59428e91c5b14

 

На минулому тижні країну шокував документ з Міністерства юстиції. У ньому зазначений перелік з сімох співробітників міністерства та їхні грошові виплати. Найскромніша з них перевищує мільйон гривень. Найбільша – наближається до 9 мільйонів.

 

Загалом за півроку 2017 року співробітники Мінюсту, зокрема, департаменту виконавчої служби, отримали винагороди на суму понад 23 млн грн. У тому, що документ справжній, сумніватися не доводиться: він отриманий як відповідь від міністерства на офіційний запит журналістів. Після справедливого обурення, яке сколихнуло соцмережі оприлюднення гігантських сум винагороди урядовців, у Мінюсті змушені були виправдовуватися. Мовляв, мільйонні суми винагороди було взято не з державного бюджету, оскільки, по суті, не є преміями, а виконавчим збором, який складає 10% від суми боргу, стягнутого з боржника.

«Виплата винагороди державному виконавцю здійснюється у межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету, який формується з коштів виконавчого збору, стягнутого державними виконавцями з боржників, та не потребують додаткових видатків державного бюджету України», - пояснили в міністерстві.

Залишається тільки дивуватися плідній роботі державних виконавців, які стягують борги на десятки мільйонів, щоб отримувати – щомісяця! – такі премії. На тлі нещодавнього висловлювання ще одного урядовця про те що, українці занадто багато витрачають на їжу, подібне преміювання урядовців виглядає досить цинічно.

Це, до речі, не єдиний приклад того, яка прірва існує між пересічними працюючими та державними службовцями. У 2016 році на премії урядовців з вищої владної ланки у державному бюджеті було виділено 6,5 млн грн. Близько третини цієї суми було використано на заохочення керівників Генеральної прокуратури.

Так, протягом 2016 року щомісячна премія голови Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницького коливалася від 33 до 144,5 тисяч гривень на місяць. Найбільшу суму на премії було витрачено у Мінінфраструктури – 313,2 тисячі гривень. А рекордсменом серед міністрів можна вважати Євгена Ніщука – глава Мінкульту отримав майже 60 тисяч гривень премій.

Зважаючи на резонанс, який викликало оприлюднення сум винагороди працівників Міністерства юстиції, в ситуацію втрутився уряд. Кабмін встановив обмеження у 200 прожиткових мінімумів або 308 тисяч гривень для винагород, що виплачуються державним виконавцям Міністерства юстиції.

Як зазначив заступник міністра юстиції з питань євроінтеграції Сергій Петухов, у ході реформи 9 місяців тому було запроваджено систему заохочення праці державних виконавців – відсоток від повернутого державі боргу.

«Але так відбулося, що деякі з виконавців почали отримувати занадто високі винагороди, і тому ми вирішили обмежити максимальну суму, яку може отримати як винагороду державний виконавець», - заявив він.

Згідно з рішенням уряду, тепер граничний розмір премії за завершення одного провадження, не має перевищувати 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (308 тисяч гривень).

«Очевидно, що це була прогалина, яку допустили, і цим скористались виконавці», - зауважив під час голосування прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Виникає закономірне питання: а скільки ще таких «прогалин» існує у законодавстві, про які ми просто не знаємо? Адже шалені суми виплат міністерським працівникам сплили чисто випадково. Для порівняння можна, наприклад, навести, виплати, які робилися певним категоріям населення до Дня Незалежності України. Найбільша сума, яка виплачувалась у зв’язку з втратою годувальника на дітей-сиріт, які втратили обох батьків, склала 300 гривень. Інші виплати коливалися від 150 до 200 гривень. Величезна різниця, чи не так?

Цікаво, чи можливо щось подібне в цивілізованих країнах? Візьмемо приклад успішної Норвегії. За півроку ринкова вартість активів Державного пенсійного фонду країни зросла на 499 млрд крон (близько 63 млрд. доларів). Загальна вартість активів оцінюється у $972 млрд, а, значить, на кожного норвежця припадає близько $181 тыс.

В Україні геть інші реалії. Дефіцит ПФ країни в 2017 році очікується на рівні 156 млрд грн. Незважаючи на те, що працюючі люди роблять внески, дірка у Пенсійному фонді продовжує рости. А як може бути інакше, якщо, замість того, аби йти до державного бюджету, а потім – на покриття дефіциту Фонду, підвищення соціальних платежів, ці гроші йдуть на премії ненажерливим міністерським чиновникам?