6 президія

 

 

Відбулося засідання ради Федерації профспілок Хмельницької області, на якому розглянуто хід виконання Територіальної угоди між Хмельницькою ОДА, ФП області та Об’єднанням організацій роботодавців області в 2017 році, а також затверджено бюджет ФП області на наступний рік. У роботі взяли участь перший заступник голови ОДА Володимир Кальніченко, голова Об’єднання роботодавців області Іван Дунець, профспілкові лідери, члени Молодіжної ради ФПО, профактив.  

Вів засідання Голова ФП області Геннадій Харьковський. Ведучи мову про реформи, які відбуваються у суспільстві, він зауважив, що профспілки - за реформи, але неприпустимо, коли найважливіші рішення, які стосуються мільйонів громадян України, приймалися без урахування їхньої думки. Передумовами гідного життя подолян загалом є відродження промисловості, створення високопродуктивних робочих місць, збереження трудового потенціалу, забезпечення належних умов праці і адекватної цінам зарплати, гарантованих соціальних пільг, доступної освіти, якісних медичних послуг, належного санаторно-курортного лікування та ефективної зайнятості. А ціни і тарифи не повинні відбирати в людини останні кошти на прожиття. Профспілки постійно нагадують владі, роботодавцям, щоб вони не забували, що ціни шаленіють і лише одна ціна не зростає відповідно – це ціна праці, тобто зарплата. І кожна третя працююча людина наразі залишається бідною.

Нас не може не турбувати безробіття, особливо серед молоді. Профспілки не погоджуються і з так званою оптимізацією шкіл, переведенням на місцеві бюджети ПТНЗ, вишів 1-ІІ рівня. Фактично, професійна освіта потрапляє під загрозу знищення, замість перетворення  в сучасні центри розбудови України.

Урядом проведено осучаснення пенсій: на думку більшості людей – просто сміховинне і воно в області геть не зачепило майже 42 тисяч пенсіонерів. І це не народні депутати, а ті, хто 30-40 років горбатилися на полях, фермах, виконували вкрай потрібну, але малооплачувану роботу, працювали держслужбовцями, науковцями або в МВС.

Нові виклики несе і медична реформа. Чи зможе завтра громадянин отримати належний рівень допомоги у рідному населеному пункті за державні кошти, чи буде змушений або оплачувати лікування за власні кошти, або помирати, тому що грошей - обмаль, медичного страхування, яке діє у всіх країнах Євросоюзу, - немає, а санаторно-курортне лікування за рахунок соціального страхування, як вважають владні мужі, людям не потрібне (і це при середній вартості путівки - 10-12 тисяч гривень!).

Потрібна консолідація зусиль задля недопущення звуження існуючих прав та закріпачення працівників при прийнятті нового трудового законодавства.

На жаль, прийнятий на 2018 рік Держбюджет - це бюджет компромісів:

- мінімальна зарплата зросла до 3723 грн. (вимога профспілок - не менше  4000 грн.);

- забезпечено функціонування системи медичного обслуговування

громадян в т.ч. невідкладної допомоги, але зарплату планується збільшити лише на 15-17%;

- починається реалізація освітньої реформи, але фінансування ряду закладів І-ІІ рівня таки передано на місцеві бюджети.

Сьогодні спільною дорожньою картою в області є Територіальна угода. Зобов’язання щодо поліпшення життя подолян, забезпечення  продуктивної зайнятості знайшли відображення та реалізуються в колективних договорах багатьох підприємств, установ, організацій області. І, необхідно відзначити, – це дає свої результати:         виробництво промислової продукції зросло на 3,6 %, будівництво - на 7%, по врожайності зернових та виплаті за паї Хмельниччина впевнено входить у п’ятірку кращих в Україні.

Спільними зусиллями соціальних партнерів зменшено кількість осіб, які працювали в режимі неповного робочого дня, вживалися заходи щодо  детінізації трудових відносин, створено 7356 нових робочих місць.

Домовленість сторін щодо забезпечення зростання зарплат не менше, ніж

на 20 відсотків - виконується.

ОДА, облрада пішли назустріч профспілкам, трудовим колективам профтехосвіти, виділивши 21,7 млн.грн. на покриття дефіциту по зарплаті працівникам ПТНЗ. Відповідні заходи вжили й міста обласного підпорядкування.

