання, наскільки нині профспілки готові до таких викликів, і що чекає владу, яка не любить свій народ.

Якщо шукати оптимізму, то його учасники діалогу бачать у підштовхуванні влади до прийняття правильних державницько-соціальних рішень, поза тиском МВФ; у виконанні законів та запровадженні змін на користь всім і кожному. Це й потреба вироблення нових об’єднуючих стратегій громадянському суспільству. До цього закликають профспілкові лідери та самі діють в цьому руслі.

 

 М. Павлишин,

м.Івано-Франківськ