З нагоди Дня охорони праці в Україні Федерація профспілок області провела семінар за участі начальника відділу з питань праці управління інспекційної діяльності Олени Хіміч.
Відкрила захід Голова ФПО Оксана Терлецька, яка озвучила гасло, під яким відзначається цього року День охорони праці, - «Подбаймо про здорове психосоціальне робоче середовище».
«Думаю, не випадково вибрали таку тематику, адже 5-й рік живемо в умовах повномасштабної війни. А це постійні стреси, ідучи на роботу, протягом робочого дня, повертаючись з неї... Усі ми перебуваємо у психоемоційному стані. Безумовно, все це впливає і на результативність роботи, і на продуктивність праці працівників. У цій ситуації, головна роль належить нам,профспілкам, - ми маємо в першу чергу контролювати роботодавців, допомагати створювати безпечні, належні умови праці.
Це спільна відповідальність: і роботодавців, і профспілок, і державних органів, аби працівник був захищений на робочому місці і впевнено міг виконувати свої обов'язки. У 2025 році ми оновили Угоду про співпрацю з Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці. В рамках цієї Угоди проводимо спільні заходи, долучаємося до інформаційних кампаній, які проводять соціальні партнери. Зокрема поширюємо у соціальних мережах інформаційні матеріали до Дня охорони праці. І найсвіжіший приклад співпраці – сьогоднішній захід».
Олена Хіміч зазначила, що нинішня ситуація зумовила управління Держпраці займатися такою тематикою, як психосоціальна підтримка на робочому місці.
«Незважаючи на війну, наша країна проходить процес інтеграції до Європейської правової системи. Такі процеси неодмінно впливають на бізнес, на відносини між робітниками і керівниками. Саме війна матиме великий вплив на ментальне здоров'я працюючих, зокрема молоді, яка тільки виходить на ринок праці, а потім буде головним потенціалом працездатного населення. Наше законодавство побудоване так, що роботодавець несе відповідальність за найманих працівників. Прийнять на роботу – забезпеч, надай, створи умови.
У 2025 році був прийнятий ЗУ «Про систему охорони психічного здоров'я", який дає визначення «психосоціальної допомоги», а роботодавця повинно турбувати здорове та безпечне середовище, що сприяє продуктивній роботі, особистісному зростанню, психічному і фізичному добробуту працівників.
Запровадження політики психосоціальної підтримки на робочому місці – це гарний спосіб розпочати діалог з роботодавццями, приміром представникам первинних профорганізацій про формування такої політики.
Що цікавить роботодавця? Прибуток. А щоб його отримати, люди повинні продуктивно працювати, а для цього вони мають бути здоровими: фізично і психічно. Особливої уваги потребують мобілізовані особи, а їх ставатиме все більше».
Олена Хіміч назвала аспекти, які впливають на психічне здоров'я - пандемія, екологія, війна, робота, стан фізичного здоров'я, особисте життя, а також виділила симптоми стресу: фізичні (безсоння, втома, головний біль...), психологічні , поведінкові (тривога, зневіра, втрата пам'яті, песимізм...), поведінкові (підвищена чутливість, гнів, зловживання алкоголем, перепади настрою...).
«Оскільки люди більше часу проводять на роботі, то саме в колективі можна помітити зміни, які відбуваються в колеги і, як кажуть, бити у дзвони. Яка може бути психосоціальна підтримка? Не контролювати цей процес, а здійснювати інформаціно-консультаційний супровід, адже мета цієї підтримки – створення умов для забезпечення професійної стікості.»
Під час семінару мова йшла про найвразливіші групи населення: які належать до національних меншин, мають нижчу освіту, менший стаж або нерівномірну кар'єрну історію, а також жінки. Їм потрібна подвійна увага, щоб вони почувалися рівними в колективі.
Саме на роботі є різні психосоціальні ризики, наприклад, цінність роботи, її обсяг, графік, застаріле обладнання, нічні зміни. До речі, в цьому році збільшилася кількість смертельних випадків сторожів на робочому місці вночі.
Олена Хіміч розповіла, яке може бути втручання для подолання стресу, пов'язаного з роботою.
Є кілька рівнів: проактивний (це дії, спрямовані на зміну або усунення джерел стресу), захисний (виявлення стресу та підвищення здатності працівників справлятися зі стресовими ситуаціями), реактивний – це той рівень, коли людина потребує лікування.
Мета втручання: формування сприятливих умов для підвищення продуктивності праці та зміцнення ментального здоров'я.
За допомогою відеосюжету Олена Анатоліївна рекомендувала представникам роботодавців та профспілок запроваджувати на підприємствах, у закладах, установах політику психосоціальної підтримки, назвала етапи запровадження ПСП.
Є багато громадських організацій, які безплатно проводять навчання, наприклад, з надання першої домедичної допомоги, тренінги.
Треба вивчити потреба: хоче колектив пройти навчання, чи ні?
Ця політика може стати частинкою колективного договору. До речі, за рахунко профспілкових коштів можна організовувати цікаві екскурсії, поїздки, які позитивно впливатимуть на психологічне самопочуття.
ПСП містить ключові параметри: заява про наміри, цілі, зобов'язання і відповідальність керівника чи іншого представника, план та заходи до нього.
Є багато аспектів, які можна поліпшити на робочому місці, що впливатимуть на психологічний стан працівників. Окремим положенням цієї політики може бути розділ, присвячений адаптації ветеранів війни на робочому місці...
Першоджерело: http://www.fpo.kr.ua/
Федерація профспілок Кіровоградської області