Щодо інших напрямів діяльності соціальних партнерів: спільними зусиллями вдалося досягти зменшення загального виробничого травматизму, вишукувалися кошти і засоби на допомогу учасникам АТО, ветеранам праці.

Однак проблеми є і є над чим працювати, тому профспілками подано низку пропозицій як владі, так і роботодавцям на чому слід зосередитися, активізувати роботу: це, зокрема, запровадження заходів щодо збільшення зайнятості на територіях, які є депресивними, розширення зайнятості у сільській місцевості та підтримка об’єднаних громад, які сприяють створенню нових робочих місць тощо.

Сьогодні вкрай болюче питання - зростання цін і тарифів, але воно, фактично, залежить винятково від Уряду та Верховної Ради, тож профспілки всілякими законними заходами добиваються від КМУ, ВР України недопущення зростання, але поки, на жаль, ми чуємо лише обіцянки можновладців. Тож боротьба триває…

Обкомам, райкомам, профкомам необхідно прискорити внесення змін до колдоговорів або прийняття нових, виходячи з вимог Генеральної, галузевих,  Територіальної угод. Необхідне вжиття заходів щодо впровадження мінімальної зарплати (3723 гривень), а на господарюючих суб’єктах, підприємствах, не чекаючи ІІ півріччя, - запровадження мінімальних зарплат не менше 4000 гривень, тобто не менше фактичного прожиткового мінімуму. Необхідно спільними зусиллями забезпечити зростання  на кожному підприємстві, в організації зарплат не менше, ніж на 20%. Відповідний ресурс закладається в бюджеті області.

Важливими залишаються питання виділення 0,3-0,5% від фонду оплати на оздоровчу, культмасову роботу; профспілкового навчання (додаткові 6 календарних днів зі збереженням зарплати). Проблемним і відкритим для ряду профорганізацій вкотре залишається питання забезпечення профактиву засобами інформації - вісником «Позиція», який повинна отримувати кожна профорганізація, група, факультет.

Словом, попереду – ще багато викликів. Покращити життя подолян в непростих умовах сьогодення потребує консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу. Іншого шляху – не існує.

Під час обговорення голова обласної організації профспілки працівників культури України Микола Луценко повідомив про загрозливу ситуацію в галузі, які виникла в ході реформування:

- обласну телерадіокомпанію зробили спочатку філією столичної, а тепер хочуть позбавити приміщення, яке перебуває в комунальній власності (облради) і працівникам загрожує суттєве скорочення;

- турбує, що, під прикриттям реформ, все йде до того, що людей позбавлять доступу до інформації. У порушення ст.22 ЗУ «Про культуру» (закриття закладів тільки з дозволу Мінкульту) в зв’язку з децентралізацією цілком можливе закриття бібліотек, зокрема, в Шепетівському та Славутському районах.

Ганна Височанська, голова Кам’янець-Подільської районної ради по координації діяльності профорганізацій, голова райкому профспілки працівників АПК, дякуючи за всебічну підтримку ФП області, наголосила на необхідності збереження і примноження первинних профорганізацій, їх підтримці, необхідності навчання профактиву на місцях та розповіла про плідну співпрацю з керівництвом районної РДА і діяльність профспілки. Від влади аграрії просять небагато – зменшити тиск на агросектор і здешевити кредити, а від депутатів, які перед виборами співали про «золоті гори», - виконати власні обіцянки.

Іван Дунець, голова об’єднання організацій роботодавців області:

- Відверто заявляю, що ми не бачимо нашу роботу без співпраці з профорганізаціями, профспілками загалом і глибоко впевнений, що соціальний мир ми повинні обстоювати спільно. Іван Іванович нагадав, що в області є бюджетоутворюючі підприємства - флагмани, які серйозно і на сучасному рівні працюють – це хмельницькі «Новатор», «Укрелектроапарат», заводи в Красилові, Старокостянтинові, Волочиську, Деражні. Щоб функціонувала соціальна сфера (дитсадки, школи, лікарні та ін.), слід виходити мінімум на 7000 грн. середньої зарплати та цього мало, бо люди масово виїжджають на заробітки. На багатьох підприємствах зарплата висока, але все ж не така, про яку мріють люди. Сьогодні декілька сотень тисяч працездатних подолян – не зареєстровані в службі зайнятості. І це – серйозний потенціал та резерв на майбутнє. «Тіньова» зайнятість – не провина людей, їх життя змушує.

