Про реформування пенсійного законодавства, запровадження бальної системи при обчисленні пенсій ми вже раніше розповідали на сторінках нашої газети. Наскільки відомо, законопроект ще доопрацьовується, уточнюються деякі дані, здійснюються відповідні фінансові розрахунки тощо. Але зараз хотіли б більш предметно поговорити про питання, які згадуються в незначній мірі, хоча є важливими в пенсійному забезпеченні, зокрема щодо мінімального і максимального розмірів пенсії, необхідного рівня пенсійного забезпечення. Ці питання обговорили з керівником управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ Володимиром Максимчуком.
- Так, справді, при реформуванні пенсійного забезпечення у нас мало приділяється уваги таким показникам як мінімальний і максимальний розміри пенсії. У солідарній системі такі величини є необхідними. При цьому, слід нагадати, що принцип солідарності є двостороннім: солідарність поколінь - коли працюючі сплачуть (або за них сплачуються) страхові внески і ці кошти спрямовуються на виплату поточних пенсій пенсіонерам, а також солідарність між пенсіонерами - коли низькооплачуваним категоріям працівників пенсія призначається трохи в більшому розмірі, а більш високооплачуваним – у більш нижчому розмірі. Ці величини мають регулюватися державою щоб не допустити надто низьких розмірів пенсій і надто високих, має бути певний баланс у визначенні їх розмірів.
Але дехто стверджує, що в пенсійному забезпеченні загалом не повинно бути мінімальної і максимальної межі, а розміри пенсії мають регулюватися лише сплатою страхових внесків на пенсійне забезпечення.
- Зазначена теза є невірною. Потрібно звернути увагу, що ми говоримо про солідарну пенсійну систему, а не про обов’язкову накопичувальну чи умовно-накопичувальну чи інші системи. Ці величини можуть встановлюватися по різному – в абсолютних цифрах, у співвідношенні до чого-то чи на рівні якої-то величини тощо, а може й не бути, а виходити із формули обчислення пенсії. Наприклад, в окремих країнах не передбачено мінімальної і максимальної пенсії, але якщо особа має біля 40 років стажу роботи і отримувала зарплату на мінімальному рівні, то пенсія становить на рівні або лише на 5-10 % нижче прожиткового мінімуму. З іншого боку, при такій же тривалості стажу роботи і максимальному заробітку, який враховується при обчисленні пенсії, максимально пенсія може перевищувати мінімальний рівень приблизно у 3-5 рази. Загалом практика свідчить, що співвідношення мінімального і максимального розмірів пенсій у солідарній системі становить приблизно 1 до 3,5-5.
А яка була практика із зазначеними граничними межами в нашій країні протягом минулого часу і що ми маємо на сьогодні?
- Якщо говорити про 60-90-роки минулого століття, то співвідношення мінімальної пенсії до максимальної спочатку було 1 до 4, поступово це співвідношення зменшувалось 1 до 3, до 2,5 та 2. Із запровадженням у 2004 році закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та встановлення у 2005 році мінімального розміру пенсії на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, фактичне співвідношення мінімального і максимального розміру пенсії було десь на рівні 1 до 17 (максимального розміру пенсії не було, а застосовувалось обмеження заробітку, в межах якого нараховувалися і сплачувалися страхові внески). При цьому, із-за низької вартості одного року страхового стажу (з 2004 року - 1,0%, а з 2008 року – 1,35%) близько 90% всіх пенсіонерів отримували на рівні мінімальної або трохи вище мінімальної пенсії. У подальшому розміри пенсій обмежувалися на рівні 12 прожиткових мінімумів, а нині – 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Якого розміру має бути мінімальна пенсія та яка фактично є на сьогодні в Україні. Які мінімальні рівні в пенсійному забезпеченні передбачені міжнародними нормами?
- Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, затверджений розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб становить 2361 грн, водночас фактичний розмір прожиткового мінімуму для таких осіб становить біля 7000 грн. Згідно з урядовими рішеннями пенсіонерам залежно від віку, тривалості наявного в них страхового стажу, а також зайнятості (працює/не працює) до пенсії встановлюються адресні доплати. З урахуванням цих доплат мінімальна пенсійна виплата становить 3038 грн.
Якщо обчислити розмір пенсії у 2025 році при наявності 30 років страхового стажу та умовно виходячи з мінімальної заробітної плати, розмір пенсії за віком становитиме лише 1806 грн, а при наявності 40 років стажу – 2409 грн, тобто майже втричі нижче фактичного прожиткового мінімуму.
Відповідно до Конвенції МОП №102 про мінімальні норми соціального забезпечення (ратифікована Україною у 2016 році) сума пенсії повинна бути достатньою для утримання родини пенсіонера в здорових і гідних умовах життя. Згідно з нормами цієї Конвенції при наявності в особи не менше 30 років стажу роботи пенсія має бути не менше 40 відсотків заробітку. За нашим законодавством, при наявності 30 років страхового стажу пенсія призначається в розмірі 30 відсотків заробітку. Іншими конвенціями МОП, зокрема Конвенцією №128 (яка ще не ратифікована Україною), встановлені вищі мінімальні норми соціального забезпечення.
Враховуючи низький розмір мінімальної пенсії (2361 грн) до Верховної Ради України періодично вносяться пропозиції про збільшення мінімального розміру пенсії. Зокрема законопроектом №13214 від 25.04.2025р. пропонується встановити мінімальну пенсію на рівні 2-х прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. На Вашу особисту думку, з урахуванням усіх існуючих проблем, яка б могла бути мінімальна пенсія?
- Звичайно, мінімальна пенсія мала б бути не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Проте встановити нині на такому рівні мінімальну пенсію є доволі складним, адже у нас практично на одного працюючого приходиться один пенсіонер. Існує значна тіньова зайнятість, великий обсяг заробітної плати виплачується в «конвертах» (навіть якщо особа і легально знаходиться у трудових відносинах з роботодавцем), багато громадян працездатного віку перебуває, у т.ч. і працює, в інших країнах. Ці всі проблеми потребують вирішення, якщо в неповній мірі, то хоча б максимально можливим.
Щодо мінімального рівня пенсійної виплати, то у теперішніх умовах при наявності не менше 30 років страхового стажу мінімальна пенсія мала б бути на рівні 5000-6000 грн. Адже, і на це звертають увагу міжнародні організації, держава має вживати максимально можливих заходів для забезпечення мінімальних гарантій у сфері соціального забезпечення, щоб громадяни мали можливість доступу до життєво необхідних товарів, медичних та інших послуг. І ці мінімальні гарантії мають максимально наближено відповідати вартості у грошовому виразі набору необхідних товарів і послуг. По мірі економічного розвитку країни повинні забезпечуватися більш високі рівні захисту у відповідності до норм Міжнародної організації праці.
Прес-центр ФПУ
