233174 

70 000 біженців прихистила у своїх закладах Федерація профспілок з початку війни. Водночас вже біля 9000 воїнів пройшли в санаторно-курортних закладах ФПУ соціально-психологічну реабілітацію.

Федерація профспілок України з перших днів повномасштабного вторгнення чітко визначилася, що конкретно потрібно робити для допомоги військовим, які боронять нашу країну, нашу незалежність, нашу свободу і право бути  в Європейській родині.

Про це Голова ФПУ Григорій Осовий розповів журналісту Інтернет-видання Korrespondent.net .


- Григорію Васильовичу, зараз всі зусилля України і українців спрямовані на допомогу фронту. Яка роль в цьому процесі Федерації профспілок України?

Ми добре розуміємо свою відповідальність, яка матеріалізується, перш за все, через обов’язок працювати на оборону України. Адже кожне робоче місце – з одного боку, спрямоване на зміцнення обороноздатності України, вироблення необхідних озброєнь для армії. А з іншого – це підтримка життєдіяльності багатомільйонного населення країни - продукти харчування, електропостачання, житлово- комунальні, соціальні послуги тощо.

Найважливіше, що можуть профспілки - це максимально сприяти зайнятості людей і підвищенню їх заробітної плати. Адже з кожного робочого місця, з кожної гривні  легальної заробітної плати йдуть відрахування на ЗСУ - півтора відсотка – але це невеличкий вклад. Важливіше, що з  брутто заробітної плати людини утримується податок в розмірі 18%, і цей податок повністю спрямовується на підтримку ЗСУ. Йдемо далі. Якщо людина отримала заробітну плату, вона теж іде до магазину, купує щось, платить комунальні послуги і з цих коштів - ще 20 % утримується, як ПДВ. Тобто, якщо людина працює офіційно, 40% її власних коштів фактично  йде на підтримку ЗСУ та інші бюджетні  видатки. І ще, з фонду оплати праці кожний роботодавець відраховує Пенсійному фонду  22 % як  соціальний внесок, з якого виплачуються пенсії і допомоги застрахованим працівникам у разі настання страхового випадку.

- Мабуть, лише цим профспілки не обмежуються?

Звісно, ні, адже практично на кожному підприємстві є мобілізовані. Це десятки й сотні тисяч людей. На деяких підприємствах – від 5-10% до 50% працівників. Кожна профспілкова організація, кожне підприємство підтримує зв’язок зі своїм воїном, відповідаючи на його запити, зберігаючи для нього робоче місце та середню заробітну плату. Буває так - в військовій частині збираються члени однієї профспілки і кажуть – нам потрібен автомобіль під якісь конкретні завдання. І в профспілці кипить робота по збору коштів. Окремі організації закуповують дрони – таких прикладів безліч.

- А членські внески?

Насамперед, зазначу що це невеликі суми. Колись зібрані в первинних профорганізаціях внески спрямовувалися «нагору» - в центральні профоргани і потім перерозподілялися на певні програми і потреби членів профспілок. Тепер, навпаки, вони в більшості залишаються на місцях їх збору. До прикладу, до ФПУ поступає в середньому лише 30 копійок на місяць з кожного члена профспілки. Тобто, з 100 грн. сплаченого внеску – 99 грн. 70 коп. залишається в системі  конкретної профспілки. Відтак, зрозуміло, хто і які має можливості. Тим не менше, ФПУ вже другий рік поспіль відправляє отримані членські внески на конкретну  допомогу постраждалим членам профспілок і на підтримку профспілкових організацій на деокупованих територіях та тих, що знаходяться в зоні бойових дій.

- Кому, насамперед, надаєте матеріальну допомогу?

 Визначено три цілі. На жаль, вони досить чутливі. Якщо загинула людина, ми надаємо допомогу родині. Якщо боєць поранений, знаходиться на лікуванні, ми надаємо допомогу йому. Якщо попали в полон, невідомі умови перебування, ми також надаємо допомогу. Минулого року на такі цілі спрямовано всі внески, які ми отримали як організація, плюс кошти, які ми акумулювали від наших партнерських організацій – профспілок з інших країн -  понад 15 млн. грн. А сукупно з членськими галузевими профспілками і територіальними профоб’єднаннями - майже 350 млн. грн.

- А скільки взагалі членів ФПУ?

 Майже 3 мільйони (2,9 млн), які у нас на обліку. Половина не працює – підприємства розбомблені, хтось виїхав за межі країни, хтось став внутрішнє переміщеною особою. Тобто, вони є, члени профспілок, але в силу різних обставин - неспроможні наразі сплачувати внески. Тому і сам обсяг внесків, звичайно, зменшився.

IMG 2584

- Я читала, що ви активно надаєте притулок біженцям з зони бойових дій?

 Так. Це ще один важливий напрямок, яким ми займаємось. З перших днів війни профспілки відкрили всі свої санаторії, учбові центри, туристичні заклади для прийому внутрішньо переміщених осіб. Сотні тисяч людей ринулися водночас в більш безпечні місця, особливо в західні регіони нашої країни. І наші об’єкти там були вщент переповнені сім’ями з дітьми, людьми похилого віку та ін. Профспілки взяли на себе повністю облаштування цих людей, розміщення і організацію безкоштовного харчування.

