Шановні друзі, брати і сестри!
Дуже шкодую, що обставини не дозволили мені приєднатися до вас і взяти участь у вашому з'їзді безпосередньо, тому що серцем і душею я незмінно разом із вами в цей доленосний час для вашої Батьківщини, України.
П'ятий рік ви відстоюєте її незалежність від нашестя сучасних російських варварів та їхніх пособників в особи білоруського режиму, який захопив владу в моїй країні та силою її утримує.
Ніхто так щиро не переживає за вас і не бажає вашої перемоги, як ваші сусіди та брати білоруси. Бо ми чудово усвідомлюємо, наша доля і наше майбутнє сьогодні вирішується на полях битви з навалою орди в Україні. І це не тільки наша доля та наше майбутнє, а і майбутнє Європи, майбутнє всього людства.
Українські профспілки, профспілки ФПУ – невід'ємна частина свого славного народу, своєї волелюбної, непереможної нації. Я пишаюся тим, що довгий час маю безпосереднє відношення до вашої організації, маю дружні товариські стосунки з багато з вас, бо добре знаю ціну вашим словам, вашим учинкам і вашим діям.
І справою честі та сумління вважаю для себе, для своєї організації – Білоруського конгресу демократичних профспілок, який після ліквідації білоруською диктатурою у 22-му році продовжує свою діяльність у вигнанні, у німецькому Бремені – і надалі підтримувати найближчі братерські зв'язки з вами.
Бажаю вашому з'їзду успішної роботи, прийняття рішень та виробляння стратегії, яка в ці важкі часи випробувань забезпечить так необхідну для українських працівників підтримку, захист їх прав та соціальний захист.
І нехай це стане вагомим внеском профспілок у майбутню перемогу України над агресором. Перемогу, в якій ми разом з вами абсолютно впевнені, в яку віримо.
Слава Україні!
Живе Білорусь!
Голова Білоруського конгресу демократичних профспілок Аляксандр Ярашук
