Знаковий 1917

654

 

 

Ми започатковуємо цикл історичних описів столітніх  подій боротьби за Українську державність.

 

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв постановою Верховної Ради України схвалено знакові дати які стали наріжними каменями історичної доби відродження Української державності.

Цього місяці започатковується  відзначення ряд пам’ятних подій 100 літньої даності з часу початку Української революції та з дня утворення Української Центральної Ради (17.03.1917).

Як зазначають історичні джерела наприкінці лютого 1917 р. несподівано, але цілком закономірно відбулася фінальна сцена в історії імпе­раторської (романовської) Росії. Азіатський державний дес­потизм, закладений у підвалини цієї держави й пошире­ний на неозорій території, не раз успішно виходив з-під ударів окремих реформатори, котрі намагалися модернізу­вати Росію і у XVIII, і у ХІХ ст., однак не витримав випро­бувань 1-ю світовою війною. Як це уже траплялося в історії деспотій, варто було в критичний момент виникнути нев­доволенню в столиці — й режим зазнав краху. 24 лютого в Петрограді здійнялася хвиля масового страйкового руху, наступними днями до страйкарів приєдналися частини сто­личного гарнізону, а Державна Дума, діяльність якої призу­пинив цар, стала в опозицію до уряду. Це й вирішило спра­ву. 27 лютого самодержавство впало.

2 березня Тимчасовий уряд  прийняли від царя акт про зречення престолу.

3 березня київська преса повідомила своїх читачів про крах самодержавства.

У Києві стали формуватися нові ре­волюційні органи влади. Найавторитетнішим серед них бу­ла Рада об'єднаних громадських організацій. Подібні ради почали діяти у більшості українських міст.

3 — 5 березня на території України практично було ліквідо­вано органи царської адміністрації, владу перебрали приз­начені Тимчасовим урядом губернські й повітові комісари.

Перемога революції відкрила широкі можливості для ле­галізації діяльності політичних партій, створення різнома­нітних громадських організацій.

Демократизація суспільства, що відбулася під впливом революційних змін не могла не позначитися на українсь­кому русі. Його потенційна енергія, накопичена у народ­ній гущі протягом десятиліть, ще шукала  виходу, тоді як провідники інтелігенції не залишалися бездіяльними в ка­лейдоскопі політичних змін початку березня 1917 р. Укра­їнці  мали кілька  своїх представників у  Київській  раді об'єднаних громадських організацій, а також у раді робіт­ничих депутати?. Але цього було не досить для відродження національно-визвольного руху.

3 березня в клубі «Родина» Товариства українських поступовців (ТУП) зібралося понад   100 представників київських і деяких провінційних  українських організацій. Якраз на цих зборах народилася ідея заснування Центральної Ради.

7 березня відбулися вибори керівного ядра Центральної Ради, очевидно, і слід вважати це число датою створення Української Центральної Ради.

Центральна Рада закликала український народ домагати­ся від Тимчасового уряду «всіх прав, які тобі природно на­лежать». Можна стверджу­вати, що вона в перші тижні свого існування переживала процес організаційного та ідейного становлення.

У подібному стані  тоді перебував увесь український націо­нально-визвольний рух. Надто сильного удару завдано було царизмом упродовж попередніх десятиліть українським ор­ганізаціям, аби вони спромоглися за лічені дні відновити свою діяльність. І все ж успіхи не забарилися.

Важливим кроком у цьому напрямі стало проведення у Києві 19 березня української маніфестації. Стотисячна ко­лона під національними жовто-блакитними прапорами за­повнила центральні вулиці міста. Віче, шо завершило мані­фестацію, підтримало резолюції, підготовлені Центральною Радою, і насамперед про автономно України.

Отаточно викристалізувати політичну програму Цент­ральної Ради і завершити.її організацію мав Всеукраїнсь­кий національний конгрес. Про його скликання Рада ого­лосила наприкінці березня. Підготовка конгресу активізу­вала українські політичні сили, які вирішили негайно про­вести свої партійні з'їзди.

Провідні українські політичні сили продемонстрували одностайність програмної вимоги національно-територі­альної автономії України.

 

Підготував Євген Драпятий

 

Архiв
<< < Травень 2017 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Не
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31