Реєстрація у Верховній Раді України групою народних депутатів проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» за реєстр. № 9510 від 19 липня 2023 року викликала досить широке його обговорення.
Очікуваною стала підтримка законопроєкту № 9510 представниками профспілок, адже до законопроєкту увійшли профспілкові пропозиції, а також раніше узгоджені з соціальними партнерами компромісні правки до законів. Крім того, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати в Україні не вирішувалося протягом усіх років незалежності, а наслідки широкомасштабної російської агресії для економіки та прийняті законодавчі норми, зокрема щодо обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України та запровадження мораторію на перевірки, ще більше загострили цю проблему (https://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/sotsialnij-zakhist/24777-na-shliakhu-do-likvidatsii-zaborhovanosti-iz-zarobitnoi-platy-u-parlamenti-zareiestrovano-profspilkovyi-zakonoproekt.html ).
В той же час думки експертів розділилися. Так, одні вважають, що:
- посилення відповідальності за невиплату зарплати сьогодні є несвоєчасним, оскільки це призведе до зворотного ефекту та сприятиме ще більшому погіршенню стану підприємств під час війни та зменшенню кількості роботодавців через банкрутства (аналітик Данило Монін) [1];
- працівники можуть зловживати своїми правами і в таких випадках після затримки з виплатою відразу звертатимуться до суду та зупинятимуть роботу, знаючи, що їм за це нічого не буде (адвокат Дмитро Кострюков) [2] ;
- це спроба запровадити ще один податок, створивши для нього нову контору для працевлаштування потрібних людей (економіст Владислав Банков) [1].
Разом з тим, інші експерти та фахівці підтримують законопроєкт № 9510, оскільки «для працівників це хороша ініціатива, адже тепер вони будуть впевнені, що в разі затримки заробітної плати є дієвий механізм, за яким можна стягнути її, а також отримати компенсацію» [2].
Таку позицію підтримує Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner: «Законопроєкт є дійсно революційним, адже його норми посилюють захист прав працівників. Якщо несумлінні роботодавці затримують зарплату, то змушені будуть платити ще й пеню, а працівник може не виконувати роботу протягом всього часу прострочення сплати.
Якщо роботодавець неплатоспроможний, держава пропонує компенсацію, чим додатково страхує найманого працівника. Для працівника, який працевлаштований офіційно і отримує прописану у договорі реальну зарплату — це, дійсно, плюс» [2].
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що «сьогодні треба переходити до заходів, які були до війни. У тому числі посилювати покарання за затримку зарплати та за зарплату в конвертах – у цих питаннях чекати завершення війни просто немає сенсу» [1].
При цьому, експерти звертають увагу на загрозу, що законопроєкт може не працювати на практиці, оскільки великий відсоток найманих працівників так і залишаються офіційно не оформленими, більша частина зарплати залишається поза контролем держави, роботодавці шукатимуть шляхи для обходу законодавства тощо. Отже необхідно вирішувати ще одну проблему – змусити бізнес платити зарплати «по-білому» [1], [2].
Активно долучилися до аналізу ситуації із заборгованістю з виплати зарплати та розгляду законопроєкту № 9510 фахівці вітчизняних наукових установ – Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАНУ [3], ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» [4], а також Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова [5], які вкотре не залишилися осторонь проблем забезпечення трудових прав та соціального захисту українських працівників, реалізації принципів гідної праці та підвищення якості трудового життя, наближення українського законодавства до європейського права.
В аналітичних матеріалах фахівці наголошують на обґрунтованості та актуальності законодавчих ініціатив щодо гарантування своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця, в умовах стрімкого поглиблення проблеми заборгованості із заробітної плати.
Серед позитивних моментів визначаються, зокрема, норми щодо захисту найманих працівників від заборгованості заробітної плати шляхом запровадження дозволу працівнику не виходити на роботу та забезпечення виплати йому пені у разі затримки заробітної плати.
Враховуючи недостатню ефективність законодавчого захисту заробітної плати у випадку банкрутства підприємства за допомогою привілею та аналізуючи міжнародний досвід, фахівці приділили окрему увагу питанню створення в Україні гарантійної установи. Науковці одноголосно стверджують, що державне гарантування виплати працівникам компенсації заробітної плати у разі неплатоспроможності роботодавця, що відповідає міжнародним та європейським трудовим стандартам, є особливо актуальним в умовах широкомасштабної російської агресії, коли бізнес працює нестабільно, дохід може бути вкрай нерівномірним, а підприємство може бути зруйнованим.
Підтримуючи запропонований законопроєкт № 9510, фахівці, разом з тим, зазначають про необхідність його доопрацювання та звертають увагу на низку питань, зокрема щодо:
- встановлення граничного терміну тимчасового припинення виконання роботи працівником у разі затримки виплати заробітної плати, після закінчення якого, у випадку невиконання роботодавцем своїх зобов’язань, повинна застосовуватися процедура індивідуального (або колективного, якщо працівники об’єднають свої вимоги) трудового спору між роботодавцем та працівником (працівниками) щодо оплати праці та надання гарантійних і компенсаційних виплат з вирішенням його у встановленому законом порядку;
- можливості (за певних причин) документального оформлення згоди між роботодавцем та найманим працівником на визначений термін щодо затримки заробітної плати з подальшою її виплатою;
- необхідності визначення джерел та обсягів фінансування задля забезпечення діяльності гарантійної установи та виплати компенсації заробітної плати працівникам, в тому числі в частині розподілу коштів ЄСВ;
- запровадження нового виду обов'язкового соціального страхування – на випадок втрати належної працівникові зарплати внаслідок неплатоспроможності (банкрутства) роботодавця. Тариф внесків може бути встановлений шляхом перерозподілу страхових тарифів, які підлягають сплаті роботодавцем, наприклад на рівні 0,02-0,05%, що забезпечить збереження загальної суми соціальних відрахувань.
Федерація профспілок України висловлює вдячність всім фахівцям та експертам, які долучилися до аналізу проблеми заборгованості із заробітної плати, та зазначає, що всі запропоновані матеріали будуть використані в подальшій роботі профспілок із захисту прав працівників з метою наближення законодавства України до європейських трудових стандартів, викорінення бідності серед населення, зростання якості й рівня життя працівників, скорочення нерівності у суспільстві, мінімізації соціально-економічних ризиків незахищеності працівників та членів їх сімей, які загострюються внаслідок військової агресії рф.
Огляд підготовлено департаментом з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ з використанням наступних матеріалів:
[1] Н. МІЧКОВСЬКА. «Затримки зарплат: яка відповідальність загрожує роботодавцям», https://kp.ua/ua/economics/a673758-zatrimki-zarplat-jaka-vidpovidalnist-zahrozhuje-pratsedavtsjam
[2] Є. Давиденко. «Без зарплати — пеня і компенсація: як в Україні хочуть захистити права працівників», https://focus.ua/uk/economics/581318-bez-zarplati-penya-i-kompensaciya-yak-v-ukrajini-hochut-zahistiti-prava-pracivnikiv
[3] Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАНУ. Науково-доповідна записка «Зауваження та пропозиції до проєкту закону України про посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати».
[4] ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Доповідна науково-аналітична записка «Заборгованість із заробітної плати: аналіз та захист прав громадян на своєчасне отримання винагороди за працю».
[5] Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова. Аналітична записка «Посилення гарантій прав працівників на виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця: Україна і європейський досвід».
