tehnologiyi scaled

Світ праці сьогодні переживає глибокі зміни. Цифровізація, автоматизація, глобалізація, нові форми зайнятості та трансформація економічних моделей змінюють традиційні відносини між працівником і роботодавцем. Водночас посилюється один із ключових викликів сучасності — дисбаланс між економічною силою капіталу та можливостями працівників впливати на рішення, які визначають їхнє майбутнє.

Дослідження Інституту економічної політики (EPI) – впливового американського некомерційного і непартійного аналітичного центру (мозкового центру) в Вашингтоні, округ Колумбія   «Аргументи на користь потрійного збільшення профспілкового членства: як відновлення сили профспілок зміцнить працівників, економіку та нашу демократію» («The case for tripling union membership: How rebuilding union power would strengthen workers, the economy, and our democracy») звертає увагу на важливий висновок: відновлення профспілкової сили є не лише питанням захисту трудових прав, а й фактором економічної стабільності, зменшення нерівності та зміцнення демократії.

Автори дослідження доводять, що країни та економіки, де працівники мають сильне колективне представництво, демонструють більш справедливий розподіл доходів, вищі стандарти праці та більш стійкі демократичні інституції.

Для України цей висновок має особливе значення. У період війни та майбутньої масштабної відбудови питання не лише у відновленні підприємств та інфраструктури. Йдеться про створення нової економічної моделі, у якій працівник буде не лише ресурсом виробництва, а повноцінним учасником прийняття рішень.

Профспілкова сила як суспільний ресурс

Одним із головних меседжів дослідження EPI є те, що профспілки створюють користь не тільки для своїх членів.

Колективні переговори сприяють:

  • підвищенню рівня заробітної плати;
  • покращенню умов і безпеки праці;
  • розвитку професійного навчання;
  • більшій стабільності зайнятості;
  • посиленню соціальної відповідальності роботодавців.

Але вплив сильних профспілок значно ширший. Там, де працівники мають можливість колективно відстоювати свої інтереси, формується більш збалансована економічна система. Профспілкові стандарти поступово стають орієнтиром для всього ринку праці.

Саме тому питання розвитку профспілок не можна розглядати лише як внутрішню справу профспілкових організацій. Це питання якості економіки та суспільної стабільності.

Збільшення профспілкового членства — стратегічний пріоритет

Досвід міжнародного профспілкового руху свідчить: сила профспілок безпосередньо пов’язана з рівнем організованості працівників.

Скорочення членства означає не лише менші організаційні можливості. Воно призводить до:

  • зменшення впливу у соціальному діалозі;
  • слабшої позиції під час переговорів із роботодавцями;
  • обмежених фінансових ресурсів;
  • меншої здатності захищати працівників на системному рівні.

Зважаючи на це, прийнято нову Стратегію діяльності Федерації профспілок України на 2026- 2031 рр.

Стратегією передбачено:

  • залучення молодих працівників;
  • роботу у приватному секторі;
  • створення профспілок у нових галузях економіки;
  • використання сучасних цифрових інструментів комунікації;
  • розвиток сервісної моделі профспілок.

Сучасний працівник має бачити у профспілці не формальну структуру, а організацію, яка реально допомагає вирішувати його проблеми.

Фінансова незалежність — основа політичної та організаційної сили

Міжнародний досвід показує: профспілка не може бути впливовою без стабільної фінансової бази.

Фінансова незалежність дозволяє профспілкам:

  • утримувати професійних юристів та економістів;
  • проводити дослідження;
  • вести інформаційні кампанії;
  • представляти працівників у державних органах;
  • брати участь у міжнародних проєктах.

Для ФПУ питання фінансової стійкості стає одним із центральних елементів реформи.

Необхідний перехід до моделі, де основою бюджету є стабільні членські внески, які забезпечують діяльність виборних органів та професійного апарату.

Сильна профспілка повинна мати ресурси не лише для реагування на проблеми, а й для формування порядку денного.

Європейська інтеграція відкриває нові можливості для профспілок

Україна рухається до членства в Європейському Союзі, де соціальний діалог є одним із фундаментальних принципів європейської моделі.

Європейська соціальна модель базується на розумінні, що економічна конкурентоспроможність не повинна будуватися шляхом зниження трудових стандартів.

Для українських профспілок інтеграція у європейський профспілковий простір означає не лише міжнародну солідарність. Це можливість отримати нові знання, використовувати кращі практики та впливати на формування соціальної політики України.

Профспілки як учасники післявоєнної відбудови України

У Стратегії діяльності Федерації профспілок України на 2026- 2031 рр., відбудова України розглядається не лише як економічний, а й соціальний проєкт.

Передбачається що профспілки будуть включені до процесу формування політики відновлення.

А отже вони будуть відігравати значно більшу роль у питаннях:

  • створення якісних робочих місць;
  • розвитку промислової політики;
  • справедливого переходу до зеленої економіки;
  • професійної підготовки кадрів;
  • захисту трудових прав ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та українців, які повернуться з-за кордону.

Без участі працівників неможливо створити справедливу та стійку модель відновлення.

Нова роль ФПУ: від представництва до лідерства

Реалізувавши свою стратегію, ФПУ зможе перейти від реагування на виклики до формування майбутнього.

Вона стане:

впливовою — здатною впливати на державну політику;

професійною — заснованою на експертизі;

відкритою — готовою залучати нові покоління працівників;

європейською — інтегрованою у міжнародний профспілковий рух;

фінансово незалежною — здатною діяти самостійно.

Головний урок дослідження Інституту економічної політики полягає у простій, але важливій ідеї: суспільство не може мати сильну економіку та стійку демократію без сильного голосу працівників.

Для України після перемоги питання розвитку профспілок буде не питанням минулого, а питанням майбутнього.

Сильні профспілки — це не перешкода для реформ. Це гарантія того, що реформи будуть справедливими.

Сильні профспілки — це не фактор конфлікту. Це механізм соціального партнерства.

Сильні профспілки — це одна з умов успішної європейської України.

Василь Шилов, керівник департаменту міжнародних зв’язків ФПУ