Захід проходив за підтримки ФПУ та за фінансової підтримки від Шведського агентства міжнародного розвитку та шведських профспілок через Union to Union.
Протягом трьох днів вимушено переміщені особи та профспілкові активісти отримували знання, які сьогодні є не просто корисними — вони життєво необхідні. Йшлося про права ВПО, відшкодування за зруйноване житло, повернення цивільних полонених, зміни в трудовому законодавстві та міжнародний досвід роботи профспілок.
Учасники прийшли сюди з різними історіями: втрати дому, роботи, звичного життя. Але об’єднувало їх одне: потреба розуміти, як жити далі.
Це були не просто лекції - це були три дні відповідей на болючі запитання, які ВПО щодня ставлять самі собі. Це були три дні інтенсивної роботи, живого діалогу і практичних відповідей на складні запитання, що постають перед людьми, які втратили дім і звичний спосіб життя.
Досвід Швеції та сила профспілок
Перший день відкрив міжнародний вимір теми. Онлайн до учасників приєдналися Мартін Йефлен, міжнародний секретар Профспілки Unionen, та Оксана Гузь-Бланк, координаторка програми по Україні Union to Union.
Їхній виступ швидко перетворився на живий діалог із залом. Слухачів цікавило буквально все: як функціонують профспілки у Швеції? Чому там рівень довіри до них значно вищий? Як відбуваються колективні переговори? Чим шведська модель відрізняється від української?
Оксана Гузь-Бланк не лише перекладала, а й пояснювала ментальні та культурні відмінності. Говорили про те, що у Швеції профспілка — це не формальність, а реальний інструмент захисту. Там членство — усвідомлений вибір, а колективні договори охоплюють більшість працівників.
Були й спірні питання, приміром, щодо нарахування профспілкових внесків. Але все-таки для наших учасників було важливо почути, що сильні профспілки — це не теорія, а працююча система.
Право як інструмент захисту
Другий день був присвячений практичним юридичним питанням. Виступала юристка, фахівчиня з правової підтримки постраждалого населення Діана Курило. Йшлося про статус внутрішньо переміщеної особи — з усіма нюансами, строками, правилами подачі заяв. Прозвучала важлива теза: без довідки ВПО людина юридично не має відповідного статусу, а отже — втрачає частину гарантій.
Окремо детально розбирали питання втраченого житла: що робити, якщо будинок зруйновано? Якщо житло перебуває на тимчасово окупованій території? Які строки подачі заяв? Які документи необхідні? Як працює механізм «Є-Відновлення»?
Учасники ставили багато запитань: про припинення Трудового договору, про пропущені строки, про судові звернення, про можливість поновлення прав. Для багатьох було справді відкриттям, що існує безоплатна правова допомога для вимушено переміщених осіб.
Торкнулись і надзвичайно болючої теми — повернення цивільних полонених. Діана Курило пояснила, які механізми передбачені законами, як встановлюється факт позбавлення свободи, на яку допомогу можуть розраховувати родини. Пояснювала складні норми простою мовою. І цей день, окрім вичерпних відповідей на болючі питання, дав головне — розуміння, що право існує, але воно працює лише тоді, коли людина знає, як ним скористатися.
Трудові права під час війни
Фінальний день провели юристки ГО «Трудові ініціативи» Аліна Антоненко та Катерина Швець із темою «Зміни у Трудовому законодавстві».
Вони говорили про трудові відносини в умовах воєнного стану — тему, яка для багатьох ВПО є критичною. Скасування тримісячного строку звернення до суду щодо заборгованості у зарплаті, оплата лікарняних за сумісництвом, призупинення дії трудового договору, дистанційна робота для батьків — усе це розбиралося детально й доступно.
Особливо жваво обговорювали питання призупинення трудових договорів та прав працівників у цей період. Чи повинен роботодавець платити? Чи зараховується цей час до стажу? Як діяти у разі порушень?
І що важливо — наголошували: навіть у воєнний час трудове законодавство не «скасоване». Воно трансформоване, але права залишаються.
Від знань до дій
Ці три дні були надважливими і надкорисними. Бо йшлося про життя — про житло, роботу, дітей, безпеку, гідність. У залі відчувалося: люди виходили не просто з новими знаннями, а з відчуттям впевненості, що робити далі. Хтось уперше зрозумів, як правильно подати заяву на компенсацію за зруйноване житло. Хтось — що має право вимагати виплати заробітної плати. Хтось — що навіть у найскладніших обставинах закон може бути союзником.
За ці три дні учасники отримали більше, ніж інформацію -вони отримали орієнтири. В умовах війни це особливо цінно — коли доводиться починати спочатку, коли рішення потрібно приймати вчасно, коли помилка може коштувати місяців очікування або втрати допомоги. І найголовніше — з’явилося відчуття єдності. Розуміння, що є підтримка, є люди, готові допомагати і ділитися досвідом. Наша профспілка — це не лише структура, а спільнота.
Детальніше:https://www.facebook.com/Atomprofspilka
Атомпрофспілка - професійна спілка працівників атомної енергетики та промисловості України
