Україна втратила видатного державного діяча, принципового політика та людину великої внутрішньої сили — Степана Івановича Кубіва.
Його життєвий шлях став прикладом служіння державі, відповідальності перед суспільством і вірності національним цінностям.
Його державницький досвід охоплював найвищі посади: Перший віце-прем’єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі, Голова Національного банку України, народний депутат кількох скликань.
На кожній із цих посад він демонстрував професіоналізм, стратегічне мислення та відданість інтересам держави.
Федерація професійних спілок України хоче вшанувати пам'ять Степана Івановича Кубіва тим, що він увійшов в історію як один із ключових учасників подій Революції Гідності.
У найскладніші дні боротьби за європейський вибір України він був комендантом Штабу національного спротиву, що діяв у Будинку профспілок на Майдані Незалежності.
Саме там формувалося серце протестного руху — місце, де тисячі людей знаходили підтримку, захист і віру в перемогу.
На цій відповідальній позиції він координував життєво важливі процеси: організацію постачання їжі, теплого одягу, медикаментів для протестувальників, забезпечення функціонування захисних споруд, підтримання порядку, а також створення умов для відпочинку й обігріву людей.
Його дії були не лише управлінськими — вони були глибоко людяними.
Не зважаючи на те, що Степан Кубів не був безпосередньо пов’язаний із профспілковим рухом, окрім того, що при навчанні на математичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка був Головою первинної профспілкової організації університету - його роль у збереженні та функціонуванні Будинку профспілок у часи Революції Гідності назавжди вписана в історію профспілок України.
Він став символом єдності, взаємопідтримки та спільної боротьби.
Глибокий біль втрати розділяє вся профспілкова спільнота України.
Теплі слова пам’яті висловив Голова Федерації профспілок України Сергій Бизов:
«Сьогодні ми хочемо згадати Степана Івановича, як найкращого друга, товариша, соратника, однодумця.
Особливо, сьогодні, коли ми повернули Будинок профспілок на Майдані Незалежності і одним із перших, хто розділив нашу радість був Степан Іванович.
Ми будували плани на скоре майбутнє: побачитися на З’їзді, повернутися в Будинок профспілок і зустріти там всіх Своїх, хто безпосередній учасник подій профспілкового життя та боротьби.
Але не судилося…
Спочивай з Миром – дорогий Друг!
Дякуємо тобі. Вшановуємо твої справи і діла.
Пам’ятаємо. Співчуваємо.»
Світла пам’ять про Степана Івановича Кубіва житиме в серцях усіх, хто знав його, працював поруч і розділяв із ним відповідальність за майбутнє України.
Його внесок у державотворення, у боротьбу за свободу і гідність українського народу — неоціненний.
Вічна і світла пам'ять - Кубіву Степану Івановичу.
Пам’ятаємо. Шануємо.
Пресцентр ФПУ
