ОС

«Від імені профспілкової сторони Національної ради я привітав всіх учасників засідання і побажав конструктивної та плідної роботи.

Перше після перерви засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради – основної площадки соціального діалогу на національному рівні – засвідчило про остаточне відновлення її діяльності. Хоча слід сказати, що з моменту призначення Голови Національної ради та керівника її Секретаріату активізувалась робота: відбулося три засідання Президії, оновлені склади комітетів та тристоронніх робочих груп; проведено засідання всіх чотирьох комітетів Нацради.

І, як подальший крок, абсолютно необхідним та логічним є вирішення питань щодо посилення ролі Національної ради, підвищення її статусу, конструктивної та ефективної співпраці сторін соціального діалогу з метою відновлення економіки, подальшого розвитку нашої держави, забезпечення повної продуктивної зайнятості та захисту законних прав та інтересів людини праці. Особливо це вкрай важливо в період пандемії COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також в умовах масштабних реформ, які проводяться в країні та зачіпають права та інтереси як найманих працівників, так і всіх верств населення.

Треба зазначити, що, на нашу думку, Нацрада - це не клуб, це - інструмент для розробки та втілення важливих рішень на користь держави та людей.

Яке ж бачення профспілкової сторони у цьому питанні?

Ми вважаємо, що насамперед має бути підвищено статус самого соціального діалогу.

Наразі положення щодо соціального діалогу закріплено в конституціях майже 30 країн світу, зокрема, у Франції, Італії, Румунії, Словаччині, Іспанії, Нідерландах, Португалії, Таїланді, Філіппінах, Тунісі, Йорданії та інших, а на рівні ЄС – Амстердамською та Лісабонською угодами.

Виходячи з такого позитивного міжнародного досвіду та маючи на меті сприяння подальшому сталому розвитку України через ефективну систему соціального діалогу в державі, було б закономірним відображення у положеннях Конституції України ролі, завдань та місця в суспільстві соціального діалогу та його органів.

Другим логічним кроком є підвищення статусу Національної ради, що сприятиме її впливу на соціально-економічний розвиток країни. Тому слід розпочати роботу по осучасненню Закону України «Про соціальний діалог в Україні», зокрема, враховуючи процеси децентралізації слід передбачити в ньому створення тристоронніх соціально-економічних рад на рівні міст і районних ОТГ. Справедливості ради потрібно зазначити, що фактично у багатьох регіонах такі територіальні ради працюють, тому це потребує законодавчого врегулювання.

На думку профспілкової сторони, доцільним було б включення Голови НТСЕР до складу Ради національної безпеки і оборони з правом дорадчого голосу, що не тільки сприяло б підняттю статуту Національної ради, але й надало можливість її безпосередньої участі у вирішенні суспільно важливих питань життя країни.

Треба також підвищувати ефективність роботи Комітетів НТСЕР.

Варто зазначити, що важливість Національної ради була підкреслена рівнем довіри наданим Прем’єр-міністром України дорученням щодо розгляду вимог учасників попереджувальної Всеукраїнської акції працівників 7 жовтня ц.р. Сумним в цьому питанні залишається той факт, що через 2,5 місяці після її проведення було частково розглянуто лише 1, 2 та 5 вимоги, а остаточне вирішення таких болючих для працівників питань, зокрема заборгованості по заробітній платі, цін і тарифів – ще далеко.

Як показує практика минулих років, на жаль, рішення, що приймала Національна рада, не завжди в повному обсязі виконувалися сторонами, особливо Урядовою стороною. Це є свідченням низької виконавчої дисципліни. Тому було б і доцільним, і необхідним передбачення, що рішення НТСЕР вводяться в дію указами чи розпорядженнями Президента України, що сприяло б їх безумовному виконанню.

Що стосується участі Національної ради у законотворчій роботі, слід зазначити наступне.

На сьогодні опрацювання проектів актів законодавства сторонами профспілок та роботодавців здійснюється в рамках їх спільних представницьких органів за процедурою, передбаченою Генеральною угодою, а також діючими нормами актів, регламентуючих роботу Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Так, за одинадцять місяців 2021 року СПО об’єднань профспілок опрацьовано 830 проектів актів законодавства, які надійшли на погодження від центральних органів виконавчої влади, з яких 450 погоджено, до 380 надано пропозиції та зауваження; на 43 засідання Уряду опрацьовано понад 550 проектів актів законодавства, на 112 засідань Урядових комітетів – 959 проєктів, на 34 засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів – 631 законопроєкт.

Разом з тим, ми вважаємо, що на площадці Національної тристоронньої соціально-економічної ради необхідно проводити обговорення лише найбільш суспільно значущих законопроєктів, проєктів державних стратегічних та програмних документів, зокрема проєкту Програми дій Уряду; проєктів Бюджетної декларації та Державного бюджету України на відповідний рік; проєкту Плану законопроектних робіт на відповідний рік; питань ратифікації конвенцій МОП; стратегічних програмних документів з питань соціально-економічного розвитку країни; питань, визначених Пріоритетними напрямами діяльності Національної ради; інших питань, які за узгодженням всіх сторін передаються для обговорення на площадку Нацради тощо.

Гостро також перед нами стоїть питання підвищення спроможності секретаріату НТСЕР, зокрема шляхом збільшення штату працівників та забезпечення його кваліфікованими кадрами; підвищення фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності секретаріату.

У багатьох ситуаціях діяльність Секретаріату НТСЕР тільки б виграла, якби вони ініціювали пропозиції щодо удосконалення діяльності Національної ради: взаємодії Секретаріату з територіальними тристоронніми соціально-економічними радами та ОТГ; вирішення процедурних питань взаємодії сторін соціального діалогу, наприклад, у Регламенті НТСЕР, Типовому положенні про Комітети, адже членам Секретаріату на більш практичному рівні видно проблемні місця.

Отже, ефективність соціального діалогу залежить від узгоджених позицій сторін. І у разі, якщо ми будемо як лебідь, рак і щука його «роздирати» лише у власних інтересах, стабільності у державі можна не очікувати.

За консолідованою позицією соціальних партнерів стоять люди (державні діячі, роботодавці та працівники), які всі як один бажають соціально-економічного розвитку нашої країни та добробуту кожного українця» 

Пресцентр Федерації профспілок України.

.