- Ви справляєтеся самотужки, чи є партнери, благодійні фонди, організації?

 Так, вони є. Іншої медичної допомоги, крім первинної, на свої власні кошти ми не змогли би забезпечити, тому було звернення до міжнародних профспілкових центрів, де ми є членами, до благодійних фондів. Ми залучили на ці цілі понад сто шістдесят мільйонів гривень минулого року. І це дозволило без будь-якої участі та підтримки держави 70 000 людей розмістити прохарчувати і забезпечити всім необхідним. Наразі більшість  ВПО виїхали  із санаторно - курортних і туристичних закладів, бо люди вже отримують компенсацію за пошкоджене житло, десь, влаштувавшись на роботу, орендують житло сім‘єю тощо.

- Тобто зараз ваші санаторії готові повернутися до звичного режиму роботи?

 Ні, бо зараз ми переходимо до  реалізації  іншого мега масштабного проекту – це надання матеріальної бази для соціально-психологічної адаптації і реабілітації наших воїнів. Ця робота ведеться з початку року, біля 9000 воїнів вже прийшли на бази санаторно-курортних закладів федерації профспілок. Це здебільшого психологічна адаптація – щоб переформувати силу духу, побачитись з сім’єю, дітьми і т.д. Але на черзі більш складна медична реабілітація поранених, які потребують і протезування, і післяопераційного доліковування - сьогодні їх вже не десятки, а сотні тисяч...

- Можна трохи детальніше про роботу в цьому напрямку, звісно, те що можна афішувати?

 Для відновлення людей після звичайних хвороб та травм на виробництві (після інфаркту, інсульту, травми руки, ноги і так далі) нас є 160 реабілітаційних відділень  в санаторіях. Вони спрямовані на доліковування після операцій, щоб людина швидше поверталася до трудової діяльності, навіть маючи часткову втрату працездатності чи ступінь інвалідності.

З воїнами набагато складніше. І масштаб цих травм і поранень – зовсім інший. Тому нам потрібно дооснащувати наші центри під особливості фізичних ушкоджень, які вони перенесли. Це одна частина. Ми розробили і презентували модуль – як ми можемо використати матеріально-технічний і професійний  потенціал Федерації профспілок, проводимо консультації з різними структурами, в тому числі і з зарубіжними партнерами. Поки що це окремі об’єкти.

- Як швидко цей проект можна реалізувати? І скільки поранених можете приймати зараз?

 В принципі, якщо ми знайдемо донорів,  налагодимо державно-профспілкове партнерство і будемо спільно з роботодавцями працювати з різними країнами, через залучення коштів, грантів і кредитів, то зможемо дуже швидко облаштувати і розширити спектр послуг для реабілітаційного відновлення постраждалих як на війні, так і тих, хто отримав травми на виробництві. Поки що ми маємо готові для прийому з відповідними облаштуваннями  приблизно півтори тисячі ліжок. При належному вкладенні  коштів і підготовці ми можемо розвинути базу до 14 000 ліжок. І це буде потрібно, бо йдеться - повторюся - про десятки і сотні тисяч людей, які будуть цього потребувати.

 Є ще одна ідея, як допомогти нашим військовим. Вона стосується тих, хто отримав досить складні поранення, пройшли хірургічну операцію, протезовані. Адже вони теж хочуть відновлювати свою фізичну здатність. У нас є гарна спортивна база,  яка знаходиться в межах Київської області. Там - футбольне поле, крита спортивна зала, два корпуси готельного типу, харчоблок. На жаль, цей об’єкт потрапив під обстріл. Були пошкодження, тому туди потрібно залучити кошти. Але я впевнений, що ми знайдемо донорів і зробимо чудову базу для наших військових, які отримали інвалідність, пройшли протезування, але прагнуть відновитися і займатися інваспортом.

- Чим займатимуться профспілки після війни?

 Війна обов’язково завершиться нашою перемогою, мільйони людей повернуться в трудові колективи. Звісно, держава буде гарантувати пільги учасникам бойових дій, ветеранам. А от на підприємствах ним має опікуватись роботодавець та профспілкова організація - через систему індивідуального і  колективного договору, облаштування належного робочого місця, регулювання режиму праці-відпочинку тощо.

Вже зараз ми думаємо на перспективу - як після перемоги організувати свої профспілкові активи і вибудувати соціальний альянс з роботодавцями. Щоб ми разом підтримали наших хлопців і дівчат, які повернуться до мирної роботи. Це дуже складна місія, яка потребує навчання профактивістів  і роботодавців, фахівців кадрових і соціальних служб. Також потрібно розбудувати горизонтальні зв’язки с органами місцевого самоврядування, щоб  допомогти ветеранам швидше адаптуватися до цивільного  життя.      

Джерело:

https://blogs.korrespondent.net/blog/events/4646264/

Інтернет-видання Korrespondent.net