Побутує така думка, що рядові державні службовці – це мовчазні виконавці, які бояться пікнути, не те, що відстоювати свої інтереси. Це не завжди так. Чимало колективів держслужбовців на всіх рівнях заявляють про свої права. Сміливості і впевненості додає підтримка обкому профспілки, який завжди підставляє плече у вирішенні проблем.
Наприклад, працівники Світловодського терцентру соціального обслуговування, що на Кіровоградщині, які надають соціальні послуги людям похилого віку, інвалідам, самотнім пенсіонерам та особам, котрі перебувають у складних життєвих обставинах, самі опинилися у незрозумілій ситуації.
У зв’язку зі змінами в законодавстві у листопаді минулого року сесія міської ради затвердила положення про терцентр у новій редакції, у якому був відсутній важливий пункт - про головного розпорядника коштів установи. Він не був внесений у зв’язку з тим, що депутати не могли дійти згоди, хто ним повинен бути: управління соцзахисту чи виконком міської ради. Відповідно до Постанови КМУ №1417 головним розпорядником коштів повинен бути орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що утворив терцентр. Світловодський терцентр утворений виконкомом міськради.
Працівники терцентру, які не беруть участі у будь-яких політичних інтригах, не розуміли, чому не приймалося рішення про головного розпорядника коштів, яке гальмувало питання фінансового забезпечення установи. Від незрозумілих підкилимних ігор могли постраждати майже сто ні в чому не винних працівників, які не отримували належну зарплату. У колективі відбулися збори, на яких було прийняте рішення про оголошення страйку. Це було попередження. Разом з тим, працівники, як виборці, звернулися до депутатів міської ради з проханням вирішити в межах закону питання щодо головного розпорядника коштів, адже своїм протистоянням депутати порушували ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» в частині не відстоювання інтересів територіальної громади та виборців.
І достукалися. Питання вирішено.
Інша ситуація склалася у терцентрі Благовіщенського району – його працівники звернулися до обкому профспілки з приводу неможливості подальшої співпраці з директором установи. Його керівник (уже колишній) некоректно та грубо ставилася до підлеглих, постійно погрожуючи звільненням. Наприклад, під час розмови застосовувала ненормативну лайку і крик, не даючи права пояснити ситуацію чи висловити свою думку. Як кажуть, наліво і направо оголошувала догани, змушувала писати заяви на звільнення за власним бажанням. Навіть був виданий наказ на звільнення працівниці без поданої заяви.
Прикладів перевищення своїх повноважень багато. Директор дозволяла собі одноосібно вирішувати виробничі питання, наприклад, під час заготівлі вугілля і дров, яка проводилася без фактичного зважування, щодо заготівлі овочів, незважаючи на подані розрахунки сестрою-господинею, змушувала працівників стаціонарного відділення займатися переробкою овочів з подальшою консервацією, що неможливо проводити в умовах установи. Грубо порушувалися санітарні норми.
Преміювання працівників керівник здійснювала з врахуванням власних інтересів. У той час, тих, кому видавалася премія, змушувала купувати канцелярські та господарські товари за власні кошти, мотивуючи тим, що для цього і надається винагорода. Далі терпіти самоуправство директора працівники не могли. У колективі склалася напружена, стресова, несприятлива для роботи атмосфера. Люди перебували на межі емоційного вибуху.
Після втручання у конфлікт обкому профспілки, проведених переговорів із керівництвом району, ситуація у терцентрі змінилася на краще. Керівника, який втратив над собою контроль, м’яко кажучи, попросили звільнити робоче місце. Колектив зітхнув з полегшенням – з новим директором працюється із задоволенням.
Поступово ми звикаємо до такого: щоб вирішити якесь питання, мають бути екстремальні умови. Доходимо до критичної точки і… Це з одного боку, а з іншого – треба мати сміливість (державним службовцям), щоб звернутися до нас.
Торік виникала заборгованість із зарплати, особливо по управліннях соціального захисту населення. Деякі установи були на межі оголошення страйку. До нас зверталися колективи управлінь Маловисківського, Новоархангельського, Бобринецького районів. На сьогодні в жодній організації департаменту соціального захисту населення боргів із зарплати немає.
До нас дослухаються не тільки влада і керівники на місцях, а й депутати Верховної Ради. Наприклад, ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» було прийнято з урахуванням профспілкових пропозицій.
Під лежачий камінь вода не тече. Тобто, питання можна вирішити і в державних установах, якщо там є профспілкові організації.
Віктор Федотов,
голова обкому профспілки
працівників держустанов
