- Григорію Васильовичу, Ви як представник СПО об’єднань профспілок брали участь у засіданні Уряду 1 липня ц.р., в ході якого Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що Уряд веде підготовчу роботу щодо підвищення мінімальної зарплати у поточному році, виходячи з розуміння того, що працівники в умовах коронавірусу матеріально постраждали, і обов’язком держави є створення належних умов для захисту людини.

Г.Осовий: - Питання підвищення зарплати і мінімальної зарплати, як державної гарантії, піднімалось мною, як Головою СПО об’єднань профспілок на тристоронній зустрічі за участі профспілок і роботодавців з Прем’єр-міністром України 17 червня ц.р. Ми бачимо з досвіду інших країн, що багато держав для "розігріву" економіки, вдаються до прямого субсидування населення, щоб підтримати людей фінансово і розширити їх купівельні можливості. Це стимулює зростання попиту на товари і послуги серед населення, оживляє внутрішній ринок.

Збільшення товарообігу є одним з основних індикаторів зростання економіки країни та наповнення державного бюджету. Тут сходяться інтереси держави, людини і бізнесу.

Враховуючи досвід розвинених економік світу, Кабінет Міністрів України також прагне підвищити платоспроможність українців і пожвавлення внутрішнього товарообігу, який в значній мірі забезпечує зростання ВВП, та розраховує отримати додаткові надходження до Пенсійного фонду за рахунок підняття рівня мінімальної заробітної плати. 

Слід зазначити, що Уряд планує підвищення мінімалки на виконання домовленостей за чинною Генеральною угодою 2019-2021 рр., якою передбачено (пункти 2.1,2.2) наближення мінімальної зарплати до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наразі за офіційними розрахунками Мінсоцполітики, цей розмір в цінах травня п.р. становив 5022 грн., тобто до цього соціального стандарту має становити підвищення.

Профспілки це звісно підтримують.

Поки що попередній графік підвищення мінімальної заробітної плати є таким: з 1 вересня цього року її буде збільшено до 5 тис. грн, з 1 січня наступного року – до 6 тис. грн., а з 1 липня 2021-го – до 6,5 тис. грн. 

Разом з тим треба чесно сказати, що розмір прожиткового мінімуму, який розраховується за застарілою методологією, не враховує об’єктивних витрат працівників на прожиття та так званої сімейної складової. Не беруться до розрахунку ті послуги, які держава декларує як безоплатні, але насправді людям за все доводиться платити –  за освіту, лікування у медичних закладах, витрати на житло тощо. Це усім відомо – й урядовцям, і парламентарям, представникам різних політичних сил, тому потрібно нарешті ці життєво необхідні витрати врахувати при розрахунку прожиткового мінімуму. Як це передбачено нормами, ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці, а також ст. 48 Конституції України, яка гарантує громадянам право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї.

Експертами ФПУ наразі зроблено розрахунки мінімальної заробітної плати з урахуванням зазначених витрат, і за нашими даними, вона має становити не менш 7276 грн., тоді як державою офіційно визначено у Держбюджеті на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на рівні 2197 грн. 

Це – є великим обманом держави по відношенню до людей, причому це робиться владою протягом багатьох років.

Теперішня влада і більшість в парламенті, задекларувавши проведення системних реформ в усіх сферах суспільного життя, має нарешті чесно визнати необхідність зміни алгоритму визначення прожиткового мінімуму, об’єктивно розрахувати його і налаштуватись на реалізацію конституційних норм. Доречи, про це профспілки говорили на парламентських слуханнях, присвячених цій темі у грудні минулого року. Тоді були розроблені відповідні рекомендації для законодавчої і виконавчої гілок влади. Тому, нарешті потрібно покінчити з квазі-соціальним захистом, з його імітацією. А інакше заклики до подолання бідності і соціальної нерівності в Україні так і залишаться гаслами.

Звичайно, бізнес-асоціації і підприємці будуть як завжди опонувати, експерти лякати інфляцією та тенізацією економіки.

 - А чи можливо в умовах, коли не працюють багато підприємств, здійснити таке підвищення зарплат?

Г.Осовий: - У зв’язку з цим хотілося б нагадати приклад ведення чесної політики, як це було зокрема, у Сполучених штатах Америки, коли у 1932 році, під час жорсткої економічної кризи, яка охопила всю країну, потрібно було залучати інвестиції для порятунку економіки, Президент США Рузвельт звернувся до бізнесу із запрошенням вкладати в Америку для розвитку виробництва та створення робочих місць, але за однієї умови: бізнес має сплачувати працівникові не менше, ніж встановлений державою прожитковий мінімум. Ось у цьому для наших можновладців є приклад  проведення чесної політики – як би не було важко у державі, але вихід з кризи не має відбуватись за рахунок простих людей! Зарплата і пенсія мають бути гідними та базуватись на об’єктивно визначеному прожитковому мінімумі. Тобто, рятуючи економіку Президент США думав  про людей. Потреби людини мають бути понад усе.

До цього, доречи, закликає Конституція України і владу, і бізнес - бути соціально відповідальними перед людьми.

Розмову вів

Олексій Корецький,

Прес-центр ФПУ