Працівник оформив щорічну відпустку, але у зв’язку з виробничою потребою керівник хоче скасувати відпустку без згоди працівника. Чи має він право це зробити?
Поняття «скасування відпустки» у трудовому законодавстві нема. Є поняття «перенесення відпустки». Переносити щорічну відпустку без згоди працівника роботодавець не має права.
Перенесення щорічної відпустки може здійснюватися на вимогу працівника, з ініціативи роботодавця або з інших підстав.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
- порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина одинадцята ст. 10 Закону № 504);
- несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівникові за час щорічної відпустки (частина перша ст. 21 Закону № 504).
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:
- тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;
- виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
- настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням;
- встановлення згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період лише за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання такої відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальній роботі підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону № 504.
Переносячи працівникові відпустку, потрібно пам’ятати, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами чи з особливим характером праці.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану норми частини сьомої статті 79, частини п'ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п'ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону № 504 у період дії воєнного стану не застосовуються.
Тобто відсутня заборона ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
А також не застосовується норма щодо обов'язку надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Вікторія Ліпчанська,
керівник Центру правової допомоги ФПУ
