Це питання розглядалося на засіданні Кіровоградської обласної тристоронньої соціально-економічної ради в контексті програми економічного і соціального розвитку області на 2018 рік.
Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Ніна Рахуба презентувала доленосний для області документ, який після затвердження депутатами обласної ради стане основною програмою дій для досягнення економічного і соціального розвитку області. Але її реалізація залежить від економічної політики в державі. А тут, на думку голови ФПО Максима Баланенка, не все складається. У процесі економічних реформ під гаслами дерегуляції і децентралізації продовжують скорочуватись робочі місця в ключових галузях економіки, досі відсутня програма підтримки вітчизняної промисловості, збереження і розвитку трудового потенціалу.
ФПО, її членські організації (особливо бюджетники) уважно розглянули проект програми і мають намір взяти активну участь в її реалізації.
Максим Баланенко зупинився на деяких показниках програми. «Найбільш значущими вважаємо збереження трудового потенціалу області, або як його справедливо називають людським капіталом. У першому півріччі п.р. за даними служби статистики наша область в числі тих, де найвищий рівень безробіття за методологією МОП. Ми п’яті знизу за цим показником в Україні. Серед 418 тисяч населення області працездатного віку лише 365 тисяч працівників в числі зайнятих, 52 тисячі безробітних. У службі зайнятості зареєстровано 12 тисяч. Не секрет, що людина, яка не має постійного місця роботи, доходу, гарантованого соціального захисту, не буде чекати кращих часів, коли запрацює економіка - їй треба годувати сім’ю сьогодні. На початку вересня п.р. соціологічною групою «Рейтинг» проведено дослідження «Міграційні настрої українців», висновки якої м’яко кажучи невтішні. 44 відсотки або майже кожен другий опитаний шукають можливості працевлаштування за кордоном, серед молоді таких 68 відсоток. Для нашої області, населення якої стрімко зменшується така ситуація є загрозливою. Зараз розробляється проект обласної програми зайнятості населення на 2018-2020 роки. Визначаються напрями і заходи щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості. Свою роль у цій роботі профспілки вбачають в визначенні конкретних показників програми в колективних договорах, Територіальній угоді. Головне, сторонам соціального діалогу треба розуміти, що без належних трудових ресурсів не може бути економічного розвитку, реалізації наміченої програми».
Зупинився голова ФПО і на основній складовій збереження кадрів – на підвищенні рівня зарплати. У поточному році динаміка росту рівня зарплати була однією з найвищих в державі, значно підвищено її розмір, але глибинний аналіз статистичної інформації свідчить, що майже 9 відсотків працівників отримують зарплату до 3200 гривень і ще майже 28 відсотків - від 3200 до 4000 грн. Тобто, зарплату, розміром не вище фактичного прожиткового мінімуму отримують 37 відсотків працівників. Планки у 500-600 доларів середньої зарплати, названої губернатором, досягли лише 3,6 відсотка штатних працівників. Профспілки вважають, що в області недостатньо використовується для підвищення зарплати договірне регулювання трудових відносин через колективні договори і угоди. Лише ці документи регулюють такі питання, як підготовка кадрів, оплата праці, надання соціального пакета. Переговори у нинішньому році з укладення колдоговорів показали, що роботодавці прагнуть зменшити всіма способами гарантований рівень оплати праці та соціальний пакет, протидіють створенню профспілок, деякі навіть вдаються до ліквідації профорганізацій.
До речі, профспілки вимагали встановити у Державному бюджеті на 2018 рік мінімальну заробітну плату на рівні, не нижче фактичного прожиткового мінімуму – не менше, ніж 4023 грн., але депутати цю пропозицію не підтримали. Проте профспілки не відмовилися вести подальшу роботу в цьому напрямку. А поки що мета профспілок: домагатися визначення в колдоговорах розміру тарифної ставки працівника І розряду на рівні, що перевищує розмір мінімальної зарплати і боротися за внесення цієї норми до нової Генеральної угоди.
Зупинився Максим Баланенко і на болючій проблемі: галопуючих цінах. За результатом моніторингу фахівців ФПУ, скасування державного регулювання на соціально значущі товари призвело до зростання цін на окремі товари щоденного споживання до 30 відсотків. У своїх вимогах до Кабміну профспілки наполягають на відновленні такого регулювання. В області теж є важелі для зниження цін хоч би на продукти харчування. Дуже гарно відкрилися в області соціальні магазини, але з часом ціни в них на окремі продукти стали набагато вищими, ніж у супермаркетах. Привертає увагу намір сприяння розвитку фірмової мережі місцевих товаровиробників, проте поки ще зелена вулиця аптекам, ломбардам, «готівочкам».
Одним словом. кожній із сторін діалогу треба докласти зусиль, щоб індекс споживчих цін в області був нижчим від середнього в Україні.
Марія Іванова