Комітет експертів із застосування конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці оприлюднив чергові зауваження щодо виконання Україною Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію (№ 87, ратифікованої у 1956 році). Загальний тон документа є критично-стриманим: Україна не звинувачується у прямому порушенні міжнародних зобов’язань, однак отримує чіткий перелік очікуваних кроків, які мають бути здійснені для повної відповідності міжнародним стандартам.
Центральним залишається питання профспілкової власності. Комітет взяв до відома раніше висловлену позицію Міжнародної конфедерації профспілок щодо законопроєктів № 6420 та № 6421, які стосуються майна загальносоюзних громадських об’єднань колишнього СРСР і були ухвалені 4 листопада 2022 року. Уряд у своєму звіті наголосив, що законопроєкти направлялися на погодження спільним представницьким органам профспілок і роботодавців. Однак Комітет дав чітко зрозуміти, що формальне направлення документів на погодження не є достатнім. Йдеться про необхідність реального, змістовного і повного діалогу, результатом якого має бути взаємоприйнятне рішення. У цьому контексті Комітет нагадав, що питання вже розглядалося Комітетом зі свободи асоціації у справі № 3390 із посиланням на висновки у справі № 3341 (403-й звіт, червень 2023 року), де Уряду було запропоновано провести консультації з метою досягнення узгодженого підходу. Захист активів і майна організацій прямо пов’язаний із правом профспілок вільно організовувати свою діяльність, а отже — зі статтею 3 Конвенції № 87. Саме тому Комітет просить надати детальну інформацію про фактичний вплив нового законодавства на майнові права профспілок.
Окремий блок зауважень стосується впливу воєнного стану на реалізацію профспілкових прав. Раніше профспілки вказували, що Закон № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» містить норми, які обмежують право на організацію понад межі, обумовлені реальними потребами оборони. Уряд посилався на статтю 64 Конституції України, яка дозволяє встановлювати обмеження прав і свобод в умовах війни або надзвичайного стану. Однак Комітет наголошує на принциповій позиції: Конвенція № 87 не передбачає можливості автоматичного призупинення її дії у зв’язку з надзвичайним станом. Обмеження можливі лише за обставин надзвичайної серйозності, повинні бути вузькими за змістом, обмеженими у часі та строго необхідними. З огляду на те, що воєнний стан триває, Комітет закликав Уряд переглянути Закон № 2136-IX у консультації із соціальними партнерами та забезпечити зведення обмежень до мінімально необхідного рівня, а також гарантувати припинення дії цього закону після скасування воєнного стану. Навіть в умовах війни свобода асоціації не може розглядатися як право, що підлягає автоматичному згортанню.
У сфері реформи трудового законодавства Комітет відзначив співпрацю Уряду з МОП щодо підготовки нового Закону «Про працю», який має замінити Кодекс законів про працю 1971 року. Повідомляється, що з січня 2024 року Міністерство економіки проводило консультації з відповідними органами, Представництвом України при ЄС, Офісом МОП в Україні, а також спільними представницькими органами профспілок і роботодавців. Водночас Комітет залишає за собою контроль за остаточною редакцією документа і очікує його повної відповідності Конвенції № 87. Аналогічний підхід застосовано до законопроєктів № 2332, № 2682, № 2681 та № 7025 — до їх можливого ухвалення мають відбутися належні консультації із соціальними партнерами, а їх зміст повинен відповідати міжнародним стандартам свободи асоціації.
Важливим є й питання права на страйк. У проєкті Закону «Про колективні трудові спори» передбачено, що рішення про страйк вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало щонайменше половина працівників або делегатів конференції. Після ухвалення закон має бути направлений до МОП для оцінки. Комітет також просить уточнити, які саме державні службовці категорій А і B підпадають під заборону організації та участі у страйках. Особливу увагу приділено статті 293 Кримінального кодексу: підкреслюється, що жодні кримінальні санкції не повинні застосовуватися до працівників за мирну участь у страйку. Навіть якщо позбавлення волі замінюється на інші види покарання, сама можливість криміналізації мирних колективних дій є несумісною з Конвенцією № 87 і потребує приведення у повну відповідність до міжнародних норм.
Комітет знову звернув увагу й на положення статті 127 Конституції України, яка забороняє суддям бути членами профспілок, та очікує внесення відповідних змін після скасування воєнного стану. Загалом висновки Комітету формують чітку міжнародно-правову рамку: майнова автономія є складовою свободи асоціації; воєнний стан не звільняє державу від міжнародних зобов’язань; трудова реформа повинна здійснюватися на основі повноцінного соціального діалогу; криміналізація мирних страйкових дій є неприйнятною. В умовах війни та євроінтеграції саме дотримання міжнародних трудових стандартів стає індикатором зрілості правової держави та гарантією збереження демократичних засад розвитку України.
Автор -
Василь Шилов, керівник департаменту міжнародних зв’язків апарату ФПУ