Роботодавці знають свої завдання і в основі їх роботи – збереження робочих місць, створення нових, гідна зарплата та умови праці. Та є величезне «але». І це те, що більшість ключових питань вирішується на рівні Києва. Це там мають розробляти механізми залучення коштів для будівництва новітніх і модернізації існуючих підприємств, прийняти закони про підтримку вітчизняного виробника, захисту і розвитку внутрішнього ринку, економічні закони, а не лише політичні.                    

Євген Сіньков, голова первинної профорганізації Волочиського машинобудівного заводу АТ «Мотор Січ»:

- Навіть не знаю з чого розпочати: якщо глянути на показники, співпрацю – ніби все гаразд. Є робота, розуміння, соціальний діалог. А як послухати керівника об’єднання роботодавців – це справді крик душі. І на нашому підприємстві така ж проблема. І ніби зарплату впорядкували, роботи – валом, реорганізували діяльність під вертолітну тематику, бо ж державного замовлення на вітчизняні літаки - немає, купують двигуни за кордоном. Напевно, на тому хтось заробляє. Як колись виступав один відомий земляк перед колегами: якщо придбати за кордоном товару на декілька мільйонів та долар з кожного виробу покласти в кишеню – навіщо вітчизняне виробництво? Виникає підозра, що так десь приблизно і в нас.  

Говоримо про рівень зарплати – це правильно. А інфляція, падіння рівня життя? Зарплати ростуть, а держава тут же нам підкидає захмарні ціни, тарифи, інші речі, несумісні з нашим життям. На жаль, ми, профспілки, десь не все зробили, щоб, як кажуть, показати свої зуби.

І ще одне. Ведучи мову, про соціальний діалог, пропоную закласти принципи, критерії співпраці, зрештою, накласти мораторій на те, щоб у майбутньому влада не дозволяла собі зазіхань на профспілкове майно. Я розумію, що зараз йде децентралізація, мери мають солідні повноваження і заводять мову про майно профспілок, зокрема, області. Тож, напевно, ми маємо висловити свою позицію таким горе-керівникам, дати принципову оцінку, запросити до себе і заслухати пояснення.

Володимир Кальніченко, перший заступник голови ОДА, ведучи мову про соціально-економічне становище в області, зазначив, що зроблено багато, а ще більше слід зробити. Адже рівень соціальних стандартів і зарплата не встигають за цінами, тарифами, не відповідають викликам, які ставлять економіка та саме життя.

«Тінізація» економіки області – біля 70% (!), тобто 30% бізнесу тягнуть всю соціальну інфраструктуру. Про яке зростання, покращення життя можна вести мову? Звичайно, влада здійснює все, що може, і певні позитивні зрушення є (біля 9000 подолян виведено в легальне економічне поле). Зло бере, коли критикують ті, хто ні копійки не сплачує у бюджет. Тож влада просить у профспілок допомоги в боротьбі з «тіньовою» зайнятістю і зарплатою. Дещо покращено ситуацію з працевлаштуванням – трохи більше, ніж на 10%. А от щодо зарплати, то всі наведені виступаючими цифри значно відстають від реально обґрунтованих. Ми живемо поки на етапі демократичного, а не економічного розвитку. Більше позитиву принесла децентралізація. Ті об’єднані територіальні громади, які раціонально використовуватимуть кошти, будуватимуть справді необхідне, розвиватимуться і процвітатимуть, бо, як свідчить моніторинг, залишки на бюджетних рахунках громад коливаються з місяця в місяць від 850 мільйонів до мільярда й більше гривень. Крім того, цьогоріч з держбюджету місцевими органами отримано півмільярда гривень з фонду на реалізацію проектів регіонального розвитку, по програмі розвитку тергромад – понад 200 млн.грн. і т.д. А загалом бюджет вкрай напружений: на ньому заклади вищої освіти, профтехосвіти, будівництво медичних закладів, розв’язання проблем забезпечення деяких населених пунктів питною водою тощо.

Завершуючи, Володимир Кальніченко сказав: «Профспілки сьогодні є і мають залишитися рушійною силою захисту інтересів працівників. Тоді буде соціальний діалог, спільне бачення розв’язку проблем і питання вирішуватимуться більш активно».     

 

1 Височанська

 

2 Дунець

 

3 зал

 

4 Кальніченко 

 

5 Луценко

  

7 Сіньков

 

8 Харьковський

 

 

Анатолій Лагунець,

зав. Інформаційним відділом

Федерації профспілок Хмельницької області