Шановний пане Президенте Конференції,
Шановний Генеральний директоре,
Шановні делегати!
Щодня мільйони українців починають і закінчують свій день під обстрілами — в укриттях, без упевненості, чи настане завтра.
П’ятий рік поспіль енергетична інфраструктура залишається головною мішенню ворога.
Але Україна вистояла.
Тому що під обстрілами не витримує метал і бетон — витримують люди.
Понад 560 тисяч працівників сьогодні захищають Україну зі зброєю в руках. Ще мільйони продовжують працювати — на заводах, у лікарнях, у полях — підтримуючи економіку та фронт.
Люди праці здійснюють справжній трудовий подвиг, і цей подвиг досі недооцінений.
Міжнародна організація праці та світова спільнота мають це визнати.
Гендерна рівність у праці — це не лише питання справедливості, а питання виживання економіки.
В Україні, коли більшість чоловіків на фронті, саме жінки утримали ринок праці від колапсу.
Це факт, який має стати уроком для глобальної трудової політики.
Українські профспілки підтримують права працівників платформної економіки та виступають за рівні умови праці в епоху штучного інтелекту.
Будь-які виключення з трудового законодавства для платформних працівників спотворюють ринки праці й відкривають двері для експлуатації.
Водночас хочу звернути увагу на критичну проблему для нашої промисловості.
Українська металургія — один із ключових роботодавців країни — опинилася під подвійним тиском: зростання тарифів на електроенергію та запровадження CBAM, Механізму вуглецевого регулювання на кордоні Євросоюзу.
Ці фактори в сукупності можуть стати критичними для галузі, яка й без того працює в умовах війни.
Ми закликаємо МОП та міжнародних партнерів враховувати цей вимір у дискусіях про справедливий перехід.
Окремо — про трудове законодавство.
Ми категорично виступаємо проти звуження прав працівників і профспілок у новому Трудовому кодексі. Гідна праця не може бути жертвою реформ.
Новий ТК має стати фундаментом повоєнної відбудови, а не інструментом дерегуляції за рахунок людей праці.
Саме від того, які гарантії отримають працівники, залежить, чи повернуться 6 мільйонів українців із-за кордону додому.
Ми продовжуємо захищати права працівників на окупованих Росією територіях і протидіємо мілітаризованій індоктринації молоді.
Залучення дітей до виробництва ударних дронів на підприємствах Алабуги — це грубе порушення міжнародного права, і МОП має реагувати.
В умовах реформування МОП повторюємо: доцільність регіонального представництва у Москві — під питанням. Пропонуємо перенести ці функції до Узбекистану чи Казахстану.
Пане Президенте!
За останній рік в Україні відновлено соціальний діалог: поновлено роботу Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де я обраний головуючим від профспілкової сторони.
Ми повернулись у свій Будинок профспілок.
Спільними зусиллями вдвічі підвищено зарплати в соціальній сфері, працівники Пенсійного фонду отримали підвищення на 30%.
Профспілки разом із роботодавцями реалізують програми реабілітації та адаптації ветеранів у трудових колективах.
Міжнародна солідарність — не лише слова.
Ми вдячні країнам, які прийняли мільйони українців. І ми розуміємо: щоб вони повернулися, Україна має пропонувати гідну роботу та реальні трудові права.
Пане Президенте, шановні делегати!
Дякую вам за спільну роботу на 114-й МКТ.
Разом ми сильніші, щоб забезпечити сталий мир — в Україні та в усьому світі.
Дякую вам!
Слава Україні!
Голова Федерації професійних спілок України, Сергій Бизов
Пресцентр ФПУ
