Mediapart

  1. Як би Ви охарактеризували стан соціального діалогу в Україні з початком війни?

        У першу чергу хочу підкреслити, що FPU з самого початку війни ні на хвилину не зупиняла свою роботу, опікуючись долею своїх членських організацій і членів профспілок.

       FPU є найбільш чисельним профспілковим об’єднанням в Україні, яка об’єднує 3 мільйона членів профспілок. До складу ФПУ входять 46 всеукраїнські профспілки і 25 профоб’єднань. ФПУ, її членські організації принципово і послідовно відстоюють законні права та інтереси працівників, членів профспілок.

        Одним із важливих напрямів нашої роботи є діалог із соціальними партнерами органами державної влади і роботодавцями. В умовах війни він значно ускладнився.

Тим не менше разом з соціальними партнерами нам вдалося розгорнути економічний фронт, провести релокацію підприємств та відновлення частини робочих місць. Через колективні договори забезпечується повернення на робочі місця ветеранів.

Особливе місце в рамках соціального діалогу посідає законотворча робота, у 2022-2023 рр. СПО профспілок проведено правову експертизу понад 1300 проєктів законів та нормативно-правових актів. Зокрема актуалізовано питання врегулюванню трудових відносин на період воєнного стану, внесення змін до окремих законів щодо оптимізації трудових відносин, їх спрощення у сфері малого і середнього підприємництва, впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань, які звужують права працівників.

Профспілки розуміють складність проблем, що наразі постали перед суспільством, тому важливим питанням соціального партнерства для нас є збереження трудового потенціалу України та участі профспілок у відновленні економіки й вітчизняного виробництва у теперішній час та у післявоєнний період.

Важливим викликом сьогодення є поновлення інституційної спроможності соціального діалогу через такий важливий майданчик узгодження інтересів як Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України та залучення представників сторін соціального діалогу до формування плану з відбудови України. Відновлення участі уповноважених представників СПО об’єднань профспілок у засіданнях Уряду, урядових комітетів та інших заходів, призупинених у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

  1. Я читала, що готується нова реформа трудового кодексу. Чи можете Ви коротко описати основні зміни, передбачені цією реформою, і ті, які, на Вашу думку, є найбільш проблемними для українських працівників?

У контексті висвітлення цього питання перше, потрібно відзначити, що завдяки активній діяльності профспілок зупинено просування Урядом ліберального проекту закону «Про працю», який суттєво звужував права працівників і профспілок, позбавляв їх державних гарантій у сфері праці, неконтрольовано збільшував повноваження роботодавця через пріоритет регулювання трудових відносин  індивідуальними трудовими договорами.

По-друге, проєкт Трудового кодексу України розроблений Мінекономіки не задовольняє працівників та профспілки! Чому? З двох основних причин:

      має значну кількість неузгодженостей з міжнародними та європейськими стандартами у сфері праці;

      містить положення, що звужують  права працівників та профспілок.

Які шляхи ми бачимо для розв’язання цих питань і досягнення соціальної справедливості у проведенні трудової реформи в Україні.

Це Об’єднання зусиль усіх сторін соціального діалогу в роботі над проєктом Трудового кодексу України, із залученням до цієї роботи широкого кола національних закладів вищої освіти, представників науково-експертного середовища, а також технічної допомоги МОП, ЄС.

З цією метою Співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради від сторін профспілок і роботодавців Григорій Осовий та Анатолій Кінах 5 лютого ц.р звернулися до Президента України Володимира Зеленського, голови Парламенту та Уряду України щодо конструктивного діалогу у доопрацюванні проекту Трудового кодексу України.

У підсумку реформування трудового законодавства на основі європейських стандартів та кращих міжнародних практик і винесення його на розгляд та обговорення Національною тристоронньою соціально-економічною радою. Лише після цього –­ подання законопроекту до парламенту.

  1. У яких сферах діяльності громадські рухи є найбільш важливими на даний момент? (Я чула про національні рухи, очолювані студентами, наприклад), В умовах війни, яку форму приймають ці громадські рухи – чи можливо, наприклад, оголосити страйк?

Відповідаючи на це питання слід зазначити, що робота з молоддю для ФПУ є пріоритетним напрямом. Створено і успішно діє Молодіжна рада Федерації, такі ж молодіжні ради функціонують по всій профспілковій вертикалі. Сьогодні вони є не лише осередками молоді, а воюють на фронті, виконують важливу місію збираючи і доставляючи на передній край боротьби необхідну гуманітарну допомогу, автомобілі, продовольчі товари, одяг. По суті молодіжні ради стали під час воєнного стану – великими волонтерськими хабами по залученню волонтерської допомоги.

