Актуальне інтерв’ю. Розмова із заступником Голови ФПУ Євгеном Драп’ятим

 

Борітеся – поборете

Аж зареве, та загуде,

Козак безверхий упаде,

Розтрощить трон, порве порфіру,

Роздавить вашого кумира,

Людськії шашелі. Няньки,

Дядьки отечества чужого!

Не стане ідола святого,

І вас не стане…

Тарас Шевченко

Розмову вела Анна Рєпіч

редактор відділу «ПВ»

– Євгене Михайловичу, окресліть своє бачення щодо відзначення ювілею Кобзаря у нинішній час.

– З початку року Україна відзначає 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. На жаль, святкуванням це назвати важко, оскільки триває скорбота за загиблими на Майдані. Щоденно відходять від нас новітні Герої України, яких після тяжких поранень не вдається врятувати… Проте постать Шевченка і його слова: «Борітеся – поборете…» сьогодні звучать у сердці кожного патріота, у серці кожного громадянина, на вустах колективів, громад – країни в цілому, яка зазнала і відчула на собі несправедливість, приниження, неправду. Гірко й боляче говорити, що терпелива і мирна споконвіків нація на благодатній Богом даній землі у XXI столітті продовжує боротися за своє право бути господарем власного життя і краю. Але виникає питання: з ким йде боротьба, проти кого і за що? Напрошується відповідь біблійна – добра зі злом, правди з неправдою, боротьба за волю, за незалежність. 22 роки української державності і ці гасла знову актуальні. Тоді, коли європейський світ живе, розвивається, долає кризи, непорозуміння, йде шляхом поступу до мирного громадянського суспільства, взаємоповаги націй і народів, визнання найвищими цінностями прав і свобод людини, одночасно зберігає довкілля і спадщину, дбає і працює на майбутнє своїх громадян і країн, а такі цінності, як відкритість, свобода, рівність, правдивість, плекання миру, – стали нормою.

Чому у цих країнах більшість громадян може досягти успіху та гідного життя, а в нас – ні? Чи нероботящі, нездатні, невчені, непрацьовиті, не тямущі громадяни України? Чи щось інше? Ні. Система цінностей не та! І хочеться згадати слова Тараса Шевченка:

Кругом неправда і неволя,

Народ замучений мовчить.

І, на жаль, як не гірко визнавати, до сьогоднішнього дня це було дійсністю. Але воскреслі слова Кобзаря –

Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

зняли табу на мовчання (німоту) й оновлюють нашу країну найвищою ціною – життям сотні загиблих на Майдані знайомих і незнайомих нам Героїв, з якими поруч були на Майдані, в Будинку спілок. Вони полягли, щоб ми жили в іншій країні, в країні правди, справедливості, цінування людини, її особистості, її гідності. За що боровся і був царатом позбавлений волі і відправлений на заслання Тарас Шевченко, із забороною писати і малювати? За своє огненне слово, яким возвеличував народ, героїв Січі, Коліївщини і спопеляв царів, лукавих гетьманів, князьків.

– Минуло рівно чотири місяці після того, як Президія ФПУ прийняла Постанову «Про відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Розкажіть, будь-ласка, докладніше, що вже зроблено, що є у планах? Яка доля експозиції, що її було присвячено цій значній даті і яка була розміщена в Будинку спілок?

– Цей рік у нашій державі оголошено Роком Кобзаря, і нині активно проводяться різноманітні заходи в трудових колективах, навчальних закладах, у регіонах, зокрема й за участі та ініціативи профспілок. Напередодні та у день народження митця, пророка і борця чи не в усіх куточках нашої країни відбудуться заходи, до яких долучимося й ми. Як приклад, у Сімферополі з ініціативи директора школи, учнів та освітян Криму, громадськості, ФПУ у НВК «Консоль» 15 лютого відбувся конкурс, присвячений 200-річчю Тараса Шевченка. У ході заходу було відкрито виставку-експозицію «Шляхами Кобзаря» та започатковано створення музею, куди передано значну частину колекції та експонатів.

Щодо виставки-експозиції у Будинку спілок хочу сказати, що книги позаминулого і минулого століть, світлини, Кобзарі різних років видання, значки, листівки, бюсти, марки, які збиралися впродовж 30 років, зокрема й портрети Шевченка, шаблі не згоріли під час пожежі у Будинку профспілок, а були знищені після захоплення будинку силовиками й тітушками. Деякі з них зникли, а розбиті, на привеликий жаль, важко відновити. Проте завдяки спільним діям майданівців, журналістів і громадскості все ж вдалося врятувачи більшу частину виставки. Було фізично знищено й лозунг виставки: «Борітеся – поборете!», однак дію цих слів не зупинити… Особи, які це робили, з великою ненавистю поставилися до Шевченка. Мабуть, їм так пекли ті слова, вони їх так боялися, що спершу розтрощили експонати, а потім цілилися в обличчя Кобзаря на книгах. Мабудь, їх лють до Тараса виникла тому, що він був символом Майдану, його портрети, слова і лозунги були присутні скрізь – майже на кожній палатці. На мою думку, сьогодні Тарасу Григоровичу було б не соромно відзначати 200-річчя, бо та сила духу, про яку він так багато писав, була в серцях усіх учасників акцій від самого початку, коли люди повстали проти свавілля.

