угода

 

20 лютого, у Всесвітній День соціальної справедливості, відбулося засідання Івано-Франківської обласної Тристоронньої соціально-економічної ради за участі: Ульванської Я.С., заступника директора департаменту соціальної політики облдержадміністрації-начальника управління праці, заступника співголови обласної тристоронньої соціально-економічної ради від сторони облдержадміністрації; Басюка І.Є., голови Ради профспілок області, співголови обласної тристоронньої соціально-економічної ради від профспілок та Скригунця В.П., заступника голови, виконавчого директора обласного об’єднання організацій роботодавців, заступника співголови від сторони роботодавців.

На порядок денний зустрічі було винесено питання «Про дії сторін соціального діалогу щодо забезпечення в області соціальної справедливості та підписання Співголовами ОТСЕР Територіальної угоди між облдержаміністрацією, обласним об’єднанням організацій роботодавців та Радою профспілок області на 2018-2020 роки.

Перед початком діалогу присутні вшанували Хвилиною мовчання воїнів Небесної сотні, які загинули на Майдані Гідності чотири роки тому, відстоюючи справедливість.

У своєму виступі Ульванська Я.С. відзначила конструктивну працю виконавчого органу Тристоронньої соціально-економічної ради та детальніше зупинилася на питаннях, які доводилося вирішувати впродовж минулого року партнерському колегіальному органові. Чи не найскладніші питання – ті, що пов’язані з працею та зайнятістю населення, боргами із зарплати, конфліктними ситуаціями на підприємствах (зокрема на Бурштинській ТЕС, через різні позиції профспілок та адміністрації). Особливо складними та, навіть, катастрофічними, за словами Я.Ульванської, є процеси в бюджетній сфері щодо поточних і очікуваних боргів із зарплати. Як озвучив ці цифри у своєму нещодавньому звіті голова ОДА та фінансисти області, йдеться про дефіцит у сумі, не менше 500 млн. грн. для зарплат бюджетників на 2018 рік.

Задля розуміння ситуації, були пояснення доповідачки, що почасти, вирішення питання в окремих районах залежить не стільки від браку грошей, як через існуючі там бюджетні порушення та небажання окремих керівників брати солідарну участь у виплаті зарплати. (Було запропоновано створити робочу групу з вивчення таких фактів та прийняття рішень по конкретних районах і керівниках). Також нерозв’язаним досі і конфліктним в колективах є питання, що працівники освіти – вчителі і технічні працівники - отримують зарплату з різних бюджетних асигнувань.

Тривожною є ситуація з непередбачуваними наслідками в питанні медичної реформи. Я.Ульванська озвучила цифру, що приблизно 60 тисяч кваліфікованих лікарів та медперсоналу виїхали з України в пошуку гідної оплати праці. Адже першим «млинцем» п.Супрун стала практично зрівнялівка в оплаті праці молодшого персоналу і фахівців-медиків.

Пані Ульванська зазначила, що в області (з участю трьох сторін соціального діалогу) зараз напрацьована реальна програма зайнятості населення (очікуваний прогноз - створення біля 7 тисяч нових робочих місць). Головним завданням назвала збереження трудового потенціалу країни та наближення зарплат до нового визначення – зарплат рентабельних. Не мінімальних, а рентабельних, які даватимуть людям мотивацію працювати.

На акценті , що бюджетникам не стане краще, ані країні, доки не запрацює виробництво, побудував свій виступ В.Скригунець. Проблемними питаннями об’єднання  роботодавців назвав велику кількість підприємств-банкрутів, які в цьому стані висять по 10-15 років. А впливу на арбітражних керуючих, які з’являються, як «парашутисти», область немає.

Чималу увагу промовець приділив безробіттю, маніпулятивним процесам, які мають місце, коли людина, що стоїть на обліку в Центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, десь ще неофіційно працює. Пропонував мотивувати роботодавців відкривати місця для безробітних та отримувати кошти Центру зайнятості на оплату праці таким людям, що є більш ефективним способом підтримки людей. Адже 98 % коштів ЄСВ (єдиного соціального внеску) – це допомога безробітним.

Не менш переконливим в окресленні протиборчих стосунків влади і профспілок був виступ голови РПО Басюка І.Є. Найгостріші акценти промовця стосувалися розподілу результатів праці. Адже в окремих сферах менеджмент (як і ті ж депутати ВР) отримує зарплату і винагороди за рахунок бюджету в розмірі сотень тисяч. Тоді як працюючи в офіційному секторі економіки, сплачуючи податки й тримаючи на плечах країну - рядова людина ледве виживає. Жодної мотивації для молодих спеціалістів жити і працювати в своїй країні. Найгірше, що Центральні органи влади так «заполітизувалися», що не бачать і не чують власний народ, прирікають його на виживання і вимирання.

Насторожують процеси знищення екстреної медичної допомоги, відстояти яку закликають громадськість медики та профспілки.

Відтак, учасники Тристоронньої СЕР готуватимуть знову і знов офіційні Листи, з роз’ясненням владі неприпустимості кроків, які нав’язують нам із зовні. Натомість, вкотре радитимуть і застерігатимуть, щоб лідери держави прислухалися до голосу народу і повернулися до реалій, в який живе країна.

Все це розпалює нелюбов людей до влади, радикалізм і злочинність, породжує зневагу світового товариства, невпевненість у завтрашньому дні, біль і розчарування. Чи за це стояв і помирав Майдан?

Зрештою, зазначив І.Басюк, виникли питання історичного масштабу, які навряд чи ставились би окремими політиками держав-сусідів за умов, коли в країні владою сповідувалась би справедливість та цінувалася кожна людина.

Актуальними були виступи також голів обласних профспілкових організацій - працівників освіти (М.Габорака), енергетики та електро-технічної промисловості (В.Гриньківа), харчової та переробної промисловості (Н.Бурлаки). Промовці звернули увагу на кричущі факти в їхніх галузях, внесли конкретні пропозиції до наміченого плану спільних дій, який створювався учасниками діалогу паралельно з підписанням Тристоронньої Угоди. За цими пропозиціями доля конкретних людей і конкретних підприємств (державних підприємств), на яких схрестилися інтереси політичних та оліхархічних кланів.

Базовими вимогами для всіх сторін діалогу за домовленістю сторін стануть питання гідних робочих місць і конкурентоспроможної зарплати, відродження виробництва.

  

М.Павлишин