Ця стаття важлива не лише як соціально-економічний аналіз, а як чітка політична заява: профспілки є інституційною основою демократії. Автори показують, що профспілкова щільність корелює не тільки з рівнем зарплат чи соціальних гарантій, а й із якістю демократичного режиму, захистом виборчих прав і громадянських свобод.
Особливо показовим є зв’язок між ослабленням профспілок і зростанням авторитарних практик — обмежень виборчих прав, демонтажу соціальних гарантій, атак на репродуктивні свободи. Фактично йдеться про те, що де зникає колективна сила працівників, там швидко слабшає і суспільний контроль над владою.
Для українського та європейського контексту цей матеріал можна читати як аргумент на користь того, що реформи ринку праці без сильних профспілок неминуче ведуть до соціальної деградації та політичної вразливості. Профспілки тут постають не «гальмом реформ», а ключовим механізмом соціальної стійкості, солідарності та демократичної участі.
Існує беззаперечний зв’язок між вищим рівнем профспілкового членства та кращими економічними, суспільними й демократичними результатами. Штати, де більша частка працівників представлена профспілками, мають вищі доходи, кращий доступ до медичного страхування та менше обмежень виборчих прав.
Коли працівники об’єднуються в профспілку та ведуть колективні переговори з роботодавцем, вони можуть поліпшити рівень оплати праці, соціальні гарантії та умови роботи. Профспілкові договори забезпечують працівникам:
- Вищу заробітну плату: працівники, охоплені колективним договором, у середньому отримують на 12,8% вищу зарплату, ніж їхні непрофспілкові колеги з подібними характеристиками. За високої щільності профспілок виграють і непрофспілкові працівники, оскільки роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб утримати та залучити необхідну робочу силу.
- Зменшення расових розривів в оплаті праці: темношкірі працівники, представлені профспілками, заробляють на 12,6% більше, ніж їхні непрофспілкові колеги; для латиноамериканських працівників ця різниця становить 16,4%.
- Вищі зарплати для жінок: жінки, охоплені профспілковим представництвом, у середньому отримують на 9,8% більше, ніж жінки без профспілкового захисту з аналогічними характеристиками.
- Зменшення нерівності доходів: безпосередньо підвищуючи зарплати членам профспілок і опосередковано підтягує оплату праці непрофспілкових працівників, профспілки відіграють ключову роль у скороченні нерівності доходів.
- Здоровіші та безпечніші робочі місця: профспілкові працівники частіше мають доступ до медичного страхування та оплачуваних лікарняних. Крім того, профспілки сприяють безпеці праці, даючи змогу працівникам повідомляти про небезпечні умови без страху репресій.
- Захищену пенсію: профспілкові працівники значно частіше мають доступ до пенсійних програм від роботодавця (94% проти 72% серед непрофспілкових). Також роботодавці з профспілками частіше здійснюють внески до пенсійних фондів.
Профспілки роблять більше, ніж просто дають працівникам голос на робочому місці — висока профспілкова щільність також формує силу та добробут громад. Наприклад, у штатах із високим рівнем профспілкового членства спостерігається:
Вищі зарплати та доходи
- Вищий мінімальний рівень оплати праці: середня мінімальна зарплата у штатах із високою профспілковою щільністю становить 13,70 долара, тоді як у штатах із низькою — 9,30 долара.
- Вищі доходи населення: медіанний дохід домогосподарств у «профспілкових» штатах у середньому більш ніж на 12 000 доларів вищий.
- Кращий доступ до пенсійної безпеки: штати з меншим падінням профспілкового членства зазнали і менших скорочень пенсійних програм від роботодавців.
Здоровіші громади та сильніші системи соціального захисту
- Кращий доступ до медичного страхування: частка населення без будь-якого страхування становить 5,7% у штатах із високою профспілковою щільністю проти 9% у штатах із низькою.
- Кращий доступ до оплачуваних лікарняних: 70,6% штатів із найвищим рівнем профспілок ухвалили законодавство про оплачувані лікарняні, тоді як серед «непрофспілкових» штатів — лише 11,8%.
- Кращий доступ до страхування на випадок безробіття: безробітні працівники у «профспілкових» штатах удвічі частіше отримують допомогу з безробіття.
- Більші витрати на освіту: штати з високим рівнем профспілкового членства витрачають у середньому 22 777 доларів на одного учня, порівняно з 15 568 доларами у штатах із низькою профспілковою щільністю. Також у таких штатах рідше впроваджуються універсальні ваучерні програми.
- Захист репродуктивних прав: у штатах, де діє захист права на аборт, середній рівень профспілкового членства вдвічі вищий, ніж у штатах із обмеженнями або заборонами.
Сильніша демократія
- Менше обмежень виборчих прав: з 2021 року штати з низькою профспілковою щільністю ухвалили 44 закони, що обмежують виборчі права, тоді як штати з високою — лише шість. При цьому 70% штатів із найвищим рівнем профспілкового членства взагалі не ухвалювали жодних обмежень у 2021–2024 роках.
- Докази очевидні: коли профспілки сильні, працівники мають більше влади, а громади процвітають. Нарощування профспілкової щільності — це не лише питання праці чи робочого місця, а й механізм піднесення сімей і громад. В умовах зростання нерівності та авторитарних тенденцій профспілки організовують, навчають і мобілізують працівників для захисту виборчих прав, протидії дезінформації та розширення громадянської участі. Відновлення сили праці через посилення профспілок — це не просто правильна політика, а демократичний імператив в умовах авторитарного відкату.
Автори: Маргарет Пойдок, Селін МакНіколас, EPI
Джерело: https://www.epi.org/publication/strong-unions-stronger-communities-and-democracy/
Переклад –
Департамент міжнародних зв’язків ФПУ
