Промова генерального секретаря Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) Естер Лінч на з'їзді Федерації профспілок Республіки Казахстан (ФПРК) 11 липня 2025 року, Астана (Казахстан).
Дякую, пане президенте, брате Сатибалди, колеги, сестри та брати!
Я передаю вам теплі привітання від Європейської конфедерації профспілок.
Це більше, ніж візит ввічливості.
Я простягаю руку щирої дружби, тому що те, що ми робимо разом, має значення.
У міру розширення торгівлі між ЄС і Казахстаном, поглиблення економічних зв'язків, захист прав працівників також повинен супроводжувати ці товари та послуги.
Це наша спільна відповідальність.
Це наша спільна можливість.
Ми стикаємося зі спільними викликами, які випробовують нашу рішучість: зростання вартості життя, швидкі технологічні зміни та глобальна економічна нестабільність.
Жодна країна, жодна профспілка, жоден працівник не може самостійно протистояти цим тискам.
Саме тому нам потрібні взаємопідтримуючі дії в рамках наших профспілкових рухів.
Принцип простий: ми не дозволимо, щоб трудящих використовували одного проти одного.
Чи то в моєму рідному місті Дубліні, чи то у вашому рідному місті Астані, працівники заслуговують на гідність, безпеку та захист колективних угод. Боротьба за справедливу заробітну плату, безпечні умови праці, права мігрантів та працівників платформ, рівність між жінками та чоловіками, повага до всіх працівників — це не індивідуальні проблеми.
Це має бути наша спільна боротьба.
Коли профспілки Казахстану борються за стандарти безпеки в шахтах, вони піднімають настрій шахтарів по всій Європі. Коли ЄКП домагається кращих умов для працівників платформ, ми посилаємо сигнал надії працівникам тут, у Казахстані.
Це солідарність у дії.
Я даю вам свою обіцянку, що ЄКП продовжуватиме тиснути на Європейський Союз, щоб соціальний діалог і права працівників стали фундаментальними компонентами всіх угод з Казахстаном. Перегляд Угоди про посилене партнерство та співробітництво є нашою наступною можливістю зробити це. Але я також знаю з досвіду, що саме прямі партнерські відносини між профспілками сприяють тривалим змінам.
Тому я пропоную продовжувати обговорювати, обмінюватися ідеями, ділитися стратегіями та створювати майбутнє, в якому права працівників та права профспілок будуть реальними, видимими та нестримними.
Тепер я перейду до програми ЄКП – три стовпи:
1: Розбудова профспілкового руху
2: Опір дерегуляції та крайнім правим силам
3: Реалізація проекту надії – якісні робочі місця
Перший стовп, розбудова профспілкового руху, є основою нашої сили.
Ми повинні зміцнювати профспілки, організовувати та ставити колективні переговори на перше місце.
Ми уклали Пакт про соціальний діалог з Європейською комісією та роботодавцями.
Ми вимагаємо справжнього соціального діалогу, а не символічних жестів чи корпоративного театру.
Ми створили Центр оновлення профспілок і наполягаємо на правах доступу до робочих місць та соціальних умовах, тому що без сильних, зростаючих профспілок ми не зможемо побудувати майбутнє, яке принесе користь людям.
Другий стовп – захист того, що ми побудували.
Кожне обмеження прав працівників, кожна схема дерегуляції, кожен напад на нашу соціальну модель зустріне повну силу нашого об'єднаного руху.
Ми захищаємо фундамент, на якому будуть побудовані майбутні перемоги.
Ми також виступаємо проти зростання агресивного націоналізму, який приносить розбрат і ненависть, звинувачуючи мігрантів, ЛГБТІК+ і навіть профспілки в проблемах, створених несправедливою економікою.
Європа все ще є найкращим місцем у світі для працівників – кращим, ніж США, Росія чи Китай. Європа не повинна відмовлятися від своїх стандартів, прав і цінностей під тиском.
Нашою відповіддю має бути єдність, мужність і рішучість.
Третій стовп – це перемога Проекту надії, це наш найсміливіший стовп, спрямований на здобуття майбутнього, якого ми вимагаємо.
Ми тут не для того, щоб захищати статус-кво.
Ми формуємо нове бачення: якісні робочі місця в профспілках, інвестиції в інфраструктуру та державні послуги, жодних бланкових чеків для корпорацій. Державні кошти повинні забезпечувати гідну працю та колективні переговори.
Ми вимагаємо справедливого переходу до штучного інтелекту, автоматизації та
Це програма, яка потрібна Європі, а можливо, також Казахстану та Центральній Азії.
Три стовпи: ми об'єднуємося. Ми чинимо опір. Ми будуємо.
І це не мрія — це наш план перемоги.
На закінчення, колеги, ми будуємо ЄС через соціальний діалог і законодавство. Ми мобілізуємося проти дерегуляції та проти таких людей, як Маск, які хочуть зруйнувати нашу систему.
Але ми також діємо солідарно з профспілками та працівниками в інших країнах. Особливо з тими, хто прагне тісніших зв'язків з ЄС.
ЄС прагне зміцнити партнерські відносини з усіма п'ятьма країнами Центральної Азії з таких питань, як транспортне сполучення, Global Gateway, вода, енергетика, цифровізація та критично важливі сировинні матеріали.
