25 вересня у Києві відбувся IV з’їзд лісівників України, у якому активну участь взяла делегація Профспілки працівників лісового господарства України на чолі з головою Профспілки Степаном Кривов’язим. На форумі від імені профспілок галузі виступила голова Херсонської обласної організації Профспілки Марія Глод. Публікуємо цей виступ.
«Для лісової галузі настали непрості часи. Вже третій рік поспіль ми всі змушені боротись за збереження галузі та трудових колективів. З того часу, коли нас віддали «під опіку» Міністерству аграрної політики та продовольства України, ми залишені сам на сам з своїми проблемами. Батьки завжди турбуються та дбають, як за своїх так і за прийомних дітей. А ми - непотрібні. Найбільше від такого «піклування» потерпають лісівники Півдня та Сходу України. Колеги з так званих ресурсний областей змушені віддавати частину своєї заробітної плати, аби працівники ДЕРЖАВНИХ лісогосподарських підприємств цих регіонів мали можливість отримувати хоч якусь заробітну плату. Виконання функцій з питань збереження та примноження лісових багатств держава поклала на працівників державної лісової охорони, але як саме - в умовах відсутності державного фінансування виконувати ці функції, чомусь ніхто не роз’яснив.
Останнім часом у ЗМІ тільки один негатив по відношенню до лісової галузі. Звинувачення не завжди обґрунтовані. Спочатку висвітлюється неправдивий сюжет, а потім тільки з’ясовуються питання, щодо законності походження деревини.
Складається таке враження, що цілеспрямовано, навмисне створюються лісівникам такі умови, які розраховані на повне або часткове знищення галузі за корисними мотивами. А це називається - геноцид. Можете прочитати визначення цього терміну.
Чергове підтвердження тому є новий закон, яким передбачено сплату земельного податку за лісові землі. А чи хтось із тих, хто приймав цей закон, прораховував чим це загрожує для лісогосподарських підприємств.? А в цілому для населення соціальних ? Адже це є загибеллю для підприємств, як ресурсних - і в першу чергу для підприємств півдня та сходу. Тому що суми податку у три-чотири рази перевищують річні обсяги реалізації в цілому по господарствах.
Щодо лісів Херсонщини. До сьогодні жоден з чиновників не розуміє – де буде аграрна Херсонщина, коли не буде лісу. В області прийнята програма «Ліси Херсонщини», але вона без дієва. Жодної копійки по програмі не виділено ні в поточному році ні в минулому. Кому потрібна така програма, -яка діє тільки виключно на папері.
До сьогодні ніхто не розуміє і не хоче зрозуміти, що втрати набагато більші ніж необхідно вкласти грошей.
Щодо пожеж та їх наслідків – У 2017 році сталось 382 лісових пожежі на площі 1175,97 га, у 2018 році (станом на 20 вересня) виникло 188 пожеж на площі 761,06 га. Як в по поточному році так і попередньому збитки від пожеж дорівнюють сумі коштів які необхідно для охорони лісу від пожеж. Це 17млн у 2017 році - та 19 млн у 2018 році.
Для прикладу - 27 та 28 травня поточного року на території Раденського лісництва виникло дві лісові пожежі, які набули великих масштабів. Вогнем знищено 509 гектарів лісових насаджень. Не було і немає можливості забезпечити повний склад працівників лісопожежних станцій, адже люди відмовляються працювати за вкрай низьку заробітну плату, немає чим заправляти протипожежну техніку, так як відсутній відомчий резерв ПММ, який створюється виключно за рахунок коштів державного бюджету. Люди працювали на ліквідації цих пожеж на виснаження, тому що замінити було ніким. Протипожежна техніка виходила з ладу, через великий термін використання та роботу у складних географічних умовах - високо бугристі піски.
Так далі тривати не може. Але всім байдуже.
Це ще раз підтверджує, що ми нікому непотрібні. Навіть нашим народним обранцям від Херсонщини, які проголосували за Держбюджет без рядка, де були б передбачені кошти на ведення лісового господарства.
На сьогоднішній день лісокультурна справа зійшла нанівець. За умови відновлення фінансування необхідно не менше чотирьох років, аби відновити лісокультурне виробництво. Галузь, через постійну боротьбу за існування та збереження відкинута на декілька років назад. Хоча галузь є прибутковою і зараз.
По нашому профільному міністерству на 2019 рік передбачено збільшення фінансування на 3 мільярди, то невже неможливо правильно розподілити кошти? І передбачити фінансування на ведення лісового та мисливського господарства, охорону і захист лісу. Але мабуть на це немає чиєїсь «доброї волі», або просто елементарного – бажання.
Протягом трьох років знущання (а інше слово не приходить на думку) над галуззю та трудовими колективами наших підприємств, - профспілкою проводились заходи, спрямовані як на відновлення бюджетного фінансування так і на збереження галузі. МИ першими відреагували на концепцію Олександра Ковальчука і вже 30 жовтня 2015 року скликали позачерговий Пленум Центрального комітету, - заслухали керівника і направили відповідні звернення. Взагалі проводились пресконференції, круглі столи, різного роду публічні виступи як в регіонах так і на рівні Києва, направлено безліч письмових звернень до всіх провладних структур. (Особливо з підписами працівників галузі - (коли було зібрано понад 32 тисячі підписів)., зустрічі з керівництвом Міагрополітики та Кабінету Міністрів України. Тобто постійно ведеться боротьба за трудові права працівників лісу, попрані цими горе – реформаторами.
На жаль на сьогодні це не дає позитивних результатів щодо відновлення фінансування, але в цілому галузь збережена та стабільно працює. Тому мабуть, все таки, ця робота, що була проведена профспілкою не є марною.
Шановні учасники з’їзду!
Галузева профспілка, її актив готові до подальших послідовних та рішучих дій по відстоюванню нашої принципової позиції, щодо збереження лісової галузі та її трудового колективу.
В той же час, дорогі колеги, ми твердо впевнені в тому, що коли ми говоримо про нашу єдність, нашу згуртованість, нашу солідарність, - то це не є порожні слова.
Якщо ми єдині – то ми непереможні!
Дякую за увагу.
Слава українським лісівникам!
Слава Україні!»
