У публікації на сайті АРМА від 24 червня з гучним заголовком «Будинок профспілок: арештований актив вже працює на державу» нас намагаються переконати, що незаконне відчуження профспілкового майна — це благо, на яке суспільство чекало 33 роки.
Але про яке «очікування» йдеться? Невже українці справді прагнули, аби у законного власника відібрали майно, вигнали на вулицю сотні працівників і кинули в смітник десятиліття суспільної, просвітницької та правозахисної праці? І все це — під акомпанемент мовчання судової системи та безкарної поведінки так званого «управителя» — компанії, яка поводиться як рейдер.
На засіданні Президії ФПУ, що відбулося того ж дня, 24 червня, стало очевидно: твердження про «6 всеукраїнських профспілок», які начебто уклали договори оренди з ТОВ «КАМпарітет», виявилося фікцією. Жодної з таких організацій не було серед присутніх. Більше того, члени Президії підтвердили: таких угод не існує, а подібна інформація — маніпуляція, яка має легітимізувати захоплення.
Профспілки не можуть мовчати. Ми рішуче виступаємо проти заволодіння майном громадських організацій під виглядом «державного управління». Це демонтаж громадянського суспільства і спроба знищити незалежний профспілковий рух в Україні.
Ми боротимемося за наш дім. Бо це — не просто будівля. Це символ свободи, солідарності та праці. І він справді має працювати — не на рейдерів, не на корумповані інтереси, а на людей.
ФПУ