Ми хочемо, щоб це принесло користь усім працівникам, а не тільки еліті в залах засідань. Ми повинні вимагати рівних умов, належної ретельності від підприємств ЄС, справжнього соціального партнерства у всій співпраці.
Ми віримо, що ФПРК відіграє ключову роль у просуванні демократичних профспілкових цінностей у Центральній Азії, щоб разом ми формували відносини між ЄС і Центральною Азією навколо прав працівників і соціальної справедливості.
Ми повинні бути єдиними, щоб домогтися справедливих умов для працівників, зміцнити солідарність, протистояти будь-яким нападам на наші права.
Давайте поширювати це послання тут, в Астані, по всьому Казахстану та всій Європі.
Пліч-о-пліч. Крок за кроком. Доки не досягнемо успіху.
Дякую.
Коментар
Виступ Генеральної секретарки ЄКП Естер Лінч на з’їзді Федерації профспілок Республіки Казахстан (ФПРК) є політично вагомим сигналом солідарності, у якому поєднується стратегічне бачення, чітка ціннісна позиція та заклик до спільних дій.
Цей виступ — потужна платформа для формування міжнародної профспілкової солідарності нового типу: із геополітичною чутливістю, критичним ставленням до неоліберальної глобалізації, та водночас з конструктивною програмою дій. Він також задає високий стандарт для профспілкової риторики — сміливої, конкретної, з політичним баченням і акцентом на дії.
Для профспілок України цей виступ може служити дороговказом у двох напрямах:
- як впливати на євроінтеграцію через соціальні стандарти,
- як захищати і розвивати демократію профспілкового руху в регіоні, де вона під тиском.
Це більше, ніж промова — це маніфест солідарної профспілкової Європи.
1. Профспілкова солідарність у глобалізованому світі
«Ми не дозволимо, щоб трудящих використовували одного проти одного».
Цей меседж актуалізує виклик соціального демпінгу та стратегії "розділяй і володарюй", яку нерідко застосовують транснаціональні корпорації. Лінч чітко артикулює, що у світі, де капітал вільно рухається, профспілки повинні протистояти спробам протиставити працівників з різних країн. Це заклик до глобальної солідарності як відповідь на глобальні загрози.
2. Європейський соціальний стандарт — не для експорту, а для партнерства
«Ми тиснемо на ЄС, щоб соціальний діалог і права працівників стали фундаментом усіх угод з Казахстан».
Це важлива теза, яка свідчить про спробу протистояти неоліберальному курсу ЄС в зовнішній політиці, де інтереси бізнесу часто мають перевагу над соціальними стандартами. Лінч наполягає на включенні прав працівників і соціального діалогу в торгівельні угоди, зокрема в процесі перегляду Угоди про посилене партнерство. Це також є важливим прецедентом і для України, яка перебуває в аналогічному процесі.
3. Три стовпи стратегії ЄКП:
- Розбудова профспілок
- Опір дерегуляції та крайнім правим
- Проєкт надії (якісні робочі місця)
Ці три пріоритети — це відповідь на системну кризу моделі праці, яка посилюється зростаючою нерівністю, автоматизацією, знеціненням колективних договорів. Особливо цінним є підкреслення пріоритетності органайзингу і нових підходів (Центр оновлення профспілок), а також заклик протидіяти ультраправим наративам, які використовують кризу для наступу на солідарність.
4. Політична сміливість:
«Ми мобілізуємось проти таких людей, як Маск, які хочуть зруйнувати нашу систему».
Це приклад рідкісної для профспілкових лідерів прямоти — критика не лише явищ (дерегуляція, платформи), а й конкретних акторів, які персоніфікують антисоціальні тренди. Це демонструє готовність до конфлікту з глобальним капіталом.
5. Перспектива для Центральної Азії
«Ми віримо, що ФПРК відіграє ключову роль у просуванні демократичних профспілкових цінностей у Центральній Азі».
Це — заклик до формування регіональної профспілкової спільноти, що просуває права людини праці в авторитарному контексті. ЄКП тут фактично намагається створити альтернативну вісь впливу — не через державні канали, а через профспілкову дипломатію. Такий підхід є перспективним, але потребує справжньої автономії місцевих профспілок.
6. Європейська стратегія співпраці з Центральною Азією — під профспілковим контролем
«Ми повинні вимагати рівних умов, належної ретельності, справжнього соціального партнерства у всій співпраці».
Це спроба вплинути на зміст ініціатив ЄС — таких як Global Gateway — і зупинити їхню трансформацію на інструменти корпоративного збагачення без соціального компоненту. Якщо профспілки зможуть впливати на ці програми, це стане проривом у зовнішній політиці ЄС.
NB: Global Gateway — це стратегія ЄС, яка передбачає інвестування сотень мільярдів євро у глобальну інфраструктуру, цифровізацію, енергетику, транспорт, водопостачання тощо в партнерських країнах (в тому числі в Центральній Азії). Це своєрідна відповідь ЄС на "Один пояс — один шлях" Китаю, яка має посилити вплив Євросоюзу в регіонах, що мають стратегічне значення.
Джерело: https://www.etuc.org/en/speech/esther-lynch-speech-fprk-congress
11 липня 2025, ETUC