І тут я хочу навести слова Миколи Жулинського, академіка НАН України:

Коли Шевченко творив свого «Пророка»… Україна чахла від зневіри, бо була приспана продажними «патріотами», які «дивились та мовчали. Та мовчки чухали чуби». Ці «німії, подлії раби, підніжки царськії, лакеї капрала п’яного» («Юродивий») не воліли прокидатися від рабського сну.

Такої високої, чистої правди, оголеної до нерва національної гідності, яка болісно вхопила за серце кожного чесного українця, ніхто ще не висловлював. Бо поет вірив і знав:

Правда оживе,

Натхне, накличе, нажене

Не ветхеє, не древлє слово

Розтліннеє, а слово нове.

Між людьми криком пронесе

І люд окрадений спасе

Од ласки царської…

(Осії, глава ХІV).

– Постановою Президії ФПУ було створено Організаційний комітет з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Окресліть його завдання, чим саме він займається та які заходи планується провести наразі?

– 3 березня відбулося засідання Оргкомітету з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, на якому було розглянуто хід реалізації заходів, передбачених у Постанові, зокрема з організації проведення тематичних уроків, літературно-мистецьких свят, Шевченківських читань, виставок творів, плакатів, фотографій, матеріалів періодичної преси минулих років, присвячених великому поету. Зазначалося, що на окремих підприємствах, організаціях відбулися культурно-мистецькі акції «Наша пісня, наше слово… слава України», Шевченківські свята та фестивалі тощо.

Член Оргкомітету, голова Профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна зазначила, що святкові заходи до ювілею проводяться у тісній співпраці з Міністерством культури України. Вона наголосила на великому значенні святкування ювілею Кобзаря в об’єднанні нації.

Окрім того, ФПУ протягом року проведе Всеукраїнську студентську науково-практичну конференцію «Творча спадщина Тараса Шевченка: актуальність і сучасність», візьме участь у встановленні пам’ятних знаків на честь Т. Г. Шевченка тощо. Нині ведеться активна робота щодо організації і проведенні фотографування скульптурних робіт, встановлених Тарасові Шевченку в регіонах України, та виготовлення фотоальбомів, фотоплакатів. Розпочалося й проведення Шевченківських читань, виставок творів, культурно-мистецьких акцій, організація туристично-краєзнавчих походів молоді «Шляхами Кобзаря по рідній Україні» та багато іншого.

На завершення хочу нагадати, що розпочався Великодній піст, через який нам треба пройти впродовж 40 днів шляхом очищення від злоби і ненависті, самоїдства і самовихваляння, фарисейства і словоблуддя, подолання зневаги до слабшого й бідного, лакейства перед чинами і багачами. Слід озброїтись правдивістю і прощенням, постом і мудрістю, працею і молитвою, допомогою нужденним і одиноким, сиротам і бідним, хворим і засудженим. А понад усе візьмімо Божі заповіді, шевченківські дороговкази і заповіти, щоб під новим лозунгом Пророка:

І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син і буде мати

І будуть люде на землі

зустріти Христове Воскресіння словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Воскресла Україна!»

На плажці:

Молитви

І

Царям, всесвітнім шинкарям –

І дукачі, і таляри,

І пута кутії пошли!

Робочим головам, рукам

На сій окраденій землі

Свою Ти силу низпошли!

Мені ж, мій Боже, на землі

Подай любов, сердешний рай,

І більш нічого не давай!

24.V.1860. Петербург

ІІ

Царів, кровавих шинкарів,

У пута кутії окуй,

В склепу глибокім замуруй!

Трудящим людям, всеблагий,

На їх окраденій землі

Свою ти силу низпошли!

А чистих серцем? – Коло їх

Постав Ти ангели свої,

Щоб чистоту їх соблюли!

Мені ж, о, Господи, подай

Любити правду на землі

І друга щирого пошли!

25.V.1860

ІІІ

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй!

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Святую силу низпошли!

А чистих серцем? – Коло їх

Постав Ти ангели свої

І чистоту їх соблюди!

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай,

І братолюбіє пошли!

27.V.1860

ІV

Тим неситим очам,

Земним богам, царям –

І плуги й кораблі,

І всі добра землі,

І хвалебні псалми –

Тим дрібненьким богам!

Роботящим рукам,

Роботящим умам –

Перелоги орать,

Думать, сіять, не ждать,

І посіяне жать –

Роботящим рукам.

Добросердим, малим,

Тихолюбцям святим,

Творче неба й землі,

Долгоденствіє їм

На сім світі, – на тім

Рай небесний пошли!

Все на світі – не нам,

Все богам тим, царям:

І плуги й кораблі,

І всі добра землі,

Моя любо, а нам –

Нам любов між людьми!

31.V.1860. Петербург

Т. Г. Шевченко