Чи можливо оголосити страйк під час воєнного стану? На це дає відповідь чинне українське законодавство, де унормовано це питання наступним чином - у разі оголошення воєнного стану, автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни.  

  1. Чи вважаєте Ви, що з працівниками та їхніми профспілками достатньо консультуються щодо планів майбутньої відбудови країни?

Підтримуючи заклик ЄКП щодо активного залучення соціальних партнерів до формування та реалізації програм відновлення економіки слід наголосити на 

катастрофічних людських втратах, критичному стані економіки та ринку праці внаслідок інфраструктурних руйнувань, яких зазнала країна, рекордному збільшенні рівня бідності громадян.

       Водночас ми вимушені констатувати фактичну відсутність підтриманого та схваленого всіма верствами населення єдиного підходу та плану для післявоєнної відбудови. Консультації з профспілками поки що не проводилися.

Ми переконані, що здобуття Перемоги та відбудова країни вимагають максимальної консолідації економічного і людського ресурсу для відновлення внутрішнього виробництва та створення нових високотехнологічних робочих місць, ключовими параметрами яких мають бути:

  • дотримання справедливості в оплаті праці;
  • розвиток інклюзивного ринку праці та надання можливостей для професійного зростання;
  • створення безпечних та здорових умов праці;
  • впровадження європейських стандартів забезпечення балансу між роботою та особистим життям;
  • активне залучення працівників до процесу прийняття рішень.

Саме ці компоненти мають стати невід’ємною частиною економічного відновлення та основою Єдиного плану відбудови нашої країни.

Зараз в Україні все більше відчувається кадровий голод унаслідок мобілізації, міграції та внутрішнього переміщення людей із  з зон бойових дій. Це проблема не тільки сьогодення, вона ще більше загостриться  при відбудові країни. Тому головною рушійною силою всіх економічних та інфраструктурних перетворень мають стати інвестиції у наш людський капітал.

Зараз він на вагу золота, який  як на мене, був і, на жаль, залишається найбільш недооціненим. Підкреслюю: не ресурс, - а саме капітал: бо ресурс вичерпується, а капітал - примножується.

        Федерація профспілок України підтримала на засіданні Антикризового штабу наших соціальних партнерів «Український союз промисловців і підприємців» щодо прийняття окремої Стратегії збереження і розвитку людського потенціалу, що враховувала б реалії воєнного стану та вже озвучені прогнози повоєнного відновлення. Вона має корелюватися із Планом відновлення України, який, до слова, так і не фіналізований.  Вважаємо за доцільне його прийняття і доповнення галузевими програмами розвитку.

Питання участі профспілок у збереженні трудового потенціалу, відновлення економіки й вітчизняного виробництва настільки важливе, що було розглянуто на засіданні Ради ФПУ 21 грудня 2023 року.

Як тільки Уряд визначиться з Планом відновлення країни маємо укласти нову Генеральну угоду, реанімувати  соціальний діалог на всіх рівнях та на оновленій законодавчій основі забезпечити ефективну колективно – договірну роботу в  трудових  колективах. В підсумку , кожний член профспілки, кожний працівник інтереси яких ми представляємо має відчути на собі позитивні зміни і солідарну підтримку у складних життєвих обставинах.

5. Чи є у Вас послання для профспілок Західної Європи і загалом для європейської громадськості?

Хочу від імені українських профспілок висловити щиру подяку Європейській конфедерації праці, і європейській громадськості за потужний прояв солідарності, моральну підтримку і гуманітарну допомогу членам профспілок, які опинилися у скрутному становищі в зв’язку з російською агресією.

Українські профспілки починаючи з Майдану 2014 року активно виступають за євроінтеграцію і в своїх програмних цілях поставили завдання – виконати високі вимоги та умови за яких країна стає рівною серед європейських країн. При цьому для нас важливо, засвоїти досвід національних профоб’єднаннях, які є сталими учасниками ЄС і працюють на різних платформах в європейських структурах та провести на цій базі власну модернізацію.

 Я переконаний, що ФПУ як членська організація ЄКП працюючи на національному рівні, братиме активну участь у роботі, яку проводять європейські профспілки та набереться необхідного досвіду. І таким чином крок за кроком відбуватиметься інтеграція до європейської профспілкової сім’ї.

Джерело: https://www.mediapart.fr

 

Пресцентр ФПУ