І.БАСЮК 001

 

Незалежній Україні - 26. Для людини – багато, для держави – мізер. І все ж, це достатній період, щоб робити оцінку і підсумки. Україна визнана світовим співтовариством суверенна, незалежна держава. Інше питання, що є внутрішні проблеми і вони складні для кожного українця, громадянина України. Ідеться про рівень і якість життя, про гідність людини. Але завдання наше спільне – об’єднувати державу і вирішувати її проблеми.

Про головні виклики сьогодення і місію профспілок - у розмові з головою Ради профспілок Івано-Франківської області Ігорем БАСЮКОМ.

 

- Ігоре Євгенійовичу, почнімо з того, що вочевидь настрої і дії людей залежать від соціально-економічного клімату в суспільстві. Що констатуємо в нинішньому часі і як це визначає роль профспілок?

 

-  Розуміємо, що пройшов колосальний процес розвалу зверх держави, і він супроводжувався величезними зрушеннями не лише політичними, а й економічними, гуманітарними. Незалежна Україна є і саме ми, її громадяни, творимо сучасне і майбутнє своєї держави. Як творимо, в яких умовах – це глибинні питання, але є віра, що майбутнє покоління житиме значно краще, як нинішнє, і буде розуміти, що тільки Незалежна держава може дати нам те, що хочемо.

 

Боротьба за цю державу триває. Вкотре ціна, яку платимо за волю - дуже висока. Стоїть питання не лиш втрати територій, воєнних дій на Сході країни, а це й питання внутрішніх втрат, гуманітарних поступок з позицій державного інтересу українців.

 

Як профспілки, які своїми статутними завданнями, своєю місією покликані захищати інтереси працюючих людей, дбати про соціальний захист, констатуємо наростаючі протестні настрої людей. Скажімо, в ці святкові для держави дні маємо заяви металургів і гірників, які висловлюють незгоду з ціновою політикою Уряду, з декларованими і реальними доходами людей; монолітні профспілки цих робітничих галузей справедливо ставлять вимоги перед Урядом, перед Президентом, Верховною Радою України створити умови для розвитку галузей і соціального захисту людей. Також профспілки працівників охорони здоров’я оголосили про вересневу акцію протесту з приводу реформи, яка не показує наслідки.

 

Медична спільнота ставить питання про реформування, але реформування прозоре, ефективне і соціально наповнене. Щоб і медики і пацієнти були захищені. Рада профспілок області підтримує цю ініціативу: тиснути на законотворців, щоб були прийняті правильні і потрібні рішення.

 

-  Владі ззовні також дають зрозуміти, що соціальна Європа не інтегрує антисоціальну олігархічну Україну. А профспілки постійно тримають на вістрі питання: чому в нас бідна і не захищена працююча людина?

 

 - Є не вигадана нами, а офіційна статистика, на яку опираємося. Знаємо, яка середня, яка мінімальна зарплата в офіційному секторі економіки. За три тисячі і трошки більше отриманих на руки після оподаткування та сплати внесків у страхові Фонди гривень не можуть люди отримати те, що хочуть. Більші зарплати в неофіційному секторі. Скриваючи зароблене, не сплачуючи обов’язкові платежі (але це вина роботодавців, а не працівників) ці громадяни мають ще й змогу користуватися субсидіями, пільгами. Можна зрозуміти цих людей і чому вони згідні працювати на таких умовах. Бо нема вибору. Але не можна зрозуміти це з точки зору держави і працюючих в офіційному секторі, яких ми представляємо. Це нонсенс.

 

У розвинених державах працююча офіційно людина не є бідною, і їй не треба субсидій. Натомість наша статистика – 80-90 відсотків – бідні. Але саме на них фактично, на їх податках і внесках живе країна. А добрих послуг однаково хочуть одні і інші.

 

Також профспілки не можуть погодитися на ситуацію, яку бачимо останнім часом, коли держава наймає хай висококласного менеджера, хай у серйозній галузі, як то Нафтогаз, Укрнафта, Укрпошта, Укрзалізниця…та встановлює мільйонні зарплати цим управлінцям.

 

То й виходить, що один може скупити все, що забажає, а іншим, які платять цьому менеджеру, не вистачає на найнеобхідніше.

 

Де тисячі новостворених щороку робочих місць, які бачимо в статистиці? Реально озирнімося чим торгуємо і хто продає? І яке маємо виробництво, сільське господарство? І де мільйони наших громадян, які мали би народжувати і виховувати дітей? Працювати на своїй землі.

 

Суспільство і так на межі зриву. Ми, профспілки, зі свого боку ці речі озвучуємо відверто і відкрито. Тому правдивий голос профспілок на всіх рівнях влади і олігархату стараються паплюжити і нищити. Інформаційна війна в суспільстві сьогодні не менша, як та, що триває проти ворога зі зброєю. Зараз і слово – зброя. В цих протистояннях правди і неправди образно кажучи, хтось говорить про світанок такої сили, як профспілки, про потребу ставати їм європейськими, а хтось бажав би сутінок для них навічно. Але з людьми поступають так, настільки вони дозволяють це робити.

 

-   І, насамкінець, чому профспілки не йдуть у політику?

 

-   Наша політика – економіка та соціальний захист людей праці. Саме ці гасла є привабливими для різних політичних сил у передвиборчих кампаніях. Є повсякчас намагання використовувати профспілки, коли потрібно прийти до влади, а потім говорити нам – нема грошей і можливостей.

 

За великим рахунком, на рівні Федерації профспілок України вже були кількаразові спроби мати за собою політичну силу, яка буде відстоювати профспілкові інтереси, а значить інтереси працюючих людей. Результат був не тим, якого прагнули профспілки.

 

Зараз маємо офіційного представника ФПУ у Верховній Раді від соціал-демократичних сил С. Капліна. Є певне не сприйняття цієї політсили, що пов’язане з історією, зі спадком комунізму, але соціально-економічні вимоги не мають кольору, мають конкретні потрібні рішення і дії. Народний депутат С. Каплін сприяє цьому. Тому є така співпраця. Як і з іншими народними депутатами.

 

Ми розуміємо, що революційні методи ефективні на один день, а на перспективу вони нічого доброго не дають. Треба аналізувати: кому нині вигідно руйнувати, а не будувати Україну? Кому вигідно ховати від народу реальну картину речей?

 

Нам не потрібна критика задля критики, конфронтація, нам потрібне просвітництво. Як і розуміння всіма громадянами України, чим займаються профспілки. Тільки так однодумно і єдиною силою буде дієвим наше підштовхування влади, політиків до прийняття правильних рішень. І закони мають стати однаково обов’язковими для всіх.

 

Профспілки – найбільш чисельна елітна частина суспільства, яка працює на країну. І має силу, має законодавче право ставити питання перед владою, чому?

 

Визнаємо, не маючи достатніх коштів, позбавлені майна, не маючи можливості утримувати достатню кількість фахівців, на жаль, нам складно протистояти владно-олігархічній інформаційній машині. І влада вміло використовує цю нашу вразливість, страх людей, необізнаність і впокорює чи не єдину силу, яка здатна контролювати і тиснути на неї в інтересах всього суспільства. В державних інтересах.

 

Любімо Україну і працюймо для неї, поки вона в нас є.

 

Слава Україні! Героям слава!

 

                   Розмовляла

М.ПАВЛИШИН